1 – МЕП; 2 – ізольовані провідники; pV – вольтметр; lз – відстань між електродами порівняння

Рисунок Е.1 – Схема електричних вимірювань для виявлення блукаючих струмів в землі

Е.2 Виявлення переважаючого впливу джерела блукаючих струмів на підземну металеву споруду

Е.2.1 Сутність методу

При наявності декількох джерел блукаючих струмів (наприклад, електрифікована залізниця постійного струму, трамвай, метрополітен) необхідно встановити конкретне джерело блукаючих струмів, що здійснює вплив на підземну споруду.

Сутність методу полягає в побудові взаємної залежності потенціалів "споруда-земля" і "рейка-земля" для кожного джерела

Е.2.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Реєструючі прилади (самописи) типу "Прима – 2000" (одноканальні – 4 шт) або "RAMLOG Е19000" (один прилад має чотири канали)

Е.2.3 Проведення вимірювань

Е.2.3.1 Збирають схему згідно з рисунком Е.2.

Е.2.3.2 На одному каналі самописа Ех вимірюється потенціал "споруда-земля" (Ес-з), на інших – потенціал "рейка-земля" (Ер-з) для кожного джерела блукаючих струмів. Кожне вимірювання продовжується від 10 хв до 24 год синхронно. При цьому ніяких обмежень на роботу джерел не вводиться.

Самопис реєструє взаємні залежності Ec-з=f(Eр-з) для кожного джерела окремо та синхронно в часі.

Е.2.4 Обробка результатів

Якщо при вимірюванні Ер-з багато разів асинхронно повторюються зміни потенціалів Ес-з, тобто на графіках встановлюється функціональна залежність зміни потенціалів, то робиться висновок про наявність впливу цього джерела (рисунок Е.3, регістрограми а, в). Якщо такий зв'язок не фіксується, а графік зображує хаотичні зміни однієї величини при зміні другої, то вплив вважається відсутнім (рисунок Е.3, регістрограми б, г).

1 – 4-х канальний самопис (канал 1 – рейки метрополітену; канал 2 – рейки залізниці; канал 3 – рейки трамваю; канал 4 – трубопровід-земля); 2 – рейки трамваю; 3 – рейки залізниці; 4 – трубопровід; 5 – рейки метрополітену; 6 – електрод порівняння

Рисунок Е.2 – Схема підключення 4-х канального самописа

a)

б)

в)

г)

а)регістрограма вимірювання потенціалу "трубопровід-земля";

б)регістрограма вимірювання потенціалу "рейка метро-земля";

в)регістрограма вимірювання потенціалу "рейка трамвая-земля";

г)регістрограма вимірювання потенціалу "рейка залізниці-земля"

Рисунок Е.3 – Приклади регістрограм синхронних вимірювань потенціалів

Додаток Ж

(довідковий)

Вимоги до ступеня очищення поверхні труб перед нанесенням захисних покриттів

Вид протикорозійного покриття

Ступінь очищення сталевої поверхні

Характеристика очищеної поверхні

Емальовані, металеві та на основі екструдованого поліетилену

1

При огляді з 6- кратним збільшенням окалина та іржа не виявляються

Покриття на основі термоусадочних стрічок, поліуретанових, поліефірних і епоксидних композицій, бітумні, лакофарбові на основі природних смол, полімерні стрічкові холодного нанесення

2

При огляді неозброєним оком окалина та іржа не виявляються

Піщано-цементні, піщано-цементно-полімерні

3

Не більше ніж на 5 % поверхні труби мають місце плями і смуги міцно зчепленої окалини, точки іржі, які видимі неозброєним оком; при переміщенні по поверхні прозорої пластини розміром х на любій з ділянок окалиною та іржею зайнято не більше 10 % площі пластини

Додаток И

(довідковий)

Контроль адгезії захисних покриттів

И.1 Метод А. Контроль адгезії захисних покриттів на основі екструдованого поліетилену і полімерних стрічок

И.1.1 Сутність методу

Метод призначений для проведення вимірювань адгезії покриття на нових трубах і покладених в ґрунт трубопроводах і дозволяє установити її відповідність вимогам НД. Сутність методу полягає у визначенні навантаження, при якому відшаровується смуга покриття шириною від до .

И.1.2 Вимоги до зразків

И.1.2.1 Зразками є труби з новим покриттям або відшурфовані ділянки покладених у ґрунт трубопроводів.

И.1.2.2 Кількість зразків труб та кількість випробуваних ділянок на трубопроводі визначається НД.

