---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 50002:2016
(ISO 50002:2014, IDT)

Енергетичні аудити

ВИМОГИ ТА НАСТАНОВА
ЩОДО ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Видання офіційне

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2016ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Громадська спілка «Асоціація інженерів енергетиків України», Технічний комітет стан­дартизації «Енергозбереження» (ТК 48)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Розен, д-р техн, наук (науковий керівник); С. Вятчаніна; Є. Іншеков, канд. техн, наук; В. Мамалига, канд. техн, наук; О. Овдієнко; П. Розен; І. Соколовська, канд. техн, наук; І. Стоянова, канд. техн, наук; А. Чернявський, канд. техн, наук

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 29 квітня 2016 р. № 125 3 2016-09-01

З Національний стандарт відповідає ISO 50002:2014 Energy audits — Requirements with guidance for use (Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх проведення)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4. Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

УВЕДЕНО ВПЕРШ

ЕЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ до ISO 50002:2014 IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Принципи З

   1. Загальні положення З

   2. Енергетичний аудитор З

   3. Енергетичний аудит 4

   4. Комунікації 5

   5. Ролі, обов’язки та повноваження 5

5. Проведення енергетичного аудиту 5

   1. Загальні вимоги 5

   2. Планування енергетичного аудиту 5

   3. Попередня нарада 6

   4. Збирання даних 7

   5. Планування вимірювань 8

   6. Проведення огляду об’єкта 8

   7. Аналізування 9

   8. Представлення звіту за результатами енергоаудиту 10

   9. Заключна нарада 12

Додаток А Настанова щодо застосування цього стандарту 12

Бібліографія 19

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт є ідентичний переклад (для опублікування) ISO 50002:2014 Energy audits — Requirements with guidance for use (Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх про­ведення).

Мета цього стандарту — визначити мінімальний набір вимог, які сприяють виявленню мож­ливостей для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, —ТК 48 «Енергозбереження».

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• у додатку А та структурному елементі «Бібліографія» наведено «Національні пояснення», виділені в тексті рамкою;

• структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Націо­нальний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформ­лено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• вилучено «Передмову» до ISO 50002:2014.

• цьому стандарті є посилання на:

ISO 50001:2011, прийнятий в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 50001:2014 (ISO 50001:2011, IDT) Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та наста­нова щодо використання;

ISO 50003:2014, прийнятий в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 50003:2016 (ISO 50003:2014, IDT) Системи енергетичного менеджменту. Вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію систем енергетичного менеджменту;

ISO 50004:2014, прийнятий в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 50004:2016 (ISO 50004:2014, IDT) Системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо впровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту;

ISO 19011:2011, прийнятий в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 (ISO 19011:2011, IDT) Настанова щодо здійснення аудитів систем управління.

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 50002:2014

Мета цього стандарту — визначити мінімальний набір вимог, які сприяють виявленню мож­ливостей для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності.

Енергоаудит охоплює детальний аналіз рівня досягнутої/досяжної енергоефективності органі­зації, обладнання, систем(и) або процесу(-ів). Він ґрунтується на відповідному вимірюванні та спо­стереженні за використанням енергії, енергоефективністю та енергоспоживанням. Енергетичні ауди­ти планують і проводять у межах ідентифікації та визначення пріоритетів можливостей з метою підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, скорочення втрат енергії і отримання пов’язаних з цим екологічних вигод. Результати енергоаудиту містять інформацію про поточний стан енерговикористання й енергетичної ефективності, а також упорядковані рекомендації щодо підви­щення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності та фінансової вигоди.

Енергоаудит може сприяти проведенню енергетичного аналізу і може полегшити моніторинг, вимірювання та аналіз, як це описано в ISO 50001, або його можна використовувати незалежно.

Цей стандарт дає змогу застосовувати різні підходи залежно від характеру та обсягу робіт, меж та цілей аудиту, він орієнтований на те, щоб гармонізувати загальні аспекти проведення енер­гетичного аудиту з метою підвищення його об’єктивності й прозорості.Процес енергоаудиту представлений у вигляді простої хронологічної послідовності, але він не вилучає можливості використання повторних ітерацій певних кроків.

Основна частина цього стандарту охоплює загальні вимоги й основу, спільні для всіх енерге­тичних аудитів, які можуть бути доповнені відповідними національними стандартами щодо енер­гоаудиту. З питань енергоаудиту конкретних типів об’єктів, процесів або обладнання треба зверта­тись до відповідних міжнародних, національних і стандартів на місцевому рівні та керівних норма­тивних документів, деякі з яких містяться в посиланнях у Бібліографії.

У цьому стандарті використовують слова такого значення:

• «потрібно» вказує на вимогу;

• «рекомендовано» вказує на рекомендацію;

• «можна» означає дозвіл;

«може» вказує на можливість або здатність

.ДСТУ ISO 50002:2016

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГЕТИЧНІ АУДИТИ

ВИМОГИ ТА НАСТАНОВА ЩОДО ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

ENERGY AUDITS

REQUIREMENTS WITH GUIDANCE FOR USE

Чинний від 2016-09-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті визначено вимоги до процесу енергетичного аудиту в частині підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності. Він поширюється на всі типи установ та органі­зацій, а також усі види енергії та використання енергії.

У цьому стандарті зазначено принципи проведення енергоаудиту, вимоги до загальних про­цесів, наявні під час проведення енергетичних аудитів та підсумкових (звітних) документів енерго­аудиту.

