ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРАНИ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ

Правила і методи випробувань

ДСТУ ISO 4310-94

БЗ № 7-94/511





Видання офщіине



ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Київ

53. ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАДНАННЯ

53.020.20 (Група Г09)

ЗМІНА № 1 ДСТУ ISO 4310-94 Крани вантажопідіймальні. Правила і мето­ди випробувань

Затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України

від 31 липня 1997 р. № 441

Чинна від 1998-01-01

Пункт 2.2. Другий абзац викласти у новій редакції.

«Вимоги щодо перевірки відповідності крана паспортним даним, зовнішнього огляду крана, перевірки придатності крана до роботи, які передбачаються цим стандартом, повинні бути встановлені в стандартах або технічних умовах на конкретні види вантажопідіймальних кранів».

(ІПС № 8-97)

УДК 621.873/.877 Група Г09

ДЕРЖАВШИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРАНИ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ Правила і методи випробувань

К

ДСТУ ISO 4310-94

РАНЫ ГРУЗедОДЪЕМНЬДЕ

Правила и методы испытаний

CRANES

T§st, code and^precedure

РКП 31590

Чинний від 01.01.96

  1. Призначення І галузь використання

Цей стандарт встановлює зміст і методи випробувань, які необ­хідні під час перевірки відповідності вантажопідіймальних кранів їхнім експлуатаційним технічним даним, а також їхньої здатності до підій­мання номінальних вантажів. Якщо величину номінального вантажу визначають за стійкістю, то встановлюють метод випробувань і випробне навантаження, які дають змогу легко перевірити запас стійкості.

>Цей стандарт поширюється на крани таких типів:

а) мостові;

  1. козлові;

а) портальні;

  1. стрілові самохідні та крани-ексказатери;

©

Видання офіційне

Держстандарт України, 1994

Цей стандартне може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
Трозпозсюджеііяй без дозволу Держстандарту Україн

  1. ибаштові;

с) залізничні:

;к) кабельні;

  1. інші типи кранів, які можуть бути включені до переліку додат­ково

Вимоги стандарту с об^в’ я skoj •ми.

  1. Методи та обсяг випробувань

    1. Для досягнення цілей, що встановлені цим стандартом, засто- совуюп, три методи випробувань:

  1. випробування на відповідність крана, паспортним даним (п.3.1);

  2. зовнішній огляд крана (п.3.2);

г/ «апробування на придатність крана до роботи 4Д.З.З).

  1. Кожний кран слід піддавати випробуванням» методи яких зазначені вище. В разі серійного виробництва* кількість кранів, що під?лЯ',зють випробу ваш/ «і (п.2.1), повинна бути встановлену за взаємною згодою продавця і покупця.*

Вимоги щодо перевірки відповідності прана паспортним даним, зовнішнього огляду крана, перевірки придатності крана до роботи, які передбачаються цим стандарйгом, повинні бути вїтЬновлені о стан­дартах або технічних умовах на конкретнрвиди вантажопідіймальних кранів для всіх видів категорій випробувань,

  1. Крани, що постачаються заводами-виробниками готовими до експлуатації, випробовують на цих заводах перед відвантаженням*; кра­ни, які монтують або остаточно складають на місцях іх використання, випробовуються там само, якщо інші угоди між продавцем та покупцем не передбачені.

Юридичні сторони, що підписали контракт: продавець - сторона, яка постачає кран; покупець - сторона, яка приймає кран.

  1. Зміст і методи випробувань

    1. Випробування на відповідність кранів паспортним даним.

Випробування на відповідність кранів паспортним даним слід про­вадити відповідно до їхніх вантажних характеристик з метою перевірки таких параметрів:

  • маси крана (якщо це доцільно);

  • відстані від осі обертання до ребра рівноваги;

  • висоти підіймання вантажу;

  • швидкості підіймання вантажу;

  • швидкості посаджених;

  • швидкості пересування крана;

  • швидкості пересування візка;

  • швидкості повертання;

  • часу зміни вильоту;

  • часу телескопування;

  • -тривалості циклу (в разі необхідності);

  • функціонування обмежу вальних пристроїв;

  • робочих характеристик засобів силового привода, наприклад, сили струму в електродвигунах за умови дії випробних навантажень.

