Після випробування вилучіть пристрій з пилової камери, очистіть ззовні за необхідності і виконайте випробування швидкості потоку відповідно до 7.7 і коефіцієнта проникання за цієї швидкості потоку відповідно до 7.12.2, якщо не потрібне підготування пристрою.
Опір сплющуванню дихального шланга
Принцип
Визначений виробником мінімальний повітряний потік пропускають через дихальний шланг, до якого прикладена визначена навантага. Вимірюють зміну у повітряному потоці.
Устатковання
Дві металеві круглі пластини діаметром 100 мм і товщиною не менше ніж 10 мм. Одна пластина нерухома, а інша здатна рухатись у напрямку, перпендикулярному площині пластин. Рухома пластина здатна навантажуватися для створення загального зусилля між пластинами 50 Н (див. рисунок 8).
Процедура
Виміряйте потік відповідно до 7.7 і занесіть до звіту цей потік. Розмістіть дихальний шланг по центру між двома пластинами і забезпечте визначений виробником мінімальний повітряний потік через шланг за допомогою нагнітального пристрою. Прикладіть випробовувальне зусилля 50 Н до рухомої пластини (яке охоплює навантагу, створювану самою рухомою пластиною) і виміряйте значення повітряного потоку відповідно до 7.7.
Міцність шланга з муфтами І з’єднання між капюшоном і дихальним шлангом
Підвішують дихальний шланг із муфтами і прикладають до вільного кінця зусилля, визначене відповідно до таблиці 2, протягом 10 с.
Підвішують капюшон з дихальним шлангом і прикладають до вільного кінця зусилля, визначене відповідно до таблиці 2, протягом 10 с.
Якщо пристрій споряджений комплектом шлангів, прикладають відповідну навантагу до кожного шланга.
Заносять до звіту будь-які пошкодження або поломки.
Механічна міцність фільтрів
Випробовувальне устаткований
Установка, що схематично наведена на рисунку 9, складається зі сталевого ящика (К), який закріплено на поршні (S), здатному підніматися на 20 мм за рахунок обертання кулачка (N) і опускатися на сталеву плиту (Р) за рахунок власної маси під час обертання кулачка. Маса сталевого ящика повинна перевищувати 10 кг. Маса сталевої плити, на яку падає сталевий ящик, повинна бути не менше ніж в 10 разів більша за масу ящика, або устатковання пригвинчують до полу.
Випробовування
Фільтри випробовують у стані, в якому їх доставлено, звільненими від паковання, але залишеними в герметичній оболонці.
Випробовувальна установка повинна забезпечувати швидкість близько 100 обертів за хвилину протягом 20 хв і 2000 обертів загалом.
Фільтри укладають на бік у ящик (К) так, щоб їх герметичні оболонки не торкалися одна однієї під час випробовувань і була забезпечена можливість переміщення по горизонталі на 6 мм та вільного переміщення по вертикалі. Після випробування та перед випробовуваннями експлуатаційних параметрів з фільтрів необхідно видалити будь-який матеріал, що висипався.
Фільтри
Загальні положення
Якщо фільтр, який є складовою частиною комплекту фільтрів, випробовують окремо, початковий повітряний потік, виміряний відповідно до 7.7.5, повинен бути пропорційно поділений. У випадку, якщо існує можливість використовувати такий фільтр окремо від комплекту фільтрів, у випробовуваннях треба застосовувати повний повітряний потік, виміряний відповідно до 7.7.5. Ці швидкості потоків є відповідними випробовувальними ШВИДКОСТЯМИ ПОТОКІВ.
Для кожного випробовувального аерозолю або газу випробовують два фільтри після кондиціювання відповідно до 7.11 і два — після температурного витримування відповідно до 6.2 з залишеним пакованиям або герметичною оболонкою, а потім відповідно до 7.11.
Ефективність фільтрації протиаерозольного фільтра
Фільтри, призначені для захисту від твердих і рідких аерозолів, випробовують із використовуванням хлориду натрію і рідкого парафіну.
