НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

МІКРОМАНОМЕТРИ РІДИННІ
ТИПУ мкм

Методика повірки (калібрування)

Д

БЗ Ne 4-2011/455

СТУ 7225:2011

Видання офіційне

















Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») спільно з Технічним комітетом «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63) Держспоживстандарту України

РОЗРОБНИКИ. М. Винокуров, канд.фіз.-мат.наук (науковий керівник), С. Любецький

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р № 37

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 8.096-82)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2011

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 1

  4. Операції та засоби повірки 2

  5. Умови повірки і підготовка до неї 2

  6. Методика проведення повірки З

  7. Оформлення результатів повірки 6

Додаток А Методика визначення поправки до висоти стовпа води 6

Додаток Б Форма протоколу повірки 7

Додаток В Значення густини дистильованої води 8ДСТУ 7225:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

МІКРОМАНОМЕТРИ РІДИННІ ТИПУ МКМ

Методика повірки (калібрування)

МЕТРОЛОГИЯ

МИКРОМАНОМЕТРЫ ЖИДКОСТНЫЕ ТИПА МКМ

Методика поверки (калибровки)

METROLOGY

THE LIQUID MICROMANOMETERS OF MKM-TYPE

Procedure of verification (calibration)

Чинний ВІД 2011-08-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на мікроманометри рідинні типу МКМ (далі — прилади) класу точності 0,01 із діапазонами вимірювань розрідження від мінус 100 Па до мінус 4000 Па та надлишкового тиску від 100 Па до 4000 Па, встановлює методи та засоби їхньої первинної та періодичної повірки й калі­брування (далі — повірка).

Методи та засоби, що вказані в цьому стандарті, можуть бути застосовані під час проведення ме­трологічної атестації приладів.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок про­ведення

ДСТУ 3711-98 Засоби вимірювань тиску. Терміни та визначення

ДСТУ 3989-2000 Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів

ДСТУ ГОСТ 8.187:2009 ГСП. Государственный специальный эталон и общесоюзная поверочная схема для средств измерений разности давлений до 4 • 104 Па (ДСВ. Державний спеціальний еталон і загальносоюзна повірочна схема для засобів вимірювань різниці тисків до 4 ■ 104 Па)

ГОСТ 1012-72 Бензины авиационные. Технические условия (Бензини авіаційні. Технічні умови)

ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода дистильована. Технічні умови) ГОСТ 9433-80 Смазка ЦИАТИМ-221. Технические условия (Мастило ЦИАТИМ-221. Технічні умови).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, установлені в ДСТУ 2681 та ДСТУ 3711.

Нижче подано терміни, додатково вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

Видання офіційне

  1. серія спостережень

Послідовність вимірювань за різних значень висот стовпа води

  1. бісектор

Зображення в окулярі, що складається із двох секторів

  1. сильфонний прес

Пристрій для створення тиску (прес із рухомою частиною — сильфоном)

  1. тіньовий рухомий індекс

Сформована за допомогою оптичного пристрою темна лінія на світлому фоні.

  1. ОПЕРАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ПОВІРКИ

    1. Для проведення повірки приладів виконують такі операції:

  • зовнішній огляд відповідно до 6.1;

  • опробовування відповідно до 6.2;

  • контроль метрологічних характеристик відповідно до 6.3.

  1. Під час проведення повірки приладів застосовують робочий еталон згідно з ДСТУ ГОСТ 8.187 — рідинний мікроманометр типу ПМКМ зі складу вторинного еталона із діапазонами вимірювання розрід­ження від мінус 100 Па до мінус 4000 Па та надлишкового тиску від 100 Па до 4000 Па із середнім квад­ратичним відхиленням S= 0,1 Па.

  2. Під час проведення повірки приладів застосовують засоби вимірювальної техніки і пристрої:

  • пристрій для створення тиску;

  • скляний рідинний термометр із діапазоном вимірювань від 15 °С до 30 °С і ціною поділки не більше ніж 0,5 °С;

  • рівень із ціною поділки 15";

  • психрометр аспіраційний чи гігрометр із верхньою границею вимірювань відносної вологості повітря 100 %.

