---

Сфера застосування проекту охоплює опис продукції проекту, її характеристики і те, як їх

и-

иди робіт, що

їх мають

иконати для досягнення цілей проекту і на організаційне виконання цих видів робіт;

забезпечення того, щоб під час виконування цих видів робіт персонал працював у межах

ідповідали вимогам, опи-

та іншими відповідними зацікавленими сторонами.

Під час керування змінами треба також враховувати:

• керування змінами у сфері застосування проекту, цілях проекту та плані керування проектом;

• координування змін через взаємопов’язані процеси проекту та розв'язання будь-яких конфліктів;

• методики документування змін;

• постійне поліпшування (див. розділ 8);

• аспекти змін, що стосуються персоналу (див. 6.2.4).

Зміни можуть спричинити негативні впливи (наприклад, претензії) на проект і тому їх має бути визначено якнайскоріше. Основні причини негативних впливів треба проаналізувати, а результати

Одним з аспектів керування змінами є керування конфігурацією. У контексті керування про­ектами, йдеться про конфігурацію продукції проекту. Вона може охоплювати як предмети, що їх не постачають (наприклад, випробувальне приладдя та інше встановлене устатковання), так і пред­мети, що їх постачають.

Примітка. Докладні настанови щодо керування конфігурацією наведено в ISO 10007

7.2.5 Завершення процесу та проекту

Проект за своєю суттю є процесом і особливу увагу треба приділяти його завершенню.

Завершення процесів і проекту треба визначити на етапі ініціювання проекту і долучити до плану керування проектом. Плануючи завершення процесів та проектів, треба враховувати набутий досвід завершення минулих процесів і проектів (див. розділ 8).

Будь-коли протягом життєвого циклу проекту завершені процеси треба завершувати так. як за­плановано. Після завершення процесу треба забезпечити, щоб всі протоколи було впорядковано, розповсюджено серед учасників проекту та подано організації-ініціатору проекту, а також щоб їх було збережено протягом установленого строку.

необхідність завершити проект раніше або пізніше, ніж заплановано, через непередбачені події.

Незалежно від причини завершення проекту, треба провести цілковите аналізування виконання проекту. При цьому треба враховувати всі відповідні протоколи, зокрема протоколи щодо оціню­вання ходу виконання, а також вхідні дані від зацікавлених сторін. Особливого розгляду потребує

цей зворотний зв’язок був, у всіх можливих випадках, вимірним.

На основі цього аналізування треба підготувати відповідні звіти, підкреслюючи досвід, який

Під час завершення проекту має відбутися офіційне передавання продукції проекту замовнику. Завершення проекту не вважають завершеним доти, доки замовник офіційно не прийме продук­цію проекту.

Про завершення проекту треба повідомити інші відповідні зацікавлені сторони.

мірювати чи оцінювати.

а) Процеси щодо сфери застосування, спрямовані на:

— перетворення потреб і очікувань замовників та інших зацікавлених сторін на

сфери застосування;

— забезпечення того, щоб види робіт, виконувані у межах проекту, саним у сфері застосування.

Ь) Процеси щодо сфери застосування (додаток А):

• розробляння концепції;

• розробляння та контролювання сфери застосування;

• визначання видів робіт;

• контролювання видів робіт.

Потреби та очікування замовника стосовно продукції та процесів, як заявлені, так і загально припущені, треба перетворити на задокументовані вимоги, охоплюючи законодавчі та регламен- тувальні аспекти, які треба взаємно узгодити, якщо цього вимагає замовник.

Треба визначити інші зацікавлені сторони і з’ясувати їхні потреби. Ці потреби треба перетво­рити на задокументовані вимоги і, за потреби, погодити із замовником.

Під час розробляння сфери застосування проекту треба визначити характеристики продукції проекту та якомога повніше задокументувати їх у вимірних виразах. Ці характеристики треба ви­користовувати як основу для проектування та розробляння. Треба визначити, як вимірюватимуть ці характеристики або як оцінюватимуть їх відповідність вимогам замовника та інших зацікавле­них сторін. Характеристики продукції та процесу мають уможливлювати їх простежуваність до за­документованих вимог замовника та інших зацікавлених сторін.

