5.1.7.6 Краї черепиці повинні бути рівними. Відхилення від прямолінійності ребер не повинно бути більш ніж . 

5.2 Фізико-технічні характеристики черепиці 

5.2.1 Фізико-технічні показники черепиці повинні відповідати вимогам, наведеним в таблиці 3. 

Таблиця 3 

Назва показника

Норма для групи

Метод контролювання

ЧР

ЧГ

ЧД

Руйнівне навантаження при згині, кН (кгс), не менше 

1,5 (150)

ДСТУ Б В.2.7-6

Водопоглинання, % за масою, не більше 

2,0

ДСТУ Б В.2.7-42

Водонепроникність, год, не менше 

24

ДСТУ Б В.2.7-6

Морозостійкість, циклів, не менше 

50

ДСТУ Б В.2.7-42

Кольоростійкість, порогів, не більше 

4

ГОСТ 11583

Маса однієї черепиці в сухому стані, кг, не більше 

2,2

1,55

ДСТУ Б В.2.7-6

Маса черепиці на покриття, кг, не більше 

22,0

ДСТУ Б В.2.7-6

Маса в насиченому водою стані, кг, не більше: 

– однієї черепиці 

– покриття 

– 1 пог. м черепиці 

2,24

22,4

1,58

6,3

1,58

ДСТУ Б В.2.7-6

Примітка 1. Кількість рядової черепиці на покрівлі – (9 – 10) шт.  

Примітка 2. Кількість гребеневої черепиці на 1 пог. м покрівлі – (3 – 4) шт. 

5.3 Вимоги до сировинних матеріалів 

5.3.1 Для виготовлення черепиці слід використовувати сировинні матеріали, що дозволені до використання за призначенням органом державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України та відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів: 

– сировина полімерна вторинна згідно з ДСТУ 2731; 

– гранульовані матеріали з поліетилену відповідно до ГОСТ 16336, ГОСТ 16337, ГОСТ 16338; 

– гранульовані матеріали з поліпропілену відповідно до ГОСТ 26996; 

– гранульовані матеріали з полістиролу відповідно до ГОСТ 20282; 

– гранульовані матеріали з полівінілхлориду відповідно до ГОСТ 14039, ГОСТ 14332; 

– пісок природний з модулем крупності від 1,0 до 3,0 згідно з   ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-33, ДСТУ Б В.2.7-76; 

– барвники і пігменти неорганічні або органічні, що відповідають ДСТУ 1438, ГОСТ 2912, ГОСТ 4579, ГОСТ 5691, ГОСТ 5975, ГОСТ 6220, ГОСТ 6392, ГОСТ 7195, ГОСТ 7536, ГОСТ 7885, ГОСТ 8135, ГОСТ 8567, ГОСТ 11364, ГОСТ 11826, ГОСТ 11827, ГОСТ 13553, ГОСТ 14091, ГОСТ 14842. 

5.3.2 Допускається використовувати інші сировинні матеріали, що відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів, не погіршують якості черепиці, супроводжуються документом про якість підприємства-виробника та дозволені до використання органом державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. 

5.4 Комплектність 

5.4.1 Черепиця повинна поставлятись комплектно відповідно до замовлення споживача. 

5.4.2 До комплекту поставки черепиці повинні входити: 

– черепиця відповідної до замовлення групи, кольору в кількості, вказаній у замовленні; 

– засоби спожиткового і транспортного пакування; 

– документ про якість черепиці; 

– специфікація замовлення (за наявності); 

– вказівки з улаштування покрівлі, розроблені виробником черепиці; 

– копія сертифіката відповідності (за умови сертифікації черепиці). 

6  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 

6.1 Сировинні матеріали та черепиця повинні зберігатись у спеціально відведених для цього приміщеннях згідно з вимогами супровідних документів на відповідні матеріали та відповідно до ГОСТ 12.3.002. 

6.2 Черепиця повинна відповідати вимогам СанПиН 6027 А. Кожен виробник повинен мати висновок органу державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України на використання черепиці за призначенням (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи). 

6.3 Кожен виробник повинен визначати групу горючості черепиці згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, токсичність продуктів горіння відповідно до ГОСТ 12.1.044. Випробування необхідно проводити при постановці продукції на виробництво та при зміні сировинного складу. 

