БЗ № 11-2013/348
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СПИРТ ЕТИЛОВИЙ
ТА ПРОДУКЦІЯ СПИРТОВМІСНА
Визначення вмісту азотистих сполук
Видання офіційне
Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2014
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Спиртогорілчані вироби, дріжджі» (ТК 64), Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» (ДНУ «УкрНДІспиртбіопрод») Департаменту харчової промисловості Міністерства аграрної політики України
РОЗРОБНИКИ: С. Олійнічук, д-р техн, наук; 3. Кравчук (науковий керівник); Т. Татарінова; О. Бабич; А. Кравчук
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 29 листопада 2013 р. № 1423
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2014
ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять 2
Суть методу 2
Засоби вимірювання та допоміжні пристрої, реактиви, матеріали 2
Відбирання проб З
Підготування до вимірювання З
Випробовування З
Опрацювання результатів 4
Контроль похибки та якості вимірювання 4
Оформлення результатів 5
Вимоги щодо безпеки 6
Додаток А Мікродифузійна чашка Конвея 7
Додаток Б Код продукції (код ДКПП) .........8
Додаток В Бібліографія 8ДСТУ 7437:2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СПИРТ ЕТИЛОВИЙ ТА ПРОДУКЦІЯ СПИРТОВМІСНА
Визначення вмісту азотистих сполук
СПИРТ ЭТИЛОВЫЙ И ПРОДУКТЫ СПИРТОСОДЕРЖАЩИЕ
Определение содержания азотистых соединений
ETHYL ALKOHOL AND ALKOHOL CONTAINING PRODUCTS
Determination of the total content of nitrogen compounds
Чинний від 2014-07-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
У цьому стандарті встановлено метод визначання вмісту загальної кількості азотистих сполук у спирті етиловому ректифікованому, спирті етиловому питному, спирті етиловому-сирці та спиртовмісних продуктах (продуктах брагоректифікації).
Діапазон визначення масової концентрації азотистих сполук у перерахунку на азот у безводному спирті — від 0,0002 г/дм3 до 0,020 г/дм3.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДК 016:2010 Державний класифікатор продукції та послуг
ДСТУ 3296-95 Виробництво етилового спирту з харчової сировини. Терміни та визначення
ДСТУ 4181:2003 Спирт етиловий ректифікований і спирт етиловий-сирець. Правила приймання і методи випробовувань
ДСТУ 5043:2008 Спирт етиловий і спиртовмісні рідини. Методи відбирання проб
ДСТУ 7237:2011 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека Загальні вимоги та номенклатура видів захисту
ДСТУ 7270:2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації
ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки до робочих місць)
ДСТУ Б А.3.2-12:2009 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Небезпечні речовини. Класифікація та загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги щодо безпеки)
Видання офіційне
ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основны види. Розташування й обслуговування)
ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови)
ГОСТ 3118-77 Кислота соляная. Технические условия (Кислота соляна. Технічні умови)
ГОСТ 4204-77 Реактивы. Кислота серная. Технические условия (Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови)
ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода здистильована. Технічні умови)
ГОСТ 9147-80 Посуда и оборудование лабораторные фарфоровые. Технические условия (Посуд і обладнання лабораторні порцелянові. Технічні умови)
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри)
ГОСТ 29227-91 (ИБО 835-1-81) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Піпетки поградуйовані. Частина 1. Загальні вимоги)
ГОСТ 29251-91 (ИБО 385-1-84) Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина 1. Загальні вимоги)
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
НПАОП 15.9-1.11-97 (ДНАОП 1.8.10-1.11-97) Правила безпеки для спиртового та лікеро- горілчаного виробництва.
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вжито терміни та визначення позначених ними понять згідно з ДСТУ 3296.
