---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Н

БЗ № 10-2003/349

АСТАНОВИ
ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТІВ
СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
І (АБО) ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
(ISO 19011:2002, IDT)

ДСТУ ISO 19011:2003

Видання офіційне

ZB 560102

^•4^2009

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

4ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Державний науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем (ДНДІ «Система») спільно з Технічним комітетом стандартизації «Управління якістю і за­безпечення якості» (ТК 93)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Л. Віткін; В. Горопацький, канд. фіз.-мат. наук; І, Єршова, канд. техн, наук; В. Паракуда, канд. техн, наук; А. Сухенко (керівник розроб­ки); Ю. Тройнін

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 листопада 2003 р. № 215 з 2004-07-01

З Національний стандарт відповідає ISO 19011:2002 Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing (Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4. НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 10011-1-97, ДСТУ ISO 10011-2-97, ДСТУ ISO 10011-3-97, ДСТУ ISO 14010-97, ДСТУ ISO 14011-97, ДСТУ ISO 14012-97

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України.

Де рже пожив стандарт України, 2004

ЗМІСТ с.

Національний вступ IV

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Принципи здійснення аудиту З

5. Управління програмою аудиту 4

   1. Загальні положення 4

   2. Цілі та обсяг програми аудиту 5

   3. Відповідальність за програму аудиту, ресурси та методики програми аудиту 6

   4. Виконування програми аудиту 6

   5. Протоколи за програмою аудиту 7

   6. Моніторинг та аналізування програми аудиту 7

6. Аудиторська діяльність 7

   1. Загальні положення 7

   2. Розпочинання аудиту 7

   3. Аналізування документів 10

   4. Підготування до аудиторської діяльності на місцях 10

   5. Здійснення аудиторської діяльності на місцях 11

   6. Підготування, схвалення та розсилання звіту про аудит 15

   7. Завершення аудиту 16

   8. Виконування подальших дій після аудиту 16

7. Компетентність та оцінювання аудиторів 16

   1. Загальні положення 16

   2. Особисті якості 17

   3. Знання та вміння 17

   4. Освіта, досвід роботи, аудиторська підготовленість і досвід проведення аудитів 19

   5. Підтримування та поліпшення компетентності 21

   6. Оцінювання аудиторів 21

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 19011:2002 Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing (Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління), який розроблено Технічним комітетом ISO/TC 176 «Управління якістю і за­безпечення якості» (підкомітет SC 3 «Допоміжні технології») і Технічним комітетом ISO/TC 207 «Екологічне управління» (підкомітет SC 2 «Екологічний аудит і пов'язані екологічні дослідження»).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, —ТК 93 «Управління якістю і забезпечен­ня якості».

Стандарт містить настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) еко­логічного управління.

Цей стандарт замінює ДСТУ ISO 10011-1-97, ДСТУ ISO 10011-2-97, ДСТУ ISO 10011-3-97, ДСТУ ISO 14010-97, ДСТУ ISO 14011-97, ДСТУ ISO 14012-97.

Треба звернути увагу на те, що деякі елементи цього стандарту можуть бути предметом па­тентних прав. Держспоживстандарт України не несе відповідальності за ідентифікацію будь-яко­го чи всіх цих патентних прав.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• структурні елементи цього стандарту; «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Терміни та виз­начення понять», «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандарти­зації України;

• вираз «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• до розділу 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення», яке виділено рамкою.

ВСТУП

Міжнародні стандарти ISO серій 9000 та 14000 підкреслюють важливість аудитів як управлін­ського засобу моніторингу і перевіряння фактичного впровадження політики організації у сфері якості і (або) її екологічної політики. Аудити також є невід’ємною частиною таких видів діяльності з оцінювання відповідності, як сертифікація/реєстрація сторонніми органами, оцінювання ланцю­га постачання і нагляд.

Цей стандарт містить настанови щодо управління програмами аудиту, проведення внутрішніх чи зовнішніх аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління, а також настанови щодо компетентності та оцінювання аудиторів. Він призначений для застосування широким колом потенційних користувачів, включаючи аудиторів, організації, які впроваджують системи управлін­ня якістю і (або) екологічного управління, організації, які потребують проведення аудитів систем управління якістю І (або) екологічного управління за контрактними умовами, та організації, діяль­ність яких пов'язана з сертифікацією або підготовкою аудиторів, сертифікацією/реєстрацією сис­тем управління, акредитацією або стандартизацією в сфері оцінювання відповідності.

Викладені в цьому стандарті настанови не є жорсткими. У тексті стандарту зазначено, що ви­користання цих настанов може різнитися залежно від розміру, характеру діяльності та складності організації, яка піддана аудиту, а також від цілей та сфери аудитів, що проводять. Весь текст цього стандарту супроводжується додатковими настановами або прикладами, які подані у формі прак­тичної допомоги і взяті в рамку. У деяких випадках вони спрямовані на сприяння використовуванню цього стандарту малими організаціями.

• розділі 4 описано принципи здійснення аудиту. Ці принципи допомагають користувачу пра­вильно оцінити сутність аудиту і є необхідною передумовою для розуміння розділів 5, 6 та 7.

Розділ 5 містить настанови щодо управління програмами аудиту та охоплює такі питання, як розподіл відповідальності за управління програмами аудиту, установлення цілей програми аудиту, координування пов’язаних з аудитом робіт і забезпечення групи з аудиту достатніми ресурсами.

Розділ 6 містить настанови щодо проведення аудитів систем управління якістю і (або) еколо­гічного управління, включаючи формування групи з аудиту.

