(ISO 19011:2011, 3.6, змінено — Примітку видалено)

  1. об’єкт аудиту (auditee)

Організація (3.2.1), яку піддають аудиту

(ISO 19011:2011, 3.7)

  1. гід (аудит) (guide) <audit>

Особа, яку призначає об’єкт аудиту (3.13.12). щоб сприяти діяльності групи аудиту (3.13.14)

(ISO 19011:2011, 3.12)

  1. група аудиту (audit team)

Одна чи кілька осіб, що провадять аудит (3.13.1) за підтримання, якщо необхідно, технічних експертів (3.13.16).

Примітка 1. Одного з аудиторів (3.13.15) групи аудиту призначають керівником групи аудиту.

Примітка 2. До групи аудиту можуть входити аудитори-стажисти

(ISO 19011:2011,3.9, змінено)



  1. аудитор (auditor)

Особа, яка провадить аудит (3.13.1)

(ISO 19011:2011, 3.8)

  1. технічний експерт (аудит) (technical expert) <audit>

Особа, яка має спеціальні знання чи досвід у групі аудиту (3.13.14).

Примітка 1. Спеціальні знання чи досвід стосуються організації (3.2.1), процесу (3.4.1) чи діяльності, що піддають аудиту, або мови чи культури.

Примітка 2. Технічний експерт не має повноважень аудитора (3.13.15) в групі аудиту (3.13.14)

(ISO 19011:2011, 3.10, змінено — Примітку 1 змінено)

  1. спостерігач (аудит) (observer) <audit>

Особа, яка супроводжує групу аудиту (3.13.14), але не здійснює дії аудитора (3.13.15).

Примітка. Спостерігач може бути членом об'єкта аудиту (3.13.12) або регуляторного органу чи іншої зацікавленої сторони (3.2.3), який є свідком аудиту (3.13.1)

(ISO 19011:2011, 3.11, змінено — Слово «аудит» вилучено із визначення; примітку змінено).

ДОДАТОК А

(довідковий)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПОНЯТТЯМИ ТА ЇХ ГРАФІЧНЕ ПОДАННЯ

А.1 Загальні положення

У термінологічній роботі взаємозв'язки між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб у найекономнішому описі поняття було зазна­чено його видове поняття й описано ознаки, які відрізняють його від понять вищого чи того самого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи зв’язків між поняттями: родовий (див. А.2), частин­ний (див. А.З) і асоціативний (див. А.4).

А.2 Родовий зв’язок

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують усі ознаки надрядного поняття і охоплюють описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (того самого рівня) по­нять, наприклад, зв’язки весни, літа, осені та зими щодо пори року.

Родові зв’язки зображають віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (див. рисунок А.1).

Приклад запозичено із ISO 704:2009, (5.5.2.2.1).


весна


осінь


літо

пора року


Рисунок А.1 — Графічне подання родового зв'язку

А.З Частинний зв’язок

Підрядні поняття в межах ієрархії — складові частини надрядного поняття, наприклад, весну, літо, осінь і зиму може бути визначено як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно ви­значати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинні зв’язки зображають у формі граблів без стрілок (див. рисунок А.2).

Приклад запозичено із ISO 704:2009, (5.5.2.3.1).



рік

I I 1 I I
весна літо осінь зима

Рисунок А.2 — Графічне подання частинного зв’язку

А.4 Асоціативний зв’язок

Асоціативні зв’язки не забезпечують утворення такого економного опису, як родові та частин­ні зв’язки, проте вони допомагають ідентифікувати природу взаємозв'язку між двома поняттями в межах системи понять, наприклад, причина та наслідок, дія та місце, дія та результат, інструмент і функція, матеріал і продукція.

Асоціативні зв'язки зображають лінією зі стрілками з обох кінців (див. рисунок А.3).

Приклад запозичено із ISO 704:2009, (5.6.2).

сонячна погода



літо


Рисунок А.З — Графічне подання асоціативного зв’язку

купання


А.5 Схеми понять

На рисунках А.4 — А.16 показано схеми понять, на яких базовано тематичні угруповання розділу 3.

