7.1.26. Перед початком виконання робіт із застосуванням приставної драбини необхідно забезпечити стійкість драбини, переконавшись оглядом та випробуванням у тому, що вона не може зісковзнути з місця або випадково зсунутись.
У разі установлення приставної драбини за умов, коли її верхній кінець може зміститись, його необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції так, щоб виключити можливість зміщування драбини.
У разі виконання робіт з підвісних, приставних та з розсувних драбин на висоті більше повинен застосовуватись запобіжний пояс, який відповідає вимогам ГОСТ 12.4.089 та ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів". Пояс повинен закріплюватись за конструкцію будівлі або за драбину — за умови надійного закріплення драбини до конструкції.
7.1.27. Переміщувати драбину під час виконання робіт необхідно з дотриманням таких запобіжних заходів: два працівника повинні нести драбину наконечниками назад, застерігаючи перехожих про небезпеку зіткнення з нею. Якщо драбину переносить один працівник, вона повинна бути в такому похилому положенні, щоб її передній кінець був піднятий над землею не менше ніж на .
7.1.28. Металеві приставні драбини заввишки понад , установлені під кутом більше 75° до горизонтальної площини, повинні мати, починаючи з висоти від їхнього нижнього кінця, дугове огородження або повинні бути оснащені канатом з уловлювачем для закріплювання карабіна запобіжного пояса, а драбини, установлені під кутом від 60° до 75° до горизонтальної площини, — огородження поручнів з обох боків заввишки по вертикалі від 0,9 до , починаючи з висоти .
Металеві навісні драбини завдовжки понад , як вертикальні, так і установлені під кутом нахилу до горизонтальної площини більше 75°, повинні мати дугове огородження або канати з уловлювачами для закріплювання карабіна запобіжного пояса.
Дуги огородження повинні розміщуватись на відстані не більше одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми стрічками. Відстань від драбини до дуги повинна бути не менше і не більше , — якщо ширина огородження становить від 0,7 до .
Драбини заввишки понад повинні бути обладнані площадками для відпочинку, установленими не рідше ніж через кожні за висотою.
7.1.29. Забороняється використовувати переносні металеві драбини в розподільних установках напругою 220 кВ і нижче.
7.1.30. У відкритих розподільних установках напругою 330 кВ і вище застосування переносних металевих драбин дозволяється за таких умов:
- драбина повинна бути оснащена металевим ланцюгом, який торкається до землі.
- драбину необхідно переносити тільки у горизонтальному положенні під неперервним наглядом виконавця робіт, чергового або працівника зі складу оперативно-ремонтних працівників, який має групу IV з електробезпеки.
7.1.31. Драбини з металевим армуванням уздовж тятиви повинні вважатись металевими і використовуватись в електроустановках з урахуванням вимог пунктів 7.1.29 і 7.1.30 цих Правил.
7.1.32. Контролювати стан драбин та стрем'янок повинен інженерно-технічний працівник, призначений розпорядженням по підрозділу (цеху, дільниці) підприємства. Він повинен оглядати драбини та стрем'янки під час проведення випробувань; безпосередньо перед застосуванням драбин т^ стрем'янок їх повинен оглядати працівник, який виконує роботу.
7.1.33. Під час огляду дерев'яні драбини повинні перевірятись на відповідність їх технічним вимогам, а також повинна звертатись увага на стан деревини та на якість просочування покриття.
Тріщини в щаблях та тятиві допускаються завдовжки не більше і завглибшки не більше . Тріщини не повинні послаблювати тятиву та щаблі драбини.
Не допускається будь-яке замазування тріщин або надломів шпаклівкою, заклеюванням або іншим способом.
Розсувні приставні драбини повинні мати коліна, які можна плавно висовувати і засовувати, надійно стопорити на будь-якій заданій висоті. Коліна драбин не повинні самочинно складатись. Зусилля, необхідне для висування колін драбин, не повинно перевищувати 500 Н (50 кгс).
Упори, якими закінчується тятива, повинні щільно закріплюватись і не мати люфту. У разі стирання гумових башмаків їх необхідно замінювати; затуплені наконечники необхідно заточити.
7.1.34. Під час огляду металевих драбин необхідно переконатись у відсутності деформації вузлів драбин, тріщин в металі, задирок, гострих країв, порушення кріплення щаблів до тятив тощо.
Під час огляду мотузкових драбин необхідно переконатись у тому, що канат не має розривів, надрізів, розпущених ділянок, тятиви надійно зв'язані зі щаблями без послаблення вузлів, захвати міцно зчіплені з канатом і затягнені дротяними бандажами.
