Страница 4: ДСТУ EN 12941:2004. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Моторові фільтрувальні пристрої з шоломом або капюшоном. Вимоги, випробування, маркування (62560)

Витримують укомплектований пристрій протягом (72 ± 1) год в умовах верхніх граничних темпе­ратур і вологості діапазону працездатності, зазначених в інструкції виробника. Дають змогу пристрою повернутися до умов навколишнього середовища, принаймні протягом 4 год, і потім витримують про­тягом (72 ± 1) год в умовах нижніх граничних температури і вологості, зазначених виробником.

Чотири фільтри випробовують для кожного газу або аерозолю. До двох фільтрів у стані, в якому їх доставлено, застосовують випробовування механічної міцності перед випробовуванням із викори­стовуванням аерозолю або газу. До двох інших фільтрів, перед випробовуванням із використову­ванням аерозолю або газу, застосовують підготування відповідно до 7.1.2, потім випробовують механічну міцність, як зазначено в 7.11.

У випробовуванні використовують фільтри в тому стані, в якому їх доставлено.

Проводять візуальне оглядання зразків і відповідні результати заносять до звіту. Візуальним огляданням перевіряють наявність марковання і супровідної інформації виробника.

Визначені два методи: один із використовуванням хлориду натрію, інший — із використовуванням гексафториду сірки. Загальні принципи випробовувань однакові для обох випробовувальних речовин, але застосовування їх залежить від типу випробного пристрою і його визначають відповідно до таблиці 7. Якщо протигазовий або скомбінований фільтрувальний пристрій, вироблений з непористого ма­теріалу (за необхідності випробовують відповідно до 7.17), явно відкритий до впливання повітря або містить негерметичну шнуровану зав’язку, випробовують його із використовуванням хлориду натрію. Якщо непористість сумнівна, пристрій випробовують із використовуванням гексафториду сірки.

Якщо за таблицею 7 потрібно визначити загальний коефіцієнт підсмоктування (TIL), укомплек­тований пристрій випробовують у випробовувальній атмосфері хлориду натрію. Якщо таблиця 7 вимагає визначання коефіцієнта підсмоктування (IL) без урахування проникання через фільтр, у пристрій подають дихальне повітря (вільне від випробовувальної речовини) або замінюють проти­газовий або скомбінований фільтр на протиаерозольний фільтр високої ефективності. Якщо засто­совують метод із подаванням дихального повітря, джерело подавання повітря приєднують до фільтра(-ів) або обладдя, яке зазвичай використовують із пристроєм. Для цього легкий(-І) шланг(и) і насадку(-и) системи подавання повітря приєднують до фільтрувального елемента(-ів) випробного пристрою і забезпечують надходження вільного від випробовувальної речовини повітря з опором потоку (охоплюючи опір шлангів), типовим для немодифікованого пристрою.

Якщо застосовують метод із використовуванням фільтра високої ефективності, маса і опір диханню таких «модифікованих» пристроїв повинні відповідати значенням замінюваних частин газо- і парозахисних пристроїв.

Перед випробовуванням переконуються в придатному робочому стані пристрою і можливості його безпечного використовування.

Випробовувач із вдягненим випробним комплектним пристроєм ходить по тренажеру (біговій доріжці) із зазначеною швидкістю по горизонтальній поверхні в оточенні атмосфери, яка містить відому концентрацію випробовувальної речовини. Швидкість потоку повітря в обладді відрегульовують і підтримують на рівні визначеної виробником мінімальної об’ємної швидкості потоку. Постійно вимі­рюють відсоток проникання випробовувальної речовини в дихальну зону.

Розведення випробовувальної атмосфери чистим повітрям із випробовувального апарата не впливає на точність вимірювання коефіцієнта підсмоктування завдяки значному об’єму і постійній зміні випробовувального повітря.

Таблиця 7 —Тип пристрою і випробовувальна речовина, яку використовують для випробовування коефіцієнта підсмоктування

Випробовують два укомплектовані пристрої, кожен із залученням п’яти випробовувачів. Для обох пристроїв перед випробовуванням коефіцієнта підсмоктування випробовують міцність оглядового скла. Один укомплектований пристрій випробовують у стані, в якому його доставлено, для одержання п’яти результатів коефіцієнта підсмоктування. Інший укомплектований пристрій випробовують після підго­тування, зазначеного в 6.2, для забезпечення подальших п’яти результатів коефіцієнта підсмокту­вання.

