Кінець таблиці 7.1
|
Технічні вимоги |
Граничний відхил |
Контроль (метод і об'єм) |
|
6 Середній по ділянці, що перевіряється, ступінь ущільнення ґрунту, виражений величиною коефіцієнта ущільнення ксот для дорожніх насипів, ґрунтових подушок під фундаменти, планувальних і інших ущільнюваних насипів, насипних ґрунтових основ під підлоги |
Не нижче проектного, а за відсутності в проектній документації вказівок - не менше контрольних значень коефіцієнта ущільнення згідно з таблицею 6.2. Допускаються значення коефіцієнта ущільнення ґрунту нижче проектних на 0,04 не більше ніж в 10 % визначень |
Те саме, об'єм встановлюється за вказівками проектної документації, а за відсутності вказівок - кожної зміни, але не рідше ніж одне визначення на 300 м3 насипу |
|
7 Коефіцієнт насичення водою при влаштуванні насипу з ґрунтів підвищеної вологості |
Не більше 0.85. Допускаються значення понад 0.85 не більше ніж в 20 % визначень |
Те саме |
|
8 Вологість ґрунту в тілі насипу |
У межах, встановлених проектною документацією і вимогами 6.17 цього стандарту. Допускаються відхили не більше ніж в 10 % визначень |
Те саме згідно з проектом, але не менше одного визначення на 20 000 м3 насипу |
|
9 Коефіцієнт фільтрації ядер, екранів, понорів і інших протифільтраційних елементів насипів |
Повинен відповідати проекту. Допускаються відхили вище проектних значень не більше ніж в 10 % визначень |
Вимірювальний згідно з проек-; том |
|
10 Інші характеристики ґрунтів, контроль яких передбачений проектною документацією |
Повинен відповідати проектним даним |
За вказівками проектної документації |
|
11 Відхили геометричних розмірів насипів: а) відстань між віссю і брівкою земляного полотна залізниць |
± 100 мм |
Вимірювальний, через 100 м на прямолінійних ділянках, 50 м на криволінійних ділянках і планувальних насипах, візуально через 10 м |
|
б) відстань між віссю і брівкою земляного полотна автомобільних доріг |
± 200 мм |
Те саме |
|
в) ширина насипів по верху і по низу |
± 150 мм |
»» |
|
г) відмітки поверхонь насипів |
± 50 мм |
»» |
|
д) крутість укосів насипів |
Збільшення не допускається |
Вимірювальний, через 100 м |
Таблиця 7.2 - Контрольні значення коефіцієнта ущільнення
|
Тип ґрунтів |
Контрольні значення коефіцієнта ущільнення ксот при навантаженні на поверхню ущільненого ґрунту, МПа, при загальній товщині відсипки, м |
|||||||||||
|
0 |
від 0,05 до 0,20 |
більше 0,20 |
||||||||||
|
при загальній товщині відсипання, м |
||||||||||||
|
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
|
|
Глинисті |
0,92 |
0,93 |
0,94 |
0,95 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
0,98 |
|
•Піщані |
0,91 |
0,92 |
0,93 |
0,94 |
0,93 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
Примітка. При визначенні величини контрольних значень слід керуватися вимогами ДБН В.2.1-10.
При укладанні ґрунту "насухо", за винятком дорожніх насипів, ущільнення слід виконувати, як правило, при вологості w, яка має бути в межах Awopt< w < Bwopt, де wopt- оптимальна вологість, що визначається в приладі стандартного ущільнення за ДСТУ Б В.2.1-12. Коефіцієнти А і В слід приймати за таблицею 7.3.
Вологість на границі розкочування і текучості для великоуламкових ґрунтів з глинистим заповненням визначається по дрібнозернистому (менше 2 мм) заповнювачу і перераховується на ґрунтову суміш.