Цей стандарт не стосується вимог щодо відбирання та оцінювання компетенції органів, що надають послуги з енергоаудиту; він також не поширюється на аудит системи енергетичного ме­неджменту організації, оскільки це описано в ISO 50003:2014.

Цей стандарт містить також довідникові матеріали (настанову) щодо його застосування (див. додаток А).

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нормативних посилань немає.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче наведено терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

Мета енергетичного аудиту (3.3). узгоджена між організацією (3.13) та енергетичним ауди­тором (3.5).

Фізичні межі або за місцем розташування виробничого майданчика, та/або організаційні межі згідно з тим, як їх визначила організація (3.13).

Примітка 1. Межі системи енергетичного менеджменту можуть відрізнятися від меж енергетичного аудиту (3.3).

Примітка 2. Енергоаудит може охоплювати одну або кілька меж.

Приклад

Виробничий майданчик у цілому і всі системи, що використовують енергію; котельня;

автопарк

Систематизований аналіз використання енергії (3.12) та споживання енергії (3.7) у межах, визначених характером та обсягом робіт з енергетичного аудиту (3.4). з метою визначення, кількісного вираження та підготовки звіту про можливості підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності (3.10).

Примітка 1. «Енергетичний аудит» — це вираз англійського походження від терміна «energy audit». Існують й інші терміни — синоніми цього виразу, наприклад, «diagnosis італійською та «diagnostic» французькою мовами

Обсяг використання енергії (3.12) і пов’язаних із ним дій, які мають бути охоплені енерго- аудитом (3.3), як це визначено організацією (3.13) за погодженням з енергетичним аудитором (3.5). що можуть охоплювати окремі межі.

Приклад

Організація, об’єкт/об’єкти, обладнання, система(-и) і процес(и).

Примітка 1. Характер та обсяг робіт з енергетичного аудиту може охоплювати енергоспоживання транспортом

Окрема особа або група осіб, які проводять енергетичний аудит (3.3).

Примітка 1. Енергетичний аудит може проводити організація (3.13). використовуючи власні або залучені ресурси. Це можуть бути енергоконсалтингові та енергосервісні компанії.

Примітка 2. Енергоаудитор — чи то внутрішній, чи то зовнішній — повинен працювати з внутрішнім персоналом, який має відношення до визначеної сфери застосування енергоаудиту (3.4).

[ДЖЕРЕЛО: EN 16247-1:2012, 3.2, змінено — вираз «група осіб або орган» був вилучений і замінений на вираз «або група осіб»]

Розрахунок обсягів вхідних енергоресурсів і/або енергетичних ресурсів власного виробництва та порівняння їх з обсягами вихідних енергоресурсів, отриманих з обсягів споживання енергії (3.7) на рівні кінцевого використання енергії (3.12).

Примітка 1. Акумулювання енергії розглядають у межах енергопостачання або використання енергії. Енергетичний баланс, якщо він входить до характеру та обсягу робіт з енергетичного аудиту (3.4). повинен охоплювати різні види акуму­лювання та зберігання енергії і вихідної сировини, а також непродуктивні втрати енергії або вміст енергії у матеріальних потоках.

Примітка 2. Енергетичний баланс узгоджує всі енергетичні та продуктові (матеріальні) ресурси, які входять до меж (3.2) системи, з енергетичними та продуктовими (матеріальними) ресурсами, що залишають межі системи

Кількість використаних (спожитих) енергоресурсів.

[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.7]

Співвідношення (коефіцієнт) або інший кількісний взаємозв’язок між отриманим результатом (вихідний показник), тобто між виконаною роботою, наданими послугами, виробленими товарами чи енергією і вхідним показником, тобто вхідним рівнем енерговитрат.

Приклад

Коефіцієнт перетворення; необхідна енергія/використана енергія; вироблена потужність/спо- живана потужність; енергія, теоретично необхідна для виконання роботи/енергія, фактич­но використана для виконання роботи.

Примітка 1. Необхідно, щоб вхідні і вихідні характеристики були чітко встановлені як кількісно, так і якісно, щоб їх можна було вимірювати.

[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.8]

Опис чи відображення процесів передавання енергії або перетворення енергії в межах, що ви­значені характером робіт з енергоаудиту (3.4)

Вимірювані результати, пов'язані з енергетичною ефективністю (3.8), використанням енер­гії (3.12) та споживанням енергії (3.7).[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.12, змінено — Примітки 1 і 2 були вилучені, оскільки вони є спе­цифічними для енергетичного менеджменту]

Кількісне значення чи міра рівня досягнутої/досяжної енергоефективності (3.10). що їх ви­значає організація (3.13).

Примітка 1. Показник енергетичної ефективності може бути представлено простою метричною одиницею, співвідно­шенням або ж у вигляді більш складної моделі.

[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.13]

Спосіб або вид практичного застосування енергії.

Приклад

Вентиляція; освітлення; опалення; охолодження; транспорт; технологічні процеси; вироб­ничі лінії.

[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.18]

Компанія, корпорація, фірма, підприємство, орган влади чи установа, або їх частина чи по­єднання окремих частин, офіційно зареєстрована або ні, державної або приватної форми власності, яка має свої власні функції та адміністрацію і в обов’язки яких входить забезпечення контролю та керування енерговикористанням (3.12) та енергоспоживанням (3.7).

Примітка 1. Організацією може бути особа або група осіб.