Страница 8: ДСТУ Б В.2.5-30:2006. ТРУБОПРОВОДИ СТАЛЕВІ ПІДЗЕМНІ СИСТЕМ ХОЛОДНОГО І ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ (29616)

Допускається частіше приєднання захисних установок, якщо опір всіх паралельно приєднаних до колійного дросель-трансформатора пристроїв і споруд більше 5 Ом для сигнального струму частотою 50 Гц. У всіх випадках опір витоку змінного струму включає опір захисної установки при шунтованому поляризованому елементі та опір заземлення самої споруди.

8.183 метою обмеження блукаючих струмів приєднання посиленого дренажу до рейкових колій електрифікованих залізниць не повинно приводити до появи позитивних потенціалів у точках відсмоктування в години інтенсивного руху поїздів.

Струм посиленого дренажу в години інтенсивного руху поїздів повинен бути обмежений значенням, при якому не встановлюються стійкі позитивні потенціали на рейках у пунктах приєднання УПОДЗ та негативний потенціал на трубопроводах (відносно МЕП), який перевищує за абсолютним значенням 2,5 В.

Не допускається підключати посилений дренаж в анодних зонах рейкової мережі, а також до рейок деповських колій.

8.19Середньогодинний струм усіх установок дренажного захисту, підключених до рейкових колій чи місць збирання негативних ліній живлення тягової підстанції магістральних ділянок електрифікованих залізниць постійного струму, не повинен перевищувати 25 % навантаження даної тягової підстанції.

8.20При впливі на ТПХВ та ТПГВ кількох джерел блукаючих струмів (електрифікована залізнична колія, трамвай, метрополітен тощо) необхідно визначити джерело, яке має переважний вплив згідно з додатком Е. При виконанні ЕХЗ необхідно використовувати в першу чергу дренування блукаючих струмів на це джерело.

8.213 метою обмеження натікання на трубопроводи блукаючих постійних струмів повинна бути передбачена установка ІФЗ на надземній ділянці ввода подавального і зворотного трубопроводів на об'єкти, які є джерелами блукаючих струмів (депо, ремонтні бази тощо). ІФЗ, крім діелектричної прокладки між фланцями, повинно мати на внутрішній поверхні ділянок труб, що прилягають до фланцевого з'єднання, діелектричне термостійке водонепроникне покриття, довжина якого на кожній ділянці труби повинна бути не менше величини діаметра труб.

При наявності постійних блукаючих струмів по трасам теплових мереж, що знову споруджуються або реконструюються, слід використовувати діелектричні рухомі або нерухомі опори з загальним опором діелектричної ізоляції не менше 100 кОм на одній опорі.

8.22ЕХЗ ТПХВ та ТПГВ на станціях стикування систем електропостачання постійного і змінного струмів виконується як на ділянках постійного струму.

8.23Контроль ефективності ЕХЗ

1. Контроль ефективності електрохімічного захисту ТПХВ та ТПГВ здійснюється шляхом вимірювання потенціалів на підземному трубопроводі, який захищається, в контрольно-вимірювальних пунктах, колодязях та інших місцях, де є можливість контакту з трубою.
2. КВП в зонах дії установок ЕХЗ повинні бути обладнані устаткуванням для вимірювання потенціалів відповідно до вимог НД.

8.23.3 Контроль роботи установок ЕХЗ в експлуатаційних умовах полягає в періодичному технічному огляді установок і перевірці ефективності їхньої роботи в межах зони захисту в контрольних точках і в терміни, установлені НД.

При кожній зміні режиму роботи установок та при вимірюваннях, пов'язаних з розвитком мережі підземних металевих трубопроводів та джерел блукаючих струмів, слід проводити повторний контроль.

8.23.4 КВП слід встановлювати з інтервалом не більше:

• на трубопроводах, прокладених на території міст, які мають джерела блукаючих струмів – , які не мають джерел блукаючих струмів – ;
• на трубопроводах, прокладених на території селищ і сіл – ;
• на трубопроводах, прокладених поза територією населених пунктів на прямолінійних ділянках – , а також на поворотах трубопроводу під кутом від 45° до 135° і в місцях розгалужень;
• в місцях максимального зближення трубопроводів з джерелами блукаючих струмів (тягові підстанції, відсмоктуючі пункти, колійні дроселі, рейки);
• в місцях перетину трубопроводів з рейковими шляхами електрифікованого транспорту (при перетині більше ніж двох рейкових шляхів – по обидва боки перетину);
• при переході трубопроводів через водяні перешкоди шириною більше 75 м – на одному березі.

