---

1. — мікроманометр (у разі потреби);

2. — гнучке ізолювання обличчя;

3. — вхід;

4. — надлегкий пластиковий мішок;

5. — витратомір;

6. — регулювальна заслінка;

7. — вихідний отвір;

8. — всмоктувальний пристрій;

— пристрій регулювання швидкост

і

Рисунок 6 — Випробне устатковання для вимірювання об’ємної швидкості потоку подавання повітря (шолом/капюшон з окремо закріпленим нагнітальним пристроєм і фільтрами)

1. — мікроманометр; 5 — регулювальна заслінка;

2. — вхідний(-і) отвір (отвори); 6 — всмоктувальний пристрій;

3. — витратомір; 7 — вихідний отвір.

4. — пристрій регулювання швидкості;

Рисунок 7 — Випробне устатковання для вимірювання об’ємної швидкості потоку подавання повітря (шолом/капюшон із щільною шийною зав'язкою

)

Розміри у міліметрах

Рисунок 8 — Випробовувальне устатковання для вимірювання опору сплющенню дихального шланга

К — сталевий ящик;

N — обертальний кулачок;

р — сталева плита;

S — поршень із вертикальним рухом.

Рисунок 9 — Випробовувальне устатковання для оцінювання механічної міцності

1. —дихальна машина:

2. — допоміжна легеня;

3. — односторонній клапан;

4. — витратомір;

5. — компенсатор;

6. — аналізатор діоксиду вуглецю;

7. — соленоїдний клапан;

8. — муляж голови;

9. — трубка для відбирання проб

Із вдихуваного повітря;

10— поглинач діоксиду вуглецю.

¹⁾ діоксид вуглец

ю

Рисунок 10 — Випробовувальне устатковання для вимірювання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі з використовуванням одноциліндрової дихальної машини

1. — балон із пропаном;

— вентиль;

— редуктор тиску;

— манометр;

5. — полум’ягасник;

6. — пальник;

7. — обертальний механізм

і пристрій регулювання швидкості.

Рисунок 11 — Випробовувальне устатковання для оцінювання опору займанн

ю

A — випробовувальна насадка: латунна циліндрична посудина, над якою зразок с/ затиснутий за допомогою обтискного кільця а І гвинта Ь. Насадка містить прокладку с Із синте­тичної гуми для ізолювання зразка;

В — пристрій для вимірювання тиску;

С— блокувальний клапан для направлення повітря до випробовувальної насадки;

D — регулювальний вентиль дпя встановлення необхідного темпу зростання тиску в Д;

Е — блокувальний клапан для направлення повітря до пристрою для вимірювання тиску;

F— приєднаний до А резервуар із повітрям місткістю приблизно 2,5 л. Він забезпечує достатню швидкість потоку повітря через тканину на початку утворення бульбашок, щоб суттєво не знизити темп зростання тиску;

G — подавання повітря.

Примітка. Ця схема ілюструє один із можливих шляхів складання приладів.

Рисунок 12 — Випробовувальне устатковання для оцінювання пористості матеріалу капюшона

8 МАРКУВАННЯ

Складові частини і деталі, які впливають на безпеку використовування, повинні легко Ідентифі­куватися.

Укомплектований пристрій повинен маркуватися познакою класу, наприклад ТН2.

Капюшон або шолом повинен мати таке марковання:

1. назва, торгова марка або інші засоби ідентифікації виробника;

2. розмір, якщо існує більш ніж один;

3. ідентифікаційна познака типу;

4. рік виготовлення;

5. марковання, яке вимагається за іншими стандартами у відповідних випадках (наприклад EN 397).

Повинні мати таке марковання:

1. назва, торгова марка або інші засоби ідентифікації виробника;

2. Ідентифікаційна познака типу;

3. у відповідному випадку позначення, що пристрій безпечний для використовування у вибухо­небезпечних середовищах, і посилання на EN 50020;

4. рік виготовлення;

5. номер цього стандарту;

6. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» на офіційній(-их) мові(-ах) країни призна­чення або відповідна піктограма.

Р білий

Протигазові і скомбіновані фільтри тип колір

А коричневий

В сірий

Е жовтий

К зелений

АХ коричневий

SX фіолетовий

NO Р синьо-білий

Hg Р червоно-білий

або комбінацію перелічених вище типів. Якщо протигазовий фільтр скомбінований з протиаерозольним фільтром, такий фільтр повинен містити додатково периферійну стрічку білого кольору.

У разі, якщо марковання не нанесене безпосередньо на корпус фільтра, воно повинно бути на­несене відповідним кольором на допоміжну етикетку, прикріплену до корпусу фільтра. У такому ви­падку колір корпусу не вважають кодовим кольором.