  1. Під час проведення повірки дозволено застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, відповідні по точності і границям відтворювань (вимірювань) вимогам цього стандарту.

Засоби вимірювальної техніки, які застосовують під час повірки приладів, мають бути повірені.

  1. УМОВИ ПОВІРКИ І ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ

    1. Для проведення повірки приладів необхідно дотримуватися таких умов:

  • температура повітря у приміщенні має бути (20 ±2) °С за швидкості зміни не вище ніж 0,3 °С/год;

  • вимірювання температури повітря у приміщенні — на відстані не більше ніж 0,5 м від поверхні стола, на якому встановлені прилад, який повіряють, та робочий еталон;

  • відносна вологість повітря має бути від ЗО % до 80 %;

  • стіл, на якому встановлюють прилад, який повіряють, та робочий еталон, повинен мати основу, яка повинна виключати вплив тряски та вібрації на роботу приладів, і забезпечувати встановлення їх за рівнем у робоче положення.

  1. Перед проведенням повірки повинні бути проведені підготовчі роботи відповідно до 5.2.1—5.2.5.

    1. Прилад, який повіряють, та робочий еталон повинні бути встановлені на столі.

    2. Зі штуцерів та базової площі повинні бути зняті запобіжні ковпачки, за наявності на верти­кальній трубі нерухомої посудини другого штуцера він повинен бути закритий заглушкою.

    3. Базова площадка, стійки та кінцеві міри повинні бути очищені від консервувального масти­ла безкислотним бензином згідно з ГОСТ 1012.

    4. Напрямні стійки повинні бути змащені мастилом ЦИАТИМ-221 згідно з ГОСТ 9433.

    5. Посудини та з’єднувальна гумова трубка повинні бути промиті дистильованою водою згідно з ГОСТ 6709 таким чином:

  1. кран зливного штуцера нерухомої посудини повинен бути закритий;

  2. у рухому посудину заливають дистильовану воду;рухому посудину встановлюють у крайнє верхнє положення та через кран зливного штуцера нерухомої посудини заливають воду. Промивання виконують не менше двох разів;

  3. крізь штуцер зливного крана нерухомої посудини заливають у мікроманометр від 300 мл до 500 мл дистильованої води;

  4. перед повіркою прилад, який повіряють, та робочий еталон, заповнені дистильованою водою, повинні знаходитися на робочому столі не менше доби за температури оточуючого повітря.

    1. У разі надання приладу в повірку кінцеві міри, індикатор і термометр, що входять до його складу, повинні мати чинні свідоцтва про повірку (метрологічну атестацію).

  1. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

    1. Зовнішній огляд

За зовнішнього огляду встановлюють відповідність приладів таким вимогам:

  • відсутність дефектів на корпусі приладу та литих деталях, захищених лакофарбовим покриттям, що погіршує його зовнішній вигляд та перешкоджають використовуванню;

  • відсутність ушкоджень та слідів корозії на напрямних вертикальних стійках та робочій поверхні площадки;

  • справність рівнів та наявність пломб;

  • еластичність гумової трубки, що з'єднує рухому і нерухому посудини приладу;

  • наявність написів на металевій табличці, що прикріплена до корпусу приладу, що повіряється: товарний знак підприємства-виробника, назва та тип приладу, границі вимірювань різниці тисків, клас точності, порядковий номер за системою нумерації підприємства-виробника, рік випуску.

  1. Опробовування

    1. Під час опробовування повинна бути встановлена відповідність приладу, який повіряють, таким вимогам:

  • установчі ґвинти повинні легко обертатися та забезпечувати встановлення приладу за рівнем;

  • механізм регулювання положення нерухомої посудини повинен переміщуватися повільно та без заїдань.

  • рухома посудина повинна переміщуватися по напрямним стійкам повільно, без заїдань та ривків, як за ручного, так і електромеханічного підіймання посудини;

  • під час підіймання чи опускання рухомої посудини ґумова трубка не повинна чіплятися за де­талі приладу, що повіряється, або перегинатися;

  • ґумова трубка для з’єднання приладу із сильфонним пресом повинна бути еластичною та не мати очевидних дефектів;

  • зображення тіньового рухомого індексу у полі зору мікроскопу повинно бути чітке та розташо­ване паралельно лініям бісектора;

  • прилад повинен бути герметичним.

