Страница 6: ДСТУ IEC 60794-1-1-2002. Кабелі оптичні. Частина 1-1. Загальні технічні умови. Основні положення (62093)

С.2.5 Навчання та інформаційне забезпечення

Методи і дії, які використовують у роботі з ОК під час їх прокладання, можуть впливати на їх довговічність та на їхні передавальні характеристики. Будь-яке фізичне пошкодження кабелю, непо­мітне і не виявлене відразу, може спричинити втрати під час передавання сигналу в процесі екс­плуатації кабелю.

Технічний персонал, що бере участь у прокладанні кабелю, має бути кваліфіковано навчений правильним методам прокладання кабелю, має бути підготовленим до можливих наслідків, що можуть виникнути в результаті використання помилкових методів прокладання, та володіти достатньою інфор­мацією та знаннями щодо прокладання та монтування кабелів без пошкодження волокон.

Зокрема бригади фахівців повинні точно знати критерії мінімальних радіусів згинання кабелів і розуміти, наскільки легко перевищити їх під час прокладання кабелю вручну.

С.З Методи прокладання кабелю

С.3.1 Загальні поняття

OK зв’язку можна прокладати за допомогою таких самих або подібних загальних методів про­кладання, які використовують і під час прокладання металевих кабелів, але з приділенням більшої уваги в таких випадках, як прокладання великих довжин кабелю, дотримання значень згинання та деформації кабелю. За деяких обставин під час прокладання кабелю може з’явитися необхідність використати особливі методи та устатковання. Оптичне волокно під час прокладання кабелю має бути захищено від надмірних деформацій, прикладених уздовж кабелю або під час його згинання. Дотримання таких умов може потребувати необхідності використати різноманітні методи прокла­дання кабелю. Головна мета використання всіх таких методів і засобів прокладання ОК — це прокладання та зрощування довжин кабелю у стані, за можливості, вільному від деформацій во­локна.

Необхідно також враховувати й інші загальні запобіжні заходи:

• подавання кабелю на місце виконання робіт має бути контрольованим, щоб гарантувати, що не станеться ніяких механічних пошкоджень кабелю в процесі його розвантаження з транспорт­них засобів;

• слід дотримуватися відповідних умов збереження кабелю, беручи до уваги всі механічні навантаження й умови довкілля;

• слід перевірити всю документацію, щоб гарантувати, що кабель виготовлено відповідно до технічних умов;

• відповідні захисні ковпачки має бути закріплено на кінцях ОК. Кінці ковпачків має бути ста­ранно оброблено, щоб уникнути пошкодження кабелю під час прокладання. Пошкоджені ковпачки має бути відновлено чи замінено.

С.З.2 Безпека робіт в умовах обмеженного простору

У процесі прокладання ОК може виникнути ситуація, коли необхідно вести роботи в умовах обмеженого простору, таких, наприклад, як колодязі кабельної каналізації, підземні проходи, тунелі, кабелепроводи та в місцях із поганою циркуляцією повітря чи там, де утруднено введення та виве­дення кабелю.

У разі роботи з кабелем в обмеженому просторі необхідно передбачити виникнення всіх можли­вих небезпечних ситуацій, що можуть вплинути на здоров’я та безпеку персоналу, як-то: наявність вибухових речовин, задушливих або отруйних газів, свинцю, азбесту і т.ін., і гарантувати, щоб до початку робіт було забезпечено додаткових заходів техніки безпеки згідно з відповідними інструк­ціями.

С.З.З Підготовчі заходи перед прокладанням

Перед тим, як почати прокладання, кабелепрокладальник повинен виконати такі дії:

• установити, що напрямки трас прокладання, визначені в інструкції до прокладання, доступні і розташовані відповідно до схеми прокладання кабелю. Прокладальник кабелю повинен повідо­мити замовника щодо всіх запропонованих горизонтальних та вертикальних відхилів;

• установити, що умови довкілля в межах напрямків траси і методи прокладання, які необ­хідно використовувати, відповідають проекту прокладання ОК;

• визначити критерії, необхідні для того, щоб запобігти різким натягам оптичного волокна в ОК у процесі прокладання. У місцях, де пропонують варіант прокладання з довгими вертикальни­ми ділянками, ОК можуть відхилятися від вертикалі на відстані, які рекомендує виробник кабелю (додаванням короткої горизонтальної ділянки, петлі або розміщенням на підтримувальних основах);

• визначити й оцінити запропоновані місця, в яких протягом усього періоду роботи має бути розташовано барабани (чи котушки) та встановити доступність і придатність цих місць;

• проаналізувати запропоновані місця для можливого викладання петель кабелю та встано­вити їх доступність і придатність відповідно до схеми робіт;

• забезпечити розташування всієї необхідної для прокладання арматури;

— проаналізувати запропоновані місця розміщення муфт та встановити їх доступність і при­датність відповідно до схеми робіт.