Срібний колір або колір легких металів не можна розглядати як білий.

2. номер цього стандарту;

3. рік і місяць закінчення строку придатності або еквівалентна інформація;

4. назва, торгова марка або інші засоби ідентифікації виробника;

5. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» на офіційній(-их) мові(-ах) країни призна­чення або відповідна піктограма;

6. ідентифікаційна познака типу.

8.4.1.2 Фільтри без корпусів повинні мати таке марковання:

1. відповідний тип фільтра;

2. ідентифікаційна познака типу;

3. уся Інша Інформація, визначена в 8.4.1.1, повинна додаватися в найменше паковання або наноситися на нього.

Усі протиаерозольні фільтри повинні мати таке марковання.

Фільтри, які не випробовували з використовуванням рідкого парафіну, повинні чітко маркува­тися словами «для захисту тільки від твердих аерозолів і аерозолів на водній основі» або літерою S. Якщо на фільтрі присутня літера S, слова «для захисту лише від твердих аерозолів і аерозолів на водній основі» наносять на найменше паковання. Усі Інші протиаерозольні фільтри позначають літерами SL.

1. усі фільтри типу АХ позначають словами «для разового використовування»;

2. усі фільтри типу SX позначають назвами хімічних речовин, якими фільтр випробовували;

3. усі фільтри типу NO Р позначають словами «для разового використовування»;

4. усі фільтри типу Hg Р позначають словами «Максимальний час використовування 50 год».

Скомбіновані фільтри маркують, як це визначено відповідно до 8.4.1, 8.4.2 і 8.4.3.

8.5 Фільтр або паковання фільтра

Фільтр або пакувальну коробку фільтра треба маркувати такою інформацією, якщо її не нане­сено на фільтр:

1. відповідний тип фільтра і кодовий колір відповідно до 8.4.1;

2. номер цього стандарту;

3. рік і місяць закінчення строку придатності або еквівалентна інформація;

4. назва, торгова марка або інші засоби ідентифікації виробника;

5. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» на офіційній(-их) мові(-ах) країни призна­чення або відповідна піктограма;

6. ідентифікаційна познака типу;

д) рекомендовані виробником умови зберігання (щонайменше температура і вологість). Визначена в с), f) і д) інформація повинна бути видимою без відкривання паковання.

8.6 Паковання

Будь-яке паковання повинно мати таке марковання, яке повинно бути видимим без відкриван­ня паковання:

1. рекомендовані виробником умови зберігання (щонайменше температура і вологість);

2. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» на офіційній(-их) мові(-ах) країни призна­чення або відповідна піктограма;

3. позначення вмісту.

9 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НАДАЄ ВИРОБНИК

У разі потреби до неї можна додавати ілюстрації, нумерацію деталей, марковання.

Додатково інформація повинна надавати детальне пояснення щодо використовування і заміни фільтрів.

Примітка. Якщо нагнітальний пристрій інтегровано з капюшоном або шоломом, це попередження необов’язкове.

Інформацію подано у 9.1.3, й інформація щодо застосовування, складання, обслуговування, діа­пазону умов зберігання (щонайменше температура і вологість), можливого неправильного викорис­товування повинна бути долученою до найменшого торгового паковання.ПРОЦЕДУРА РОЗМІЩЕННЯ КАПЮШОНІВ,
ЯКІ УЩІЛЬНЮЮТЬСЯ НАВКОЛО ШИЇ, З НАЯВНИМ
АБО ВІДСУТНІМ НАГОЛОВНИМ ГАРНІТУРОМ

А.1 Вступ

Методика припасування початково розроблена для використовування під час вимірювання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі. Однак у разі потреби процедуру розміщення також можна використовувати для цього типу апарата з капюшоном у інших методах випробовування згідно з цим стандартом, наприклад, під час визначання опору диханню.

А.2 Принцип

Апарат розміщують на Шеффілдівському муляжі голови, який за необхідності закріплюють на муляжі тулуба. Обладдя приєднують до пристрою-імітатора процесу дихання й отримують відповідні результати після стабілізації умов випробовувань.

А.З Устатковання

У цій процедурі до муляжу голови на тулубі припасовують комірець. Комірець, який герметич­но закріплюють на шиї муляжу, містить отвори, які дозволяють повітрю надходити з капюшона так, щоб потік повітря можна було регулювати і розподіляти. За допомогою кільця-заслінки забезпечують над­ходження меншої або більшої кількості повітря з капюшона для регулювання тиску всередині капюшо­на (див. рисунок А.1). Результати випробувань визначають для різних положень розміщення капюшона на голові. Еластичний шнур використовують для регулювання положення капюшона на голові (див. рисунок А.2). Для капюшона з наголовним гарнітуром використовують його звичайну посадку.