---

Загальну схему устатковання показано на рисунку 2а).

Рекомендовано використовувати випробовувапьну атмосферу з концентрацією випробовувальної речовини від 0,1 % до 1 % (об’ємна частка). Точне визначення підсмоктування за допомогою відпо­відних приладів забезпечується в діапазоні від 0,01 % до 20 % залежно від вихідної концентрації випробовувальної речовини.

Концентрацію гексафториду сірки в випробовувальній атмосфері і всередині лицевої частини вимірюють і реєструють відповідними приладами І упевнюються, що час реакції системи виявляння II відповідає 7.3.4.4.

Випробовують в умовах навколишньої температури і вологості.

Застосовують визначену в 7.3.5 процедуру.

Значення коефіцієнта підсмоктування (Р) розраховують за результатами вимірів, проведених в останні 100 с кожної з вправ, щоб уникнути змішування результатів послідовних вправ.

Значення Р у відсотках розраховують за формулою:

Р=£г .100,
Сі

де Сі — концентрація випробовувальної речовини в камері;

С₂ — концентрація випробовувальної речовини у дихальній зоні апарата.

Під час вимірювання Сг бажано застосовувати інтегрувальний реєстратор.

Загальну будову устатковання показано на рисунку 2Ь).

Аерозоль хлориду натрію отримують із 2 % розчину NaCI у здистильованій воді. Застосовують розпилювач Колісона, який потребує створення об’ємної швидкості потоку повітря 100 л/хв за тиску 7 бар. Розпилювач і його корпус приєднують до трубопроводу, де забезпечується постійний потік повітря. У разі потреби для отримання повністю сухих часток в аерозолі треба нагрівати або осу­шувати повітря.

Середня концентрація хлориду натрію у ковпаку повинна становити (8 ± 4) мг/м³ і змінюватися в межах ефективного робочого об’єму не більше ніж на 10 %. Розподіл часток за розміром повинен бути в межах від 0,02 мкм до 2 мкм еквівалентного аеродинамічного діаметра за середньомасового діаметра 0,6 мкм.

Для вимірювання концентрації хлориду натрію всередині лицевої частини використовують полум’яний фотометр. Загальні характеристики приладу такі:

1. фотометр повинен бути спеціально призначений для безпосереднього аналізування аерозолю NaCI;

2. фотометр повинен бути здатний вимірювати концентрацію NaCI у діапазоні від 5 нг/м³до 15 мг/м³;

3. об’єм відбору проб для фотометра не повинен перевищувати 15 л/хв;

4. час реагування приладу, за винятком системи відбирання проб, не повинен перевищувати 500 мс;

5. чутливість приладу до інших речовин повинна бути зменшена, особливо до вуглецю, концентрація якого може змінюватися протягом дихального циклу. Це досягається забезпеченням ширини смуги пропускання інтерференційного фільтра не більше ніж 3 нм за наявності всіх фільтрів для інших побічних смуг.

Пробовідбірні трубки повинні бути пластиковими з номінальним внутрішнім діаметром 4 мм, через які надходить повітря. Якщо фотометр не містить помпи, під час випробовувань необхідно застосо­вувати здатну до регулювання помпу для відбирання проб повітря. Для деяких типів фотометрів може бути потрібне розведення проби чистим повітрям. Помпа повинна забезпечувати мінімізацію втрат аерозолю всередині помпи і змін у об’ємному потоці, спричинених змінами тиску в пробовідбірній зоні.

Примітка. Придатними вважають окремі типи поршневих помп.

Концентрацію аерозолю в ковпаку (камері) в процесі випробовувань контролюють через окрему систему відбирання проб, щоб запобігти забрудненню системи відбирання проб із лицевої частини. Бажано використовувати окремий полум’яний фотометр.

У випадку, якщо застосовування другого фотометра неможливе, дозволено використовувати окрему систему відбирання проб і один фотометр. У такому випадку необхідно дочекатися повер­нення показників фотометра до фонового рівня.

Випробовують за кімнатної температури і відносної вологості під ковпаком не більше ніж 60 % за ввімкненого розпилювача.

Застосовують визначену в 7.3.5 процедуру.

Значення коефіцієнта підсмоктування (Р) розраховують за результатами вимірів, проведених в останні 100 с кожної з вправ, щоб уникнути змішування результатів послідовних вправ.

Значення Р у відсотках розраховують за формулою:

Р=^-1,25-100,
Сі

де С] — концентрація хлориду натрію у випробовувальному повітрі;

С₂— концентрація хлориду натрію у дихальній зоні випробовувального апарата.

Коефіцієнт 1,25 долучений з огляду на затримування хлориду натрію легенями.

Коефіцієнт отримують зі співвідношення швидкості потоку повітря пристрою 120 л/хв і швид­кості дихання користувача 40 л/хв.

Площу поля зору вимірюють Із використовуванням апертометра Столя (див. рисунок 3), моди­фікованого так, щоб підтримувати випробний капюшон (шолом) у положенні ношення. Для оціню­вання використовують показану на рисунку 4 діаграму. Випробовують зі швидкістю подавання повітря на рівні визначеної виробником мінімальної об’ємної швидкості потоку.

Також площу поля зору оцінюють протягом експлуатаційних випробовувань.

Таблиця 9 — Використовування результатів, отриманих відповідно до 7.4 і 7.16

Розміщують і утримують укомплектований пристрій на муляжі голови в положенні ношення. Забезпечивши горизонтальне розміщення осі голови, дозволяють сталевій кульці (діаметром 22 мм, вагою приблизно 44 г) впасти з висоти 130 см у центр оглядового скла. Удару потрібно завдавати перпендикулярно поверхні оглядового скла. Випробовують із подаванням повітря на рівні визначе­ної виробником мінімальної об'ємної швидкості потоку.

Випробовують два зразки.

Розміщують пристрій з повністю зарядженими елементами живлення і чистим(и) фільтром(-ами) на Шеффілдівському муляжі голови (тулуба) і вмикають відповідно до інформації, наданої виробни­ком. За необхідності застосовують процедуру припасування, зазначену в додатку А.

Вимірюють опір диханню на видиху для пристрою, надягненого на штучний муляж голови або тулуба в прямому положенні, тобто дивлячись вперед.

Вимірюють опір диханню на видиху як статичний тиск поблизу ротового отвору муляжа із засто­совуванням дихальної машини, відрегульованої на 25 циклів/хв і 2,0 л/хід або створюють безперервний потік 160 л/хв. Повітряний потік приводять до 23 °С і абсолютного тиску 1 бар.

Вимірюють потік відфільтрованого повітря в пристрої за нульового зворотного тиску і кімнатної температури. Вимірюють початкову швидкість потоку і швидкість потоку після тривалої роботи для встановлення визначеної виробником тривалості роботи.

Рекомендовано застосовувати рідинний або електронний мікроманометр.

Пристрій споряджають повністю зарядженим елементом живлення і новим(и) фільтром(-ами).

Для визначання повного заряджання елемента живлення рекомендовано таку процедуру.

Забезпечують нормальну роботу пристрою до досягнення очевидного зниження повітряного потоку. Вимикають пристрій і виконують заряджання елемента живлення згідно з інструкцією виробника.

Залежно від конструкції пристрою розміщують його у відповідне устатковання. Приклади устатко­вання показано на рисунках 5, 6 або 7.

Упевнюються в герметичності усіх з’єднань.

У випадку застосовування адаптера переконуються у відсутності будь-яких втрат тиску (потоку).

Пристрої з шийними зав'язками необхідно розміщувати на муляжі голови з регулюванням зав'язки, яке відповідає ношенню пристрою, і з приєднаним до дихальної зони через порожнину оглядового скла мікроманометром так, щоб забезпечити відсутність впливань швидкості повітря.

Примітка. Можливе впливання потоку повітря, який пройшов через отвір для вимірювання тиску, на показники тиску.

Увімкніть пристрій і відрегулюйте вентилятор (рисунок 5) або всмоктувальний пристрій (рису­нок 6) так, щоб пластиковий мішок не змінював об’єму, тобто забезпечувався нульовий тиск.

Мікроманометр повинен показувати нульовий тиск, але спостереження за пластиковим мішком часто є точнішим методом контролювання тиску всередині еластичної камери.

Занесіть до звіту показники витратоміра. Продовжуйте забезпечувати нульовий тиск і повторіть вимірювання потоку з інтервалами у 5 хв до досягнення загального часу ЗО хв.

Розрахуйте середнє значення для семи вимірювань і занесіть його до звіту як початкову швидкість потоку.

Увімкніть пристрій і відрегулюйте засоби всмоктування так, щоб мікроманометр показував нульовий тиск.

Занесіть до звіту показники витратоміра. Продовжуйте забезпечувати нульовий тиск і повторіть вимірювання потоку з інтервалами у 5 хв до досягнення загального часу ЗО хв.

Розрахуйте середнє значення для семи вимірювань і занесіть його до звіту як початкову швидкість потоку.

Після вимірювання початкової швидкості потоку, як це зазначено в 7.7.5, від’єднайте вимірю­вальне устатковання від пристрою і вимкніть нагнітальний (всмоктувальний) пристрій.

Залиште пристрій працюючим і одягненим на муляж голови на час, який на 1 год менше, ніж визначена виробником тривалість роботи, і потім знову приєднайте вимірювальне устатковання, як показано відповідно на рисунках 5, 6 або 7.

Виміряйте і занесіть до звіту швидкість потоку, як зазначено в 7.7.5, за загального витраченого часу роботи (охоплюючи перші ЗО хв, витрачені на вимірювання початкової швидкості потоку), який дорівнює визначеній виробником тривалості роботи.

Випробовувальне устатковання і випробовувальну атмосферу зазначено в EN 143 з такими змінами. У випробовувальній атмосфері повинні знаходитися фільтр і вітрогін. Перед випробову­ванням пристрій забезпечують новими фільтрами і повністю зарядженим елементом живлення. Спо­ряджений повністю зарядженим елементом живлення і чистим(и) фільтром(-ами) укомплектований пристрій випробовують із використовуванням ШеффІлдівського муляжу голови, приєднаного до дихальної машини, відрегульованої на ЗО л/хв (20 циклів/хв, 1,5 л/хід, синусоїдне дихання).

Вмикають пристрій за концентрації доломітового пилу (400 ±100) мг/м³ доти, поки добуток кон­центрації пилу і часу випробовувань не складе:

1. Для лише протиаерозольного фільтра

ТН1Р — 400 мгтод/м³

ТН2Р — 400 мгтод/м³

ТНЗР — 200 мгтод/м³.

Наприклад, для ТН1Р добуток може бути 400 мг/м³ для 1 год або 300 мг/м³ для 1,33 год.

2. Для лише протигазового фільтра

Вимоги до граничної пилоємності не застосовують.

3. Для скомбінованих фільтрів

ТН1 (Газ)Р — 200 мгтод/м³

ТН2 (Газ)Р — 200 мгтод/м³

ТНЗ (Газ)Р — 100 мгтод/м³, де газ дорівнює газовому складнику класифікації, d) Для спеціальних фільтрів 100 мгтод/м³.