  1. Герметичність приладу перевіряють за надлишкового тиску 4000 Па у послідовності, що вка­зана нижче:

  • за допомогою ґумової трубки з'єднують сильфонний прес зі штуцером вертикальної трубки не­рухомої посудини;

  • встановлюють рухому посудину у крайнє верхнє положення;

  • сильфонним пресом підвищують тиск у нерухомій посудині до появи тіньового рухомого індексу у середині бісектора мікроскопу;

  • витримують прилад під створеним тиском упродовж трьох хвилин. Якщо за цей час положен­ня нерухомого індексу не зміниться, прилад слід вважати герметичним.

  1. Стабільність нульового положення перевіряють у послідовності відповідно до 6.2.3.1—6.2.3.6.

    1. Перед перевіркою стабільності нульового положення приладу за допомогою електропри­воду піднімають та опускають 3—4 рази рухому посудину для вирівнювання температури води у ру­хомій та нерухомій посудині та для змочування стінок посудин.

    2. Рухому посудину приладу встановлюють у нижнє положення, за якого вимірювальний на­конечник індикатора буде спиратися на базову площадку та покази індикатора будуть складати:

2 —з ціною поділки 0,01 мм;

  1. 0,4 —з ціною поділки 0,001 мм.Перевіряють положення рухомого індексу у бісекторі мікроскопа. Індекс повинен знаходи­тися у середині бісектора. У випадку, коли рухомий індекс не знаходиться у середині бісектора, або знаходиться поза ним, регулюють положення нерухомої посудини по висоті до встановлення індексу в середині бісектора.

  2. Два рази підіймають та опускають рухому посудину приладу.

  3. Встановлюють рухому посудину приладу відповідно до 6.2.3.2 та перевіряють положення тіньового рухомого індексу в бісекторі мікроскопа відповідно до 6.2.3.3. Якщо зсув індексу не перевищує 5 мкм (чверть поділки бісектора мікроскопа), стабільність нульового положення вважають задовільною.

  4. Повторюють операції відповідно до 6.2.3.1—6.2.3.5 не менше двох разів.

6.2.4 Перевіряння вертикальності напрямних стійок та горизонтальності базової площадки для плоскопаралельних кінцевих мір виконують таким чином;

  • прилад за допомогою рівнів установлюють у робоче положення, за якого бульбашки в ампу­лах рівнів повинні знаходитися в середині ампул;

  • за допомогою рівня вимірюють кути відхилень від вертикалі кожної напрямної стійки у двох вертикальних площинах: у площині, що проходить крізь осі стійок, та перпендикулярної до неї площини. Кожен із кутів, що був виміряний, повинен бути не більше ніж Г;

  • рівень установлюють на базову площину у двох взаємно перпендикулярних напрямках та ви­мірюють кути її нахилу. Кожен з кутів, що був виміряний, повинен бути не більше ніж ЗО".

  1. Контроль метрологічних характеристик

    1. Звіряння приладу, що повіряється, з робочим еталоном проводять при з’єднанні їх за схемою, яку наведено на рисунку 1 відповідно до 6.3.1.1—6.3.1.15.

      1. Закривають кран 10, кран 8 завжди відкритий, а краном 5 відключають сполучення неру­хомих посудин між собою та з атмосферою (див. рисунок 1).

      2. Підіймають рухомі посудини.

      3. Встановлюють на кожну з базових площадок приладу та робочого еталона кінцеву міру довжиною 10 мм. Кінцеві міри необхідно встановлювати на базові площадки за допомогою рукавичок. Дозволено замінювати рукавички пінцетом або тканиною.

      4. Опускають на кінцеві міри рухомі посудини та встановлюють їх у положення, за якого по­кази індикатора будуть відповідати значенням відповідно до 6.2.3.2.

      5. Краном 5 сполучають нерухомі посудини між собою, уникаючи їхнє сполучення з атмосфе­рою (див. рисунок 1).

1, 2— рухома та нерухома посудини робочого еталона;