Розділ 7 містить настанови щодо необхідної аудитору компетентності та описує процес оці­нювання аудиторів.

У випадку, коли системи управління якістю та екологічного управління впроваджують разом, користувач цього стандарту має право самостійно вирішити доцільність проведення аудитів сис­теми управління якістю і системи екологічного управління окремо або разом.

Хоча цей стандарт застосовний до здійснення аудитів систем управління якістю і (або) еко­логічного управління, користувач, у разі необхідності, може вирішити адаптувати чи розширити подані в ньому настанови з тим, щоб застосувати їх до інших видів аудитів, включаючи аудити інших систем управління.

Цей стандарт є лише настановою, проте користувачі можуть застосовувати його для розроб­ляння своїх власних вимог, пов'язаних з аудитом.

Крім того, викладені в цьому стандарті настанови можуть бути корисними для будь-якої осо­би чи організації, яка певним чином зацікавлена у здійсненні моніторингу відповідності вимогам, наприклад, технічним умовам на продукцію або законам та регламентам

.ДСТУ ISO 19011:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВИ
ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТІВ
СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
І (АБО) ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

РУКОВОДСТВО
ПО ОСУЩЕСТВЛЕНИЮ АУДИТОВ
СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ
И/ИЛИ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ

GUIDELINES FOR QUALITY
AND/OR ENVIRONMENTAL
MANAGEMENT SYSTEMS AUDITING

Чинний від 2004-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт містить настанови щодо принципів здійснення аудиту, управління програма­ми аудиту, проведення аудитів системи управління якістю і аудитів системи екологічного управ­ління, а також настанови щодо компетентності аудиторів систем управління якістю та екологічного управління.

Він застосовний до всіх організацій, які потребують проведення внутрішніх чи зовнішніх аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління чи управління програмою аудиту.

Застосування цього стандарту до інших видів аудиту є принципово можливим за умови, що у таких випадках слід звернути увагу на визначення необхідної компетентності членів групи з аудиту.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи містять положення, які в разі наявності посилань на них у тексті стають чинними і для цього стандарту. У разі посилань зі сталою ідентифікацією всі подальші зміни або перегляди будь-яких із цих публікацій не застосовують. Проте сторонам угод, які беруть за основу цей стандарт, необхідно знайти можливість застосування останнього видан­ня зазначених нижче нормативних документів. У разі посилань зі змінною ідентифікацією засто­совують останнє видання нормативного документа, на який зроблено посилання. Члени ISO та ІЕС ведуть реєстри чинних міжнародних стандартів.

ISO 9000:2000 Quality management systems — Fundamentals and Vocabulary

ISO 14050:2002 Environmental management — Vocabulary.

Видання офіційне

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 9000:2000 Системи управління якістю. Основні положення та словник¹¹

ISO 14050:2002 Екологічне управління. Словник термінів.

Стандарт ISO 9000:2000 прийнятий в Україні як ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положен­ня та словник.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення понять, подані в ISO 9000 та ISO 14050, якщо тільки вони не замінені нижченаведеними термінами та визначеннями.

Термін у тексті визначення або в примітці, зазначений у будь-якому іншому місці в цьому розділі, подано напівжирним шрифтом і його супроводжує порядковий номер у дужках. Цей, поданий на­півжирним шрифтом, термін може бути замінений у тексті визначення його власним визначенням.

Систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів аудиту (3.3) і об'єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня виконання критеріїв аудиту (3.2).

Примітка 1. Внутрішні аудити, які іноді називають «аудити першою стороною», провадить зазвичай або сама організа­ція або за її дорученням для аналізування з боку керівництва і для інших внутрішніх цілей і вони можуть служити основою для декларування відповідності. У багатьох випадках, зокрема, в малих організаціях, незалежність може бути продемонстро­вана відсутністю відповідальності за діяльність, аудит якої проводять.

Примітка 2. До зовнішних аудитів належать ті, що їх зазвичай називають «аудити другою стороною« або «аудити тре­тьою стороною». Аудити другою стороною провадять сторони, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замовники, або інші особи за їхнім дорученням. Аудити третьою стороною провадять зовнішні незалежні організації, наприк­лад, такі, які забезпечують реєстрацію чи сертифікацію на відповідність вимогам ISO 9001 чи ISO 14001.

Примітка 3. Якщо систему управління якістю та систему екологічного управління перевіряють разом, це називають скомбінованим аудитом.

Примітка 4. Якщо дві чи декілька організацій здійснюють аудит одного об’єкта аудиту (3.7), це називають спільним аудитом

Сукупність політики, методик чи вимог.

Примітка. Критерії аудиту використовують як еталон, з яким порівнюють докази аудиту (3.3)

Протоколи, виклади фактів чи інша інформація, що є істотними для критеріїв аудиту (3.2) і уможливлюють їхню перевірку.

Примітка. Доказ аудиту може бути якісним або кількісним

Результати оцінювання зібраних доказів аудиту (3.3) за критеріями аудиту (3.2).

Примітка. Дані аудиту можуть вказувати на відповідність чи невідповідність критеріям аудиту або на можливості по- ліпшення

Підсумок аудиту (3.1), який формулює група з аудиту (3.9) в результаті розгляду всіх даних аудиту (3.4) з урахуванням цілей аудиту

Організація чи особа, яка подає заявку на проведення аудиту (3.1).

Примітка. Замовником аудиту може бути об’єкт аудиту (3.7) чи будь-яка інша організація, яка має регуляторне або контрактне право подавати заявку на проведення аудиту