ДСТУ-Н Б В.2.1-32:2014 сторінка 5 з 18
Кінець таблиці 7.1
|
Технічні вимоги |
Граничний відхил |
Контроль (метод і об'єм) |
|
6 Середній по ділянці, що перевіряється, ступінь ущільнення ґрунту, виражений величиною коефіцієнта ущільнення ксот для дорожніх насипів, ґрунтових подушок під фундаменти, планувальних і інших ущільнюваних насипів, насипних ґрунтових основ під підлоги |
Не нижче проектного, а за відсутності в проектній документації вказівок - не менше контрольних значень коефіцієнта ущільнення згідно з таблицею 6.2. Допускаються значення коефіцієнта ущільнення ґрунту нижче проектних на 0,04 не більше ніж в 10 % визначень |
Те саме, об'єм встановлюється за вказівками проектної документації, а за відсутності вказівок - кожної зміни, але не рідше ніж одне визначення на 300 м3 насипу |
|
7 Коефіцієнт насичення водою при влаштуванні насипу з ґрунтів підвищеної вологості |
Не більше 0.85. Допускаються значення понад 0.85 не більше ніж в 20 % визначень |
Те саме |
|
8 Вологість ґрунту в тілі насипу |
У межах, встановлених проектною документацією і вимогами 6.17 цього стандарту. Допускаються відхили не більше ніж в 10 % визначень |
Те саме згідно з проектом, але не менше одного визначення на 20 000 м3 насипу |
|
9 Коефіцієнт фільтрації ядер, екранів, понорів і інших протифільтраційних елементів насипів |
Повинен відповідати проекту. Допускаються відхили вище проектних значень не більше ніж в 10 % визначень |
Вимірювальний згідно з проек-; том |
|
10 Інші характеристики ґрунтів, контроль яких передбачений проектною документацією |
Повинен відповідати проектним даним |
За вказівками проектної документації |
|
11 Відхили геометричних розмірів насипів: а) відстань між віссю і брівкою земляного полотна залізниць |
± 100 мм |
Вимірювальний, через 100 м на прямолінійних ділянках, 50 м на криволінійних ділянках і планувальних насипах, візуально через 10 м |
|
б) відстань між віссю і брівкою земляного полотна автомобільних доріг |
± 200 мм |
Те саме |
|
в) ширина насипів по верху і по низу |
± 150 мм |
»» |
|
г) відмітки поверхонь насипів |
± 50 мм |
»» |
|
д) крутість укосів насипів |
Збільшення не допускається |
Вимірювальний, через 100 м |
Таблиця 7.2 - Контрольні значення коефіцієнта ущільнення
|
Тип ґрунтів |
Контрольні значення коефіцієнта ущільнення ксот при навантаженні на поверхню ущільненого ґрунту, МПа, при загальній товщині відсипки, м |
|||||||||||
|
0 |
від 0,05 до 0,20 |
більше 0,20 |
||||||||||
|
при загальній товщині відсипання, м |
||||||||||||
|
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
ДО 2,0 |
2,01-4,0 |
4,01-6,0 |
>.6,0 |
|
|
Глинисті |
0,92 |
0,93 |
0,94 |
0,95 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
0,98 |
|
•Піщані |
0,91 |
0,92 |
0,93 |
0,94 |
0,93 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,94 |
0,95 |
0,96 |
0,97 |
Примітка. При визначенні величини контрольних значень слід керуватися вимогами ДБН В.2.1-10.
-
При укладанні ґрунту "насухо", за винятком дорожніх насипів, ущільнення слід виконувати, як правило, при вологості w, яка має бути в межах Awopt< w < Bwopt, де wopt- оптимальна вологість, що визначається в приладі стандартного ущільнення за ДСТУ Б В.2.1-12. Коефіцієнти А і В слід приймати за таблицею 7.3.
Вологість на границі розкочування і текучості для великоуламкових ґрунтів з глинистим заповненням визначається по дрібнозернистому (менше 2 мм) заповнювачу і перераховується на ґрунтову суміш.