Оскільки визначення термінів відтворено без наведення відповідних приміток, для ознайом­лення з цими примітками треба звертатися до розділу 3.


розв’язувач спорів (3.1.6) окрема особа, яку провайдер процесу розв'язання спорів призначає, щоб сприяти сторонам у розв'язанні спору

чи ситуації

консультант з питань систем управління якістю (3.1.2) особа, яка допомагає організації запровадити систему управління якістю, даючи порад чи інформацію

особа (словникове значення) окрема людина


задіяння (3.1.4)

залучення до діяльності
та внесок у діяльність для
досягнення спільних цілей

Рисунок А.4 — 3.1 Поняття стосовно класу «особа чи персонал» та суміжні понятт

я



організація (3.2.1)

особа чи група людей, які мають свої
власні функції з відповідальністю,
повноваженнями та взаємовідносинами,
щоб досягати своїх цілей

метрологічна служба (3.2.9) функційний підрозділ, що відповідає адміністративно та технічно за визначення та запровадження системи керування вимірюванням

постачальник (3.2.5) організація, яка постачає продукцію чи послугу

асоціація (3.2.в) організація, членами якої є організації чи особи

середовище організації (3.2.2) сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, які можуть мати вплив на підхід організації до розроблення та досягнення своїх цілей


замовник (3.2.4)

особа чи організація, яка може

отримати чи отримує продукцію чи послугу, призначену для цієї особи чи організації, або яку потребує


зацікавлена сторона (3.2.3)
особа чи організація, яка може
вплинути на рішення чи діяльність,
піддана впливу, чи сприймає
себе такою, що піддана впливу
рішень або діяльності

Рисунок A.5 3.2 Поняття стосовно класу «організація» та суміжні понятт

я



постійне поліпшування (3.3.2)
повторювана дія щодо
підвищування дієвості


управління/керування (3.3.3)
скоординовані дії щодо
спрямовування та контролювання
діяльності організації


контролювання змін (3.3.10)
дії щодо контролювання виходу після
офіційного схвалення інформації про
конфігурацію продукції



п

планування якості

(3.3.5)
складова частина
управління якістю,
зосереджена на
встановленні цілей
у сфері якості
та на визначенні
операційних процесів
і відповідних
ресурсів, необхідних
для досягнення
цілей у сфері якості


забезпечування якості
(3.3.6)
складова частина
управління якістю,
зосереджена на створюванні
впевненості в тому,
що вимоги щодо якості буде
виконано


контролювання якості
(3-3.7)
складова частина
управління якістю,
зосереджена на
виконуванні вимог щодо
якості


поліпшування якості

(3.3.8)
складова частина
управління якістю,
зосереджена на
збільшуванні здатності
виконувати вимоги
щодо якості


управління стосовно якості

скоординовані дії щодо спрямовування та контролювання конфігурації

ланування, організування,
моніторинг, контролювання та
звітування щодо всіх аспектів
проекту, а також стимулювання
всіх учасників для досягнення
цілей проекту

Рисунок А.6 — 3.3 Поняття стосовно класу «діяльність» та суміжні поняття

методика (3.4.5)
установлений спосіб
виконання роботи чи
процесу


процес (3.4.1)
Сукупність
взаємопов’язаних або
взаємодійних робіт,
що використовують входи
для створення
запланованого результату



запровадження системи
управління якістю (3.4.3)
розроблення,


передавання виконання сторонньому виконавцю (3.4.6) укладання угоди, за якою частину функції чи процесу організації виконуватиме стороння організація

набуття компетентності (3.4.4) наслідок процесу досягнення компетентності

контракт (3.4.7) угода, що має обов'язкову силу

проектування та розробляння (3.4.8) сукупність процесів, які перетворюють вимоги до об'єкта у докладніші вимоги до цього об’єкта


[проектування] [проект] (3.4.2) унікальний [процес] [наслідок процедур], який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів

документування, уведення
в дію, підтримування та
постійне поліпшування
системи управління якістю

