НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕРГОНОМІКА

Ручне переміщення

Частина 1. Підіймання та переношування
(ISO 11228-1:2003, IDT)

ДСТУ ISO 11228-1:2009

В

БЗ № 7-2009/670

идання офіційне














Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Український НДІ дизайну та ергономіки НАУ, Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук;

І. Козелецька

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 липня 2009 р. № 274 з 2011-01-01

З Національний стандарт відповідає ISO 11228-1:2003 Ergonomics — Manual handling — Part 1: Lifting and carrying (Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 1. Підіймання та переношування)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2011

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Рекомендації З

  1. Вступ З

  2. Ергономічний підхід З

  3. Визначення ступеня ризику й оцінювання ризику З

    1. Ручне підіймання З

    2. Сукупна маса ручного підіймання і переношування 5

  4. Зменшення ризиків 6

  5. Додаткові заходи 6

Додаток А Ергономічний підхід 7

Додаток В Приклади ручного переміщення об’єктів 14

Додаток С Еталонні маси 16

Бібліографія 17НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 11228-1:2003 Ergonomics — Manual handling — Part 1: Lifting and carrying (Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 1. Підіймання і переношування).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, —ТК 121 «Дизайн та ергономіка».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • слова «ця частина ISO 11228» замінено на «цей стандарт»;

  • у розділі 2 «Нормативні посилання» вилучено виноску стосовно публікування EN 1005-2;

  • структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», першу сторінку, «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стан-.

дартизації України;

— замінено познаки одиниць фізичних величин:

Познака в ISO 11228-1

m

min

h

kg

N

Познака в цьому стандарті

м

хв

год

кг

Н



  • до розділу 2 та до «Бібліографії» долучено «Національні пояснення», які виділено рамкою.

Міжнародний стандарт ISO 7250:1996, європейські стандарти EN 614-1, EN 614-2 та EN 1005-2 і настанова ISO/IEC Guide 51 упроваджено в Україні як національні стандарти ДСТУ ISO 7250-2002 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування (ISO 7250:1996, IDT), ДСТУ EN 614-1-2001 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Терміноло­гія та загальні принципи (EN 614-1:1995, IDT), ДСТУ prEN 614-2-2002 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 2. Взаємозв’язок між проектуванням машин і робочих завдань (prEN 614-2:2000, IDT), ДСТУ EN 1005-2:2005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин (EN 1005-2:2003, IDT) і ДСТУ ISO/IEC Guide 51-2002 Аспекти безпеки. Настанова щздо їх включення до стандартів (ISO/IEC Guide 51:1999, IDT), відповідно.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити в Головному фонді нормативних документів.

ВСТУП

Три частини цього стандарту встановлюють ергономічні рекомендації для різних завдань з пе­реміщення. Усі частини стосуються професійної і непрофесійної діяльності. Інформація, подана у стандарті, розрахована для проектувальників, працедавців, робітників та інших, що займаються проектуванням роботи, діяльності і продукції. Цей стандарт пов’язаний з ISO 11226.

Цей стандарт— перший міжнародний стандарт щодо ручного переміщення.

Порушення системи скелетно-м’язового апарату поширене у всьому світі як одне з найчасті­ших професійних захворювань.

Такі чинники, як розмір і маса об’єкта переміщення, робоча поза, частота і тривалість ручного переміщення, можуть самостійно або у взаємодії призвести до шкідливості ручної роботи і ризику порушень скелетно-м’язової системи.

Бажано встановити рекомендовані обмеження щодо маси об'єкта відповідно до робочих поз, частоти і тривалості ручної роботи, під час виконання дій, пов’язаних з переміщенням.

Ергономічний підхід значно сприяє скороченню ризиків під час робіт з підіймання і переношу­вання. Особливо важливе значення має хороше проектування роботи, зокрема, завдань і робочих місць, у тому числі з використанням допоміжних засобів.