Якщо під час розробляння сфери застосування враховують альтернативні підходи та рішення,

т

ико

имог

реба задокументувати докази на їх підтримання (зокрема проведене аналізування та інші ристані міркування) і зробити посилання на них у сфері застосування.

Примітка. Те, як керувати змінами до сфери застосування, визначають у процесі керування змінами (див. 7.2 4).

Проект має бути систематично структуровано як керовані види робіт для задоволення замовника щодо продукції та процесів.

Примітка. Часто термін «структура розподілу» використовують для описання способу, в який проект може бути поділено за рівнями на дискретні групи для цілей програмування, планування та контролю витрат. Також такі терміни, як «вид робіт», «зав­дання» і «пакети роботи» використовують для елементів цього структуруванмя, а результат, зазвичай, відомий як «структура

р

робіт.

озподілу роботи». У цьому стандарті термін «вид робіт» використано як родовий термін для окремого виду роботи (див. 3.1).

Персонал, призначений для виконання проекту, має брати участь у визначенні цих виді

Це даватиме змогу організації-виконавцю проекту використовувати його досвід і домагатися розу міння, визнання та відповідальності з його боку.

р

Будь-який вид

обіт треба визначати так, щоб його результати були вимірними. Перелік виді

робіт треба перевіряти щодо його повноти. Визначені види робіт мають охоплювати управління якістю, оцінювання ходу виконання, а також розробляння та актуалізацію плану керування проектом.

Треба визначити та задокументувати ті взаємодії між видами робіт у межах проекту, які потен­ційно можуть спричинити проблеми між організацією-виконавцем проекту і зацікавленими сторонами.

Види робіт в межах проекту треба виконувати та контролювати відповідно до плану керування проектом. Контролювання процесу передбачає контролювання взаємодій між видами робіт, щоб

м

яких застосовують нов» тех-

інімізувати конфлікти чи непорозуміння. Контролюванню процесів, нології, треба приділити особливу увагу.

Види робіт треба аналізувати та оцінювати з тим, щоб визначити потенційні вади та можли- ості для поліпшування. Графік аналізування треба адаптувати до складності проекту.

Результати аналізування треба використовувати під час оцінювання ходу виконання для умож-

и

ливлення оцінювання

ходів процесу та планування незавершеної роботи. Переглянутий план щодо незавершеної роботи треба задокументувати.

7.4 Процеси щодо строків

Процеси щодо строків спрямовано на визначання залежностей і тривалості видів робіт, а також на забезпечення своєчасного виконання проекту.

Процеси щодо строків (див. додаток А):

• планування залежностей видів робіт;

• розраховування тривалості;

• складання графіка;

• контролювання виконання графіка.

Треба визначити взаємозалежності між видами робіт у межах проекту та проаналізувати їх

стосовно узгодженості. Будь-яку потребу

змінені

аних, отриманих у межах процесу визначення

дартні чи затверджені сіткові графіки виконання проекту з тим, щоб використати досві минулих проектів. Треба перевіряти їх на прийнятність для проекту.

Розраховувати тривалість видів робіт має персонал, який

хунки тривалості щодо виконання минулих проектів, треба перевірити на їх точність та засто­совність до наявних умов виконання проекту. Виходи треба задокументувати та уможливити їх про- стежуваність до джерел їхнього походження. Накопичуючи розрахунки тривалості, корисно одночасно отримувати суміжні розрахунки ресурсів як вхідні дані до планування ресурсів (див. 6.2.1).

Якщо розрахунок тривалості характеризується значною невизначеністю, треба оцінити й за­документувати відповідні ризики та забезпечити їх зменшення. У розрахунку має бути також вра­ховано компенсацію решти можливих ризиків.

Якщо це вимагають або є прийнятним, до розраховування тривалості треба залучати замов­ника або інші зацікавлені сторони.

Вхідні дані для складання графіка має бути визначено та перевірено на відповідність конк­ретним умовам виконання проекту. Види робіт з довгим строком виконання чи тривалими періо-

(тривалість найдовшого шляху по всій сітці) необхідна чітка ідентифікація.

