ТРУБОПРОВОДИ СТАЛЕВІ ПІДЗЕМНІ СИСТЕМ ХОЛОДНОГО І ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

1. Контроль зовнішнього вигляду проводять згідно з 7.1.3.3.
2. Товщину покриттів контролюють відповідно до 7.1.3.4.
3. Адгезію покриттів контролюють методом ґратчастих надрізів згідно з ГОСТ 15140 або за методикою додатку И (метод В) не менше ніж на 1 % труб та в місцях, що викликають сумніви. Адгезія повинна задовольняти вимогам НД на даний тип покриття.
4. Суцільність покриттів контролюють згідно з 7.1.3.6.

7.2 Захист об'єктів системи гарячого водопостачання від зовнішньої корозії

1. Всі сталеві трубопроводи та інші об'єкти системи гарячого водопостачання повинні бути захищені від зовнішньої корозії.
2. Методи захисту ТПГВ від зовнішньої корозії повинні вибиратися залежно від способа прокладання ТПГВ (підземне канальне, підземне безканальне, надземне).

7.2.3Як засіб захисту від зовнішньої корозії ТПГВ, а також їх елементів (ділянок зварних з'єднань, кутів поворотів, трійників тощо) повинні застосовуватися захисні протикорозійні покриття, які наносять на зовнішню поверхню труб під теплову ізоляцію.

Для ТПГВ, прокладених з використанням теплоізоляційних конструкцій високої заводської готовності (наприклад, трубопроводів з ізоляцією на основі ППУ і трубою-оболонкою з поліетилену високої густини, обладнаних системою оперативного дистанційного контролю, яка сигналізує про пошкодження і наявність вологи в ізоляції, а також для трубопроводів з іншими видами теплоізоляційних конструкцій, що не поступаються вказаній вище конструкції за експлуатаційними властивостями), захисні протикорозійні покриття не застосовуються.

1. При наявності ознак небезпеки зовнішньої корозії ТПГВ як засіб захисту необхідно застосовувати ЕХЗ шляхом катодної поляризації труб за допомогою установок катодного, дренажного або протекторного захисту.
2. Для захисту від корозії ТПГВ при надземному прокладанні повинні застосовуватись тільки захисні протикорозійні покриття.
3. Захист від корозії сталевих опорних будівельних конструкцій під ТПГВ повинен передбачатися згідно з СНиП 2.04.07.
4. При виборі захисних покриттів для ТПГВ та інших об'єктів системи гарячого водопостачання необхідно враховувати особливості технології їхнього нанесення для збереження максимальних показників їх характеристик при нанесенні покриттів в трасових умовах.
5. Захисні покриття ТПГВ залежно від виду матеріалів повинні задовольняти вимогам таблиць 3, 4 та НД на покриття. Вимоги до покриттів на основі ізолових матеріалів – згідно з таблицею 3 (конструкція 11) та таблицею 4 даного стандарта.
6. Допускається застосування інших типів покриттів, не передбачених у даному стандарті, які задовольняють вимогам роботи в теплових мережах і за техніко-економічними показниками не поступаються вказаним покриттям.

7.2.10Покриття, які передбачається застосовувати для захисту ТПГВ від корозії, але не включені в таблицю 4, повинні попередньо проходити комплексні стендові випробування згідно з відповідними НД на термостійкість, термовологостійкість, стійкість в агресивних середовищах і стійкість до впливу наведених електричних потенціалів. Покриття, призначені для застосування при безканальному прокладанні ТПГВ, крім того повинні бути стійкими до стирання.

Таблиця 4 – Види покриттів для захисту від корозії зовнішньої поверхні ТПГВ та інших об'єктів системи гарячого водопостачання

7.2.11Роботи з нанесення захисних протикорозійних покриттів повинні виконуватися відповідно до НД на даний тип покриття, підготовка поверхні труб – згідно з 7.1.2.5 і 7.1.3.2 даного стандарту.