Підбирають випробовувачів, які добре обізнані із використовуванням такого або подібного об- ладдя. Залучають випробовувачів чоловічої і жіночої статі.

Устатковання спільне для обох випробовувальних речовин.

Ковпак розміщують над доріжкою так, щоб можна було забезпечити його наповнення випробо- вувальною атмосферою, яку подають зверху через трубопровід І розпилювач потоку в напрямку голови випробовувана. Концентрацію випробовувальної речовини всередині ефективного робочого об’єму контролюють, щоб впевнитись у її достатній однорідності. Ковпак повинен бути достатньо великий, щоб забезпечити безперешкодний рух випробовувана доріжкою. Забезпечують розміщення всередині ковпака додаткового вентилятора діаметром не менше ніж 350 мм так, щоб швидкість руху повітря через ковпак становила 2 м/с поблизу голови випробовувана.

Швидкість потоку повітря через ковпак із вимкненим додатковим вентилятором, виміряна поблизу голови випробовувана, який перебуває по центру доріжки, повинна становити від 0,12 м/с до 0,2 м/с.

Конструкція ковпака повинна дозволяти, за необхідності, можливість подавання дихального по­вітря (вільного від випробовувальної речовини) в пристрій, який носить випробовувач. Таке джере­ло подавання повітря приєднують до фільтра або обладая, яке зазвичай використовують із пристроєм.

Важливо, щоб приєднання шланга подавання чистого повітря не впливало на припасування обладдя на користувачеві і щоб його приєднання не замінювало будь-які засоби ущільнення, які містить випробний пристрій. За необхідності забезпечують підтримання шланга.

Доріжка повинна забезпечувати рух зі швидкістю 6 км/год.

Пробовідбірник складається з трубки, до якої прикріплена пластмасова кулька діаметром близько 20 мм, яка має 8 отворів діаметром 1,5 мм, розміщених на рівних відстанях по сферичному пери­метру кульки (див. рисунок 1а)). Жорстке оглядове скло пристрою може слугувати опорою для про­бовідбірника після його пробивання у відповідному місці. Пробовідбірник, вставлений у зроблений у склі отвір, необхідно герметизувати.

У пристроях з еластичним капюшоном може існувати необхідність розміщувати на випробову­вані наголовний гарнітур. На наголовному гарнітурі можна закріплювати пробовідбірник і його з’єднання (див. рисунок 1b)).

Для випробовувань усіх типів пристроїв пробовідбірні отвори на кульці повинні розміщуватись у місцях, показаних на рисунках 1а) і 1Ь). Другий пробовідбірник призначений для вимірювання кон­центрації випробовувальної речовини в випробовувальній камері. Пробовідбірники приєднують до аналізувального приладу за допомогою тонких трубок мінімально можливої довжини.

Проби відбирають безперервно зі швидкістю 3 л/хв.

Система виявляння з пробовідбірниками і з’єднаннями повинна мати час реагування менше 20 с для реагування на відхили використовуваного індикатора від 10 % до 90 % повної шкали.

Джерело енергії повинно забезпечувати визначену виробником мінімальну об’ємну швидкість потоку протягом усієї процедури випробовування. Елемент живлення, яким споряджено пристрій, не використовують.

Процедура випробовування однакова для обох випробовувальних речовин.

Вправи Ь), с) і е) виконують із працюючим допоміжним вентилятором так, щоб забезпечити додаткову швидкість руху повітря 2 м/с для дії спереду, з боків і позаду пристрою по черзі.

1. ходить без повертання голови або розмови протягом 2 хв;

2. повертає голову з боку в бік (приблизно 15 разів) протягом 2 хв, імітуючи цим огляд стін тунелю;

3. рухає головою вверх і вниз (приблизно 15 разів) протягом 2 хв, імітуючи оглядання підлоги і стелі;

4. читає алфавіт або інший погоджений текст вголос протягом 2 хв, імітуючи цим спілкування з колегою;

5. ходить без повертання голови або розмови протягом 2 хв.

1. концентрацію в ковпаку;

2. концентрацію в дихальній зоні пристрою для кожного періоду випробовувань.

Таблиця 8 — Додатковий експериментальний план для вправ Ь), с) і е)