Захисні дихальні апарати, які задовольняють вимоги цього стандарту, позначають так: Моторовий фільтрувальний пристрій /EN 12941 /(Клас) (тип) (додаткові характеристики). Наприклад: Моторовий фільтрувальний пристрій /EN 12941/ТН2А2Р SL.
КЛАСИФІКАЦІЯ
Укомплектовані пристрої класифікують і позначають за максимальним коефіцієнтом підсмоктування, який подано в таблиці 1.
ВИМОГИ
Матеріали
Загальні положення
Пристрій треба виготовляти з матеріалів, які витримують умови нормального експлуатування, стійкі до впливання очікуваних температур, вологості та агресивних середовищ.
Випробовують відповідно до 7.2.
Сумісність зі шкірою
Матеріали, які можуть контактувати зі шкірою користувача, не повинні бути причиною подразнення або чинити інше шкідливе впливання на його здоров’я.
Випробовують відповідно до 7.2.
Чищення і дезінфекція
Використовувані під час конструювання пристрою матеріали повинні витримувати дію рекомендованих виробником чистильних І дезінфікувальних речовин.
Випробовують відповідно до 7.2 і 7.3.5.16.Краї поверхні
Краї будь-якої частини пристрою, які можуть контактувати з користувачем, не повинні мати гострих пругів і задирок.
Випробовують відповідно до 7.2.
Таблиця 1 — Класифікація
|
Класифікація укомплектованого пристрою |
Максимальний коефіцієнт підсмоктування, % |
Максимальний коефіцієнт проникання протиаерозольного фільтра |
|||||
|
Клас |
Тип протигазового фільтра і клас (у відповідному випадку) |
Протиаерозольний фільтр (у відповідному випадку) |
Аерозоль NaCI, % |
Туман парафінового масла. % |
|||
|
ТН1 |
А1,2 або 3 В1,2 або 3 Е1,2 або 3 К1.2 або 3 АХ SX |
Р |
10 |
10 |
10 |
||
|
ТН2 |
А1,2 або 3 В1,2 або 3 Е1,2 або 3 К1,2 або 3 АХ SX |
Р |
2 |
2 |
2 |
||
|
ТНЗ |
А1,2 або 3 В1,2 або 3 Е1,2 або 3 К1.2 або 3 АХ SX Нд NO |
Р |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
||
Приклад
ТН2В1Р: моторовий фільтрувальний пристрій із шоломом або капюшоном (TH), споряджений скомбінованим протигазовим і протиаерозольним фільтром (В1Р), для якого коефіцієнт підсмоктування складає 2 % або менше.
Стійкість до температурного впливання
Після підготовлення відповідно до 7.1.2 укомплектований пристрій, за винятком фільтрів, не повинен мати помітних деформацій важливих компонентів або відокремлення цих компонентів в укомплектованому пристрої. Повинні задовольнятися вимоги 6.3—6.10 і 6.12—6.17.
Випробовують відповідно до 7.1.
Примітка 1. Укомплектованим пристроєм вважають пристрій без заряджувача елементів живлення, якщо він не є одним цілим із пристроєм.
Примітка 2. Вимоги щодо підготування фільтрів до випробовування подано в 7.1.
Шоломи І капюшони
Загальні положення
Якщо пристрій призначений додатково забезпечувати захист голови, очей або обличчя від можливих ризиків, він повинен задовольняти відповідні вимоги стандартів, які поширюються на відповідні засоби захисту (наприклад EN 166 і EN 397).
Доповнення до визначеного виробником обладдя не повинні погіршувати захисні дихальні властивості обладдя, яке задовольняє вимоги цього стандарту.
Якщо капюшон або шолом не містять інтегрованого нагнітального пристрою:
капюшон або шолом не повинні містити нарізь згідно з EN 148-1;
потрібно унеможливити приєднання фільтра(-ів) безпосередньо до капюшона або шолома.
Неголовний гарнітур
Наголовний гарнітур (за наявності) капюшона або шолома повинен бути регулівним у межах розмірів голови.
Випробовують відповідно до 7.2, 7.3 і 7.16.
Оглядове скло
Оглядове скло не повинно спотворювати бачення і допускати запотівання, яке помітно впливає на бачення, що визначається в ході випробовувань.
Застосовувані протитуманні засоби, призначені або визначені виробником, повинні бути сумісними з очами, шкірою і пристроєм у передбачуваних умовах використовування.