Таблиця 7.3 - Величини коефіцієнтів А і В
|
Тип ґрунтів |
Значення коефіцієнтів А і В при коефіцієнті ущільнення ксот |
|||||
|
0,98 |
0,95 |
0,92 |
||||
|
А |
Б |
А |
Б |
А |
Б |
|
|
Піски крупні, середні, дрібні |
Не обмежується |
|||||
|
Піски пилуваті |
0,60 |
1,35 |
0,50 |
1,45 |
0,40 |
О) о |
|
Супіски |
0,80 |
1,20 |
0,75 |
1,35 |
0,56 |
1,40 |
|
Суглинки |
0,85 |
1,15 |
0,80 |
1,20 |
0,70 |
1,30 |
|
Глини |
0,90 |
1,10 |
0,85 |
1,15 |
0,75 |
1,20 |
-
За відсутності в районі будівництва кар'єрів з ґрунтами, що задовольняють вимогам таблиці 7.1, і якщо за кліматичними умовами району будівництва природне підсушування ґрунту неможливе, а висушування в спеціальних установках економічно недоцільно, для укладання в насипу допускається застосовувати ґрунт підвищеної вологості з внесенням відповідних змін до проектної документації (зменшення тиску на ґрунт від фундаменту) або застосовувати спеціальні технології (влаштування дренуючих ґрунтових шарів або паль-дрен з подальшим ущільненням).
-
Пробне (дослідне) ущільнення ґрунтів насипів і зворотних засипок слід виконувати за наявності вказівок у проекті, а якщо вказівок немає, - при об'ємі поверхневого ущільнення на об'єкті 10 000 м3 і більше.
-
В результаті пробного (дослідного) ущільнення мають бути встановлені:
-
товщина шарів, що відсипаються, число проходів ущільнювальних машин по одному сліду, тривалість дії вібраційних і інших робочих органів на ґрунт, число ударів і висота скидання трамбівок і інші технологічні параметри, що забезпечують проектну щільність ґрунту;
-
величина непрямих показників якості ущільнення, що підлягають операційному контролю ("відмови" для ущільнення трамбуванням, число ударів динамічного щільноміра забивного зонда тощо).
-
-
Якщо пробне ущільнення передбачено проводити в межах насипу, що зводиться, місця виконання робіт мають бути вказані в проектній документації.
-
Пробне ущільнення насипів, зворотних засипок і ґрунтових подушок може виконуватись: пробивкою свердловин і заповненням їх ґрунтом, гідровіброущільненям, привантаженням з вертикальними дренами або іншими обґрунтованими методами, вказаними у проектній документації.
-
При проектуванні насипів, ширина яких по верху не дозволяє виконувати розворот або роз'їзд, насип необхідно відсипати з місцевими розширеннями для влаштування майданчиків розворотів або роз'їзду транспортних засобів. Додаткові об'єми земляних робіт мають бути враховані в проекті.
-
У насипах з жорстким кріпленням укосів і в інших випадках, коли щільність ґрунту на укосі і в тілі насипу має бути однаковою, її слід відсипати з технологічним розширенням, величина якого встановлюється в проектній документації з врахуванням крутизни бортів, товщини шарів, що відсипаються, кута природного укосу ґрунту, що вільно відсипається, і мінімально допустимого наближення ущільнювального механізму до брівки насипу. Ґрунт, що зрізується з укосів, може повторно укладатися в тіло насипу.
-
Для організації проїздів по кам'яному накиданню по всій площі необхідно передбачати відсипання вирівнювального шару з великоуламкового ґрунту (розмір уламків до 50 мм) або піску.
-
При влаштуванні насипів на сильноздимальних основах нижня частина насипу має бути відсипана на висоту не менше глибини промерзання до настання стійких від'ємних температур повітря.
-
Насипи, що зводяться без ущільнення, слід відсипати із запасом по висоті на осідання за розрахунком згідно з вказівками проектної документації. За відсутності в проекті вказівок величину запасу слід приймати 9 %.
-
При використанні ґрунтів підвищеної вологості проектом мають бути передбачені зони насипів, що відсипаються з фільтруючого матеріалу, що забезпечує дренування укладеного ґрунту підвищеної вологості при його консолідації під дією власної ваги.
-
Мерзлий ґрунт з поверхні в'їздів і з'їздів, що обладнуються в межах проектного профілю насипів, перед засипкою має бути видалений. Засипку слід виконувати немерзлим ґрунтом з ущільненням.
-
При влаштуванні насипів і зворотних засипок склад контрольованих показників, граничні відхили, об'єм і методи контролю повинні відповідати проектній документації. Точки визначення показників характеристик ґрунту мають бути рівномірно розподілені за площею і глибиною.