  1. Візуальний огляд

Візуальний огляд повинен включати перевірку на відповідність крана паспортним даним і (або) перевірку стану всіх особливо важливих елементів:

  • механізмів, електрообладнання, запобіжних пристроїв, гальм, апаратів керування, освітлення та сигналізації;

  • •метал ©конструкцій та їхніх з’єднань, сходів, засобів підходу, кабін майданчиків;

  • огорож;

  • гака або іншого вантажозахоплювального органу та деталей їх підвішування;

  • канатів гаїх кріг.- ення;блоків, осей та деталей їх кріплення й елементів підвішування стріли.

Візуальний огляд не містить у собі розбирання будь-яких скла­дальних одиниць. Під час візуального огляду перевіряють відкривання кришок у процесі нормальної експлуатації, наприклад, кришок кінцевих вимикачів.

Мстою візуального огляду є розгляд і перевірка всіх технічних вимог, що ставляться до крана.

  1. Випробування під час роботи з вантажем

Випробування на придатність крана до роботи містять у собі:

  • статичні випробування;

  • динамічні випробування;

  • випробування на стійкість крана (в разі потреби).

  1. Статичні випробування

    1. Статичні випробування провадять з метою перевірки кон­структивної придатності крана та його складальних одиниць.

Випробування визнають успішними, якщо під час їх проведення не виявлено жодних тріщин, залишкових деформацій, відшарування фарби або пошкоджень, щоівпливають на роботу і безпеку кран$,а,також якщо н.е сталося ослабленняабо.пошкодженвя з’єднань.

  1. Статичні випробування слід провадити для кржр^го ван­тажопідіймального механізму і, якщо це передбачено в. паспорті крана, при сумісній роботі вантажопідіймальних механізмів у положеннях та варіантах виконання вибраних- так, щоб зусилля в канатах, а також згинальні моменти та (або) осьові зусилля в основних елементах крана були найбільшими. Випробувальний вантаж, ще поступово збільшують, підіймають на 100-200 мм від землі й утримують у такому положенні протягом необхідного для проведення випробувань часу, але не менше ніж 10 хв.

  2. Випробувальне навантаження для всіх видів кранів повин­не становити не менше 1,25 Р, якщо не потрібне вище значення згідно з положеннями контракту або національними нормами.

Складовими Р є:

- навантаження на механізм підіймання, що включає масу корис­ного вантажу, а також масу гаковоїобойми і такелажних пристроїв—для самохідних кранів;-номінальна вантажопідіймальність для обладнання, шо встанов­лена виробником.

Номінальна вантажопідіймальність не включає в себе будь-яких підіймальних пристроїв, що с постійною частиною крана в робочому стані, — для інших кранів.

  1. Динамічні випробування

    1. Динамічні випробування провадять з метою перевірки дії механізмів крана і гальм.

Вважається, що кран витримав випробування, якщо буде встанов­лено, що ці елементи виконують свої функції, і якщо внаслідок наступ­ного зовнішньою огляду не буде виявлено ГГОЕ..,ОДЖЄНЬ механізмів або елементів конструкції, а також не станеться ослаблення з’єднань.

Керування краном під час випробувань повинно відбуватись зі ідно з установленими в технічній документації правилами. Протягом цих випробувань необхідно стежити за тим. щоб прискорення і швидкості не перевищували встановлених для експлуатації крана значень.

  1. Динамітні прибування слід просадити для кожного ме­

ханізму або, якщо це передбачено у паспорті« ранц при су., існій р лботі механізмів у положеннях та варіантах виконання, які зідп.щід готь мак­симальному навантаженню механізму (мехачі мів) Зичроб/г-чнч ас- винні містити у собі повторний пуск і.зупйнку при кожному русі у . Од­ному діапазоні даного руху і повинні тривати щонайменше і год дотримання цього, циклу роботи.

ВйЬвроЩування повинні включати пуск механізмів з проміжного іпэл.ажёННя з гіідвй&рним випробним вантажем. При цьому не повинно відбуватися зворотного руху з випробувальним вантажем.

ЗгЗТІ.Х Вйпробувальнсиаваитажеяня’іювипно становити не мен­ше М А

  1. Випробування на стійкість крана

    1. Випробування на вантажну стійкість провадять з метою неревірк-и стійкості крана. Вважається, піо кран витримав випробування, якщо не .сталося його перекидання під час статичного прикладання на- вантаження.на гак.

3:3.3;2. Під час випробування на стійкість стрілових самохідних кранів випробувальне навантаження визначають за формулою

1,25Р + 0Д7ч , (1)де F і (F і або F 2)~ маса стріли G і маса ріжка g, зведені до головки стріли або ріжка..

