---

Відстані між внутрішніми спорудами треба проектувати так, щоб:

• забезпечити безпечну експлуатацію й технічне обслуговування; ,

• гарантувати, що один пристрій не спричиняє збоїв у роботі будь-якого іншого;

• мати можливість проведення відповідних дій в аварійних ситуаціях.

Повітряні високовольтні лінії електропередач мають бути розташовані за межами станції що­найменше на відстані висоти одного стовпа від огорожі станції.

Лінія (лінії) електропередач для підведення електричного струму на станцію можуть перети­нати огорожі для підходу до вхідного електричного щита.

Ділянку, на якій встановлено системи високої напруги, має бути загороджено, і доступ на неї може мати лише кваліфікований персонал.

Прокладені під землею високовольтні лінії електропередач можуть перетинати площу станції лише за необхідності живлення станції або її елементів.

Фундаменти устатковання може бути розташовано безпосередньо біля підземних високовольт­них ліній електропередач, тільки якщо відстань відповідає вимогам відповідного стандарту EN.

На вході в станцію має бути вивішено попереджувальні візуальні знаки. В межах станції мають бути відповідні таблички і/або сигнали, щоб попереджати персонал про можливі небезпеки.

Компоновка всіх трубопроводів має забезпечити достатній простір для експлуатування, технічного обслуговування чи оновлення будь-якої частини трубопроводу, а також повинна забез­печувати необхідний доступ до установки й устатковання.

Вибір діаметрів труби має враховувати допустимі втрати тиску та допустимі рівні шуму.

Трубопроводи в межах станції треба проектувати відповідно до застосовуваних стандартів. Вимоги до труб, клапанів, посудин, що працюють під тиском, фланців, прокладок, болтів, гайок та інших фітингів вказано в EN 1594.

Необхідно виконати розрахунок методом прикладання сил та моментів, щоб переконатися в тому, що вся система трубопроводів не перенавантажена і не піддається надмірним відхилам і рухам під час нормальної роботи чи випробувань.

Газові трубопроводи всієї станції має бути перевірено на пульсацію і вібрацію.

У станційних газопроводах необхідно уникати надмірної пульсації й вібрації.

Сили та моменти, що діють на складові частини, мають бути в межах значень, вказаних ви­робником.

Щодо трубопроводів компресорної установки див. 7.4.5.8.

Клапани мають пройти типові випробування або мають бути випробувані індивідуально тре­тьою стороною.

Для підземних трубопроводів вибирання клапанів треба виконувати особливо ретельно.

Якщо фланцеву арматуру встановлюють під землею, треба забезпечити колодязь для обслу­говування.

Якщо рідина та тверді частинки, які можуть заважати передаванню газу, не можуть бути видалені з потоку газу, треба встановити систему очищення газу, таку як фільтр(и) і/чи сепаратор(и), принаймні на вході в компресорну станцію. Може виникнути необхідність додатково встановити сепаратори у вихідний трубопровід, щоб захистити устатковання, встановлене вниз по потоку.

Рідину, що відокремлюється в системі очищення газу, має бути зібрано.

Газоохолоджувачі можна встановлювати для захисту трубопроводів вниз по потоку, щоб запобігти перевищенню МРТ або поліпшити ефективність передавання газу.

Керування газоохолоджувачем має виконувати СКУ чи СКС залежно від розміщення — на установці чи на станції.

Станції зниження тиску мають відповідати вимогам EN 12186.

Щоб підтримати особливі режими роботи, може бути передбачено лінію рециркуляції.

Приклад

Регулювання витрати потоку.

Трубопровід компресорної станції має бути обладнано клапанами скидання газу для зниження тиску.

Труби для скидання згідно з проектом має бути розташовано у відповідних безпечних місцях.

Трубопровід вниз по потоку від розвантажувальних клапанів треба проектувати з урахуванням очікуваного тиску й температури.

