ДСТУ-Н Б В.2.6-205:2015. Настанова з проектування монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій будівель та споруд (62945)

Монолітні бетонні і залізобетонні конструкції повинні задовольняти основні вимоги безпеки відповідно до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, ДБН В.2.6-98, ДБН В.1.2-14, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-7 та ДБН В.2.2-24. Для забезпечення вимог безпеки конструкції проектуються з такими початковими властивостями, щоб з необхідним ступенем надій­ності для різних розрахункових ситуацій у процесі будівництва і експлуатації будівель та споруд була виключена можливість руйнування будь-якого характеру або порушення експлуатаційної придатності, пов’язаного із спричиненням шкоди для життя або здоров'я людини, майна або навколишнього середовища.

Монолітні бетонні та залізобетонні конструкції повинні бути забезпеченими необхідною надійністю від виникнення всіх видів граничних станів розрахунками, вибором показників якості матеріалів, призначенням розмірів та конструюванням відповідно до вимог цього стандарту. При цьому повинні бути виконані вимоги щодо вогнестійкості, визначені у ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-24, та технології виготовлення конструкцій і витримані вимоги щодо експлуатації будин­ків та споруд, а також вимоги щодо оцінки впливів на навколишнє середовище, які регламентуються відповідними нормативними документами.

Положення цього стандарту використовують при проектуванні різних конструктивних сис­тем будівель та споруд, в яких всі основні несучі конструкції (колони, стіни, перекриття, покриття, фундаменти тощо) виготовляють з монолітного звичайного та напруженого залізобетону з жорст­кими і податливими з’єднаннями між ними. Цей стандарт слід застосовувати разом з ДБН В.2.6-98 та ДСТУ БВ.2.6-156.

При проектуванні монолітних бетонних та залізобетонних конструкцій будівель і споруд кліматичні і температурно-вологісні впливи слід враховувати згідно з ДБН В.2.6-98.

Для запобігання виникненню температурних і усадково-температурних тріщин в конструк­ціях будівель і споруд на основі розрахунків, що враховують умови зведення будівлі чи споруди, розробляють та реалізують відповідні конструктивні та технологічні заходи. Межі температурно- усадочних елементів виконують, за можливості, по протипожежних відсіках чи окремих секціях будівлі чи споруди.

Розрахунок і конструювання будівель при сейсмічних впливах виконують відповідно до вимог ДБН В.1.1-12. Розрахунок монолітних залізобетонних конструкцій на вогнестійкість відпо­відно до нормативних значень, визначених у ДБН В. 1.1-7, ДБН В.2.2-24, ДБН В. 1.2-7 тощо, слід виконувати згідно з чинними нормативними документами з проектування вогнестійкості залізо­бетонних будівельних конструкцій.

Несучі конструкції будинку слід проектувати з урахуванням довговічності і ремонтопри­датності згідно з ДБН В. 1.2-14, захист конструкцій від корозії виконують згідно з ДСТУ Б В.2.6-145.

Величини нерівномірності і граничних деформацій фундаментів будівель і споруд регла­ментуються ДБН В.2.1-10. Граничні прогини, переміщення конструкцій і перекоси вертикальних і горизонтальних осередків будівель не повинні перевищувати допустимих значень, наведених у ДСТУ Б В. 1.2-3. ,

Для будівель, що розраховують на спільний вплив вертикальних і горизонтальних на­вантажень за недеформованою схемою, верху на рівні верхнього перекриття, будівлі з ураху­ванням податливості основи і фундаментів рекомендується приймати не більше ніж 0,001 висоти будівлі. При більших значеннях виконують розрахунок за деформованою схемою. При цьому значення горизонтальне переміщення будівлі не повинно перевищувати 0,002 його висоти.

Будівлю проектують так, щоб запобігати надмірних перекосів у межах одного поверху, які характеризуються зміною початкових кутів між колонами і ригелями, ригелями і стінами, пілонами, а також між іншими елементами будівлі. При виконанні елементів заповнення з традиційних матеріалів (гіпсобетон, цегляна кладка, блоки стінові тощо) допустимими перекосами слід вважати 0,002. При використанні жорстких матеріалів (наприклад, личкування стін природним каменем) перекоси не повинні перевищувати величини 0,0015. Розрахункові схеми для підрахунку перекосів при різних схемах розташування пілонів наведені в таблиці 4.1 і на рисунку 4.1.

Для поліпшення умов роботи під навантаженням і зниження деформативності каркаса висотного будинку рекомендується його проектувати із симетричним розташуванням мас і жорст- костей, рівномірним розподілом вертикальних навантажень на пілони каркаса, стіни-діафрагми, фундамент і основу та симетричним горизонтальним перерізом, що наближається до квадратного або круглого перерізу.

Бетонні та залізобетонні конструкції проектують так, щоб з достатньою надійністю запобігти виникненню всіх видів граничних станів. Це досягається вибором показників якості матеріалів, призначенням розмірів і конструюванням згідно з положеннями цього стандарту і чинних нормативних документів. При цьому забезпечується виконання технологічних вимог при виготовленні конструкцій, дотримання вимог щодо експлуатації будівель, а також щодо оцінки впливів на навколишнє середовище, енергозбереження, пожежної безпеки і довговічності, що встановлюються відповідними нормативними документами, та враховані нерівномірні деформації основи.

При проектуванні бетонних та залізобетонних конструкцій їх надійність повинна бути забезпечена розрахунком за граничними станами першої та другої груп шляхом використання розрахункових значень навантажень, характеристик матеріалів, що визначають за допомогою відповідних часткових коефіцієнтів надійності за характеристичними значеннями цих характе­ристик з урахуванням класу наслідків (відповідальності) згідно з ДБН В.1.2-14.

Надійність експлуатації (запобігання прогресуючому обваленню будинку) забезпечують комплексом об’ємно-планувальних та конструктивних рішень у сполученні з врахуванням можли­вих навантажень і впливів при надзвичайних ситуаціях. Для запобігання прогресуючому обваленню приймають технічні рішення, які створюють необхідну нерозрізність конструктивної системи будинку, що призводить при локальних руйнуваннях до перерозподілу зусиль і можливої появи пластичних деформацій, але забезпечує загальну стійкість будівлі.

При проектуванні необхідно виконувати розрахункову оцінку збереження від прогресую­чого обвалення несучих конструкцій будівель і споруд класів наслідків СС2 і ССЗ у разі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі або вибуху), яка може призвести до локального руйнування. Для оцінки стійкості будівель і споруд до лавиноподібного руйнування допускається розглядати лише найбільш небезпечні схеми локального руйнування і можливу втрату несучої здатності конструкцій категорії відповідальності А відповідно до ДБН В.1.2-14. При цьому розрахунки виконують на аварійні сполучення навантажень.

При перевірці стійкості будівлі прогресуючому обваленню розрахункові опори матеріалів (сталі, бетону і арматури) приймають таким, що дорівнює їх характеристичним значенням. Вели­чина деформацій і ширина розкриття тріщин в конструкціях у даному випадку не регламентується.