Фільтри випробовують із використовуванням методу випробовування, визначеного в prEN 143, після кондиціювання відповідно до 7.11 і за відповідної випробовувальної швидкості потоку, визначеної в 7.12.1. Концентрація аерозолю для випробовування фільтра із використовуванням рідкого парафіну складає (20 ± 10) мг/м3.
Поглинальна здатність протигазових фільтрів, спеціальних фільтрів, фільтрів типу АХ, фільтрів типу SX / скомбінованих фільтрів
Загальні положення
Усі випробовування треба проводити так, щоб випробовувальний газ або повітря проходили через фільтр у горизонтальному напрямку.
Якщо протигазовий фільтр скомбінований з протиаерозольним фільтром, такий скомбінований фільтр додатково підлягає випробовуванням із визначання коефіцієнта проникання проти аерозольного фільтра, як зазначено в 7.12.2, додатково до випробовувань відповідно до 7.11, 7.12.3.2, 7.12.3.3, 7.12.3.4 і 7.12.3.5 відповідно.
Поглинальну здатність (мінімальний час захисної дії) вимірюють за відповідної випробовувальної об’ємної швидкості потоку, визначеної відповідно до 7.12.1, відносної вологості (70 ± 2) % і температури (20 ± 1)°С за умов, поданих у таблицях 10,11 або 12 або у розділі 7.12.3.5.
Поглинальна здатність фільтрів А, В, Е, і К
Для отримання визначеної вхідної концентрації та для вимірювання вихідної концентрації можливе застосовування будь-якого експериментального методу, який забезпечує дотримання таких граничних відхилів:
вхідна концентрація : в межах ± 10 % від визначеного значення;
вихідна концентрація: в межах ± 20 % від визначеного значення.
За необхідності зареєстрований час захисної дії приводять у відповідність із визначеною вхідною концентрацією складанням простої пропорції.
Поелинальна здатність спеціальних фільтрів
Спеціальні фільтри випробовують за умов, поданих у таблиці 11.
Поглинальна здатність фільтрів типу АХ
Фільтри типу АХ випробовують за умов, поданих у таблиці 12.
Поглинальна здатність фільтрів типу SX
Поглинальну здатність (сорбцію і десорбцію) фільтрів типу SX оцінюють Із використовуванням таких процедур.
Сорбція
Використовують як випробовувальні такі гази, від яких фільтр забезпечує захист.
Концентрація випробовувального газу складає 0,5 % (об’ємна частка).
Проскокова концентрація повинна складати 5 мл/м3.
Десорбція
Впливають на фільтри випробовувальним газом протягом 10 хв за тих самих умов, які визначено для випробовування сорбції.
Після дозування фільтри герметично упаковують і зберігають за температури приблизно 20 °С протягом (3 ± 1) днів.
Після зберігання пропускають через фільтр чисте повітря з відповідною випробовувальною швидкістю потоку, визначеною в 7.12.1, за температури (20 ± 1) °С і відносної вологості (70 ± 2) % протягом 2 год. Визначають вихідну концентрацію випробовувального газу протягом випробовування десорбції.