Якщо маса стріли G велика і ріжок призначається для порівняно невеликих вантажів, то випробування на стійкість не слід провадити з випробувальним вантажем за формулою (1), піднятим на головці ріжка. В цьому разі вимоги щодо стійкості повинні бути перевірені шля­хом розрахунку.

Примітка. Значення 1,25 Р може змінюватися в тому разі, коли потрібні вищі значення.

На кресленні показано вид збоку типового крана з ^означенням параметрів, що розглядаються:

L і І - довжини відповідно стріли і ріжка (для телескопічних стріл — довжина стріли, що розглядається);

X, У їх, у- координати центра ваги відповідно стріли і ріжка;

j їк- вильоти відповідно стріли і ріжка;

т і п - виліт центра ваги відповідно для стріли і ріжка;

F і - розраховують за формулою

mG + (J + n)g
j + k


(2)



Для кранів, ще обладнані лише стрілою, к “ п * g^ 0 і

F^~G, (3)

J

Для кранів, що обладнані стрілою і ріжком, якщо вантаж підій­мається на головці стріли, к в 0 і

(4)

Якщо вантаж підіймається на головці ріжка, то

Ъ-т°'7+(рП) . <5>

  1. Примітка. Значення Р, G, g і координати центрів ваги X, У та х, у повинні бути встановлені у технічній документації крана для кожного значення L і І.Для всіх кранів, крім самохідних, особливих випробувань на стійкість не провадять.

  2. Випробування слід провадити за таких положень і варіан­тів виконання в межах визначеної робочої зони, за яких У"‘: бет- ко тил є мінімальною.

Якщо для різних положень або робочих зон задані рзчі яхран,'а- женвя, випробування на стійкість слід провадити дль ьсіх поцтааі-ж цих умов.

  1. Акт про проведення випробувань

Після закінчення випробувань за п. 2.1 клацають акт, в яг ому наводять висновки та результати випробувань. В акті зазначають со яшшій номер випробуваного крана, дату і місце випробувань і поісги,ще керівника випробувань. В кожному окремому випадку зазначають також конкретні навантаження, положення, варіанти виконання, методи і ре­зультати випробувань.

Стосовно кранів, іьо відповідають вимогам лише п.2.1 б, акт мож булисклацсний у ст таочсьзм/ вигляді. Таки і акт повинен міжити ’• соб: номер крана, дату і місце випробування, прізвищ-. „ "-/у. у~го: а тила випробування, та результати випроб} ьаиь за кожним пар^м жію..

4. Умови випробувана

  1. Для випробувань кран повинен бути обладнаний робочим vo таткуванпям для роботи з номінальним навантаженням згідно ?. та •• нічною документацією.

  2. Випробування крана, який переміщується рейковою колісю, слід провадити на колії, яка виконана та укладена зпдно з вимогами встановленими в паспорті крана.

  3. Крани на пневмоколісяому або гусеничному ходу слід випро­бовували на горизонтальному майданчику з твердим покриттям, який має відхилення від горизонталі ± 0,5 %.Під час випробувань швидкість вітру не повинна перевищува­ти 8,3 м /с (ЗО км/год). Положення крана в просторі повинно відповідати найбільш несприятливому режиму (дії вітру), якщо це. не обумовлено контрактом.

  4. Під час випробування кранів на пневмоколісному ходу без нияосг лх опор тиск у шинах не повинен відрізнятися більше, ніж на 3% від * иску що встановлений виробником, а всі колеса повинні бути спря­мовані вздовж осі крана.

Примітка, Умови обирання естакади мостового крана повинні бути узгоджені з вимогами «л-фсСника.

  1. Під час випробувань кранів на виносних опорах їх слід уста­новлювати з відхиленням від горизонталі не більше ±0,5%,

    1. Під час випробування крана на колісному ходу на виносних опорах його слід установлювати так, щоб колеса не були у контакті з грунтом і були розвантажені від маси крана, якщо немає інших вказівок з иль у продавця.

  1. 6. Під іас випробування кранів На гусеничному ходу на винос­них опорах краї- 'лід установлювати так, щоб було забезпечено надійне спирання виносиич ^пор на несівну поверхню.

  2. ? Крани інших hi іЬ лоаинкі бути установлені так, як зазна­чено в національних правилах або контракті.