Страница 4: ДБН В.2.8-1-96. Вимоги до розробки засобів механізації в будівництві і оцінка їх технічного рівня (32629)

На надійність виробу при виготовленні впливають:

рівень оснащеності підприємств сучасним обладнанням;

досконалість організації технологічного процесу всередині підприємств;

якість комплектуючих виробів, що поставляються за кооперацією;

кваліфікація робітників підприємств;

ступінь застосування уніфікованих і стандартних вузлів і деталей;

рівень оснащеності підприємства випробним обладнанням, а також наявність кваліфікованих кадрів випробувачів.

5.5.7Протягом експлуатації виробу реалізується його

надійність. Визначальними факторами є:

ступінь силового впливу на робочі органи виробів під час роботи; ступінь впливу зовнішнього середовища на технічний стан виробів; кваліфікація обслуговуючого персоналу;

ступінь оснащеності ремонтних обслуговуючих підприємств (служб) технологічним обладнанням, приладами діагностики; забезпеченість запасними частинами; організація технічного обслуговування та ремонту.

Основні положення щодо оцінки надійності наведені у ГОСТ 27.002-89, ГОСТ 27.00390 та РД 50-650-87.

1. Показники економного використання ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії та ін.)

5.6.1До показників економного використання сировини, матеріалів, палива та енергії відносяться:

питома маса;

питома витрата палива або енергії; питома витрата повітря; питома

матеріалоємкість;

втрати матеріалів при регламентованих умовах.

5.6.2Питому масу виробу Мп обчислюють за формулою

1. Ергономічні показники характеризують систему "людина-машина" і враховують ком плекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих та побутових процесах, а також відповідність виробу нормованим умовам праці людини при експлуатації виробів (температура, запиленість, загазованість, рівень шуму, рівень вібрації, освітлення та ін.).
2. До показників ергономічності відносять: показник рівня шуму;

показник рівня вібрації; показник рівня освітлення; показник рівня температури;

показник відповідності конструкції виробу силовим можливостям людини.

1. Оцінка ергономічних показників здійснюється шляхом порівняння їх фактичних (абсолютних) значень зі значеннями, що встановлені у стандартах, технічних умовах, будівельних нормах і правилах (СНиП) і в будівельних нормах (СН), а також в санітарних нормах Міністерства охорони здоров'я. Порядок оцінки за аналогією з пунктами 5.8.2 та 5.8.3 цього ДБН.
2. 8 Показники естетичності
3. Виріб характеризується такими показниками естетичності: композиційною цілісністю форми.

До цього можна віднести гармонійність єдності частин і цілого, органічність взаємозв'язку елементів форми виробу і його узгодженість з ансамблем інших виробів, відповідність сучасним тенденціям стилеутворення промислових форм, а також колірне вирішення; функціональною доцільністю форми.

До цього можна віднести відповідність виробу та його окремих елементів призначенню, об'єктивним умовам виготовлення і експлуатації, а також особливість контакту людини із виробом;

товарним видом виробу.

Він визначається якістю виготовлення зовнішніх поверхень, якістю стиків і з'єднань, міцністю та якістю декоративного покриття; якістю внутрішньої обробки.

Вона визначається практичністю застосовуваних матеріалів, чистотою обробки, якістю написів та позначень, знаків та символів, їх наочною виразністю.

5.8.2Оцінка естетичних показників здійснюється на етапах приймальних випробувань та серійного виробництва експертною комісією із складанням протоколу. До складу експертної комісії повинен входити дизайнер.

На цих етапах подаються кольорові фотографії виробу, що оцінюється, і базових зразків в різних ракурсах (не менше двох).

5.8.3На підставі оцінок експертів, що занесені до протоколу, визначається середньоариф метичний бал по кожному виду показників, а далі загальний бал по сумі чотирьох показників (композиційна цілісність форми, функціональна доцільність форми, товарний вид, якість внут рішньої обробки).

Система оцінки - трибальна. Загальний бал повинен бути у межах (для виробу, що відповідає сучасним вимогам) 8-12 балів,

1. Показники безпеки
2. Показниками безпеки можуть бути:

імовірність безпечної праці людини протягом визначеного часу; термін спрацьованості захисних пристроїв;

опір ізоляції струмопровідних частин, до яких може доторкнутися людина;

електрична міцність ізоляції та ін.