Таблиця 10 — Умови випробовувань фільтрів А, В, Е, К
Тип І клас фільтра |
Випробовувальний газ |
Концентрація випробовувального газу |
Проскокова концентрація, мл/м3 |
||
% (об'ємна частка) |
мг/л |
||||
А1 |
Циклогексан (С6Н12) |
0,05 |
1,8 |
10 |
|
|
Хлор (СІ2) |
0,05 |
1,5 |
0,5 |
|
В1 |
Сірководень (H2S) |
0,05 |
0,7 |
10 |
|
|
Ціанід водню (HCN) |
0,05 |
0,6 |
10* |
|
Е1 |
Діоксид сірки (SO2) |
0,05 |
1,3 |
5 |
|
К1 |
Аміак (NH3) |
0,05 |
0,4 |
25 |
|
А2 |
Циклогексан (СбН12) |
0,1 |
3,5 |
10 |
|
|
Хлор (СІ2) |
0,1 |
3,0 |
0,5 |
|
В2 |
Сірководень (H2S) |
0,1 |
1,4 |
10 |
|
|
Ціанід водню (HCN) |
0,1 |
1,1 |
10* |
|
Е2 |
Діоксид сірки (SO2) |
0,1 |
2,7 |
5 |
|
К2 |
Аміак (NH3) |
0,1 |
0,7 |
25 |
|
АЗ |
Циклогексан (СбН12) |
0,5 |
17,5 |
10 |
|
|
Хлор (СІ2) |
0,5 |
15,0 |
0,5 |
|
ВЗ |
Сірководень (H2S) |
0,5 |
7,1 |
10 |
|
|
Ціанід водню (HCN) |
0,5 |
5,6 |
10* |
|
ЕЗ |
Діоксид сірки (SO2) |
0,5 |
13,3 |
5 |
|
КЗ |
Аміак (NH3) |
0,5 |
3,5 |
25 |
|
* У повітрі, яке надходить, може іноді бути присутній CjNa. Загальна проскокова концентрація (CaNa+HCN щувати 10 мл/м3. |
не повинна переви- |
Таблиця 11 — Умови випробовувань спеціальних фільтрів
Тип фільтра |
Випробовувальна речовина — газ |
Концентрація випробовувального газу в повітрі |
Проскокова концентрація |
NOP НдР |
Оксид азоту (NO)* Діоксид азоту (NOj)* Випари ртуті (Нд) |
0,25 % 3,1 мг/л (об’ємна частка) 0,25 % 4,8 мг/л (об’ємна частка) 1,6 мл/м3 (13±1) мг/м3 |
5 мл/м3 ** 5 мл/м3 ** 0,1 мг/м3 |
|
Таблиця 12 — Умови випробовування фільтрів типу АХ
Випробовувальна речовина |
Концентрація тест-газу в повітрі |
Проскокова концентрація, мл/м3 |
||
Диметиловий ефір (СН3-О-СН3) |
0,05 % (об'ємна частка) |
0,95 мг/л |
5 |
|
Ізобутан (С4Н10) |
0,25 % (об'ємна частка) |
6,0 мг/л |
5 |
Рівень шуму
Принцип
Одягають пристрій на випробовувана і вимірюють рівень шуму в дБ (А) у вухах випробовувана.
Устатковання
Мікрофони, здатні розміститися у вухах випробовувана.
Шумомір типу 1 або 2, як це визначено в ІЕС 651.
Процедура
Виконайте калібрування шумоміра відповідно до інструкцій виробника.
Упевніться в тому, що випробний пристрій споряджений повністю зарядженим елементом живлення й одним з типів фільтрів, призначених для використовування з пристроєм.
Прикріпіть до випробовувана мікрофони в центрі кожної вушної раковини на однаковому горизонтальному рівні.
Попросіть користувача одягнути пристрій.
Увімкніть живлення пристрою і послідовно виміряйте за допомогою шумоміра, встановленого на вимірювання навантаги з частотною характеристикою А, рівень звукового тиску для кожного з двох вух.
Перевірте фоновий рівень шуму у випробовувальному приміщенні, який повинен бути не менше ніж на 10 дБ (А) нижчий, ніж виміряний для пристрою, і за необхідності відрегулюйте фоновий рівень шуму так, щоб задовольнити цю умову.
Занесіть до звіту максимальний із результатів як шум, створюваний пристроєм і чутний користувачем.
Повторіть процедуру для повного набору типів фільтрів, призначених для використовування з пристроєм.
Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі
Принцип
Пристрій закріплюють на Шеффілдівському муляжі голови (тулуба) і встановлюють мінімальну швидкість повітряного потоку. Постачають дихальне повітря з визначеною швидкістю потоку з дихальної машини і визначають вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі.
Випробовувальне устатковання
Типову будову устатковання із використовуванням одноциліндрової дихальної машини показано на рисунку 10.
Дихальна машина з соленоїдними клапанами, що їх контролює машина.
Допоміжна легеня.
Шеффілдівська голова (муляж).
Витратомір діоксиду вуглецю, аналізатори і поглинач. Поглинач діоксиду вуглецю необхідний для запобігання накопичуванню діоксиду вуглецю у контурі випробовувального устатковання.
За необхідності засоби для розміщення і випробовування пристроїв з капюшоном, які не містять наголовного гарнітура і герметизуються навколо шиї (див. додаток А).
Процедура