Муфти має бути розміщено так, щоб наступний ремонт, розширення чи подовження змонто­ваного кабелю можна було б провадити з мінімальними порушеннями та в безпечних умовах.

С.3.4 Прокладання OK у каналах кабельної каналізації

С.3.4.1 Застосування

Типовий метод прокладання кабелю в каналах кабельної каналізації показано на рисунку С.2.

С.3.4.2 Методи захисту кабелю від перевантажень

Оцінивши придатність напрямку прокладання, проходження траси і т.ін., та незважаючи на всі вжиті запобіжні заходи щодо захисту кабелю та волокна в ньому від надмірного навантаження під час енергійних дій щодо прокладання кабелю, все ще залишається можливість застосування до кабелю великих навантажень і, тим самим, може з’явитися необхідність забезпечити кабель меха­нізмом запобігання перевантаженню кабелю. Є два класи механізмів, які можуть запобігти такому перевантаженню: пристрої, розташовані на лебідках на початку або в середині ділянки прокла­дання кабелю, і пристрої, розміщені в місцях кріплення кабелю/тросу. Пристрої захисту, які розмі­щують на лебідці, складаються (залежно від типу лебідки) із механічних затискних пристроїв, сто­порних двигунів, гідравлічних перепускних клапанів, які може бути встановлено для визначення навантаження та динамометрів, як систем контролю сили натягу кабелю, щоб забезпечити зворотній зв’язок для керування лебідкою. Пристрої, які розміщують у місцях кріплення кабелю з тросом, містять також механічні запобіжники (на розтягування або розривання) і давачі, щоб знімати інфор­мацію для керування лебідкою. Усі ці системи застосовують, щоб обмежити чи припинити роботу двигуна лебідки, коли значення навантажень, прикладених до кабелю, наближаються до величин, які спричинюють руйнування кабелю.

С.3.4.3 Системи контролю натягування та згинання кабелю

Щоб не піддавати кабель та оптичні волокна неприпустимим зусиллям на згинання, необхідно додержуватися рекомендації виробника кабелю щодо радіусів згинання кабелю під час натягування в процесі його прокладання. На вигинах кабельної магістралі та на вводах у канали кабельної каналізації має бути виконано вимоги інструкції щодо устатковання так, щоб було дотримано мінімального радіуса згинання, який рекомендують для конкретно визначеного типу кабелю.

Натягування ОК під час прокладання, його згинання потрібно виконувати досить обережно. Вимоги інструкції до систем і устатковання потрібно перевірити на їхню придатність для цього призначення, а заявлені виробником кабелю критерії згинання потрібно належним чином узяти до уваги. Взагалі мінімальний радіус згинання кабелю вважають таким, що дорівнює 20-и діаметрам його зовнішньої оболонки, але передбачається, що це значення необхідно подвоювати, коли ка­бель прокладають під натягом. Більшість обладнання можна використовувати для прокладання як оптичних, так і металевих кабелів зв’язку, але прокладання ОК значних довжин може потребувати того, щоб багато елементів, задіяних під час прокладання, були легкими і мали малий коефіцієнт тертя.

С.3.4.4 Троси й устатковання для протягування кабелю

Щоб забезпечити захист кабелю від перевантажень, необхідно мати на увазі, що більшість звичайного обладнання та систем, які використовують для прокладання кабелю методом протягу­вання і, які мають регулювання швидкості протягування, підходять і для прокладання ОК у кана­лах кабельної каналізації. Такий комплекс обладнання містить лебідки для протягування кінця ка­белю із різними типами схем початкового переміщення кабелю, проміжні лебідки при схемах про­тягування кабелю на довші відстані і там, де це необхідно, — устатковання, що контролює силу натягування кабелю. У разі використання проміжних лебідок (підтягувальних стаціонарних або на гусеничному ходу) і/чи устатковання, що контролює силу натягування кабелю, слід застосовувати метод синхронізації, запобігаючи тим самим надмірному розтягуванню волокна. Необхідно також враховувати те, що деякі проміжні лебідки стаціонарного типу можуть спричинити осьове закручу­вання кабелю. Для прокладання ОК необхідні також легкі троси чи канати, які мають значний модуль пружності. Розміщення довгих канатів чи тросів може бути утруднено, але в цьому разі можна виконувати звичайні роботи з використанням послідовних методів прокладання кабелю. У кана­лах кабельної каналізації, де вже прокладено ОК, канати чи троси слід розміщувати та протягати обережно, уникаючи утворення вузлів.

