НПАОП 0.00-5.10-96. Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів


При наявності у котла кількох пальників їх запалювання виконується послідовно.

Якщо при розпаленні погаснуть всі або частина запалених пальників, негайно припинити подачу газу до них, вилучити з топки запальник і провентилювати топку та газоходи протягом 10 - 15 хвилин. Тільки після цього повторно запалити пальники.

Запалюючи пальники, не слід стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду з топки полум'я. Оператор має бути забезпечений засобами індивідуального захисту (захисні окуляри та ін.).

Операторові забороняється:

а) запалювати в топці погаслий газ без закриття подачі газу на пальники котла попередньої вентиляції топки і газоходів;

б) запалювати газовий факел від сусіднього пальника.

Запалювання топок котлів, обладнаних автоматикою, виконувати з обов'язковим додержанням вимог Інструкції заводу-виготівника котлів або спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій з обслуговування автоматики.

2.2.6. При паровому розпиленні рідкого палива для розпалювання форсунки в топку ввести палаючий розпалювальний факел, подати пар до форсунки, а після цього - паливо шляхом поступового відкриття вентиля.

Після запалення мазуту, змінюючи подачу мазуту, пари і повітря, відрегулювати горіння.

2.2.7. При механічному розпиленні мазуту після внесення в топку палаючого розпалювального факела або включення автоматики розпалювання, причинити повітряний шибер і, поволі відкриваючи вентиль, подати мазут в топку. Після того, як мазут займеться, відрегулювати горіння.

2.2.8. Розпалювальний факел видалити з топки лише тоді, коли горіння стане тривалим. Якщо мазут не загорівся, негайно припинити подачу його в форсунки, забрати з топки розпалювальний факел і провентилювати топку, газоходи і повітряпроводи протягом 10 - 15 хвилин, установити причину незагорання палива та усунути її. Тільки після цього знову приступити до розпалювання форсунки.

При наявності у котлах кількох форсунок розпалювання їх виконувати послідовно.

Якщо при разпалюванні погаснуть всі працюючі форсунки, негайно припинити подачу в них палива, видалити з топки ручні розпалювальні факели і провентилювати топку, димоходи і воздухопроводи протягом 10 - 15 хвилин при працюючому димососі і вентиляторі. Після цього можна знову розпалювати форсунки.

Якщо погасне частина працюючих форсунок, слід негайно припинити подачу палива в ці форсунки, а потім запалити їх з допомогою палаючого ручного розпалювального факела.

Розпалюючи форсунки, не можна стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду полум'я.

Операторові забороняється запалювати факел форсунки від сусідньої розжареної кладки топки (без розтоплювального факела).

2.2.9. Коли з відкритого запобіжного клапана або повітряного вентиля почне виходити пара, закрити запобіжний клапан або повітряний вентиль і відкрити продувальний вентиль за пароперегрівачем.

2.2.10. Підтягування болтів, лазів, люків під час розпалювання котла виконувати з великою обережністю, тільки нормальним ключем, без застосування подовжуючих важелів і в присутності особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів.

Для котлів з робочим тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см2) підтягування болтів, лазів і люків допускається при тискнені не більш 50 відсотків робочого тиску, від 0,6 до 6 МПа (6 до 60 кгс/см2) - при тиску не більш 0,3 МПа (3 кгс/см2), понад 6 МПа (60 кгс/см2) - при тиску не більш 0,5 МПа (5 кгс/см2).

2.2.11. При розпаленні вести контроль за переміщуванням елементів котла при тепловому розширенні за покажчиками переміщування (реперами).

2.3. При включенні котла в роботу оператор повинен:

2.3.1. Перевірити:

а) справність дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра і живильних пристроїв;

б) показання знижених покажчиків рівня води за покажчиками рівня води прямої дії;

в) включення і працездатність автоматики безпеки, сигналізаторів і апаратури автоматичного управління котлів;

г) продувку котла.

Перевірка справності дії запобіжних клапанів, показників рівня води, манометра, а також продувка котла повинні проводитись в рукавицях, з метою виключення опіків обслуговуючого персоналу.

Забороняється пуск у роботу котлів з несправною арматурою, живильними приладами, автоматикою безпеки і засобами проти аварійного захисту і сигналізації.

2.3.2. Включення котла в паропровід необхідно виконувати поволі, після ретельного прогріву і продувки паропроводу. При прогріві стежити за справністю паропроводу, компенсаторів, опор і підвісок, а також за рівномірним розширенням паропроводу. При виникненні вібрації чи різких ударів припинити прогрів до усунення дефектів.