-
Проектування і влаштування насипів, відсипок і зворотних засипок повинні виконуватись відповідно до вимог цього стандарту, проектно-технічної документації чи технічних умов (за необхідності) щодо конкретного об'єкта.
-
-
ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ ВОДОЗАХИСТУ
-
Вимоги цього розділу поширюються на проектування штучного пониження рівня підземних вод (далі - водопонижения) із застосуванням водовідливу, дренажу, голкофільтрових установок, водопонижувальних (дренажних) систем на об'єктах нового будівництва чи реконструкції, а також з відведення поверхневих вод з території забудови.
-
До початку проектування заходів з водопонижения необхідно обстежити технічний стан споруд, що знаходяться в зоні робіт, а також уточнити розташування існуючих підземних комунікацій.
-
Зона обстеження повинна встановлюватись за даними попередніх розрахунків впливу водозниження на існуючу забудову на стадії обґрунтування необхідності водозахисту.
-
При проектуванні водопонижувальних робіт слід запобігати ущільненню ґрунтів, порушенню стійкості укосів котловану і основ розташованих поряд споруд, передбачати заходи з запобігання впливу водопонижения, вказані у 8.4-8.19.
-
Під час зведення фундаменту належить відкачувати воду, що надходить у котлован, щоб уникнути затоплення свіжого шару бетону або розчину до набрання ними не менше ЗО % проектної міцності,
Для запобігання вимиванню цементу з бетонної суміші мають бути влаштовані водозбірні колодязі і водовідвідні лотки.
-
При особливо сильному припливі води, видалення якої може викликати вимивання розчину і наплив ґрунту в котлован, необхідно влаштовувати тампонажну подушку з бетону, що укладається підводним способом. Товщину подушки призначають за розрахунком, але не менше 1 м при напорі води до 3 м.
-
При застосуванні водовідливу з котлованів і траншей укоси, що фільтрують, і дно, за необхідності, слід привантажити шаром піщано-гравійного матеріалу, товщина якого призначається за розрахунком проти спливання і розущільнення ґрунту. Місткість зумпфів має бути не менше п'ятихвилинного припливу води до них.
-
При відкачуванні води з котловану, що розробляється підводним способом, щоб уникнути порушення стійкості дна і укосів, швидкість пониження рівня води в ньому повинна відповідати швидкості пониження рівня ґрунтових вод за його межами.
-
При проектуванні дренажів слід передбачати наступний порядок виконання робіт. Земляні роботи слід починати зі скидних ділянок з просуванням у бік вищих позначок, а укладання труб і матеріалів, що фільтрують, - з вододільних ділянок з просуванням у бік скидання або насосної установки (постійної або тимчасової) для виключення пропуску по дренажу неосвітлених вод.
При влаштуванні дренажних пластів недопустимі порушення в сполученні щебеневого шару постелі з щебеневим обсипанням труб.
Укладання дренажних труб, влаштування оглядових колодязів і монтаж устаткування дренажних насосних станцій необхідно виконувати з дотриманням вимог СНиП 3.05.05 і ДБН В.2.4-1.
-
У проекті слід передбачати, що буріння водопонижувальних свердловин і подальша установка в них фільтрів виконуються з дотриманням наступних вимог:
-
низ обсадної труби при бурінні свердловин ударно-канатним способом повинен випереджати рівень забою, що розробляється, не менше ніж на 0,5 м, а підйом бурової желонки повинен виконуватися зі швидкістю, що виключає підсос ґрунту через нижній кінець обсадної труби; при бурінні в ґрунтах, в яких можливе утворення пробок, в порожнині обсадної труби необхідно підтримувати рівень води, що перевищує рівень ґрунтових вод;
-
буріння водопонижувальних свердловин з глинистим промиванням допускається, якщо заздалегідь виконано дослідне буріння і встановлена ефективність розглинизації відповідає вимогам проектної документації;
-
перед опусканням фільтрів і витяганням обсадних труб свердловини мають бути очищені від бурового шламу; у свердловинах, пробурених в супісках, а також у водоносних і водотривких шарах, що перешаровуються, внутрішня порожнина обсадної труби має бути промита водою; контрольний вимір глибини свердловини слід виконувати безпосередньо перед установкою фільтра;
-
при бурінні свердловин необхідно (за відповідного обґрунтування) відбирати проби для уточнення меж водоносних шарів і гранулометричного складу ґрунтів.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів