Організація повинна визначити чинники проміжних результатів щодо безпеки з такого переліку відповідно до загальних положень діяльності організації:

  1. проектування доріг та безпечна швидкість, зокрема ураховуючи розділення (зустрічний рух та незахищені учасники дорожнього руху), узбіччя та проектування перехресть.

Стандарти, правила та настанови, а також відповідні засоби та методи охоплюють планування безпеки, проектування, будування, використання, експлуатування та підтримування дорожньої систе­ми. Наочні, надійні, сучасні методи поєднання вимог системи безпеки становлять постійну інформацій­ну технічну політику щодо безпеки та планування, які підтримують нові засоби для оцінювання якості безпеки дорожньої інфраструктури. Проблеми та вимоги з безпеки є різними для функціювання доріг, вулиць з транспортними потоками, їхньої розгалуженості та під’їзних доріг. Високий рівень безпеки можна досягти, ефективно поєднуючи функції доріг та безпечну швидкість, їх відповідність запроектованим показникам, а також відповідному технічному стану. Типові рішення цих проблем охоплюють розподі­лення дорожнього руху на великі та високошвидкісні дороги для попередження лобового зіткнення автомобілів; забезпечення відбійниками узбіч для попередження викиду автомобіля на узбіччя; забезпе­чення безпечної швидкості на перехрестях для зниження бокових зіткнень та на дорогах і вулицях зміша­ного використання, де розділення КТЗ та незахищених учасників дорожнього руху може бути ускладне­но. У багатьох країнах існує значна розбіжність між рівнем безпеки доріг та обмеженням максимальної швидкості руху. Організації повинні розглядати можливість встановлення обмеження швидкості руху;

  1. використання відповідних доріг залежно від типу КТЗ, користувачів, типу вантажу та устатковання.

Для деяких типів КТЗ та устатковання (або тих, які перевозять спеціальні вантажі, небезпечні ван­тажі) в’їзд на окремі дороги обмежено і має бути встановлено вибір та використання ними відповідних типів доріг;

  1. використання засобів індивідуального захисту, особливо ременів безпеки, дитячих стримувальних пристроїв, велосипедних шоломів, мотоциклетних шоломів, засобів освітлення та світловідбивачів.

Засоби індивідуального захисту, а саме: ремені безпеки, велосипедні та мотоциклетні шоломи, світлові прилади, захисний одяг мотоциклістів, а також спеціальне устатковання для безпеки дітей потрібні для доповнення рівня внутрішньої безпеки дорожньо-транспортної системи. її безпечне вико­ристання залежить не лише від користувача/водія разом із дотриманням правил безпеки та за допо­могою правоохоронних органів, а також обладнанням для підсилення контролювання та допоміжним обладнанням для водія (наприклад, нагадування щодо ременя безпеки);

  1. використання безпечної швидкості з урахуванням типу КТЗ, дорожнього руху та погодних умов.

Головною проблемою безпеки дорожнього руху є небезпечна швидкість, з якою водій керує КТЗ. Додатково до інженерного забезпечення, уваги суспільства та заходів правоохоронних органів можли­во застосування іншого технічного устатковання для допомоги водію дотримуватись руху із дозволе­ною швидкістю, зокрема встановлення камер контролювання швидкості та систем забезпечення робо­ти водія, таких як обмежувачі швидкості та системи моніторингу дій водія. Також обов’язковими вимо­гами є урахування погодних умов, дорожньої обстановки та, головне, керування КТЗ у межах, дозво­лених правилами дорожнього руху;

  1. самопочуття водіїв, особливо беручи до уваги втому, неуважність і дію алкоголю та ліків.

Більшість дорожньо-транспортних аварій відбувається внаслідок порушень водіїв, особливо че­рез втому, неуважність та під дією алкоголю та ліків. У багатьох країнах законодавство та інші технічні вимоги встановлюють заходи для боротьби з цими проблемами. Все частіше використовують системи моніторингу дій водія, такі як блокування руху автомобіля у разі вживання водієм алкоголю, що пере­вищує норму. Ефективними засобами керування є також контролювання та реєстрування комерційних КТЗ та часу роботи водіїв;

  1. планування безпечності поїздки, охоплюючи оцінювання потреби у подорожуванні, відстань та засіб пересування, вибір маршруту, КТЗ та водія.