2.3.3. При підключенні котла до паропроводу, що знаходиться в роботі, слід пересвідчитися, що тиск в котлі є рівним або нижчим за тиск в паропроводі (але не більш як на 0,05 МПа 0,5 кгс/см2), при цьому горіння в топці зменшити. Якщо при цьому в паропроводі будуть виникати поштовхи або гідравлічні удари, негайно припинити включення котла і збільшити продувку паропроводу.

2.3.4. В міру підвищення навантаження котла зменшити продувку пароперегрівача, а при досягненні приблизно половини нормального навантаження - продувку припинити.

2.3.5. Час початку розпалювання і включення котла в роботу записати в змінному журналі.

2.4. При роботі котла оператор повинен:

2.4.1. Уважно стежити за справністю котла і всього устаткування котельної і суворо дотримувати встановленого режиму роботи котла.

2.4.2. Виявлені в процесі роботи устаткування несправності записувати в змінний журнал. Вживати термінових заходів до усунення несправностей, що загрожують безпечній і безаварійній роботі устаткування. Якщо несправності усунути власними силами неможливо, повідомити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної).

2.4.3. Особливу увагу під час роботи звертати на:

а) підтримування нормального рівня води в котлі і рівномірне живлення його водою. При цьому не допускати, щоб рівень води опускався нижче допустимого нижчого рівня чи підіймався вище допустимого вищого рівня;

б) підтримування нормального тиску пари (підвищення тиску в котлі вище дозволеного не допускається);

в) підтримування температури перегрітої пари, а також температури живильної води економайзера;

г) нормальну роботу пальників (форсунок).

2.4.4. Перевірка справності дії манометрів, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води і живильних насосів повинна виконуватись із записом у змінний журнал у такі терміни:

а) для котлів з робочим тиском до 1,4 МПа (14 кгс/см2) включно - не рідше одного разу на зміну;

б) для котлів з робочим тиском понад 1,4 МПа (14 кгс/см2) і до 4 МПа (40 кгс/см2) включно - не рідше одного разу на добу (крім котлів, установлених на теплових електростанціях);

в) для котлів, установлених на теплових електростанціях, відповідно до графіка, затвердженого головним інженером.

Про результати перевірки необхідно зробити запис у змінному журналі.

2.4.5. Перевірка справності манометра виконується з допомогою триходового крана або запірних вентилів, що заміняють його, шляхом встановлення стрілки манометра на нуль.

Не рідше одного разу на 12 місяців манометри повинні бути перевірені з установленням клейма або пломби відповідно до порядку, передбаченого Держстандартом України.

2.4.6. Перевірка покажчиків рівня води проводиться шляхом їх продувки. Справність знижених покажчиків рівня перевіряється порівнянням їх показань із показаннями покажчиків рівня води прямої дії.

2.4.7. Справність запобіжних клапанів перевіряється примусовим короткочасним їх "підривом".

Робота котлів із зламаними чи невідрегульованими запобіжними клапанами забороняється.

Забороняється заклинювати запобіжні клапани або додатково навантажувати їх.

2.4.8. Справність всіх живильних насосів або інжекторів необхідно перевіряти шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу.

2.4.9. Перевірка справності сигналізації та автоматичного захисту повинна проводитись у відповідності з графіком та інструкцією, розробленими та затвердженими адміністрацією підприємства (власником котлів) в установленому порядку.

2.4.10. Закидання твердого палива на колосникові грати ручної топки здійснювати невеликими порціями, якомога швидше, при ослабленому або виключеному дутті. При наявності кількох завантажувальних дверець завантаження палива крізь кожні дверцята здійснювати за чергою, після того як раніш закинуте в попередні дверцята паливо почне розгорятися.

Висоту шару палива на колосникових гратах підтримувати залежно від сорту та якості палива за вказівкою адміністрації. При збільшенні навантаження котла необхідно спочатку збільшити тягу, а після цього додати дуття, при зниженні - спочатку зменшити дуття, а потім - тягу. Дверцята топок повинні бути зачинені і замкнені на клямки.

2.4.11. Якщо котел працює на газоподібному паливі для збільшення навантаження, необхідно поступово спочатку збільшувати подачу газу (а потім повітря) і відрегулювати тягу, для зменшення - спочатку убавити подачу повітря, потім газу, після чого відрегулювати тягу.