7.1.35. Усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням у такі терміни:
- 1 раз на 12 міс. — металеві драбини та стрем'янки;
- 1 раз на 6 міс. — дерев'яні драбини та стрем'янки:
- 1 раз на 6 міс. — підвісні мотузкові драбини.
7.1.36. Під час проведення статичного випробування приставні та розсувні дерев'яні та металеві драбини повинні установлюватись на твердій основі і приставлятись до стіни або конструкції під кутом 60° до горизонтальної площини; триколійні драбини повинні бути повністю розсунуті.
7.1.37. Випробування драбин та стрем'янок повинно проводитись підвішуванням до їхніх щаблів та тятив статичного вантажу. Тривалість кожного випробування повинна бути 2 хв.
7.1.38. Випробування на міцність щабля розсувної драбини повинно проводитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) всередині незміцненого щабля нижнього коліна драбини.
Тятиви повинні випробовуватись у два прийоми: спочатку до кожної з них повинен посередині прикладатись вантаж 1 кН (100 кгс), і всі коліна повинні випробуватись почергово. Після зняття вантажу до обох тятив у середній частині середнього коліна повинен підвішуватись вантаж 2 кН (200 кгс) (вантаж можна підвішувати до середнього щабля). Під час проведення випробувань самочинне складання драбини не допускається.
'Коліна драбини, що розсуваються, після проведення випробування повинні вільно опускатись та підніматись.
7.1.39. Випробування на міцність щабля приставної драбини повинно проводитись підвішуванням до одного незміцненого щабля в середній ланці прольоту вантажу 1,2 кН (120 кгс). Після зняття цього вантажу на щаблях та в місцях врізування їх у тятиву не повинно бути пошкоджень.
Щаблі драбини, стан яких під час огляду викликає сумнів, повинні випробовуватись додатково підвішуванням до них вантажу.
Виявлені під час проведення випробувань несправності драбини повинні усуватись, після чого випробування повинно проводитись повторно у повному обсязі.
Так само повинні випробовуватись зрощені приставні драбини.
7.1.40. Стрем'янку перед початком випробувань необхідно установити у робоче положення на рівній горизонтальній площадці і до незміцненого щабля її в середній частині підвісити вантаж 1,2 кН (120 кгс). За наявності щаблів на обох суміжних колінах стрем'янки після закінчення випробування першого коліна аналогічно повинно проводитись випробування другого коліна. Якщо друге коліно стрем'янки неробоче, а використовується тільки для упора, то його достатньо випробувати вантажем 1 кН (100 кгс), підвішеним безпосередньо до кожної з тятив в середній частині коліна.
Під час проведення випробувань тятив приставних драбин та стрем'янок вантаж 1кН (100 кгс) повинен прикладатись до обох тятив в середній частині коліна.
7.1.41. Під час проведення випробувань ланцюгів, гаків та замикальних пристроїв розсувних драбин останні повинні підвішуватись за гаки вертикально і до нижнього щабля драбини повинен підвішуватись вантаж 2 кН (200 кгс). Після зняття вантажу в місцях зварювання ланок ланцюга не повинно бути тріщин, а також деформації зварених ланок та замикальних пристроїв.
7.1.42. Мотузкові та металеві підвісні драбини повинні випробовуватись у робочому положенні. Драбина повинна підвішуватись вертикально та закріплюватись двома захватами до конструкції. До середини нижнього щабля повинен підвішуватись вантаж 1,2 кН (120 кгс). За наявності у металевих драбин робочої площадки, вантаж після закінчення випробувань щабля повинен підвішуватись і до цієї площадки.
За відсутності умов для проведення випробувань підвісних драбин у робочому (вертикальному) положенні їх можна випробовувати на розтягування в горизонтальному положенні, контролюючи у цьому разі навантаження динамометром.
Випробування металевої розбірної переносної драбини повинно проводитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) до верхнього щабля сьомої (нижньої) секції протягом 5 хв. Після зняття вантажу не повинно бути деформації, тріщин та інших пошкоджень, що знижують механічну міцність таких драбин.
7.1.43. Дата та результати періодичних оглядів та випробувань драбин та стрем'янок повинні записуватись в "Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв" за формою, наведеною в додатку 5 до цих Правил.
7.1.44. Всі драбини та стрем'янки перед застосуванням повинен оглянути виконавець робіт (без записування результатів огляду в журнал).
7.1.45. Драбини необхідно зберігати в сухих приміщеннях в місцях, де неможливі випадкові механічні пошкодження їх.