Таблиця 7.3 - Величини коефіцієнтів А і В
|
Тип ґрунтів |
Значення коефіцієнтів А і В при коефіцієнті ущільнення ксот |
|||||
|
0,98 |
0,95 |
0,92 |
||||
|
А |
Б |
А |
Б |
А |
Б |
|
|
Піски крупні, середні, дрібні |
Не обмежується |
|||||
|
Піски пилуваті |
0,60 |
1,35 |
0,50 |
1,45 |
0,40 |
О) о |
|
Супіски |
0,80 |
1,20 |
0,75 |
1,35 |
0,56 |
1,40 |
|
Суглинки |
0,85 |
1,15 |
0,80 |
1,20 |
0,70 |
1,30 |
|
Глини |
0,90 |
1,10 |
0,85 |
1,15 |
0,75 |
1,20 |
За відсутності в районі будівництва кар'єрів з ґрунтами, що задовольняють вимогам таблиці 7.1, і якщо за кліматичними умовами району будівництва природне підсушування ґрунту неможливе, а висушування в спеціальних установках економічно недоцільно, для укладання в насипу допускається застосовувати ґрунт підвищеної вологості з внесенням відповідних змін до проектної документації (зменшення тиску на ґрунт від фундаменту) або застосовувати спеціальні технології (влаштування дренуючих ґрунтових шарів або паль-дрен з подальшим ущільненням).
Пробне (дослідне) ущільнення ґрунтів насипів і зворотних засипок слід виконувати за наявності вказівок у проекті, а якщо вказівок немає, - при об'ємі поверхневого ущільнення на об'єкті 10 000 м3 і більше.
В результаті пробного (дослідного) ущільнення мають бути встановлені:
товщина шарів, що відсипаються, число проходів ущільнювальних машин по одному сліду, тривалість дії вібраційних і інших робочих органів на ґрунт, число ударів і висота скидання трамбівок і інші технологічні параметри, що забезпечують проектну щільність ґрунту;
величина непрямих показників якості ущільнення, що підлягають операційному контролю ("відмови" для ущільнення трамбуванням, число ударів динамічного щільноміра забивного зонда тощо).
Якщо пробне ущільнення передбачено проводити в межах насипу, що зводиться, місця виконання робіт мають бути вказані в проектній документації.
Пробне ущільнення насипів, зворотних засипок і ґрунтових подушок може виконуватись: пробивкою свердловин і заповненням їх ґрунтом, гідровіброущільненям, привантаженням з вертикальними дренами або іншими обґрунтованими методами, вказаними у проектній документації.
При проектуванні насипів, ширина яких по верху не дозволяє виконувати розворот або роз'їзд, насип необхідно відсипати з місцевими розширеннями для влаштування майданчиків розворотів або роз'їзду транспортних засобів. Додаткові об'єми земляних робіт мають бути враховані в проекті.
У насипах з жорстким кріпленням укосів і в інших випадках, коли щільність ґрунту на укосі і в тілі насипу має бути однаковою, її слід відсипати з технологічним розширенням, величина якого встановлюється в проектній документації з врахуванням крутизни бортів, товщини шарів, що відсипаються, кута природного укосу ґрунту, що вільно відсипається, і мінімально допустимого наближення ущільнювального механізму до брівки насипу. Ґрунт, що зрізується з укосів, може повторно укладатися в тіло насипу.
Для організації проїздів по кам'яному накиданню по всій площі необхідно передбачати відсипання вирівнювального шару з великоуламкового ґрунту (розмір уламків до 50 мм) або піску.
При влаштуванні насипів на сильноздимальних основах нижня частина насипу має бути відсипана на висоту не менше глибини промерзання до настання стійких від'ємних температур повітря.
Насипи, що зводяться без ущільнення, слід відсипати із запасом по висоті на осідання за розрахунком згідно з вказівками проектної документації. За відсутності в проекті вказівок величину запасу слід приймати 9 %.
При використанні ґрунтів підвищеної вологості проектом мають бути передбачені зони насипів, що відсипаються з фільтруючого матеріалу, що забезпечує дренування укладеного ґрунту підвищеної вологості при його консолідації під дією власної ваги.
Мерзлий ґрунт з поверхні в'їздів і з'їздів, що обладнуються в межах проектного профілю насипів, перед засипкою має бути видалений. Засипку слід виконувати немерзлим ґрунтом з ущільненням.
При влаштуванні насипів і зворотних засипок склад контрольованих показників, граничні відхили, об'єм і методи контролю повинні відповідати проектній документації. Точки визначення показників характеристик ґрунту мають бути рівномірно розподілені за площею і глибиною.