Планування поїздок може мати значний вплив на БДР. Важливими чинниками є розуміння того, чи потрібне подорожування (наприклад, таким же ефективним може бути телефонний зв’язок), який ре­жим подорожування (переміщення пішки, на власному автомобілі чи громадським транспортом) буде найбезпечнішим і відповідним для кожної поїздки та який маршрут буде найбезпечнішим і відповідним. Допомогу в цьому можна отримати застосовуючи споживчі програми (такі як програми оцінювання до­роги, яка постійно визначає безпечність різних доріг) або планувальників подорожі;

  1. безпечність КТЗ, особливо ураховуючи захист пасажирів, захист інших учасників дорожнього руху (незахищених та пасажирів інших КТЗ), відвертання дорожньо-транспортних аварій та зменшення їхніх наслідків, придатність до експлуатування, вантажопідйомність КТЗ та закріплення вантажу усе­редині та зовні.

Поліпшування у проектуванні безпечності КТЗ та безпечне устатковання, зокрема створення та застосування нових технологій щодо безпеки (наприклад, електронне контролювання стійкості), має важливе значення в заходах щодо зниження кількості смертей та отримання важких травм від дорож­ньо-транспортних аварій. Умови для того, щоб КТЗ став учасником системи дорожнього руху, наведе­но в законодавстві щодо офіційної реєстрації та сертифікації КТЗ, їх можна долучити до додаткових вимог організації. Будь-яка організація може поліпшувати безпеку ретельним вибором КТЗ, які вона ви­користовує. Різниця у рівні безпеки КТЗ є дуже великою залежно від типу та моделі, від того, чи зна­ходяться люди усередині чи зовні, чи є КТЗ легковим або вантажним. Вимоги щодо безпеки КТЗ наве­дено V зацоїюдсюст&іг-алабільшість,нових КТЗ виробляють з вимогами щодо безпеки, які в законо- давстві не зазначено. Категорії безпеки для більшості типів та моделей КТЗ, які визначені під час ви­пробовування за споживчими програмами та оприлюднені, можуть допомогти організації у прийнятті обґрунтованого рішення щодо рівня безпеки, яку вона прагне отримати для власних КТЗ;

  1. відповідний дозвіл на керування/їзду визначеним класом КТЗ, призначеного для керування/їзди.

На водіїв та пасажирів в основному розповсюджено дію законодавчих стандартів щодо в’їзду та виїзду із дорожньо-транспортної системи.

Суворе дотримання цих стандартів може бути забезпечено застосуванням відповідних дозвіль­них документів, більш ретельно розроблені стандарти щодо поведінки водія та пасажира може вста­новлювати організація разом із додатковими вимогами щодо їхньої безпеки. Організація повинна мати дуже чіткі вимоги щодо тих, хто може користуватися КТЗ, яким КТЗ і на яких дорогах, підкреслювати важливість відповідності цим вимогам. Медична довідка, компетентність та дозвільний документ — все це є дуже важливим;

  1. недопущення до руху в дорожній системі КТЗ з незадовільним технічним станом та непраце­здатних водіїв.

Юридична система покарань встановлює вимоги щодо позбавлення прав водія у разі значних по­рушень основних правил безпеки. Юридичні вимоги охоплюють також умови для вилучення КТЗ. Органі­зація може встановити додаткові вимоги, такі як технічне перевіряння парку КТЗ, обмеження щодо віку КТЗ, а також контролювання записів щодо фізичного стану водія для подальшої можливості роботи на КТЗ;

  1. реагування на ситуацію після аварії та перша медична допомога, готовність до виникнення аварії, а також відновлення та ремонтні роботи.

Відповідні засоби захисту, готовність до надзвичайних ситуацій, служба швидкого реагування та рівень підготування водіїв комерційного і громадського транспорту, можливість та якість рятувальних робіт і служб швидкого медичного реагування, а також післяаварійне відновлення та ремонтні роботи, — все це є ланками одного ланцюга післяаварійних дій, які можуть мати значний вплив на кількість смертей та отримання інвалідності після дорожньо-транспортних аварій.

А.6.4 Цілі БДР та планування їх досягнення

Незалежно від загальних положень діяльності організації, зосередженість на цілях і завданнях БДР приводять у дію систему управління, об’єднують систему та надають їй цілеспрямованість. Поліпшу­вання показників діяльності БДР є тривалим процесом і вимірювані та конкретні цілі та завдання БДР становлять чинники, які забезпечують досягнення цього поліпшування.