Цей стандарт описує покроковий підхід до визначення-ризиків ручного підіймання і переношу­вання для здоров’я; кожен крок пропонує рекомендовані обмеження. Крім того, у додатках А, В і С подано практичні настанови щодо ергономічної організації ручного переміщення.

Представлена модель оцінювання ризиків дає можливість оцінити ризик, пов’язаний із завдан­нями ручного переміщення матеріалів і деталей. Вона враховує небезпеку (несприятливі умови), пов’язану з ручним підійманням, і час, що витрачається на ручне переміщення. Несприятливими умовами можуть бути великі маси, які має бути переміщено, або незручні пози в процесі підіймання, наприклад скривлений або зігнутий тулуб або віддалений доступ. Цей стандарт надає інформацію про повторювані й нерегулярні підіймання.

Подані рекомендовані обмеження ґрунтуються на сукупності даних, отриманих чотирма основ­ними методами дослідження, а саме, епідеміологічним, біомеханічним, фізіологічним і психофізичним.ДСТУ ISO 11228-1:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕРГОНОМІКА
Ручне переміщення
Частина 1. Підіймання та переношування

ЭРГОНОМИКА

Ручное перемещение
Часть 1. Подъем и переноска

ERGONOMICS
Manual handling
Part 1. Lifting and carrying

Чинний від 2011-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює рекомендовані обмеження ручного підіймання і переношування, врахо­вуючи відповідним чином інтенсивність, частоту і тривалість завдань. Цей стандарт розроблено для настанови з оцінювання кількох змінних величин під час виконання завдань, що дає можливість оцінити ризики для здоров’я населення, яке працює.

Цей стандарт поширюється на ручне переміщення об'єктів масою, що дорівнює чи більше ніж 3 кг.

Цей стандарт поширюється на помірну швидкість пересування, тобто від 0,5 м/с до 1,0 м/с по горизонтальній поверхні.

Цей стандарт не розглядає завдань з тримання об’єктів (без ходьби), штовхання їх або тягнення, підіймання однією рукою, ручне переміщення об’єктів сидячи і підіймання об’єктів кількома людьми. Тримання, штовхання і тягнення об'єктів розглядатиметься в інших частинах ISO 11228.

У цьому стандарті за основу взято 8-годинний робочий день. Він не розглядає комбінованих зав­дань з переміщення протягом робочого дня.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче посилання на документи необхідні, щоб користуватися цим стандартом. Для да­тованих посилань використовують лише видання, подані нижче. Для недатованих посилань викорис­товують останнє видання наведеного документа (разом з будь-якими змінами).

ISO/IEC Guide 51 Safety aspects — Guidelines for their inclusion in standards

ISO 7250:1996 Basic human body measurements for technological design

ISO 14121 Safety of machinery — Principles of risk assessment

EN 1005-2 Safety of machinery — Human physical performance — Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO/IEC Настанова 51. Аспекти безпеки. Настанова щодо їх включення до стандартів

ISO 7250:1996 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування

ISO 14121 Безпечність машин. Принципи оцінювання ризиків

EN 1005-2 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення ма­шин та їхніх складових частин.

Видання офіційне

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення понять.

  1. ручне переміщення (manual handling)

Будь-яка дія, що вимагає використання сили людини, щоб підіймати, опускати, нести чи інакше рухати або утримувати об’єкт.

Примітка. Це також стосується переміщення людей або тварин

  1. ручне підіймання (manual lifting)

Переміщування об’єкта від початкового розташунку вгору без допомоги механічних пристроїв.

Примітка. Це також стосується переміщення людей або тварин

  1. ручне опускання (manual lowering)

Переміщування об’єкта від початкового розташунку вниз без допомоги механічних пристроїв

  1. ручне переношування (manual carrying)

Переміщування піднятого об’єкта по горизонталі з використанням сили людини.