1. Покзаники безпеки характеризують особливості виробу, що обумовлюють безпеку людини під час його експлуатації.
2. Показники безпеки повинні відображати вимоги, які обумовлюють міри й засоби захисту людини в умовах аварійної ситуації, не санкціонованої і не передбаченої правилами експлуатації у зоні можливої безпеки.

Під аварійною розуміють ситуацію, яка викликана випадковими порушеннями правил, зміною умов та режимів експлуатації виробу.

5.9.4Показник безпеки Кбвизначається за формулою

п— кількість показників безпеки.

1. Екологічні показники
2. Екологічні показники характеризують рівень шкідливої дії виробу на навколишнє середовище (повітря, грунт, воду) під час його експлуатації.
3. До екологічних факторів відносяться, наприклад:

склад шкідливих домішок, що викидаються у навколишнє середовище;

імовірність викиду шкідливих частинок газу при зберіганні, транспортуванні, експлуатації виробів.

Можна застосувати і якісні характеристики, такі, як наявність очисного обладнання, глушителів, пиловловлювачів та ін.

5.10.3Під час оцінки рівня виробів ці показники зіставляються з вимогами та нормами по охороні навколиишнього середовища, які наведені у будівельних нормах і правилах, стандартах таін.

1. Вироби, що мають відхилення від норм, не можуть бути рекомендовані до ви робництва без застосування засобів захисту або конструктивної доробки.
2. Формування групи аналогів та встановлення значень їх показників
3. Усі аналоги, які включаються до групи, і продукція, що оцінюється, повинні мати однакові значення класифікаційних показників, які характеризують даний вид продукції.
4. До групи аналогів входять:

при оцінці продукції, що виробляється, — перспективні і експериментальні зразки, надходження яких до світового ринку прогнозується на період випуску оцінюваної продукції;

при оцінці продукції, що випускається, — зразки, що реалізуються на світовому ринку; значення показників зразків встановлюються на підставі існуючої на них документації і (або) за результатами випробувань.

1. При оцінці продукції, що випускається, не допускається як аналоги використовувати рекламні або експериментальні зразки продукції, які не освоєні виробництвом.
2. Для кожного аналогу повинні бути встановлені значення усіх оціночних показників. Погрішність значень кожного показника приймається однаковою до усіх аналогів.
3. За відсутністю значень деяких показників у окремих аналогів допускається їх об числення інтерполяційними або екстраполяційними методами. Інтерполяція (екстраполяція) здійснюється за існуючими значеннями показників аналогів.
4. Сформована група аналогів повинна забезпечувати достовірність оцінки продукції на заданий строк (строк до зняття продукції з виробництва та ін.).
5. Виділення базових зразків із групи аналогів
6. Як базові зразки виділяються на підставі методу послідовного попарного зіставлення усіх аналогів за значеннями оціночних показників з урахуванням точності їх вимірювання.
7. Виділення базових зразків на підставі методу попарного зіставлення аналогів здійс нюється таким чином:

аналог не може бути визнаний базовим зразком і виключається із подальших зіставлень, якщо він поступається іншому аналогові за сукупністю оціночних показників, тобто поступається іншому аналогу хоча б по одному показнику, не перевищуючи його за іншими;

обидва аналоги залишаються для подальшого зіставлення з іншими, якщо за одними показниками виявляється кращим перший аналог, а за іншими — другий, при цьому значення деяких показників у аналогів можуть збігатися.

1. За результатами попарного зіставлення аналогів залишаються аналоги, кожний з яких не поступається жодному з інших за сукупністю оціночних показників. Аналоги, що залишались, і є базовими зразками.
2. Зіставлення зразка, що оцінюється, збазовими
3. Зіставлення зразка продукції, що оцінюється, з базовими зразками здійснюється поетапно.

На першому етапі перевіряють відповідність продукції і значень її показників:

міжнародним стандартам (при наявності), включаючи обмеження щодо показників безпеки, екологічних та інших;

державним стандартам з перспективними вимогами до груп однорідної продукції (при наявності), стандартам, технічним умовам та іншим діючим НТД на продукцію.

У випадку, коли продукція не відповідає будь-якій з цих вимог, вона визнається такою, що поступається світовому рівню.

При виконанні вказних вимог переходять до другого етапу. Показники, що використовуються як обмеження, на подальших етапах зіставлення не розглядаються.