Якщо при роботі котла на газі погаснуть всі пальники або частина з них (припиниться подача повітря до пальників, що працюють із примусовою подачею повітря, чи різко підвищиться тиск газу перед пальниками), негайно припинити подачу газу до пальників, перекривши для цього вимикальну арматуру перед пальниками, провентилювати топку, газоходи і повітроводи, з'ясувати та усунути причину порушення нормального режиму горіння, після цього розпочати повторне розпалювання котла, зробивши відповідний запис у вахтовому журналі.

2.4.12. При роботі котла на рідкому паливі для збільшення навантаження додати тягу, збільшити подачу повітря, потім мазуту (на парових форсунках перед збільшенням подачі мазуту збільшити подачу пари); для зменшення - спочатку зменшити подачу мазуту, пари і повітря, а потім зменшити тягу.

У разі, якщо при роботі котла на рідкому паливі погаснуть всі форсунки, негайно припинити подачу палива (а також пари при паровому розпиленні), зменшити дуття і тягу та усунути причину припинення горіння.

2.4.13. Періодичну продувку котла проводити в терміни, встановлені згідно з графіком та інструкцією, розробленими та затвердженими адміністрацією підприємства (власником котлів), у присутності старшого по зміні оператора. Про належну продувку котла повинні бути попереджені персонал, який працює в котельній, а також особи, які ремонтують сусідні котли. До продувки переконатись у справності водовказівних приладів, пристроїв живлення і наявності води в баках живлення, а також у тому, що котли, які знаходяться в ремонті або чистці, відключені від продувальних ліній у відповідності з п. 1.13.

Рівень води в котлі перед продувкою повинен бути трохи вищим від нормального.

Відкриття продувальної арматури виконувати обережно і поступово. При наявності двох запірних пристроїв спочатку відкрити другий від котла пристрій, а після припинення продувки спочатку закрити перший від котла пристрій.

Періодична продувка повинна виконуватися двома особами, одна з яких безпосередньо відкриває і закриває вентилі, а друга спостерігає за водовказівними приладами. В разі виникнення в продувальних лініях гідравлічних ударів, вібрації трубопроводу чи інших відхилень від нормальних режимів роботи продувка повинна бути негайно припинена. По закінченні продувки треба переконатися, що запірні органи на продувній лінії надійно закриті і не пропускають воду.

Забороняється здійснювати продувку при несправній продувальній арматурі, відкривати і закривати арматуру ударами молотка чи інших предметів, а також за допомогою подовжуючих важелів. Час початку і закінчення продувки котла слід записати в змінному журналі.

2.4.14. Забороняється проводити під час роботи котла підчеканення заклепочних швів, заварку елементів котла і т. п.

2.4.15. Чищення ручної топки проводити при зниженому навантаженні котла, ослабленому або виключеному дутті і зниженій тязі.

При ручному золовидаленні шлак і золу, які видаляються з топки в бункер, заливають водою в самому бункері або у вагонетці, якщо остання встановлена під шлаковим затвором в ізольованій камері. Спуск шлаку і золи виконувати з відома старшого оператора котла. Перед спуском шлаку і золи з бункера чи топки попередити всіх робітників, які знаходяться в зольному приміщенні.

При відкриванні шлакових затворів не дозволяється перебувати поблизу них.

При вилученні шлаку і золи з топки безпосередньо на робочу площадку над місцем їх заливки включити витяжну вентиляцію.

2.4.16. Видалення з поверхні нагрівання котлів шлаку, золи обдуванням виконувати в терміни, встановлені адміністрацією підприємства (власником котлів). Перед обдуванням котла збільшити тягу. Якщо тяга не може бути збільшена, послабити горіння в топці шляхом зменшення дуття. Обдування проводити за ходом газів, починаючи з поверхні нагрівання, розміщених у топковій камері чи в першому газоході котла. Про проведення цієї роботи необхідно попередити весь персонал, який його обслуговує.

Щоб уникнути опіків, слід ставати осторонь від дверцят.

Обдувку негайно припинити, якщо під час її проведення виникає вибивання газів через люки, а також при виявленні несправностей котла або обдувального пристрою.

2.4.17. Всі пристрої та прилади автоматичного управління і безпечної роботи котла підтримувати в справному стані і регулярно перевіряти. Порядок і терміни перевірки повинні бути вказані в інструкції, розробленій та затвердженій адміністрацією підприємства (власником котла) в установленому порядку.

2.5. При зупинці роботи котла оператор повинен:

2.5.1. В усіх випадках зупинення, за винятком аварійного, необхідно проводити тільки після одержання письмового дозволу адміністрації підприємства (власника котла).

При зупиненні котла:

а) підтримувати рівень води в котлі вище середнього робочого положення;

б) припинити подачу палива в топку;