---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
ЛЮДИНИ

Ч

БЗ № 3-2005/219

астина 2. Ручне переміщення машин
та їхніх складових частин

(EN 1005-2:2003, IDT)

ДСТУ EN 1005-2:2005

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2006

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук; І. Ко- зелецька

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 14 квітня 2005 р. № 90 з 2006-10-01

3. Національний стандарт ДСТУ EN 1005-2:2005 ідентичний з EN 1005-2:2003 Safety of machinery — Human physical performance — Рart 2: Manual handling of machinery and component parts of mac­hinery (Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин) і включений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, B-1050 Brussels. Всі права щодо використання Європейських стандартів в будь-якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN та її Національними членами, і будь-яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено.

СтУпінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

6ЗМІСТ

С.

Національний вступ IV

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Рекомендації з проектування машин та їхніх складових частин, якщо їх піднімають, опускають і переносять 2

   1. Загальні принципи 2

   2. Рекомендації щодо проектування машин 2

      1. Системи без ручного переміщення 2

      2. Ручне переміщення з використанням технічних засобів 2

   3. Оцінювання ризику і рекомендації щодо проектування машин та їхніх складових частин у разі їх ручного переміщення 3

      1. Підхід до оцінювання ризику 3

      2. Розпізнавання небезпеки, оцінювання та розрахунок ризику і рекомендації щодо зменшення ризику проектним методом 3

      3. Схема оцінювання ризику 5

   4. Інформація для користувача 10

Додаток А Характеристики населення та системне проектування 11

А.1 Характеристики населення 11

А.2 Системне проектування 12

А.2.1 Уникнення обмеження поз 12

А.2.2 Прискорення і точність рухів 12

А.2.3 Мінімізація дискомфорту, втоми і навантаження на оператора 12

Додаток В Рекомендовані вимоги щодо теплового комфорту 12

Додаток С Робочі таблиці оцінювання ризиків 12

Додаток ZA Взаємозв’язок цього стандарту з Директивами ЄС 19

Бібліографія 19НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 1005-2:2003 Safety of machinery — Human physical performance — Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery (Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин)

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 121 «Дизайн та ергономіка».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• до розділу 2 «Нормативні посилання» та у «Бібліографії» подано «Національні пояснення», виділені в те ксті рамкою. Європейські стандарти, на які є посилання в те ксті стандарту: EN 292-1, EN 292-2, EN 547-1, EN 547-2, EN 547-3, EN 614-1, EN 1050 — прийнято як національні стандарти України. Копії європейських стандартів, які не прийнято як національні, можна отри­мати у Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»;

• у «Вступі» подано «Національну примітку» щодо розшифрування абревіатури EFTA, ви­ділену в тексті рамкою;

• у розділах 1 та 4 подано виноски щодо підготовлення проектів стандартів;

• виправлено помилки: у додатку С у робочій таблиці 2а в посиланнях на коефіцієнти змінено «у таблиці С.1» на « у таблиці С.2»; у назві таблиці С.3 змінено «(CM)» на «(C_M)»; у назві таб­лиці С.4 — «(FM)» на «(F_M)»;

• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• замінено познаки одиниць фізичних величин:

ВСТУП

Під час проектування і виробництва машин виробник повинен дотримуватися основних ви­мог з безпеки та здоров’я, викладених у Директиві щодо машин. Виробник повинен оцінити не­безпеки машини і врахувати ці небезпеки впродовж її життєвого циклу.

Цей стандарт — один з кількох ергономічних стандартів щодо безпечності машин. EN 614-1 описує принципи, якими мають керуватися конструктори для врахування ергономічних факторів.

Цей стандарт розроблено як гармонізований стандарт з огляду на Директиву щодо машин і відповідні угоди EFTA.

Національна примітка

EFTA — Європейська асоціація вільної торгівлі.

Цей стандарт — стандарт типу В, як зазначено в EN 1070.

Положення цього стандарту можуть бути доповнені або змінені положеннями стандарту типу С.

Примітка. Вимоги стандарту типу С для машин, які перебувають у сфері застосування і які спроектовано та побу­довано за вимогами стандарту типу С, матимуть пріоритет над вимогами цього стандарту типу В.

Ручне переміщення вантажів може призвести до великих ризиків травмування опорно-рухо­вого апарату, якщо вантаж, що переміщується, надто важкий і (або) переміщується тривалий час, надто часто і (або) в неправильному положенні. Розлади опорно-рухового апарату — звичайне явище у Європі. Працюючи з машинами, оператори часто прикладають ручні зусилля для пев­них цілей. Ризики виникають, якщо конструкція машини не відповідає ергономічним принципам проектування. Цей стандарт надає інформацію щодо робочої пози, навантаження, його частоти та тривалості, необхідну під час проектування та створення машин, в яких передбачено ручне переміщення. Критерії проектування, наведені у цьому стандарті, можуть бути використані кон­структором під час оцінювання ризиків.

Цей стандарт вимагає, щоб конструктори прийняли трьохетапний підхід для того, щоб:

1. по можливості, уникати ручного переміщення;

2. використовувати технічні засоби;

зменшувати рівень ризиків, які не можуть бути усунені, шляхом оптимізації ручної діяльності. Щодо машин та їхн іх складових частин, які не можна переміщати і транспортувати вручну, див. 4.2 EN 292-2:1991.ДСТУ EN 1005-2:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН

ФИЗИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЧЕЛОВЕКА

Часть 2. Ручное перемещение машин и их составных частей

SAFETY OF MACHINERY

HUMAN PHYSICAL PERFORMANCE

Part 2. Manual handling of machinery and component parts of machinery

Чинний від 2006-10-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює ергономічні рекомендації щодо проектування машин, що переміщу­ють вручну, та їхніх складових частин, включаючи інструменти для машин, у професійному та домашньому використанні.