7.2. Застосування риштувань та помосту
7.2.1. Риштування та поміст повинні відповідати вимогам СНиП ІІІ-4 "Техника безопасности в строительстве", ГОСТ 24258, ГОСТ 27321, ГОСТ 27331 та ГОСТ 28012.
Риштування, поміст та інші пристрої для виконання робіт на висоті повинні бути інвентарними, виготовлятись за типовими проектами та мати паспорти заводу-виробника.
Неінвентарні риштування допускається застосовувати у виняткових випадках. Якщо висота, на якій виконується робота, перевищує , то такі риштування повинні споруджуватись за індивідуальним проектом з обов'язковим розрахунком всіх їхніх основних елементів на міцність та стійкість.
Проект на риштування повинен візувати інженер-інспектор з безпеки праці та виробничої санітарії та затверджувати головний інженер підприємства або організації, що розробила проект, а також головний інженер підприємства або організації, що видала проект на риштування у виробництво.
7.2.2. Риштування та поміст можуть бути дерев'яні та металеві розбірні. Дерев'яні риштування та поміст повинні виготовлятись із сухої деревини хвойних та листяних порід не нижче другого сорту згідно з ГОСТ 8486, ГОСТ 9463, ГОСТ 9462 та ГОСТ 2695.
Металеві риштування повинні виготовлятись з прямих металевих труб, що не мають ум'ятин, тріщин та інших дефектів, що порушують міцність елементів.
7.2.3. Розбірні металеві риштування повинні мати надійні з'єднання стояків, які можна нарощувати.
7.2.4. Риштування повинні закріплюватись тільки металевими елементами кріплення (болтами, струнами, хомутами, скобами тощо).
7.2.5. Для забезпечення стійкості стояки риштувань по всій висоті повинні бути прикріплені до міцних частин будівлі (споруди) або до конструкції.
Місця та способи закріплення стояків повинні зазначатись у проекті на риштування.
7.2.6. Риштування та поміст необхідно закріплювати до стійких частин будівлі або конструкції, а також до тих частин, що не виступають.
Поміст на конструктивні елементи дозволяється встановлювати після підтвердження розрахунком міцності цих елементів.
За необхідності спорудження риштувань та помосту біля гарячих поверхонь або елементів обладнання дерев'яні частини риштувань повинні бути захищені від загоряння.
7.2.7. У разі установлення металевих та дерев'яних риштувань просто неба їх необхідно обладнати грозозахисними пристроями, а металеві риштування — заземлити.
Грозозахист риштувань повинен здійснюватись за допомогою блискавковідводів, які повинні складатись із блискавкоприймача, струмовідводу та заземлювача. Відстань між блискавкоприймачами не повинна перевищувати . Опір заземлення повинен бути не більше 15 Ом.
7.2.8. Навантаження на настили риштувань, поміст та на вантажопідіймальні площадки не повинно перевищувати допустимі значення, встановлені проектом (паспортом) на риштування.
Біля місць піднімання працівників на риштування та поміст необхідно вивісити плакати із зазначенням допустимих значень навантажень та схеми розміщення їх.
Не допускається скупчення працівників у будь-якому одному місці настилу.
За необхідності передати на риштування додаткові навантаження (від вантажопідіймальних механізмів, вантажопідіймальних площадок тощо) це повинно враховуватись в конструкції риштувань.
7.2.9. Опори та підвіски настилів риштувань повинні розраховуватись з достатнім запасом міцності, що передбачає перебування на них максимально можливої кількості працівників, які виконують роботу, а також будівельних матеріалів, тари та сміття.
7.2.10. Настили на риштуваннях та на помості повинні мати суцільну рівну поверхню із прорізами між елементами не більше і повинні закріплюватись до поперечок риштувань.
Кінці елементів настилів, що стикуються, повинні розміщуватись на опорах, перекривати їх не менше ніж на в кожен бік, а кінці елементів, що стикуються унаклад, повинні бути скошеними, — щоб запобігти утворенню порогів.
Для дерев'яних настилів повинні використовуватись дошки завтовшки до .
Ширина настилів на риштуваннях та помості у разі виконання нижчезазначених робіт повинна бути, не менше: — у разі виконання цегляних робіт; — у разі виконання штукатурних робіт; — у разі виконання малярських та монтажних робіт;
7.2.11. Стояки, рами, опорні драбини та інші вертикальні елементи риштувань повинні установлюватись суворо по виску та розкріплюватись зв'язками згідно з проектом на риштування, а опорні стояки — надійно закріплюватись розпорами та розкосами — для запобігання розхитуванню їх.
Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку повинна укладатись суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки завтовшки не менше . Опорні підкладки повинні укладатись на попередньо сплановану та утрамбовану поверхню.