Випробовують відповідно до 7.3 і 7.16.
Ефективна площа поля зору повинна становити не менше ніж 70 % від звичайної площі поля зору і перекривана площа поля зору повинна становити не менше ніж 80 % від звичайної площі поля зору.
Випробовують відповідно до 7.4.
Площу поля зору пристрою також оцінюють протягом експлуатаційних випробовувань.
Випробовують відповідно до 7.16.
Якщо оглядове скло додатково призначене для захисту від неіонізувального випромінювання, воно повинно задовольняти відповідні вимоги EN 166, EN 169, EN 170, EN 171 або EN 379.
Якщо засоби захисту від неіонізувального випромінювання невіддільні від обладдя, на яке поширюється цей стандарт, площу поля зору вимірюють, як зазначено в 7.4, і заносять до звіту лише в інформаційних цілях, а обладдя повинно задовольняти відповідні вимоги EN 166, EN 169, EN 170, EN 171 або EN 379.
Оглядове скло не повинно мати видимих пошкоджень і повинно задовольняти вимоги 6.4.
Випробовують відповідно до 7.5.
Коефіцієнт підсмоктування
Під час випробовування з визначеною виробником мінімальною об’ємною швидкістю потоку коефіцієнт підсмоктування випробовувальної речовини для кожної із вправ не повинен перевищувати рівнів, наведених для відповідного класу в стовпчику 5 таблиці 1 для кожного із 10 випробовувачів.
Випробовують відповідно до 7.3.
Опір диханню
Позитивний тиск всередині шолома або капюшона не повинен перевищувати 5 мбар.
Випробовують відповідно до 7.6.
Подавання повітря
И 6.6.1
Потік у шолом або капюшон, розміщений на муляжі голови або тулуба, повинен бути не менше мінімального потоку за визначеної виробником тривалості захисної дії, яка повинна становити не менше ніж 4 год.
Випробовують відповідно до 7.7.
Швидкість потоку і розподілення повітря в шоломі або капюшоні не повинні створювати незручність для користувача (наприклад за рахунок надмірного охолодження голови і обличчя або подразнення очей).
Випробовують відповідно до 7.3 і 7.16.
Повинна бути передбачена неможливість випадкового перекривання подавання повітря, що визначається протягом експлуатаційних випробовувань.
Випробовують відповідно до 7.16.
Якщо наявні засоби регулювання подавання повітря допускають створення окремої класифікації, повинна бути передбачена неможливість зміни класифікації протягом експлуатування. Механізм, який регулює швидкість потоку, повинен водночас показувати відповідну вибрану класифікацію (див. таблицю 1), як це визначено в інструкції виробника. Конструкція механізму повинна забезпечувати неможливість випадкової зміни повітряного потоку.
Пристрій можна забезпечувати засобами регулювання повітряного потоку протягом експлуатування в межах класифікації.
Випробовують відповідно до 7.2 і 7.16.
Попереджувальні І контрольні засоби
Повинні бути передбачені засоби контролювання перевищення визначеної виробником мінімальної об’ємної швидкості потоку.
Пристрої класу ТН2 і ТНЗ потрібно споряджати попереджувальним засобом для вказування користувачу під час експлуатування на необхідність подальших перевірянь відповідно до 6.7.1 та інструкцій виробника.
Повинні бути передбачені засоби перевіряння правильної роботи попереджувального засобу.
Засоби, передбачені 6.7.1, 6.7.2 і 6.7.3, випробовують для перевіряння їх працездатності за мінімальної або вищої від мінімальної об’ємної швидкості потоку.
Випробовують відповідно до 7.2, 7.16 та інструкцій виробника.
Пилоємність
Якщо пристрій споряджений протиаерозольними або скомбінованими фільтрами (а також спеціальними фільтрами), проводять випробовування для визначання пилоємності. По закінченню цього випробовування:
швидкість потоку не повинна бути нижчою від визначеної виробником об’ємної швидкості потоку,
фільтри повинні задовольняти вимоги щодо коефіцієнта проникання відповідно до 6.11.1.1.
Випробовують відповідно до 7.8.
Електричні компоненти
Конструкція електричних компонент повинна забезпечувати неможливість ненавмисного зниження або зміни напрямку повітряного потоку.
Якщо пристрій вважають безпечним для використовування в потенційно вибухонебезпечній атмосфері, він повинен задовольняти відповідні вимоги EN 50014 і EN 50020.