Цей стандарт поширюється на машини, що переміщують вручну, їхні складові частини і об'єкти, що оброблюють машиною (завантажують — розвантажують), вагою 3 кг чи більше та переносять (перевозять) на відстань не більше ніж 2 м. Об'єкти вагою менше ніж 3 кг підпадають під дію стандарту prEN 1005-5¹. Стандарт містить дані для ергономічного проектування та оцінювання ризиків під час піднімання, опускання і перенесення у разі складання (монтажу), транспортування і введення в дію (збирання, установлення, настроювання), експлуатації, виявлення дефектів, обслуговування, регулювання, перепрограмування або переключення режимів та виводу з екс­плуатації, утилізації та демонтажу машин.

Цей стандарт містить сучасні дані про основне населення та певні групи населення (пояс­нені в додатку A).

Цей стандарт не розглядає тримання предметів (без ходьби), їх штовхання або тягнення, ручні машини, або пересування під час сидіння.

Цей стандарт не поширюється на машини, що виготовлені до його публікації CEN.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані й недатовані посилан­ня. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведе­но нижче. Для датованих посилань пізніші зміни чи прегляд будь-якої з цих публікацій стосують­ся цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. Для недатованих посилань треба користуватись останнім виданням відповідної публікації.

EN 292-2:1991 Safely of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles and specifications

1. Цей стандарт готується CEN/TC 122/WG 4 «Біомеханіка».

EN 614-1 Safety of machinery — Ergonomic design principles — Part 1: Terminology and general principles

EN 1005-1:2001 Safety of machinery — Human physical performance — Part 1: Terms and definitions

EN 1050 Safety of machinery — Principles for risk assessment

EN 1070:1998 Safety of machinery — Terminology.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-2:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Ча­стина 2. Технічні принципи та технічні умови

EN 614-1 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Терміноло­гія та загальні принципи

EN 1005-1:2001 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Терміни та ви­значення

EN 1050 Безпечність машин. Принципи оцінки ризиків

EN 1070:1998 Безпечність машин. Термінологія.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Для цього стандарту чинні терміни та визначення, наведені у EN 1005-1:2001 і EN 1070:1998.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРОЕКТУВАННЯ МАШИН ТА ЇХНІХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ЯКЩО ЇХ ПІДНІМАЮТЬ, ОПУСКАЮТЬ І ПЕРЕНОСЯТЬ

   1. Загальні принципи

Щоб мінімізувати ризики для здоров'я і безпеки оператора під час піднімання, опускання і перенесення машин або їхніх складових частин, конструктор (виробник) машини повинен:

1. встановити, чи існує небезпека за ручного переміщення під час використання машини за призначенням. Якщо небезпека існує, треба застосувати схему оцінювання ризику (див. 4.3.1, 4.3.2 і 4.3.3);

2. усунути небезпеку шляхом відмови від ручного переміщення (піднімання, опускання, пе­ренесення) машин і пов'язаних з ними предметів (див. 4.2.1). Якщо це неможливо, застосовують технічні засоби, додаткові до системи (див. 4.2.2), і (або) проектують (перепроектовують) машини і об'єкти, пов'язані з машинами, відповідно до ергономічних принципів (див. 4.3);

3. надати технічні вказівки і інструкції для відповідного використання машини згідно з оцін­кою ризиків, технічними умовами та інструкціями з експлуатації.

У всіх випадках конструктор повинен надати інструкції щодо складання, перевезення, вве­дення в експлуатацію, використання і виведення з експлуатації машин (див. 4.4), щоб запобігти ризикам безпеки та здоров'я людини.

Бажано, щоб технічні засоби для ручного переміщення були включені у проект машини і саму машину.

Показники здоров'я, безпеки і продуктивності, найімовірніше, будуть оптимізовані, якщо під час проектування робочої системи загалом буде використано ергономічний підхід.

Найкращий спосіб запобігти ризикам ручного переміщення полягає у тому, щоб уникнути такої необхідності. Загалом, ті, хто проектує нові робочі системи або встановлює нові системи машинного обладнання, повинні розглянути можливість запровадження інтегрованої системи переміщення, яка повністю використовує механічне, а не ручне переміщення.

Конструктори повинні з'ясувати, чи можна встановити відповідні додаткові засоби і обладнання, особливо, якщо наявна технологія потребує частого ручного переміщення об'єктів і ручного пе­реміщення предметів вагою, більшою ніж критична маса (див. таблицю 1), або точного пере­міщення предметів. Відповідні технічні засоби зменшують або усувають ризик травмування опор­но-рухової системи, але можуть спричинити ризики, пов'язані з необхідністю технічного обслуго­вування. Їх також можна застосовувати для певних методів переміщення в подальших точках лан­цюга переміщення. Засоби переміщення повинні бути сумісними з іншими елементами робочої системи, включаючи компонування та шляхи доступу. Вони повинні бути ефективними для всіх умов експлуатації, що можуть бути задіяні. У разі використання технічних засобів потрібно більше місця для доступу у відповідній робочій позі.

Під час проектування систем, які включають ручне переміщення, необхідно дотримуватись рекомендацій, поданих в 4.3.2.

Розглядаючи обмеження для ручного штовхання і тягнення технічних засобів, треба зверта­тися до EN 1005-3. Розглядаючи робочі пози, треба звертатися до prEN 1005-4¹⁾.