Там, де в загальному колекторі об'єднано кілька спускних систем, необхідно уникати протитечії.

Для автоматичних систем скидання газу має бути передбачено достатньо простору навколо труби для скидання, щоб уникнути пошкодження устатковання, а також ураження персоналу в разі займання газу, що скидають.

Має бути передбачено ізоляцію газового трубопроводу компресорної станції від мережі трубо­проводів передавання газу.

Система ізолювання повинна бути задіяна у разі аварійної ситуації або для роботи/обслу- говування. У разі активації під час аварійної ситуації чи технічного обслуговування дистанційне переустановлення має бути неможливим.

Підземні металеві конструкції та устатковання мають бути захищені від корозії відповідно до вимог EN 1594 застосуванням зовнішнього покриття чи катодного захисту або комбінації обох методів.

Наземні металеві конструкції й устатковання має бути захищено належним способом.

Усі допоміжні трубопроводи треба проектувати й установлювати, зважаючи на фізико-хімічні характеристики робочої речовини й відповідні визнані зведення промислових правил.

Усі допоміжні трубопроводи мають бути захищені від корозії фарбуванням, використанням активного/пасивного захисту, якщо застосовний.

Компресорну установку треба проектувати для автоматичної роботи.

Збій у поданні допоміжного електричного живлення протягом вказаного періоду часу не по­винен спричиняти відімкнення установки, за винятком моменту пуску.

Компресорна установка має містити засоби, що дають можливість провести випробувальний прогін за умов, вказаних управителем.

Для всього устатковання має бути забезпечено оновлену документацію в повному обсязі.

Усі машини й механізми, контрольно-вимірювальні прилади, клапани, контролери тощо по­трібно ідентифікувати довготривалими бирками, як вказано на відповідних кресленнях, посилання на них має бути в настанові з експлуатування.

Пусковий двигун має бути розраховано для роботи у відповідних межах для того, щоб покрити коливання потужності, старіння та несправностей.

Для двигунів, які працюють за рахунок згорання газу, має бути передбачено автоматичне про­дування газоходу до запалювання. Перед запуском треба виконати продув усієї системи (також і вихлопної труби) трикратним об’ємом. У разі використання альтернативних запобіжних заходів цю процедуру не виконують.

Газові турбіни повинні мати достатню кількість бороскопічних отворів для контролю всіх відповідальних внутрішніх деталей. Для прокручування валів газової турбіни встановлюють рукоятку.

Додатково до функційних вимог, викладених у цьому розділі, необхідно зробити посилання на ISO 3977-1 і ISO 3977-2, для яких може бути зроблено винятки. Винятки має бути узгоджено між залученими сторонами.

Газові двигуни мають бути перевіреної промислової конструкції.

Щоб уникати гідроудару (стукоту), треба враховувати метанове число паливного газу. Клапан(и) скидання тиску на картері має (мають) бути забезпечено гасителем полум’я.

Лінію компенсації тиску на картері газового двигуна має бути прокладено трубами в безпечну зону й оснащено сепаратором мастила.

На додаток до функційних вимог, вказаних у цьому розділі, має бути зроблено посилання на відповідні стандарти ISO, для яких може бути зроблено виняток. Винятки має бути погоджено між залученими сторонами.

Електродвигуни мають відповідати вимогам стандартів EN, що стосуються їх.

Треба зробити посилання на ISO 10437, для якого може бути зроблено винятки. Винятки має бути погоджено між залученими сторонами.

Компресори мають бути придатними для запускання під тиском, визначеним управителем.

Має бути вказано вимоги до газонепроникності за всіх робочих умов і допустима норма витоку газу в атмосферу, особливо для ущільнення вала.

Процедури центрування, визначення величини корекції та максимальні допуски для неспів- вісності має бути вказано в настанові з експлуатування.

Виробникові має бути надано дані про склад газу, а також забруднення. Матеріали компресо­ра мають відповідати вказаному складу газу. Якщо можлива корозія, до товщини матеріалу треба додати допуски на корозію.

