И.4.4.3 На одній смузі адгезіметром вимірюють міцність зв'язку покриття з поверхнею сталевої труби.
И.4.4.4 У ємність заливають водопровідну воду, поміщають котушки труб і витримують протягом 1000 год за температури (202) °С, підтримуючи рівень води вище прорізаних смуг.
Потім котушки витягають з води, видаляють з їх поверхні фільтрувальним папером вологу, витримують за кімнатної температури протягом 24 год, і методом А визначають міцність зв'язку покриття з поверхнею сталевої труби.
И.4.5 Обробка результатів вимірювань – згідно з И.1.6.
И.4.6 Якщо адгезію визначають іншими методами, контроль її після витримки у воді проводять згідно з НД на покриття.
И.5 Оформлення результатів випробувань
Запис результатів проводять за формою И.1.
Форма И.1
назва приймальної організації
АКТ
визначення адгезії захисного покриття
Тип і конструкція захисного покриття
Діаметр труби (трубопроводу), мм
Необхідне значення адгезії (за таблицею 3 цього стандарту) Н/см (кгс/см), МПа (кгс/см2)
|
Дата вимірювання |
Номер партії, ділянки трубопроводу |
Температура навколишнього повітря, К (оС) |
Номер вимірювання |
Покази приладу |
Значення адгезії |
Характер руйнування |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Середнє значення адгезії |
|
|
|
|
Адгезія захисного покриття партії труб (ділянки трубопроводу)
|
(відповідає, не відповідає необхідному значенню)
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
(посади осіб, що проводили контроль) |
особистий підпис |
(ім'я, прізвище)
|
||
|
|
|
|
|
|
|
(дата) |
|
|
Додаток К
(довідковий)
Контроль захисних покриттів за заданою міцністю при ударі
К.1 Сутність методу
Визначення міцності покриття при ударі проводять під впливом вільно падаючого вантажу.
К.2 Вимоги до зразків
Вимірювання проводять на 2% труб із захисним покриттям у 10 точках, що знаходяться одна від одної на відстані не менше , а також у місцях, що викликають сумніви. В точках проведення випробувань на ударну міцність попередньо визначають суцільність покриття іскровим дефектоскопом.
К.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Ударний пристрій типу У-1, виконаний за схемою, що наведена на рисунку К.1
Основа 1 – сталева трикутна плита товщиною , споряджена рівнем (індикатором горизонтальності) 2 для встановлення її в горизонтальному положенні на трубі з захисним покриттям 5 і гвинтами-ніжками 4 розміром М5 х 50 і відстанню між ними , що дозволяє встановлювати ударний пристрій на трубі будь-якого діаметра
Напрямна 3 зі шкалою від до 50 см – сталева труба, закріплена під прямим кутом до основи, висотою , внутрішнім діаметром , товщиною стінки з подовжнім розміром х
Вільно падаючий вантаж 7 з постійною масою, що дорівнює (10,001) кг, містить у собі:
а)сталевий стакан з зовнішнім діаметром , висотою , товщиною стінки ;
б)сталевий бойок 6 сферичної форми твердістю HRC 60, радіусом , закріплений біля основи стакана
Маса вільно падаючого вантажу може бути збільшена за допомогою дозованих навантажувачів масою по
Іскровий дефектоскоп регульованої високої напруги зі світловим чи звуковим сигналом
К.4 Проведення випробувань
К.4.1 Ударний пристрій установлюють на поверхні покриття в точках проведення випробувань за допомогою гвинтів-ніжок і рівня 2.
К.4.2 Вільно падаючий вантаж піднімають на висоту Н, м, що визначається за формулою:
H = U/m.g ,(К.1)
де U – міцність покриття за удару, Дж (кгс.см);
m – вага вантажу, що скидають на поверхню захисного покриття, кг;
g – прискорення вільного падіння (9,8 м/с2).
|
|
|
1 – основа; 2 – рівень; 3 – напрямна; 4 – гвинти-ніжки; 5 – труба з захисним покриттям; 6 – сталевий бойок; 7 – вантаж; 8 – навантажувач; 9 – гвинт-рукоятка |
|
Рисунок К.1 – Пристрій для контролю міцності захисних покриттів за удару |
К.4.3 У місці удару іскровим дефектоскопом контролюють суцільність покриття згідно з додатком П.
К.5 Обробка результатів
Захисне покриття вважають таким, що витримало контроль, якщо після випробувань в 10 точках не менше ніж у 9 точках покриття не зруйноване, тобто при падінні вантажу з висоти, що визначена в залежності від ударної міцності покриття, в місцях удару відсутні пори, тріщини, електричний пробій.
К.6 Оформлення результатів випробувань
Запис результатів проводять за формою К.1.
Форма К.1
назва приймальної організації
АКТ
визначення міцності захисних покриттів за удару
Тип і конструкція захисного покриття
Діаметр труби (трубопроводу), мм
Кількість випробуваних труб, шт
Напруга на щупі дефектоскопа, кВ
Необхідна міцність за удару (за таблицею 3 цього стандарту), Дж (кгс.см)
|
Дата вимірювання |
Номер партії, ділянки трубопроводу |
Номер вимірювання |
Результат дефектоскопії |
Висновок по кожній трубі |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
10 |
|
|
Міцність за удару партії труб (ділянки трубопроводу)
|
(відповідає, не відповідає необхідному значенню)
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
(посади осіб, що проводили контроль) |
особистий підпис |
(ім'я, прізвище)
|
||
|
|
|
|
|
|
|
(дата) |
|
|
Додаток Л
(довідковий)
Метод визначення пенетрації (глибини вдавлювання)
Л.1 Сутність методу
Л.1.1 Методика призначена для проведення випробування полімерних та мастикових матеріалів і покриттів на їх основі за показником пенетрації і дозволяє установити їх відповідність вимогам НД.