9 ВИМОГИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ СТРУМІВ ВИТОКУ НА ДЖЕРЕЛАХ БЛУКАЮЧИХ СТРУМІВ

9.1 Електрифікований рейковий транспорт постійного струму

1. Контактна мережа електрифікованого рейкового транспорту повинна бути з'єднана з позитивною (плюсовою) шиною, а рейкові колії – з негативною (мінусовою) шиною тягової підстанції.
2. Електропостачання ліній тролейбуса, звичайного та швидкісного трамвая, депо, вагоноремонтних заводів та майстерень постійним струмом повинно здійснюватися через самостійні постачальні лінії, обладнані автоматичними вимикачами або керованими перетворювачами, які забезпечують захист від струмів короткого замикання та перевантаження [4].
3. Допускається паралельна робота підстанцій за умови забезпечення захисту тягової мережі від струмів короткого замикання, а також у разі:

• відсутності зон малих струмів короткого замикання та замикання на землю у тролейбусних тягових мережах без заземлення;
• наявності надійного захисту підземних споруд від блукаючих струмів.

На ділянках швидкісного трамвая, які проходять у тунелях, паралельна робота суміжних підстанцій, як правило, не дозволяється [4].

9.1.4Негативні лінії живлення тягової підстанції повинні бути ізольованими від землі по всій довжині до пунктів приєднання негативної лінії живлення рейкової мережі; рівень ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм при випробувальній напрузі 1000 В. Періодичність перевірки – один раз на рік.

1. ПП НЛЖ до тягової рейкової мережі повинні мати рознімне (не через електричні апарати) електричне з'єднання негативної лінії з провідниками, що йдуть безпосередньо до рейкової мережі. Опір контакту в місці з'єднання кожного з вказаних провідників до рейкової колії трамваю не повинен бути більше ніж 0,0015 Ом.
2. ПП НЛЖ повинні розташовуватися, як правило, у безпосередній близькості від тягової підстанції; при розгалуженні тягової рейкової мережі допускається спорудження декількох ПП НЛЖ, мінімально віддалених від тягової підстанції.

9.1.7Від усіх ділянок тягової рейкової мережі повинен бути забезпечений електрично безперервний, як правило, двосторонній, відвід тягових струмів до ПП НЛЖ тягових підстанцій за допомогою установки стикових рейкових з'єднувачів, міжрейкових і міжколійних перемичок.

9.1.8Подовжній опір рейкової мережі за рахунок стиків не повинен збільшуватися більше ніж на 20 %. Електропровідність стиків, міжрейкових і міжколійних перемичок повинні забезпечуватись конструктивними рішеннями відповідно до вимог НД.

9.1.9При виборі місця підключення ПП НЛЖ, міжрейкових і міжколійних перемичок до тягової рейкової мережі повинні враховуватися вимоги забезпечення надійного функціонування систем автоматичного регулювання рухом поїздів, які використовують рейки для пропуску сигнальних струмів згідно з вимогами галузевих НД.

1. Конструкція колій електрифікованого рейкового транспорту повинна забезпечувати перехідний опір рейок (опір ізоляції) відносно землі не менше нормованих значень, наведених у таблиці 8.
2. Дерев'яні шпали, що укладаються в колію, повинні бути просочені неелектропровідними антисептиками; залізобетонні шпали або залізобетонні блокові основи колії повинні мати ізолюючі конструктивні елементи між рейкою, деталями рейкового скріплення і бетоном. Повинен виключатися металевий зв'язок арматури залізобетону безпосередньо з рейками або деталями рейкових скріплень.
3. Головні колії наземних ліній повинні укладатися на щебеневому, гравійному чи рівноцінному їм за ізоляційними властивостями баласті.

9.1.13Усі неелектрифіковані колії повинні бути відділені від електрифікованих у місці їхнього примикання до останніх ізолюючими стиками, встановлюваними в кожну рейкову нитку.

9.1.14Двома ізолюючими стиками в кожній нитці відокремлюють електрифіковані колії від неелектрифікованих.