Треба впровадити стандартизовані форми графіка, придатні для різних потреб користувачів.

Зв'язки розрахунків тривалості із залежностями видів робіт треба перевірити на узгодженість. Будь-яку виявлену неузгодженість треба усунути перед тим, як графік буде завершено та ухвалено. У графіках треба ідентифікувати критичні та близькі до критичних види робіт.

У графіку треба ідентифікувати події, які потребують конкретних входів чи рішень, або такі, за якими планують найвагоміші виходи. їх іноді називають «ключовими подіями» чи «віхами». До гра­фіка треба долучити оцінювання ходу виконання.

Замовника та інші зацікавлені сторони треба постійно інформувати під час складання графіка

входи, очікувані протягом виконання проекту) треба проаналізувати та врахувати у графіку.

Відповідні графіки треба подати замовнику та іншим зацікавленим сторонам для інформування або, якщо потрібно, на затвердження.

7.4.5 Контролювання виконання графіка

Організація-виконавець проекту має здійснювати регулярне аналізування графіка виконання проекту, як визначено в плані керування проектом. Щоб забезпечити адекватний контроль за пе-

розклад аналізування графіка і періодичність збирання даних.

Хід виконання проекту треба аналізувати для визначення тенденцій та можливих невизначе-

чини як позитивних, так і негативних відхилів треба використовувати для отримання є основою для постійного поліпшування (див. розділ 8).

Т

идів робіт, треба обґрунтувати та задокументувати.

У всіх можливих

ипадках під час розробляння плану проекту треба використовувати стан-

виконання

ідповідає за ці види робіт. Розра-

дами треба враховувати пі

д час визначання критичного шляху. Для видів робіт критичного шляху

і, за потреби, залучати до складання графіка. Зовнішні входи (наприклад, залежні ві

замовника

редбаченими проектом видами робіт, процесами та відповідною інформацією, треба встановити

ностей у незавершеній роботі

межах проекту (див. 7.7 щодо опису «невизначеностей»). Під час

оцінювання ходу виконання та проведення засідань треба використовувати актуалізовані графіки.

Відхили від графіка треба визначити, проаналізувати і, якщо вони значні,

живати належних заходів.

Треба визначити основні причини відхилів (як позитивних, так і негативних) від графіка. Треба

живати заходів для забезпечення того, щоб негативні відхили не

плинули на цілі проекту. При

даних, які

реба визначити можливі впливи змін графіка на бюджет та ресурси проекту і на якість про­дукції. Рішення щодо вжиття заходів треба приймати, тільки спираючись на факти після врахування їхніх наслідків для інших процесів і цілей проекту. Зміни, що впливають на цілі проекту, треба уз­годити із замовником або іншими відповідними зацікавленими сторонами до їх впровадження.

Якщо потрібні дії, що враховують відхили, треба визначити залучений персонал і його функції. Переглядання графіка треба узгоджувати з іншими процесами проекту під час розробляння плану незавершених робіт.

Зовнішні входи (наприклад, залежні від замовника входи, очікувані протягом виконання про-

екту), треба відстежувати. Замовника та інші зацікавлені сторони треба постійно інформувати про

б

о прийняття рішень, що стосуються їх.

удь-які пропоновані зміни до графіка і залучати д

Процеси щодо вартості, спрямовано на прогнозування вартості проекту та керування нею. Треба

артість можна було подати організації-ініціатору проекту.

Процеси щодо вартості (див. додаток А):

• розраховування вартості;

• формування бюджету;

• контролювання вартості.

Примітка. Про докладніші настанови щодо економічного ефекту управління якістю див. ISO/TR 10014.

товари та послуги). Під час розраховування вартості треба враховувати відповідні джерела інфор­мації й цей розрахунок має бути пов’язано з елементами проекту (див. 7.3.4). Розрахунки вартості

них умов виконання проекту. Витрати треба задокументувати та уможливити простежуваність ви­трат до джерел їх походження.

Особливу увагу треба приділити передбаченню в бюджеті достатніх коштів для розробляння,