---

Водопоглинання підлягає визначанню додаванням води за постійного помішування до ретельно ви­міряної кількості контрольованого матеріалу (як правило, 20 мл) доти, доки не відбудеться помутніння, загустіння або розшарування цього матеріалу. Цей контроль проводять за температури (15 + 0,5) °С.

Водопоглинення буде відповідати відсотковому співвідношенню доданої води до кінцевого об’єму (води й пенетранту до моменту, коли виникло помутніння, загустіння чи розшарування).

Водопоглинення повинне бути більше ніж 5 %.

Сумісність пенетранту й контрольованого матеріалу треба визначати наступними методами.

Для пенетрантів, що будуть застосовувати до металевих виробів, контроль треба проводити за допомогою: гладко шліфованих пластин з алюмінієвого сплаву 7075-Т6 або еквівалентного матеріалу, сплаву магнію AZ-31В або еквівалентного матеріалу та сталі 30СгМо4 або еквівалентного матеріалу. Випробовувальні пластини з кожного виду перерахованих матеріалів безпосередньо перед застосову­ванням треба пополірувати за допомогою силіконово-карбідного паперу (240 грит.), а після цього об­полоскати легко летким розчинником, що не містить сірки (наприклад, ацетоном аналітичного класу).

Випробовувальні пластини на половину своєї поверхні занурюють у досить об’ємну хімічну посу­дину з контрольованим пенетрантом та поміщають у калориметр Парра (або аналогічну йому посуди­ну, здатну витримати тиск 700 кПа,) як показано на рисунку 3.

Після цього щільно закритий калориметр ставлять у сушильну шафу або в теплу водяну ванну за температури (50 + 1) °С на 2 год ± 5 хв. Після закінчення зазначеного часу випробовувальну плас­тину виймають і за необхідності обмивають дистильованою водою або органічним очисником, щоб ви­далити всі залишки пенетранту. Після цього випробовувальну пластину піддають контролю.

1. — хімічна посудина;

2. — дефектоскопічний матеріал; 3

3. — випробовувальна пластина;

4. — калориметр.

Рисунок 3 — Калориметр Парра

5. .11.1.1.1 Вимоги

He повинно бути ніяких плям, язв чи інших проявів корозії під час контролювання з 10-кратним збільшенням.

Процедуру, зазначену в 7.11.1.1, можна використовувати і для будь-яких інших матеріалів, до яких застосовують пенетранти, при цьому випробовувальну пластину з металу заміняють на пластину з іншого матеріалу.

Не повинно бути ніяких ознак ушкодження контрольованого матеріалу.

Для пенетрантів, що будуть застосовувати до металевих виробів, повинні бути підготовлені ви- пробовувальні пластини з матеріалів, зазначених у 7.11.1.1 цього розділу. Ці випробовувальні пластини на половину своєї довжини занурюють у дефектоскопічний матеріал, що перебуває в хімічній посудині. Випробовувальні пластини повинні залишатися там протягом 24 год за кімнатної температури, після чого вони повинні бути очищені й перевірені, як описано в 7.11.1.1.

Не повинно бути ніяких плям, язв або інших корозій.

Процедуру, зазначену в 7.11.1.1, можна використовувати і для будь-яких інших матеріалів, до яких застосовують пенетранти, при цьому випробовувальну пластину з металу заміняють на пластину з іншого матеріалу.

Не повинно бути ніяких ознак ушкодження контрольованого матеріалу.

Вміст сірки й галогенів визначають відповідним установленим способом, що не допускає похиб­ки вимірювання більше ніж ± 10 ■ Ю'⁶ за вмісту сірки й галогенів не більше ніж 200 • 10“⁶ у рідинах і ± 50 • 10^-6 у твердих речовинах.

Загальний вміст сірки не повинен перевищувати 200 -10^-6. Загальний вміст галогенів (хлоридів і фторидів) не повинен перевищувати 200 • 10^-6 без випарювання.

Проба об’ємом (100 ± 1) мл повинна випарюватися протягом 1 год у чашці Петрі із зовнішнім діа­метром (15 ± 1) см на водяній бані або в сушильній шафі за температури, що на (15 ± 1) °С нижче точки кипіння продукту. Після закінчення зазначеного часу визначають масу осаду.

Маса не повинна перевищувати 5 мг.

Проба масою (100 ± 1) г повинна випарюватися протягом 1 год у чашці Петрі діаметром (15 ± 1) см на водяній бані або в сушильній шафі за температури, що на (15 + 1) °С нижче точки кипіння продук­ту. Після закінчення зазначеного часу визначають масу осаду й позначають як відсоток від вихідної маси.

Цього результату треба дотримуватися під час контролювання проб (номінальне значення). Для контролювання партії допускають відхил від номінального значення ± 10 %.

Додавання 20 % (v/v) пенетранту, до якого застосовують емульгатор, не повинен вести до збільшення обумовленого фону, якщо пенетрант і емульгатор застосовують відповідно до рекомендацій виготовлювача.

Для кваліфікованої концентрації емульгатора додавання 1 % (vlv) пенетранту, для якого застосо­вують емульгатор, не повинен вести до збільшення обумовленого фону, якщо пенетрант і емульгатор застосовують відповідно до рекомендацій виробника.