Кабельні лебідки повинні бути спроможними забезпечити змінення швидкості руху троса, особ­ливо відносно малої початкової швидкості під час старту. їх, також, має бути обладнано відкаліб- рованим динамометром для контролю сили натягування каната лебідки (давачем натягування або механічним запобіжником, які можуть бути встановлені на початковому кінці кабелю). Максималь­не зусилля протягування кабелю має бути обмежено рівнем безпечного робочого навантаження на кабель, що вимірюється динамометром лебідки чи давачем натягування на початковому кінці кабелю. Лебідку має бути оснащено розчіплювальним механізмом, що автоматично зупиняє лебідку, якщо навантаження на кабель перевищує задану межу сили натягування. Якщо використовують механічний запобіжник, то його має бути сконструйовано таким чином, щоб він міг спрацьовувати за максимально безпечного робочого навантаження на кабель.

У разі використання стаціонарної лебідки як проміжної необхідно, щоб діаметр барабана лебідки був більшим чи дорівнював мінімальному діаметру згинання кабелю.

Для зменшення ефекту осьового закручування кабелю під час протягування, кінець протягу­ваного кабелю може бути з’єднано з кінцем троса лебідки через компенсатор кручення, наприк­лад, через обертальну обойму або через вертлюг. Під час протягування кабелю лебідкою його натягування має починатися з малої швидкості руху троса. Швидкість витягування кабелю може бути поступово збільшено до граничної швидкості 75 м/хв, за якої немає ніякої небезпеки, що максимально допустиме розтягувальне навантаження на кабель буде перевищено.

Заводські «вушка для протягування» кабелю повинні забезпечувати його протягування без по­шкодження в межах його розрахункового розтягувального навантаження. Якщо на кабелі таких вушок немає, то до кінця протягуваного кабелю має бути прикріплено кабельний затискач «чулко- вого» типу, вушко якого потрібно з’єднати з тросом лебідки за допомогою обмежувача обертання, мінімально безпечне робоче навантаження якого має бути більшим за максимально припустиму силу натягування кабелю. Якщо кабель усередині захищено силовими елементами, кабельний затискач може бути прикріплено прямо на зовнішню оболонку кабелю. Силові елементи, не дос­татньо закріплені на зовнішній оболонці кабелю, має бути з’єднано для надання високого опору розривному навантаженню кабелю, коли таке навантаження очікується.

Вушка для протягування та кабельні затискачі не повинні намотуватися на лебідки чи шківи, поки кабель перебуває під розтягувальним навантаженням.

С.3.4.5 Тертя кабелю та його змащування

Під час прокладання ОК методом протягування особливу увагу слід приділити тертю та змащу­ванню каналів спеціальним мастилом. Сили тертя, які потрібно подолати, стосуються кількох чинни­ків, насамперед, матеріалів та якості оброблення поверхні зовнішньої оболонки кабелю, каналу кабельної каналізації, кабельного тросу чи каната та тягових елементів. Усе це може внести свій значний внесок на встановлення заданої сили натягування під час протягування кабелю. У той самий час мастило може позитивно вплинути на зменшення необхідної сили натягування під час протягування кабелю і через це слід приділити пильну увагу поверхням трос/каналізація, кабель/ каналізація, а також, заходам, вжитим для забезпечення того, щоб наявні точки кріплення кабель/ трос мали гладкий профіль. Будь-які мастила, використовувані під час протягування, повинні бути сумісними з кабелем, тросом і матеріалом каналу кабельної каналізації протягом тривалого тер­міну і, на фаховий погляд, повинні бути безпечними для здоров’я персоналу.

С.3.4.6 Методи розміщення кабелю для збільшення довжини його прокладання

У місцях, де неможливо через обмеження щодо навантаження на кабель прокладати ОК вели­кої довжини, використовуючи просте протягування одного кінця кабелю, необхідно використовува­ти метод розподілу навантаження по довжині кабелю. Це може бути зроблено статичними чи ди­намічними методами прокладання кабелю залежно від обставин.

Найпоширеніший статичний метод відомий як система розміщення кабелю у формі «вісімки». Ця процедура потребує, щоб барабан із кабелем було розміщено в проміжному пункті і потім, використовуючи методи звичайного протягування кінця кабелю, виконують протягування кабелю в одному напрямку. Після цього кабель, що залишається, змотують з барабана і розміщують на землі в бухті у формі «вісімки». Потім лебідку переміщують на інший кінець ділянки і другий кінець залишеного кабелю протягують у каналі, використовуючи той самий метод протягування кінця кабе­лю. Цей метод потребує простору для відповідного розміщення кабелю у формі «вісімки».