Рисунок А.7 — 3.4 Поняття стосовно класу «процес» та суміжні поняття





система (3.5,1)
сукупність
взаємопов'язаних або
взаємодійних елементів


робоче середовище

(3.5.5) сукупність умов, за яких виконують роботу


сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів організації для формування політик, установлення цілей і процесів, щоб досягати ці цілі


(3.5.6)

сукупність операцій, потрібних для гарантування того, що вимірювальне устатковання відповідає вимогам щодо його


використання за призначеністю


система керування
вимірюванням (3.5.7)
сукупність взаємопов'язаних
або взаємодійних елементів,
потрібних для забезпечування
метрологічного підтвердження та
контролю процесів вимірювання


політика (3.5.8)
наміри та спрямованість
організації, офіційно
сформульовані її найвищим
керівництвом


бачення (3.5.10)
прагнення того, чим
організація хоче стати, як
це сформулювало
найвище керівництво


місія (3.5.11)
сенс існування
організації, як це
сформулювало
найвище керівництво


стратегія (3.5.12)
план досягнення
довгострокової чи
загальної цілі


політика у сфері якості

(3.5.9)

політика, пов’язана з
якістю


система управління якістю

(3.5.4)

частина системи
управління стосовно
якості


Рисунок А.8 — 3.5 Поняття стосовно класу «система» та суміжні поняття


































об’єкт (3.6.1)
щось відчутне чи уявлене


якість (3.6.2)
ступінь, до якого сукупність
власних характеристик об’єкта
задовольняє вимоги


інновація (3.6.15)
новий або змінений об’єкт,
що отримує чи
перерозподіляє цінність


рівень якості (3.6.3)
категорія чи розряд,надані
різним вимогам щодо об'єкта,
які мають те саме функційне
застосування



вимога (3.6.4)
сформульовані потреба чи
очікування, загальнозрозумілі чи
обов’язкові

дефект (3.6.10)
невідповідність,
пов’язана
з передбачуваним або
встановленим

використанням


надійність (3.6.14)
здатність функціювати
як потрібно та коли
потрібно



вимога щодо якості (3.6.5)
вимога, пов’язана з якістю


законодавча вимога (3.6.6)
обов’язкова вимога,
установлена законодавчим
органом


регламентувальна вимога


  1. обов'язкова вимога,
    установлена органом, що
    його уповноважив
    законодавчий орган


інформація про
конфігурацію продукції

    вимога чи інша інформація
    щодо проектування,
    виготовлення, перевіряння,
    функціювання та
    обслуговування продукції


    простежуваність (3.6.13) здатність простежити передісторію, застосування чи місце розташування об’єкта

    невідповідність (3.6.9) невиконання вимоги

    відповідність (3.6.11) виконання вимоги

    спроможність (3.6.12) здатність об’єкта отримувати вихід, який відповідатиме вимогам до цього виходу




    Рисунок А.9 — 3.6 Поняття стосовно класу «вимога» та суміжні поняття







    результат

    (словникове значення)





    дієвість (3.7.8) вимірний результат


    продукція (3.7.6) Ч'ль (3-7.1)

    вихід організації, який результат, який має бути


    послуга (3.7.7)
    вихід організації за
    обов'язкового виконання
    принаймні одного виду
    роботи між організацією
    та замовнико

    муспіх (3.7.3)
    досягнення цілі


    ціль у сфері якості (3.7.2)
    ціль, пов'язана з якістю







    сталий успіх (3.7.4)
    успіх протягом певного
    періоду часу

    Рисунок А.10 — 3.7 Поняття стосовно класу «результат» та суміжні понятт

    я



    дані (3.8.1)
    факти про об'єкт







    об’єктивний доказ (3.8.3)
    дані, які підтверджують
    існування чи правдивість
    чого-небуд

    ь

    перевіряння (3.6.12)
    підтвердження

    технічні умови (3.8.7) документ, який установлює вимоги

    якому ЇЇ розміщено

    наданням об’єктивних доказів, що встановлені вимоги виконано