СУТЬ МЕТОДУ
Метод ґрунтується на розкладанні азотистих сполук під час концентрування зразка в присутності сірчаної кислоти з утворенням сульфату амонію, виділенні аміаку із застосуванням мікро- дифузійної методики Конвея, титрометричному визначенні кількості амонію, зв’язаного борною кислотою, та перераховуванні вмісту азоту в зразку на безводний спирт.
ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ТА ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ, РЕАКТИВИ, МАТЕРІАЛИ
Ваги аналітичні лабораторні — згідно з ДСТУ 7270.
Ваги торсіонні Т-20 з найбільшою межею зважування 20 г і похибкою зважування 0,1 мг — згідно з чинними нормативними документами.
Колби 1-200-2, 1-100-2, 1-50-2, 1-25-2 — згідно з ГОСТ 1770.
Бюретка 1-1-2-2-0,01 — згідно з ГОСТ 29251.
Піпетки 1-1-2-1 — згідно з ГОСТ 29227.
Склянка для зважування — згідно з ГОСТ 25336.
Крапельниця скляна лабораторна — згідно з ГОСТ 25336.
Порцелянова чашка для випаровування місткістю 200 см3 — згідно з ГОСТ 9147.
Баня водяна — згідно з чинними нормативними документами.
Мікродифузійна чашка Конвея — згідно з чинними нормативними документами. Мікродифу- зійна чашка Конвея — це кристалізатор із двома відділеннями: кристалізатор круглої чашоподібної форми, у центрі якого вмонтовано циліндричну чашечку меншого діаметра з нижчими стінками, ніж стінки кристалізатора. Кристалізатор закривається притертою скляною кришечкою (додаток А).
Кислота сірчана, х.ч. — згідно з ГОСТ 4204, розчин с (1/2 Н2БО4) = 1 моль/дм3.
Калію гідроксид, х.ч. — згідно з чинними нормативними документами, розчин масовою концентрацією 500 г/дм3.
Кислота соляна, х.ч. — згідно з ГОСТ 3118, розчин с (НСІ) = 0,02 моль/дм3.
Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709, звільнена від діоксиду вуглецю та аміаку.
Індикатор бромкрезоловий зелений — згідно з чинними нормативними документами.
Індикатор метиловий червоний — згідно з чинними нормативними документами.
Борна кислота, ч.д.а — згідно з чинними нормативними документами.
2-Пропанол, х.ч. — згідно з чинними нормативними документами, водний розчин з об’ємною часткою ЗО %.
Дозволено використовувати інші засоби вимірювальної техніки, випробувальне та допоміжне обладнання з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими від зазначених, а також матеріали та реактиви за якістю не гіршою від зазначеної в цьому стандарті.
ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Відбирають проби для визначення вмісту азотистих сполук у спирті етиловому та спиртовмісних продуктах відповідно до ДСТУ 5043.
Об’єм об’єднаної проби для визначення вмісту азотистих сполук має бути не менше ніж 1,0 дм3.
ПІДГОТУВАННЯ ДО ВИМІРЮВАННЯ
Готування розчину індикатора бромкрезолового зеленого
Наважку індикатора бромкрезолового зеленого масою (0,008 ± 0,002) г розчиняють у мірній колбі місткістю 25 см3 за температури 20 °С у водному розчині 2-пропанолу з об’ємною часткою ЗО % і доводять об’єм до позначки цим самим розчинником. Одержаний розчин перемішують і зберігають у склянці з темного скла за кімнатної температури протягом 180 діб.
Готування розчину індикатора метилового червоного
Наважку індикатора метилового червоного масою (0,004 ± 0,002) г розчиняють у мірній колбі місткістю 25 см3 за температури 20 °С у водному розчині 2-пропанолу з об’ємною часткою ЗО % і доводять об’єм до позначки цим самим розчинником. Одержаний розчин перемішують і зберігають у склянці з темного скла за кімнатної температури протягом 180 діб.
Готування індикаторної суміші
Перед випробовуванням готують розчин індикаторної суміші.