Компресор має бути сконструйовано на тиск, вказаний у 7.5.6. Також треба застосовувати EN 1012-1 Компресори й вакуумні насоси. Вимоги щодо безпеки. Частина 1. Компресори.

На додаток до функційних вимог, вказаних у цьому підрозділі, має бути посилання на відпо­відні стандарти ISO, для яких може бути зроблено винятки. Винятки має бути погоджено між залученими сторонами.

Конструкція компресора має давати змогу повного обстеження та заміни деталей, що обер­таються, без необхідності видаляти труби всмоктування та нагнітання.

Виробник повинен надати схему експлуатації компресора, що показує «вхідну продуктивність» проти «напору».

Вимірювальні перетворювачі тиску всмоктування й нагнітання треба розміщувати настільки близько до патрубків компресора, наскільки це можливо. У будь-якому разі необхідно уникати нестабільних сигналів тиску.

Опорні підшипники треба конструювати так, щоб вони витримували всі умови навантаження, охо­плюючи запуск компресора з корпусом під тиском, що дорівнює максимальному піковому тиску (МПТ).

Підшипники мають бути змінними без необхідності видаляти кінцеві заглушки.

Має бути забезпечено легкий доступ до підшипників і ущільнень для технічного обслуговування.

На додаток до функційних вимог, вказаних у цьому підрозділі, має бути посилання на ISO/DIS 10439:1996, для якого може бути зроблено винятки. Винятки має бути погоджено між залученими сторонами.

Поршневі компресори мають бути захищені пристроями, що запобігають попаданню осаду в циліндри компресора.

На додаток до функційних вимог, вказаних у цьому підрозділі, має бути зроблено посилання на ISO/DIS 13707:1996, для якого може бути зроблено винятки. Винятки має бути погоджено між залученими сторонами.

СКУ має здійснювати безперервне керування і контролювання компресорної установки. СКУ має бути спроектовано для:

• виконання автоматичних послідовностей пуску, навантаження, розвантаження та зупинення компресорної установки;

• автоматичного захисту компресорної установки за будь-яких умов;

• уникнення небезпечних умов у разі збою в роботі СКУ;

• запобігання небезпечним умовам компресорної'установки в разі переривання електропо­стачання;

• мати можливості для перевірянь та випробувань.

Крім того:

• стан усіх клапанів, керованих СКУ в технологічному процесі, має бути відображеним на пульті керування агрегата. На пульті керування установки також має бути відображено основні етапи будь-якої послідовності пуску та зупинення;

• уся польова проводка, зокрема та, що розміщена на рамі установки, повинна мати бирки з обох кінців кожної ділянки проводки;

• конструкція СКУ має бути нечутливою до завад від кабелів низької напруги, кабелів пере­давання даних, радіо, паразитних контурів, випрямлячів та інших систем. Має бути зроблено по­силання на EN 50081-2 і EN 50082-2;

• СКУ має бути розташовано в безпечній зоні чи бути спроектовано так, щоб відповідати вимогам до небезпечних зон. СКУ може бути вбудовано в систему керування станцією.

СКУ має бути сконструйовано так, щоб допускати такі режими роботи:

• робота з місцевим керуванням з операторної, в ручному чи автоматичному режимі;

• автоматична робота з дистанційним керуванням під дією системи керування станцією;

• будь-які інші дії як, наприклад, запуск двигуна за допомогою рукоятки, випробування, про­мивання.

Під час перемикання режимів не повинно виникати ніяких небезпечних умов.

Будь-який сигнал аварійного зупинення повинен мати пріоритет у всіх режимах.

Робота з місцевим керуванням повинна мати пріоритет над роботою з дистанційним керуванням.

Режим «Відімкн.» означає, що СКУ все ще контролює установку, але установку не може бути запущено.

Різні режими роботи має бути докладно описано в настанові з експлуатування.