Л.1.2 Сутність методу полягає у визначенні глибини вдавлювання у випробуваний зразок пресованого матеріалу або покриття стандартного металевого стрижня при навантаженні 10 Н/мм2 (рисунок Л.1).
Л.2 Зразки для випробувань
Зразками для випробувань є пластини матеріалу, пресованого згідно з ГОСТ 16336, розміром х , товщиною не менше чи зразки покриття (свідки) за технічними умовами на ці матеріали. Зразки повинні мати гладку рівну поверхню без здуттів, відколів, тріщин, раковин і інших дефектів.
Л.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Товщиномір з похибкою вимірювань не більше 10%
Пенетрометр – згідно з ГОСТ 5346 з індикатором годинникового типу ИЧ10МД із ціною поділки 0,01 мм
Стрижень металевий діаметром (1,80,1) мм загальною масою (25020) г
Вантаж додатковий масою (225050) г
Підкладка металева розміром х (розміри жорстко не нормуються) або зразок покриття на сталевій підкладці
Електрошафа сушильна лабораторного типу СНОЛ 3,5.3,5.3,5/3-ИЗ або аналогічна з точністю регулювання температури 2 °С (чи водяний термостат з терморегулятором)
Годинник механічний
Термометр метеорологічний – згідно з ГОСТ 112
Лінійка вимірювальна металева – згідно з ГОСТ 427
Л.4 Підготовка до випробувань
Л.4.1 Зразки випробують не раніше ніж через 16 год після пресування або виготовлення покриття.
Л.4.2 Установлюють зразок 2 на металеву підкладку 1 і витримують за температури (202) °С протягом не менше 60 хв.
Л.5 Проведення випробувань
Л.5.1 На випробуваний зразок 2 установлюють металевий стрижень 3 і через 5 с на індикаторі 4 встановлюють нульове значення, після чого додають вантаж 5 масою .
Л.5.2 Через 24 год знімають зі шкали індикатора покази глибини вдавлювання в покриття металевого стрижня з точністю до 0,01 мм.
Л.5.3 Випробування проводять у трьох точках зразка, відстань між якими повинна бути не менше .
|
|
|
1 – стіл пенетрометра; 2 – зразок покриття; 3 – металевий стрижень; 4 – індикатор годинникового типу; 5 – додатковий вантаж |
|
Рисунок Л.1 – Установка для визначення пенетрації |
Л.6 Обробка результатів випробувань
Л.6.1 Пенетрацію Рсер, мм або в % (для мастикового покриття), для кожного зразка визначають за формулою:
(Л.1)
де Рі – значення пенетрації для і-ої точки, мм;
n – кількість випробуваних точок.
Л.6.2 Пенетрацію оцінюють як задовільну, якщо
,(Л.2)
де Рн – нормоване значення пенетрації за таблицею 3 цього стандарту.
Л.6.3 Якщо Рсер > Рн, випробування проводять на подвоєній кількості зразків.
Результати повторних випробувань вважають остаточними.
Л.7 Оформлення результатів випробувань
Запис результатів проводять за формою Л.1.
Форма Л.1
назва приймальної організації
АКТ
визначення пенетрації захисного покриття
Конструкція захисного покриття
Товщина покриття, мм
Кількість випробовуваних зразків, шт.
Температура навколишнього повітря, К (°С)
Необхідне значення пенетрації покриття (за таблицею 3 цього стандарту), мм (%)
|
Дата вимірювання |
Номер вимірювання |
Товщина покриття, мм |
Глибина вдавлювання, мм |
Середнє значення пенетрації, мм (%) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення пенетрації
|
(відповідає, не відповідає необхідному значенню)
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
(посади осіб, що проводили контроль) |
особистий підпис |
(ім'я, прізвище)
|
||
|
|
|
|
|
|
|
(дата) |
|
|
Додаток М
(довідковий)
Визначення площі відшаровування захисних покриттів при катодній поляризації
М.1 Вимоги до зразків
М.1.1 Зразками є покриття, нанесені на сталеву поверхню відповідно до НД на ці покриття в лабораторних або промислових умовах. Випробування проводять на зразках двох видів:
М.1.2 Три випробовувані зразки повинні бути перевірені на відсутність пор і наскрізних отворів з використанням іскрового дефектоскопа при випробувальній напрузі 5 кВ/мм товщини покриття.
М.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Вольтметр постійного струму з внутрішнім опором не менше 10 МОм і діапазоном вимірювань від 0,01 В до 5 В
Електрод порівняння стандартний мідносульфатний чи хлорсрібний – згідно з ГОСТ 17792
Натрій хлористий (NaCl) – згідно з ГОСТ 4233
Проводи монтажні з ізоляцією для електроустановок або аналогічні згідно з ГОСТ 6323
Вимикач електричний
Електрошафа сушильна лабораторного типу СНОЛ 3,5.3,5.3,5/3-ИЗ або аналогічна з точністю регулювання температури 2 °С (чи водяний термостат з терморегулятором)
Анод активний – стрижень з магнію чистотою 99 % або анод інертний – платиновий дріт згідно з ГОСТ 10821 або графітовий стрижень
Джерело постійного струму або перетворювач змінного струму (для вимірювань за допомогою анода інертного)