7.2.12Якість захисних покриттів повинна перевірятися двічі: на заводі (на базі) після нанесення покриттів і на трасі після зварювання трубопроводу і нанесення покриття на стики. Всі дефектні місця повинні бути виправлені. Контроль якості включає зовнішній огляд, визначення товщини, контроль адгезії і діелектричної суцільності покриття.

1. Зовнішнім оглядом визначаються видимі дефектні місця покриттів (відшаровування, тріщини, сколи тощо), допущені при нанесенні покриття або в процесі транспортування і монтажу труб.
2. Товщину захисних покриттів контролюють приладовим методом неруйнівного контролю, згідно з НД на покриття і 7.1.3.4 даного стандарту.

7.2.12.3Адгезію захисних покриттів контролюють згідно з НД на покриття і 7.1.3.5 даного стандарту.

7.2.12.4 Суцільність покриттів контролюється по всій поверхні приладовим методом неруйнівного контролю за допомогою іскрового дефектоскопу.

Покриття повинні витримувати такі напруги: рулонні при товщині і більше – 24 кВ; лакофарбові покриття – 1 кВ на всю товщину; силікатноемалеві покриття – 2 кВ на 1 мм товщини.

7.2.13Для трубопроводів гарячого водопостачання, включаючи арматуру і фланцеві з'єднання, теплову ізоляцію необхідно передбачати для усіх видів захисних покриттів незалежно від температури гарячої води і способу прокладання.

7.2.14Вибір типу і конструкції теплової ізоляції проводити відповідно до вимог СНиП 2.04.14.

7.3 Захист об'єктів систем холодного і гарячого водопостачання від внутрішньої корозії

7.3.1Роботи з захисту від корозії внутрішніх поверхонь ТПХВ і ТПГВ повинні виконуватися відповідно до вимог СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02 і СНиП 2.04.07.

1. 3 метою виключення корозії і заростання сталевих водоводів та водопровідної мережі діаметром і більше повинен передбачатися захист внутрішньої поверхні таких трубопроводів покриттями: піщано-цементними, піщано-цементно-полімерними, цинковими, силікатноемалевими, лакофарбовими та іншими, дозволеними установами МОЗ України.
2. Замість покриттів допускається застосування стабілізаційної обробки холодної води або обробки її інгібіторами згідно з рекомендованим додатком 5 СНиП 2.04.02 у тих випадках, коли техніко-економічними розрахунками з урахуванням якості, витрати і призначення води підтверджується доцільність такого захисту трубопроводів від корозії.

7.3.4Вибір способу обробки води для централізованого гарячого водопостачання в закритих системах теплопостачання слід робити згідно з додатком 21 СНиП 2.04.07.

7.3.5Роботи з силікатної і електролітичної обробки води та обробки води комплексонами в системах гарячого водопостачання, а також комплексного протикорозійного захисту баків-акумуляторів гарячої води слід виконувати згідно з відповідними НД.

7.3.6Захист від корозії за допомогою піщано-цементних покриттів

7.3.6.1Роботи з приготування розчинів та нанесення піщано-цементних покриттів повинні виконуватися згідно з ВБН Д.3.1-33-24-01.

1. На нові труби діаметром до покриття рекомендується наносити в базових умовах методом центрифугування або відцентрового набризку.
2. На труби і покладені трубопроводи (діючі і знову побудовані) діаметром від до покриття наносять методом відцентрового набризку за допомогою лицювальних машин. На трубопроводах повинна бути встановлена рівнопрохідна арматура.

7.3.6.4Перед нанесенням піщано-цементних та піщано-цементно-полімерних покриттів внутрішню поверхню трубопроводу слід очистити від іржі, яка відшаровується, і знежирити згідно з діючими НД.

7.3.6.5Піщано-цементна суміш складається з портландцементу марки не нижче 400 згідно з ГОСТ 10178, піску з модулем крупності 1,5 – 2,0 і води згідно з ГОСТ 2874.