И.1.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Динамометр з ціною поділки 0,1 кгс чи адгезиметр типу АП-1, зображений на рисунку И.1

Інструменти і пристрої для прорізування і відшаровування від труби смуги полімерного покриття (зубило, молоток, ніж і затискна скоба)

Штангенциркуль ШЦ-2/0-250

Секундомір типу "Агат"

Лінійка вимірювальна металева згідно з ГОСТ 427

Кутомір УНО-180° згідно з ГОСТ 5378 або трикутник з прямим кутом

И.1.4 Підготовка до випробувань

И.1.4.1 На кожній випробуваній ділянці трубопроводу або трубі розмічають і прорізають до металу в покритті по окружності труби по три смуги шириною від до і довжиною не менше на відстані одна від одної не менше . На трубах малих діаметрів смуги покриття для випробувань слід вирізати уздовж труби.

И.1.4.2 Виконують контрольні вимірювання ширини кожної смуги в трьох точках.

И.1.4.3 Смугу покриття відшаровують від металу труби за допомогою інструменту. Довжина відшарованої смуги повинна бути не менше .

И.1.5 Проведення випробувань

И.1.5.1 На вільному кінці смуги, підготовленої згідно з И.1.4.3, закріплюють затиск і встановлюють адгезіметр таким чином, щоб відшарована смуга покриття на основі екструдованого поліетилену і термоусадочних стрічок знаходилася під кутом 90° до поверхні труби, а смуга покриття на основі липких полімерних стрічок – під кутом 180° до поверхні труби.

1 – корпус; 2 – затиск; 3 – ніж; 4 – ролики; 5-9 – гнізда для фіксації пари роликів у залежності від діаметра труби; 10 – пружина

Рисунок И.1 – Пристрій для контролю адгезії захисних покриттів з полімерних стрічок

И.1.5.2 Відзначають ділянки довжиною (1001) мм на прорізаній до металу смузі.

За допомогою пристрою роблять відшаровування ділянки покриття зі швидкістю від 10 мм/хв до 20 мм/хв і через кожні (605) с реєструють зусилля відшаровування.

Візуально визначають характер руйнування:

  • адгезійний – оголення до металу;
  • когезійний – відшаровування по підклеюючому шару чи по ґрунтовці;
  • змішаний – суміщення адгезійного і когезійного характеру руйнувань.

И.1.6 Обробка результатів

И.1.6.1 Адгезію захисного покриття Аі, Н/см (кгс/см), для кожної ділянки смуги при відшаровуванні визначають за формулою:

(И.1)

де F – середнє зусилля відшаровування на і-тій ділянці, Н (кгс), яке обчислюють за формулою:

(И.2)

де Fі – зусилля відшаровування, фіксоване через кожні (605) с вимірювання, Н (кгс);

n – кількість отриманих значень зусилля відшаровування в ході випробування;

b – середнє арифметичне значення ширини смуги, см.

За результат випробувань приймають середнє арифметичне значення Асер, Н/см (кгс/см), трьох паралельних вимірювань, розбіжність між якими не повинна перевищувати 10%.

И.1.6.2 Адгезію для кожної випробовуваної труби оцінюють як задовільну, якщо

,(И.3)

де Анд – величина адгезії, Н/см (кгс/см), нормована НД.

Якщо , випробування повторюють на подвоєній кількості місць трубопроводу. Якщо повторно одержують , то покриття оцінюють як таке, що не задовольняє вимогам НД за показником адгезії.

И.2 Метод Б. Контроль адгезії захисних покриттів на основі бітумних мастик

И.2.1 Сутність методу

Метод призначений для вимірювання адгезії мастикових бітумних покриттів на нових трубах і покладених у ґрунт трубопроводах і встановлює її відповідність вимогам НД. Сутність методу полягає у визначенні навантаження, при якому зрушується адгезіметром ділянка площею 1см2.

И.2.2 Вимоги до зразків

Зразки для випробувань і їхня кількість згідно з И.1.2.

И.2.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Адгезіметр типу АБ-1 (рисунок И.2)

Інструменти і пристосування для прорізання і зняття бітумного покриття з поверхні труби

Лінійка вимірювальна металева – згідно з ГОСТ 427

И.2.4 Підготовка до випробувань

И.2.4.1 На кожній відшурфованій ділянці трубопроводу або на трубі розмічають і вручну роблять надріз до металу у випробовуваному покритті (рисунок И.3) розміром 10 мм х .

И.2.4.2 Навколо надрізу знімають покриття на ділянці розміром х для вимірювання зусилля зсуву з застосуванням адгезіметра (рисунок И.3).

И.2.5 Проведення випробувань

И.2.5.1 Установлюють прилад на захисне покриття так, щоб пересувна грань ножа 1 знаходилася навпроти торцевої площини вирізаного зразка і проводять випробування згідно з НД на пристрій.

И.2.5.2 Фіксують максимальне значення показника індикатора в міліметрах і за шкалою 18 визначають зусилля зсуву зразка захисного покриття. Візуально визначають характер руйнування згідно з И.1.5.2.