Ізолюючі стики встановлюють:

-на під'їзних коліях тягових підстанцій, промислових об'єктів, нафтобаз і складів з пальними і вибухонебезпечними речовинами;

-на з'єднувальних лініях між різними видами рейкового транспорту;

-на примикаючих споруджувальних лініях електрифікованого рейкового транспорту.

Ізолюючі стики встановлюють таким чином, щоб вони не перекривалися одночасно рухомим поїздом, що подається на неелектрифіковані колії.

Таблиця 8 – Вимоги до ізоляції рейкових колій електрифікованого транспорту

9.1.15Конструкція колії повинна забезпечувати надійний відвід поверхневих і ґрунтових вод від основи колії; не допускається наявність прямих теч на колію у тунелях.

9.1.16Металеві конструкції, що мають технологічний металевий зв'язок з тяговою рейковою мережею, повинні встановлюватися на кам'яні, бетонні, залізобетонні фундаменти з вхідним опором заземлення не менше значень, встановлених у НД.

Конструкції і корпуси установок, з'єднані з метою заземлення з рейками, не можуть бути заземлені повторно.

9.1.17Допускається використовувати неелектрифіковані колії як провідник тягових, дренажних струмів і струмів опалення поїздів при дотриманні вимог 9.1.7, 9.1.10, 9.1.12.

1. Для обмеження витоку тягових струмів з локальних ділянок колії (тунель, депо, станційні парки) рекомендується застосовувати технічні засоби, що перешкоджають стіканню тягового струму в землю, згідно з НД.
2. Система живлення тягової мережі метрополітену повинна здійснюватися переважно розподілено, з розміщенням тягових підстанцій у кожної станції.

Не допускається проектування живлення тягової мережі різних ліній метрополітену від однієї підстанції. На існуючих тягових підстанціях, що живлять дві і більше лінії метрополітену, повинне виконуватися секціонування не тільки позитивних, але і негативних шин з установкою секційних комутаційних апаратів.

Для контролю потенціалів рейкової мережі метрополітену необхідно обладнувати систему КВП відповідно до вимог НД.

9.1.20При наявності в трамвайній тяговій рейковій мережі декількох ПП НЛЖ однієї тягової підстанції повинні застосовуватися статичні вольтодобавочні пристрої або додаткові опори (резистори) для вирівнювання потенціалів ПП НЛЖ, різниця яких у період інтенсивного графіка руху не повинна перевищувати 0,5 В при вольтодобавочних пристроях і 1,0 В при резисторах. Для контролю потенціалів передбачають систему контрольних проводів.

9.1.21Трамвайні рейкові колії повинні бути обладнані електричними з'єднувачами згідно з НД. Опір кожного збірного рейкового стика трамвайної колії не повинен перевищувати опір рейок довжиною . Зварні стики не повинні збільшувати опір суцільної рейки.

9.1.22Кабелі, які використовуються для прокладання НЛЖ, повинні мати контрольні жили для вимірювання потенціалів ПП НЛЖ.

9.1.23Для контролю потенціалів рейкової колії трамвайної мережі в місцях інтенсивного руху вагонів і надземного (нерейкового) транспорту доцільно передбачати стаціонарні контрольно-вимірювальні пункти, які виносяться за межі проїжджої частини. Інтервал між суміжними КВП повинен бути не більше .

1. Не допускається використання негативних кабельних ліній і рейкових колій трамвая в якості провідника струму тролейбусних навантажень.
2. При реконструкції та будівництві нових трамвайних колій необхідно впроваджувати блочні залізобетонні плити з гумовими амортизаторами.

9.2 Електрифікований рейковий транспорт змінного струму

1. На лініях рейкового транспорту, електрифікованих за системою змінного струму, спеціальні заходи для обмеження тягових струмів на рейкових коліях і пристроях електропостачання за умовами захисту від електрохімічної корозії не передбачають.
2. Захист ТПХВ і ТПГВ від впливу змінного струму електрифікованого транспорту на змінному струмі в небезпечних зонах виконують шляхом катодної поляризації або шляхом зниження інтенсивності впливу змінного струму.
3. 3 метою зниження інтенсивності впливу змінного струму на ТПХВ і ТПГВ слід:

• трасу ТПХВ і ТПГВ, яка будується, відносити на відстань більше ніж від смуги відводу залізниці, електрифікованої на змінному струмі;
• прокладати трубопроводи в колекторах і каналах;
• заземлювати небезпечні ділянки трубопроводів за допомогою струмовідводів (земляних дренажів) або протекторів.