Для готування 50 см3 індикаторної суміші наважку борної кислоти масою (0,5000 ± 0,0002) г переносять кількісно в мірну колбу місткістю 50 см3 (змиваючи водним розчином 2-пропанолу з об’ємною часткою ЗО %), до якої вносять по 1,25 см3 приготовлених розчинів індикаторів згідно з 7.1 і 7.2, суміш ретельно перемішують. Об’єм розчину доводять до позначки водним розчином 2-пропанолу з об’ємною часткою ЗО % і знову перемішують. Отриману суміш зберігають за кімнатної температури в склянці з темного скла і використовують для аналізу протягом ЗО діб з моменту готування.
ВИПРОБОВУВАННЯ
Визначають об’ємну частку етанолу в спирті етиловому та спиртовмісних продуктах відповідно до 6.2 ДСТУ 4181.
Перед випробовуванням проводять концентрування проби. Для цього 200 см3 досліджуваного зразка (за умови вмісту в досліджуваному зразку азотистих сполук у перерахунку на азот у безводному спирті від 0,0002 г/дм3 до 0,002 г/дм3) поміщають у випарну порцелянову чашку, додають піпеткою 1 см3 розчину сірчаної кислоти с (1/2 H2SO4) = 1 моль/дм3, чашку ставлять на водяну баню та випаровують уміст чашки до об’єму від 1,0 см3 до 1,5 см3.
Примітка. Якщо вміст азотистих сполук у досліджуваному зразку менше ніж 0,0002 г/дм3, то для концентрування використовують більший об’єм проби, наприклад 400 см3; якщо вміст азотистих сполук у зразку більше ніж 0,002 г/дм3, то для концентрування беруть менший об’єм зразка, наприклад 50 см3.
У внутрішнє відділення чашки Конвея поміщають піпеткою 1 см3 розчину індикаторної суміші, приготовленої відповідно до 7.3. Чашку Конвея злегка нахиляють так, щоб розчин індикаторної суміші не перетікав за межі внутрішнього відділення. У зовнішнє відділення чашки Кон- вея обережно переносять із порцелянової чашки сконцентрований згідно з 8.2 зразок (залишок від випаровування спирту), змиваючи 2 см3 здистильованої води (звільненої від аміаку). Розчин у зовнішньому відділенні чашки має міститися в нахиленій частині, але не змішуватися із вмістом середнього відділення (з індикаторною сумішшю). У протилежну частину зовнішнього відділення піпеткою вносять 1 см3 розчину гідроксиду калію та швидко щільно закривають чашку Конвея притертою кришкою. Обережно круговими рухами, переміщаючи чашку по кришці стола, перемішують уміст зовнішнього відділення чашки Конвея (сконцентрований зразок із розчином гідроксиду калію). Під час змішування сконцентрованого зразка з лугом починається виділення аміаку, який поступово поглинається індикаторною сумішшю (процес мікродифузії). Поглинання аміаку, який виділяється, за кімнатної температури відбувається протягом 2 год, тобто чашку Конвея залишають до завершення реакції на 2 год.
Після закінчення поглинання аміаку чашку Конвея відкривають і вміст внутрішнього відділення (разом з індикаторною сумішшю) титрують розчином соляної кислоти с (НСІ) = 0,02 моль/дм3за допомогою мікробюретки до зміни зеленого забарвлення на червоне, яке не повинно змінюватися впродовж ЗО с.
Паралельно проводять контрольне визначення згідно з 8.2; 8.3 і 8.4, використовуючи замість досліджуваного зразка 200 см3 здистильованої води.
ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Масову концентрацію азотистих сполук (рсп) у грамах на кубічний дециметр у перерахунку на азот у безводному спирті обчислюють за формулою: де У-і — об’єм розчину соляної кислоти, витрачений на титрування досліджуваного зразка, дм3;
У2 — об’єм розчину соляної кислоти, витрачений на титрування здистильованої води і реактивів (контрольне титрування), дм3;
V3 ■— об’єм зразка спирту, взятий для досліджування, дм3;