Проектування і влаштування насипів, відсипок і зворотних засипок повинні виконуватись відповідно до вимог цього стандарту, проектно-технічної документації чи технічних умов (за необхідності) щодо конкретного об'єкта.
ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ ВОДОЗАХИСТУ
Вимоги цього розділу поширюються на проектування штучного пониження рівня підземних вод (далі - водопонижения) із застосуванням водовідливу, дренажу, голкофільтрових установок, водопонижувальних (дренажних) систем на об'єктах нового будівництва чи реконструкції, а також з відведення поверхневих вод з території забудови.
До початку проектування заходів з водопонижения необхідно обстежити технічний стан споруд, що знаходяться в зоні робіт, а також уточнити розташування існуючих підземних комунікацій.
Зона обстеження повинна встановлюватись за даними попередніх розрахунків впливу водозниження на існуючу забудову на стадії обґрунтування необхідності водозахисту.
При проектуванні водопонижувальних робіт слід запобігати ущільненню ґрунтів, порушенню стійкості укосів котловану і основ розташованих поряд споруд, передбачати заходи з запобігання впливу водопонижения, вказані у 8.4-8.19.
Під час зведення фундаменту належить відкачувати воду, що надходить у котлован, щоб уникнути затоплення свіжого шару бетону або розчину до набрання ними не менше ЗО % проектної міцності,
Для запобігання вимиванню цементу з бетонної суміші мають бути влаштовані водозбірні колодязі і водовідвідні лотки.
При особливо сильному припливі води, видалення якої може викликати вимивання розчину і наплив ґрунту в котлован, необхідно влаштовувати тампонажну подушку з бетону, що укладається підводним способом. Товщину подушки призначають за розрахунком, але не менше 1 м при напорі води до 3 м.
При застосуванні водовідливу з котлованів і траншей укоси, що фільтрують, і дно, за необхідності, слід привантажити шаром піщано-гравійного матеріалу, товщина якого призначається за розрахунком проти спливання і розущільнення ґрунту. Місткість зумпфів має бути не менше п'ятихвилинного припливу води до них.
При відкачуванні води з котловану, що розробляється підводним способом, щоб уникнути порушення стійкості дна і укосів, швидкість пониження рівня води в ньому повинна відповідати швидкості пониження рівня ґрунтових вод за його межами.
При проектуванні дренажів слід передбачати наступний порядок виконання робіт. Земляні роботи слід починати зі скидних ділянок з просуванням у бік вищих позначок, а укладання труб і матеріалів, що фільтрують, - з вододільних ділянок з просуванням у бік скидання або насосної установки (постійної або тимчасової) для виключення пропуску по дренажу неосвітлених вод.
При влаштуванні дренажних пластів недопустимі порушення в сполученні щебеневого шару постелі з щебеневим обсипанням труб.
Укладання дренажних труб, влаштування оглядових колодязів і монтаж устаткування дренажних насосних станцій необхідно виконувати з дотриманням вимог СНиП 3.05.05 і ДБН В.2.4-1.
У проекті слід передбачати, що буріння водопонижувальних свердловин і подальша установка в них фільтрів виконуються з дотриманням наступних вимог:
низ обсадної труби при бурінні свердловин ударно-канатним способом повинен випереджати рівень забою, що розробляється, не менше ніж на 0,5 м, а підйом бурової желонки повинен виконуватися зі швидкістю, що виключає підсос ґрунту через нижній кінець обсадної труби; при бурінні в ґрунтах, в яких можливе утворення пробок, в порожнині обсадної труби необхідно підтримувати рівень води, що перевищує рівень ґрунтових вод;
буріння водопонижувальних свердловин з глинистим промиванням допускається, якщо заздалегідь виконано дослідне буріння і встановлена ефективність розглинизації відповідає вимогам проектної документації;
перед опусканням фільтрів і витяганням обсадних труб свердловини мають бути очищені від бурового шламу; у свердловинах, пробурених в супісках, а також у водоносних і водотривких шарах, що перешаровуються, внутрішня порожнина обсадної труби має бути промита водою; контрольний вимір глибини свердловини слід виконувати безпосередньо перед установкою фільтра;
при бурінні свердловин необхідно (за відповідного обґрунтування) відбирати проби для уточнення меж водоносних шарів і гранулометричного складу ґрунтів.