6.4 Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони при виготовленні черепиці не повинен перевищувати норм гранично-допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин згідно з ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.3.030. 

6.5 Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюється уповноваженими органами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. 

У процесі виробництва в повітря робочої зони можуть виділятись залежно від полімерної сировини хімічні речовини відповідно до ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.3.030. Гранично-допустимі концентрації, клас небезпеки та методи визначення в повітрі робочої зони хімічних речовин зазначені в таблиці 4. 

Таблиця 4 

Назва шкідливої речовини

ГДК р.з., мг/м3

Клас небезпеки

Методичні вказівки на методи визначення*

Пісок

6,0

4

МУ 4436

Полівінілхлорид

6,0

3

МУ 4436

Поліпропілен

10,0

3

МУ 4436

Поліетилен

10,0

4

МУ 4436

Формальдегід

0,5

2

МУ 4591

Ацетальдегід

5,0

3

ГОСТ 22648

Кислота оцтова

5,0

3

МУ 4592

Вуглецю оксид

20,0

4

МУ 1640

Вініл хлористий

1,0

1

МУ 4174

Водень хлористий

5,0

2

МУ 1645

Ефіри фталевої кислоти

0,5

2

МУ 2222

Стирол

10,0

МУ 4167

* Допускається застосовувати інші методики, затверджені МОЗ України. 

6.6 При виробництві, навантажуванні, розвантажуванні, зберіганні черепиці необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДСТУ 3273,   ГОСТ 12.1.004 та ГОСТ 12.3.009. 

6.7 Загальні вимоги до виробничих процесів і технологічного обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.3.030, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.003,   СП 1042, ДСН 3.3.6.039. 

6.8 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042. 

6.9 Виробничі та санітарно-побутові приміщення повинні бути оснащені питною водою відповідно до ГОСТ 2874. 

6.10 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати гранично-допустимих значень згідно з ДСН 3.3.6.037, ГОСТ 12.1.003. 

6.11 Освітленість робочих місць при виготовленні черепиці повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28. 

6.12 Для індивідуального захисту робітники, зайняті на виробництві черепиці та на вантажно-розвантажувальних роботах, повинні бути забезпечені: 

– спецодягом – згідно з ГОСТ 27574, ГОСТ 27575; 

– спецвзуттям – згідно з ГОСТ 12.4.162; 

– засобами індивідуального захисту органів дихання – згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ГОСТ 12.4.028; 

– рукавицями – згідно з ГОСТ 12.4.010; 

– окулярами – згідно з ГОСТ 12.4.013; 

– протигазами марки А, БКФ або М згідно з ГОСТ 12.4.121 – для використання в аварійних ситуаціях. 

6.13 Виробничі приміщення повинні бути обладнані опаленням та системами припливно-витяжної вентиляції згідно з вимогами ГОСТ 12.4.021, СНиП 2.04.05. 

6.14 Рівень ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів в сировинних матеріалах природного походження згідно з ДБН В.1.4-1.01 не повинен перевищувати 370 Бк/кг. Контроль здійснюють виробники природних сировинних матеріалів згідно з ДБН В.1.4-2.01 та підтверджують результати контролю відповідним документом про якість. 

6.15 За пожежною безпекою виробничі дільниці повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 та НАПБ А.01.001. 

Категорія виробничих приміщень за пожежною небезпекою В згідно з НАПБ Б 07.005, зона класу – П–ІІа згідно з НПАОП 40.1-1.32. 

6.16 У разі виникнення пожежі на виробництві для гасіння слід застосовувати воду, вогнегасні порошки, пісок, а також первинні засоби пожежогасіння. 

7  ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗУВАННЯ 

7.1 Концентрація шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі за межами нормативної санітарно-захисної зони не повинна перевищувати норм гранично-допустимих концентрацій, встановлених ДСП 201. 

7.2 Вміст шкідливих речовин у ґрунтах на території виробництва не повинен перевищувати норм відповідно до вимог СанПиН 12-128-4433. 

7.3 Встановлення допустимих викидів шкідливих речовин у довкілля і класифікацію викидів за складом здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.1.01 і ГОСТ 17.2.3.02 

7.4 При виготовленні черепиці відходи сировини, що придатні для повторної переробки, повертають на переробку в технологічному циклі. 