Примітка. Це також стосується переміщення людей або тварин

  1. ідеальна поза для ручного переміщення (ideal posture for manual handling)

Симетрична вертикальна поза стоячи з дотриманням горизонтальної відстані між центром маси об’єкта переміщення і центром маси робітника менше ніж 0,25 м та висоти захвату менше ніж 0,25 м над суглобами пальців опущеної руки.

Примітка 1. Центр маси об'єкта приблизно розташовано на вертикальній проекції середньої точки лінії між руками у місці захвату. Центр маси робітника приблизно розташовано на середній точці лінії між внутрішніми точками кісток щиколоток.

Примітка 2. Щодо антропометричних вимірювань див. ISO 7250

  1. несприятливі умови довкілля (unfavourable envirohmental conditions)

Умови, які додають ризику до виконання завдань підіймання чи переношування.

Приклад

Жаркі або холодні умови, слизька підлога

  1. ідеальні умови для ручного переміщення (ideal conditions for manual handling)

Умови, що вміщують ідеальну позу для ручного переміщення, міцний захват об'єкта за нейтраль­ного положення зап’ястя і сприятливих умов довкілля

  1. повторюване переміщення (repetitive handling)

Переміщення об’єкта більше ніж один раз через кожні 5 хв

  1. середньосагітальна площина (mid-sagittal plane)

Вертикальна площина у напрямку спереду назад, що поділяє тіло людини у нейтральній позі на рівні половини —ліву і праву.

Див. рисунок А.2

  1. нейтральна поза тіла (neutral body posture)

Вертикальна поза стоячи з вільно опущеними вздовж тіла руками

  1. площина асиметрії (plane of asymmetry)

Вертикальна площина, що проходить через середню точку лінії між внутрішніми кістками щиколо­ток і вертикальною проекцією центру ваги вантажу, коли вантаж максимально переміщено від нейт­ральної середи ьосагітальної площини

  1. кут асиметрії (angle of asymmetry)

Кут, утворений лініями, які виникли внаслідок перетину середньосагітальної площини і площини асиметрії з підлогою.

Примітка. Якщо ноги змінюють положення під час послідовного підіймання/опускання об’єкта, необхідно визначити зазна­чені площини у точці виконання послідовних дій з найбільшим асиметричним поворотом (див. рисунок А.2)

  1. еталонна маса (reference mass)

  2. Маса, яку вважають відповідною для використання певною групою користувачів у разі застосу­вання описаного методу оцінювання ризиківсукупна маса (cumulative mass)

Добуток перенесеної маси і частоти переношування.

Примітка. Сукупну масу для переношування визначають окремо у кілограмах за хвилину, що репрезентує ризик для ко­роткострокового періоду, в кілограмах за годину, що репрезентує ризик для середньострокового періоду, і в кілограмах за 8 го­дин, що репрезентує ризик для довгострокового періоду.

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Вступ

Цей розділ містить інформацію про оцінювання ручного підіймання і переношування.

  1. Ергономічний підхід

У тих випадках, коли неможливо уникнути ручного підіймання і переношування, необхідно виконати оцінювання ризику небезпеки для здоров’я, враховуючи масу об’єкта, його захват, розташунок об’єкта відносно пози тіла, частоту і тривалість конкретного завдання.

Оцінювання ризику можна проводити, використовуючи покроковий метод (див. рисунок 1). З кож­ним наступним кроком оцінювач повинен робити оцінювання взаємопов’язаних властивостей різних завдань. Наполягаємо, що працедавець повинен надати своїм працівникам усю необхідну інформацію і провести навчання з усіх ситуацій, описаних у цьому стандарті. Робітники та інші працівники можуть зменшити ризик пошкоджень, застосовуючи методи безпеки переміщування (див. додаток А).

Оцінювання ризику містить чотири етапи: усвідомлення ризику, ідентифікація небезпеки, визначення ступеня ризику і власне оцінювання ризику відповідно до ISO 14121, EN 1005-2 і настанови ISO/IEC 51. Інформацію щодо ідентифікації небезпеки подано в додатку А.