И.2.6 Обробка результатів

И.2.6.1 Адгезію захисного покриття характеризують зусиллям зсуву зразка ізоляції площею 1 см2.

И.2.6.2 За значення адгезії захисного покриття приймають середнє арифметичне трьох вимірювань з похибкою не більше 0,01 МПа (0,1 кгс/см2), в трьох точках, що знаходяться одна від одної на відстані не менше ніж .

И.3 Метод В. Контроль адгезії захисних покриттів на основі термореактивних полімерів і лакофарбових матеріалів

И.3.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Для визначення адгезії захисних покриттів на основі термореактивних полімерів, товстошарових лакофарбових і інших покриттів використовується зображений на рисунку И.4 механічний датчик-адгезіметр "Константа-А" з похибкою не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2).

1 – сталевий ніж; 2 – шарнір; 3 – гвинт; 4 – чаша; 5 – стопорна гайка; 6 – регулювальний гвинт; 7 – кронштейн; 8 – гвинт; 9 – опорний ніж; 10 – ведучий шток; 11 – тарована пружина; 12 – відомий шток; 13 – втулка; 14 – вертикальний шток; 15 – корпус; 16 – стопорний гвинт; 17 – індикатор; 18 – шкала; 19 – знімна кришка

Рисунок И.2 – Пристрій для випробування покриттів на бітумній основі

1 – захисне покриття; 2 – розчищена площадка; 3 – зразок покриття для зсуву

Рисунок И.3 – Схема виконання надрізу для зсуву покриття

1 – адгезіметр; 2 – грибок; 3 – зразок; 4 – захисне покриття; 5 – рукоятка

Рисунок И.4 – Пристрій для контролю адгезії захисних покриттів на основі термореактивних полімерів

И.3.2 Підготовка до випробувань

И.3.2.1 Контроль величини адгезії (сили зчеплення при нормальному відриві) покриттів з металевою основою може проводитися на дослідних зразках і на реальних виробах (труби, ємності тощо).

И.3.2.2 Принцип методу полягає в тому, що до захисного покриття спеціальним клеєм приклеюється металевий грибок, до якого у свою чергу приєднується натискний поворотний механізм, і обертанням ручки адгезіметра створюється необхідне зусилля відриву, величина якого фіксується по шкалі. Поверхня грибка і випробуваної частини покриття повинні бути відшліфовані і вільні від мастил, вологи і пилу для гарантування якісного з'єднання.

И.3.2.3 Контроль адгезії на трубі проводять у трьох точках, що розташовані одна від одної на відстані не менше , або на трьох зразках-пластинах із захисними покриттями розміром х х .

И.3.2.4 Приклеюють грибок до захисного покриття і старанно прорізають до металу покриття навколо основи грибка спеціальним трубчастим ножем.

И.3.3 Проведення випробувань

И.3.3.1 Над грибком поміщають захисне кільце, що гарантує його плоске положення.

И.3.3.2 Повертаючи ручку адгезіметра, досягають відриву грибка від покриття і знімають покази за шкалою адгезіметра. Візуально оцінюють характер відриву.

И.3.3.3 Послабляють пружину адгезіметра поворотом ручки у зворотному напрямку і встановлюють індикатор показів на нуль.

И.3.4 Обробка результатів

За значення адгезії захисного покриття приймають середнє арифметичне трьох вимірювань з похибкою не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2).

И.3.5 Після проведення випробувань усі дефекти захисного покриття повинні бути відремонтовані згідно з НД на покриття та 7.1.3.7 даного стандарту.

И.4 Метод Г. Визначення адгезії покриття до сталі після витримки у воді

И.4.1 Сутність методу

Метод призначений для проведення випробувань щодо зміни адгезії покриття до сталі після витримки у водопровідній воді протягом 1000 год і дозволяє установити її відповідність вимогам НД.

И.4.2 Вимоги до зразків

Для проведення випробувань відбирають котушки довжиною із труб з покриттям.

И.4.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Ніж

Папір фільтрувальний згідно з ГОСТ 12026

Скоба затискна

Адгезіметр типу АП-1 чи інший з ціною поділки 0,1 кгс

Термостат марки ТС-16А

Ємність сталева з внутрішнім протикорозійним покриттям (наприклад, емалевим) чи з нержавіючої сталі з робочим об'ємом не менше 5 дм3

И.4.4 Проведення випробувань

И.4.4.1 Умови проведення випробувань:

  • час випробувань – 1000 год;
  • температура – (202) °С.

И.4.4.2 На кожній котушці покриття надрізають до металу по всьому периметру труби у вигляді трьох смуг шириною . Кожну смугу покриття поперечно надрізають і від неї відшаровують кінець довжиною, достатній для зачеплення затискної скоби.