7.5 Непридатні для повторного використання відходи складають в спеціально організованих місцях та утилізують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029. 

8  МАРКУВАННЯ 

8.1 На лицьовій поверхні черепиці, що перекривається, або на зворотній поверхні черепиці тавром або фарбою, що не змивається, повинне бути нанесене маркування – товарний знак підприємства-виробника. 

8.2 На кожну пачку, кожний піддон та контейнер прикріплюють етикетку з маркуванням, що відповідає вимогам ГОСТ 14192 та містить: 

– найменування, товарний знак і адресу підприємства-виробника; 

– найменування та умовну познаку черепиці; 

– кількість продукції в упаковці (шт./м2 рядової; шт./пог.м гребеневої, шт. добірних елементів); 

– номер партії і дату виготовлення; 

– гарантійний термін зберігання; 

– для сертифікованої черепиці – знак відповідності згідно з ДСТУ 2296. 

8.3 Маркування здійснюють українською мовою. При відвантаженні черепиці за межі України маркування додатково виконують мовою, передбаченою контрактом, і наносять напис "Виготовлено в Україні". 

9  ПАКУВАННЯ 

9.1 Черепицю запаковують у пачки та перев’язують шпагатом згідно з ГОСТ 17308, шнуром – згідно з ГОСТ 29231 або спеціальною синтетичною стрічкою, що забезпечує міцність пакування. 

Способи укладання черепиці в пачки та перев’язування при пакуванні, а також кількість черепиці в одній пачці повинні відповідати наведеним в технологічних регламентах виробників. 

9.2 Маса однієї пачки не повинна перевищувати . 

9.3 Допускається складання пачок із черепицею не більше ніж у п’ять рядів за висотою. 

9.4 Рядову черепицю при пакуванні пачками складають у вертикальному положенні на піддони згідно з ГОСТ 9078, ГОСТ 9570 або в контейнери відповідно до ГОСТ 20259. Черепиця повинна бути укладена щільно одна до одної з метою запобігання вільному переміщенню її при транспортуванні. 

9.5 На одному піддоні чи в одному контейнері повинна бути черепиця однієї групи, одних розмірів та одного кольору. За вимогою споживача допускається комплектувати на одному піддоні чи в контейнері черепицю різних груп відповідно до комплектності постачання. 

9.6 Транспортні пакети формують згідно з ГОСТ 21650 та ГОСТ 24597. 

Маса брутто транспортного пакета повинна бути не більше . 

9.7 За узгодженням із споживачем допускається відвантажувати черепицю в пачках або застосовувати інші засоби пакування за відповідними нормативними документами, які забезпечують збереження якості черепиці при транспортуванні та зберіганні. 

10  ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ 

10.1 Транспортування черепиці в запакованому стані здійснюють усіма видами транспорту із дотриманням правил перевезення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту, та умов, які забезпечують механічне навантаження і розвантаження продукції. 

10.2 Допускається навантаження і розвантаження черепиці виконувати вручну. При цьому навантаження черепиці навалом і вивантаження скиданням забороняється. 

10.3 За узгодженням зі споживачем допускається відвантаження черепиці автотранспортом без контейнерів та піддонів. При цьому черепицю укладають за довжиною вздовж кузова із запобіганням вільному переміщенню пачок у транспортному засобі.  

10.4 Транспортування та зберігання черепиці здійснюють згідно з  ДБН Г.1-4. При транспортуванні і вантажно-розвантажувальних роботах необхідно дотримуватись заходів, що забезпечують збереження черепиці від механічних пошкоджень та забруднення. 

10.5 Черепицю зберігають на рівній основі в складських приміщеннях або під навісами окремо за групами та кольором у контейнерах, на піддонах або на підкладках. 

10.6 При зберіганні черепиці на підкладках кількість рядів пачок з черепицею за висотою не повинна перевищувати п’яти. 

10.7 При зберіганні піддони чи контейнери з черепицею можуть встановлюватись не більше ніж у два ряди за висотою, при цьому маса верхнього піддона чи контейнера повинна бути рівномірно розподілена по всій поверхні черепиці нижнього ряду за допомогою дерев’яних щитів.