1. На другому етапі зіставляють продукцію, що оцінюється, з кожним базовим зразком за значеннями оціночних показників на підставі методу попарного зіставлення із урахуванням точності вимірювання показників.
2. Зіставлення продукції з окремим базовим зразком може привести до одного із таких результатів:

продукція, що оцінюється, поступається базовому зразку, якщо вона поступається йому хоча б за одним показником і не перевищує його за жодним з інших показників;

продукція, що оцінюється, перевищує базовий зразок, якщо вона перевищує його хоча б за одним показником, і не поступається йому ні за жодним з інших показників;

продукція, що оцінюється, рівноцінна базовому зразку, якщо значення усіх її показників збігаються зі значеннями показників базового зразка.

Якщо за одними показниками продукція, що оцінюється, поступається базовому зразку, а за іншими його перевищує, то результат зіставлення продукції, що оцінюється, з базовим зразком не визначений, при цьому значення деяких їх показників можуть збігатися.

1. Результат зіставлення продукції, що оцінюється, із сукупністю базових зразків на цьому етапі формується таким чином:

продукція перевищує світовий рівень, якщо вона перевищує кожний базовий зразок;

продукція відповідає світовому рівню, якщо вона рівноцінна хоча б одному базовому зразку;

продукція поступається світовому рівню, якщо вона поступається кожному базовому зразку.

5.13.5У випадках, коли оцінювана продукція:

перевищує хоча б один, але не кожний базовий зразок, - продукція не поступається світовому рівню; при цьому існує невизначеність віднесення продукції до градації: відповідає або перевищує світовий рівень;

поступається хоча б одному, але не кожному базовому зразку,— продукція не перевищує світовий рівень; при цьому с невизначеність віднесення продукції до градацій: відповідає або поступається світовому рівню.

Якщо результат зіставлення продукції із кожним базовим зразком не визначений, тобто за одними показниками продукція, що оцінюється, перевищує базовий зразок, а за іншими поступається йому, то є невизначеність віднесення продукції до будь-якої з трьох градації: перевищує, відповідає або поступається світовому рівню.

1. Невизначеність віднесення продукції до однієї з трьох градацій, що існує на другому етапі, усувається на одному із подальших етапів зіставлення.
2. Показники, значення яких однакові в продукції, що оцінюється, та в усіх базових зразках, на подальших етапах зіставлення на використовуються.
3. Третій етап здійснюється тоді, коли базових зразків більше ніж оціночних показників, що залишились після здійснення другого етапу. В разі меншого числа базових зразків перехо дять до четвертого етапу.
4. На третьому етапі за сукупністю значень оціночних показників базових зразків будуються межі зони відповідності світовому рівню. Побудова меж здійснюється апрокси- маційним методом, викладеним у додатку Д.
5. Межі зони відповідності світовому рівню дозволяють поділити усі можливі сукуп ності значень показників па три зони, які відповідають градаціям оцінки технічного рівня продукції.
6. Віднесення продукції до однієї з трьох градацій визначається тим, до якої зони потрапляє сукупність значень її оціночних показників. Результат оцінки на цьому етапі фор мується таким чином:

продукція перевищує світовий рівень, якщо сукупність значень її оціночних показників потрапляє за верхню межу зони відповідності світовому рівню;

продукція відповідає світовому рівню, якщо сукупність значень її оціночних показників знаходиться у межах зони відповідності світовому рівню;

продукція поступається світовому рівню, якщо сукупність значень її оціночних показників потрапляє за нижчу межу зони відповідності світовому рівню.

5.13.12На четвертому етапі продукція, що оцінюється, зіставляється з кожним базовим зразком на підставі експертної інформації.

Експерти визначають відносний вплив змін значень окремих показників на технічний рівень продукції.

5.13.13Результат оцінки на цьому етапі при зіставлення продукції, що оцінюється, із сукупністю базових зразків формується таким чином:

продукція перевищує світовий рівень, якщо вона перевищує кожний базовий зразок;

продукція відповідає світовому рівню, якщо вона не поступається хоча б по одному зразку і не перевищує кожний;

продукція поступається світовому рівню, якщо вона поступається кожному базовому зразку.

5.13.14У випадку, коли не існує аналогів продукції, що оцінюється, вона вважається такою, що відповідає світовому рівню, якщо вона характеризується принципово новими технічними рішеннями, захищеними авторськими свідоцтвами і (або) патентами.