Під час використовування відповідно до рекомендацій виробника проявник повинен утворювати тонкий, рівний, невідбивний і нелюмінесцентний покривний шар.

Під час використовування разом із відповідним пенетрантом проявник повинен збільшувати чіткість індикацій.

Під час перемішування або струшування тверді частинки повинні швидко розсіюватись.

Під час перемішування або струшування тверді частинки повинні швидко розсіюватись. Вміст аерозольного балончика повинен бути диспергований після струшування протягом ЗО с.

Густину рідини-основи треба визначати методом із похибкою вимірювання не більше ніж ± 1 %.

Цього результату треба дотримуватися під час контролю проби (номінальне значення). Для кон­тролю партії допускають відхил від номінального значення ± 5 %.

Під час використовування відповідно до рекомендацій виробника продукт, що розпилюється із балончика через розпилювач, повинен за домовленістю відповідати вимогам звичайного серійного ви­робництва та вимогам 7.12.

8 ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

Пакування й маркування повинні відповідати всім чинним міжнародним, національним або регіо­нальним законодавчим вимогам. Балончики повинні бути сумісні з матеріалом, що міститься в них. На балончиках повинен бути зазначений серійний номер (заводський номер) для забезпечення зворотно­го зв’язку з відповідною документацією й строком придатності.ДОДАТОК A
(обов’язковий)
ВИЗНАЧАННЯ ЛЮМІНЕСЦЕНТНОЇ ЯСКРАВОСТІ

А.1 Прилади

А.1.1 Треба використовувати спектрометр із наступними характеристиками:

Довжина хвилі збудження: (365 ± 20) мкм

Емітоване світло виміряне за: (550 ± 25) мкм

Спектрометр має бути оснащений тримачем для випробовувальних паперових фільтрів (див. А.2) і мати світлостійке покриття у випробовувальній камері.

А.1.2 Скляні прилади

Піпетки й мірні циліндри (волюметричні ємності), для точного виготовлення 1-відсоткових розчинів. Хімічні стакани 50,0 мл.

А.1.3 Відповідний абсорбент, нелюмінесцентний фільтрувальний папір, наприклад, ватман (R) № 4¹. Папір розрізають до розмірів 2 см х 2 см або до розмірів, придатних для спектрометра. До застосовування папір повинен зберігатися сухим у сушильній шафі.

А.1.4 Сушильний штатив для паперових фільтрів із затискачами типу «крокодил» або аналогічними затискачами для вертикального підвішування за крайку або за кут.

А.1.5 Сушильна шафа, що дозволяє розміщувати паперові фільтри, як описано в А. 1.4.

А.1.6 Засоби для сушіння

Відповідний осушувач, наприклад, силікагель, для застосовування в сушильній шафі, яка згадана в А.1.5.

А.1.7 Розчинник

Швидковисихаючий, 100 % леткий, нелюмінесцентний, безводний, що повністю змішується з пе­нетрантом, що його контролюють.

А.2 Підготовлення паперових фільтрів

А.2.1 Окремо готують точно 1 % (ylv) розчини контрольного та стандартного пенетрантів у відпо­відному розчиннику.

А.2.2 Розчини розливають кожний в окремий хімічний стакан, у які по черзі опускають 5 екземп­лярів паперових фільтрів на 5 с кожний.

А.2.3 Кожному фільтру дозволяють просохнути (приблизно 5 хв), підвішуючи їх вертикально за допомогою затискачів типу «крокодил» або подібно в сушильній шафі.

А.З Вимірювання люмінесцентної яскравості

Після стабілізації спектрометра прилад виставляють на нуль і паперові фільтри по черзі вклада­ють у тримач. Закривають світлостійким покриттям і вимірюють інтенсивність емітованого світла в той час, коли зразок освітлюється у спектрометрі.

А.4 Розрахунки

А.4.1 Обчислюють середнє значення знятих показів (S) з 5 еталонних зразків.

А.4.2 Обчислюють середнє значення знятих показів (Т) з 5 контрольованих зразків.

А.4.3 Люмінесцентна яскравість контрольованого зразка дорівнює Т/S х 100 %.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

КОНТРОЛЬ НА ЕТАПАХ ПРОЦЕСУ

Цей контроль у процесі виконання робіт треба застосовувати, коли капілярний контроль проводять відповідно до EN 571-1.

Для забезпечення достовірності процесу капілярного контролю в цілому та його окремих складових дефектоскопічні матеріали треба систематично перевіряти на відповідність вимогам стандартів. Цю вимогу застосовують тільки на лініях процесу, оскільки матеріали, що поставляють у вигляді аерозолів або тиксотропних пенетрантів, використовують тільки для одиничного контролю. Крім того, деякі мате­ріали, використовувані на етапах процесу, можна наносити на контрольований виріб за допомогою зви­чайних або електростатичних розпилювачів. Однак, оскільки матеріал використовують тільки для ра­зового контролю, ці випробовування не застосовують до наступних перевірянь.

Примітка. Навіть якщо окремими елементами процесу є процедури розпилювання, необхідність у проведенні контрольних випробовувань інших частин процесу не відпадає.