Співвідношення "цемент-пісок" має бути в межах від 1,0:1,0 до 1,0:1,5, "вода-цемент" – від 0,35:1,0 до 0,45:1,0.

7.3.6.6Водневий показник (рН) піщано-цементного розчину має бути в межах від 11,5 до 12,0, рухливість за глибиною занурення конуса від до відповідно до ГОСТ 5802.

7.3.6.7Вимоги до піщано-цементних покриттів для захисту внутрішніх поверхонь ТПХВ наведені в таблиці 5. Покриття повинне бути щільним, однакової товщини по всій довжині. Не допускаються дефекти, обумовлені поганою якістю розчину (цементні і піщані грудки, здуття). На трубах діаметром більше допускаються одиничні раковини і напливи глибиною не більше і діаметром не більше та шорсткість поверхні типу "апельсинової шкірки" з розміром западин та виступів не більше .

Таблиця 5 – Вимоги до внутрішніх піщано-цементних покриттів водопровідних труб

7.3.6.8Для підвищення тріщиностійкості піщано-цементних покриттів допускається введення латексу СКС-65 ГП згідно з ГОСТ 10564 у кількості 2 % від маси цементу, а також фібри з полімерних ниток, полімерів і полімерних композицій, дозволених для використання МОЗ України та чинними НД.

1. Труби з внутрішнім піщано-цементним покриттям слід з'єднувати зварюванням. Додаткового захисту внутрішньої поверхні стикових з'єднань труб діаметром до не потрібно, при діаметрах більше зварні стики треба ізолювати піщано-цементним розчином вручну.
2. Покриття піщано-цементним розчином повинно копіювати внутрішню поверхню трубопроводу
3. При відновленні і санації сталевих трубопроводів діаметром від до допускається нанесення піщано-цементно-полімерного покриття методом протягування.

7.3.6.12 При ремонті трубопроводів діаметром до з використанням внутрішніх полімерних труб і піщано-цементно-полімерних розчинів допустима товщина розчину між трубами становить від до .

7.3.7Вимоги до цинкових покриттів водопровідних труб

1. Труби з цинковим захисним покриттям рекомендується застосовувати для вод з вмістом хлоридів не більше 100 мг/дм3, сульфатів – не більше 150 мг/дм3, індексом стабільності і за температури води не вище плюс 55°С.
2. Товщина цинкових покриттів на трубах згідно з ГОСТ 3262 повинна бути не менше 30 мкм. На поверхні оцинкованих труб не допускаються пухирчатість і сторонні включення (гартцинк, окисли, шихта, що спеклася), відшаровування покриття від основного металу. Допускаються окремі флюсові плями і сліди захватів труб піднімальними пристроями, шорсткість і місцеві напливи цинку.
3. При монтажі систем слід виключати чередування ділянок з оцинкованих і чорних труб і застосовувати мінімальну кількість стиків.

7.3.8Вимоги до силікатноемалевих покриттів

1. Силікатноемалеві покриття рекомендується використовувати для захисту ТПГВ від внутрішньої та зовнішньої корозії при будь-яких способах прокладання і видах теплової ізоляції.
2. Для силікатноемалевих покриттів внутрішніх та зовнішніх поверхонь труб для холодного і гарячого водопостачання слід застосовувати безґрунтові корозійностійкі силікатні емалі.
3. Покриття повинні мати суцільну, рівномірно оплавлену, гладку, блискучу поверхню.

Допускається рябизна і хвилястість силікатноемалевого покриття, обумовлена рельєфом металу. Не допускається наявність тріщин, пор, пухирів і інших дефектів, що оголюють метал і видимі неозброєним оком.

7.3.8.4Технічні вимоги до силікатноемалевих покриттів наведені в таблиці 6.

Таблиця 6 – Вимоги до силікатноемалевих покриттів для захисту внутрішніх поверхонь трубопроводів