Цілі та завдання БДР, встановлені організацією, мають бути визначені та вимірювані, за можли­вості, і враховувати виробничі потужності, потрібні для їхнього досягнення. Сучасна модель організації, застосовна для приватного та громадського сектору, буде мати загальну мету щодо зниження вартості дорожньо-транспортних аварій через зменшення кількості смертей та важких травм (кінцеві результа­ти). Ці кінцеві результати мають бути досягнуто проведенням робіт стосовно відвернення аварійних ситуацій, ураховуючи основні чинники проміжних результатів щодо безпеки, які мають власні цілі БДР (наприклад, рівень зношеності ременів безпеки). Виконання цих робіт по відверненню аварійних ситу­ацій (кінцевий результат — встановлення пристроїв блокування, вимкнення запалення у разі вживан­ня водієм алкоголю, що перевищує норму) повинні мати свої цілі БДР і свої показники.

Для успішного запровадження системи управління БДР дуже важливо створити та використову­вати кілька програм або планів дії. Для рішення комплексних проблем потрібні більш ефективні проек­ти планів. Організація повинна вивчити ресурси (фінансові, людські та матеріально-технічну базу), потрібні для виконання програм: розташування, принцип узгодження дій, підтримання, моніторинг та оцінювання програми, а також аналізування потреби навчання та передавання досвіду. Відповідно до складності програми організація повинна призначити відповідальних осіб, надати повноваження та вста­новити строки виконання окремих завдань для упевненості, що цілі БДР можна досягти впродовж за­гального терміну. Переглядати та доопрацьовувати програми потрібно регулярно.

А.7 Підтримування

Для ефективного запровадження та підтримування успішної системи управління БДР потрібні певні функції керування.

А.7.1 Взаємодія

Успішна система управління БДР основана у рівній мірі на горизонтальній взаємодії поміж різни­ми частинами організації (незалежно від розташування або відповідальності різних підрозділів) і заці­кавленими сторонами (громадських або приватних організацій) та на вертикальній взаємодії у межах кожної частини організації. Робота стосовно визначення загальних положень діяльності організації та окремо потреб і намірів зацікавлених сторін є головною для визначення потрібних дій, взаємодія яких дозволить поліпшувати показники діяльності БДР.

А.7.2 Ресурси

Організація має стежити за тим, щоб відповідні ресурси та організаційна інфраструктура забез­печували б систему управління БДР для її встановлення, запровадження та підтримування. Зразками організаційної інфраструктури є споруди, КТЗ та лінії зв’язку. Для розподілення ресурсів поміж про­грамами безпеки можуть бути використані процедури, такі як аналіз економічної ефективності.

А.7.3 Компетентність

Обізнаність, знання, розуміння та компетентність підвищують навчанням, практичним досвідом роботи, демонстраційними проектами, а також залученням досвідчених робітників. Важливо призначи­ти відповідальну особу, або встановити процес, який забезпечить регулярне вивчення нових заходів щодо безпеки, технічних засобів та методів, які зможуть поліпшувати показники діяльності БДР. Постійне удосконалення інтелектуального потенціалу в межах організації, дозволить враховувати змінен­ий у методах роботи організації щодо її загальних зобов’язань та методів БДР.

А.7.4 Обізнаність

Див. вищенаведені настанови в А.7.3.

А.7.5 Інформування

Для ефективного запровадження системи управління БДР потрібно інформування щодо її вимог. Усередині організації це можна досягнути за допомогою постійних зустрічей робочої групи, інформацій­них бюлетенів чи внутрішніх інформаційних сайтів. Працівники можуть бути залучені до погодження можливого поліпшування, до вибору відповідних методів контролювання, у тому числі до обговорення переваг та недоліків засобів контролювання, особливих факторів ризиків або небезпечної поведінки.

Зовнішнє інформування може бути у вигляді переговорів між зацікавленими сторонами та обго­воренні відповідних проблем у сфері БДР. Метою цього інформування є підтримування відкритого об­міну інформацією та точок зору, для того щоб організації та зацікавлені сторони могли розподілити між собою обов’язки щодо поліпшування у сфері БДР, за потреби.

Досягнення запланованих результатів у сфері БДР є загальним обов’язком, причому загальні ме­тоди робіт охоплюють підтримування та запровадження як внутрішнього, так і зовнішнього інформу­вання задля скорочення кількості смертей та важких травм, виконання цілей та завдань БДР та планів щодо їхнього досягнення. Організації мають брати до уваги методи створення системи управління БДР та дотримання зобов’язань найвищого керівництва відповідно до вимог системи.

А.7.6 Задокументована інформація

Настанови відсутні.

А.8 Функціювання

А.8.1 Планування функціювання та контролювання