Якщо джерелом енергії є елемент живлення, він повинен бути невитікального типу.
Елемент живлення забезпечують захистом від короткого замикання.
Випробовують відповідно до 7.2 і 7.16.
Примітка. Довгої електропроводки необхідно уникати. Рекомендовано використовувати дуже низькі напруги, які для цього випадку складають менше 60 В для постійного струму або менше 25 В для змінного струму {50 Гц).
Дихальний шланг
Будь-який дихальний шланг повинен дозволяти вільний рух головою без небезпеки раптового перекривання, що суб’єктивно оцінюється під час експлуатаційних випробовувань.
Випробовують відповідно до 7.3 і 7.16.
Повітряний потік за прикладеної навантаги не повинен знижуватись більше ніж на 5 % від визначеної виробником мінімальної робочої об’ємної швидкості потоку.
Через 5 хв після закінчення випробування не повинно бути помітної деформації.
Випробовують відповідно до 7.9.
Шланги і муфти повинні задовольняти вимоги, подані в таблиці 2, не мати роз’єднань або видимих пошкоджень. Якщо до пристрою приєднано декілька шлангів, то кожен з них повинен задовольняти вимоги, подані у таблиці 2.
Випробовують відповідно до 7.10.
Таблиця 2 — Міцність шлангів і муфт
|
Класифікація |
Міцність, Н |
|
ТН1 |
50 |
|
ТН2 |
100 |
|
ТНЗ |
250 |
Міцність з’єднання з капюшоном
З'єднання між шлангом і шоломом (капюшоном) повинно задовольняти вимоги до міцності за таблицею 2 і не мати роз’єднань або видимих пошкоджень.
Випробовують відповідно до 7.10.
Фільтри
Типи і класифікація
Протиаерозольні фільтри
Моторові протиаерозольні фільтрувальні пристрої класифікують відповідно до коефіцієнта проскоку, як зазначено в стовпчиках 5 і 6 таблиці 1.
Класифікують і позначають три рівні:
ТНуР, де у— клас 1, 2 або 3 за коефіцієнтом підсмоктування.
Рівень захисту, який забезпечують фільтри 2-го або 3-го класу, охоплює рівні захисту відповідних фільтрів нижчого класу або класів.
Протигазові фільтри
Моторові протигазові фільтрувальні пристрої класифікують відповідно до сфери застосування та поглинальної здатності.
Пристрої позначають:
ТНуГазг, де у — клас 1, 2 або 3 за коефіцієнтом підсмоктування;
z — клас 1,2 або 3 за поглинальною здатністю протигазового фільтра;
«Газ» — позначення одного із типів, перелічених в і), іі) або ііі).
Типи фільтрів. Протигазові фільтри складаються з одного з таких типів або їх комбінації. Якщо фільтр є скомбінованим, він повинен задовольняти вимоги кожного типу окремо.
типи А, В, Е і К
Тип А: Для захисту від певних органічних газів і парів з точкою кипіння вище 65 ФС, визначених виробником.
Тип В: Для захисту від певних неорганічних газів і парів, визначених виробником (за винятком монооксиду вуглецю).
Тип Е: Для захисту від діоксиду сірки та інших оксидів у вигляді газів та парів, визначених виробником.
Тип К: Для захисту від аміаку та похідних аміаку, визначених виробником.
Спеціальні фільтри
Спеціальні фільтри можна використовувати лише в пристроях класу ТНЗ, і вони повинні містити протиаерозольний фільтр з боку припливу повітря. Є такі типи цих фільтрів:
Тип NO: Для захисту від оксидів азоту, наприклад NO, NO2, NOX.
Тип Hg: Для захисту від ртуті.
Фільтри АХ і SX
Тип АХ: Для захисту від простих органічних сполук із низькою температурою кипіння (точка кипіння < 65 °С), як це визначено виробником.
Тип SX: Для захисту від спеціально визначених сполук.
Класи фільтрів
Протигазові фільтри типів А, В, Е і К класифікують одним із таких класів:
Клас 1: Низька поглинальна здатність;
Клас 2: Середня поглинальна здатність;
Клас 3: Висока поглинальна здатність.
Рівень захисту, який забезпечують фільтри 2-го або 3-го класу, охоплює рівні захисту відповідних фільтрів нижчого класу або класів.
