Блакитне миготливе світло базоване не на стандартному освітлювачі А, а на розподілі 3200 К.
ВИПРОБОВУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСІ ПОЛЯРИЗАЦІЇ
D.1 Апарат
Два окремо встановлених поляризатори з роз’ємним полем. Ці поляризатори розрізано таким чином, щоб утворити кут від +3° до мінус 3° щодо горизонталі. Верхню і нижню частини половинок поляризаторів потім з’єднують і в них установлюють стекла. Поляризатори здатні обертатися за допомогою руків’я, що має відповідний покажчик. Покажчик віссю зв’язано з поперечною шкалою, каліброваною в градусах ліворуч і праворуч від нуля. Роз'ємні поля підсвічують ззаду дифузійним джерелом світла (див. рисунок D.1).
D.2 Процедура
Закріпіть сонцезахисні окуляри (як їх носять) на апараті, тобто передньою стороною в напрямку рознімних полів на горизонтальній фіксованій поперечині, і забезпечте такий стан, щоб роз’ємне поле було в центрі лінзи, використовуючи вертикальні регулятори.
Щоб визначити вісь поляризації лінзи з лівої сторони, пересувайте руків’я з однієї сторони на іншу доти, поки верхня і нижня частина половинок освітленого роз’ємного поля набудуть однакової ЩІЛЬНОСТІ, якщо дивитися через лінзи.
Положення покажчика дає відхил в градусах (плюс або мінус) від осі поляризації лінз по вертикалі. Повторіть цю процедуру для лінзи праворуч.
Осі шкал
Верх реєстраційного стояка
Низ реєстраційного стояка
Руків’я зміни розділення поля
Рисунок D.1 — Апарат для визначення осі поляризації
ДОДАТОК Е
(довідковий)
ВИПРОБОВУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ УТОМИ МАТЕРІАЛІВ
ДЛЯ КОЛЬОРОВИХ ФІЛЬТРІВ
Апарат
Джерело має якомога точніше розподіляти спектральну енергію сонячного випромінювання за маси повітря лт = 2 (Р. Moon, Journal of Franklin Institute, Vol. 230 (1940), p. 583—617) та інтенсивності 60000 лк. Наразі це найкраще реалізувати на практиці за допомогою ксенонової лампи високого тиску в з’єднанні з фільтром, що поглинає тепло, як зазначено в додатку F.
Підготування зразків
Зразки робочої товщини зберігають в темряві за температури 65° протягом однієї години. Потім зразки піддають десятьом циклам «світло—темрява» за температури (23 ± 5) °С. Кожен цикл складається з 15 хв експозиції, як описано в 5.3.1, і 30-хвилинного перебування в темряві.
Потім зразки зберігають за температури (23 ± 5) °С у темряві впродовж мінімум 48 год, але не більш 96 год.
Світлі та темні умови визначені відповідно до 5.3.1.
Процедура
Зразки піддають впливу 500 циклів «світло—темрява» за температури (23 ± 5) °С. Кожен цикл складається з 15 хв експозиції, як описано в 5.3.1, і 30-хвилинного періоду перебування в темряві. Зразки потім зберігають у темряві не менше ніж 48 год, але не більше ніж 96 год за температури (23 ± 5) °С.
Оцінювання
Світлі та темні умови визначаються знову відповідно до 5.3.1. Відносні зміни пропускання світла мають бути не більше ніж ± 5 % у прозорому стані, і не більше ніж ± 20 % у темному стані.
Товщину зразка треба вказувати в звіті.
ДОДАТОК F (довідковий)
Спектральне пропускання фільтра, що поглинає тепло, як позначено в 5.3.1 і додатку Е.
Цю криву пропускання можна досягнути, використовуючи фільтр, який поглинає тепло, товщиною З мм типу Schott KG 2, або фільтр, який поглинає тепло, товщиною 2 мм, типу Pittsburg 2043.
УДК 13.340.20
Ключові слова: захисне устатковання, захист очей, сонцезахисні фільтри.ЗМІНА А.1
Змінений текст
Кольорові сонцезахисні фільтри
Кондиціонування
Якщо виробник не пропонує в інформації, що супроводжує товар, іншої процедури для досягнення проясненого стану, кольорові фільтри треба кондиціонувати за такою процедурою.
Зберігати зразки в темряві за температури (65 ± 5) °С протягом (2 ± 0,2) год. Потім зберігати в темряві за температури (23 ± 5) °С протягом 12 год.
Вимірювання
Примітка. Більшість матеріалів для кольорових фільтрів реагують на нормальне кімнатне освітлення, тому всі вимірювання потрібно проводити за відсутності зовнішнього світла.
ЗАСТОРОГА! Треба дотримуватися обережності І впевнитися, що випромінювання, використовуване під час вимірювання, не спричиняє потемніння або просвітління зразка.
Для того, щоб досліджувати мінливість пропускання, потрібно використовувати джерело, яке моделює денне світло. Його випромінювання має бути максимально наближене до спектрального розподілу сонячного випромінювання для повітряної маси т- 2 (Р. Moon, Journal of the Franklin Institute, Vol. 230 (1940), pp. 583—617, див. також CIE 85:1989, таблиця 6 для спектрального розподілу сонячного випромінювання) за освітлення (50000 ± 5000) лк, відповідно до цифр, наведених у таблиці 4.
Тестування потрібно проводити за допомогою ксенонової лампи високого тиску з фільтрами, відібраними таким чином, щоб досягти зазначеного освітлення (50000 ± 5000) лк з рівнями опромінення, наведеними в таблиці 3. Допустимі рівні відхили величин опромінення також наведено в таблиці 3.
Таблиця 3 — Опромінення для дослідження затемненого стану кольорових лінз
|
Границі довжини хвилі, нм |
Опромінення, Вт/м2 |
Допустимий відхил, Вт/м2 |
|
300—340 |
>2,5 |
|
|
340—380 |
5,6 |
±1,5 |
|
380—420 |
12 |
±3 |
|
420—460 |
20 |
±3 |
|
460—500 |
26,0 |
±2,6 |
Рівні пропускання світла для кольорових фільтрів визначені в 4.1.3, а для особливих умов користування — у додатку А.4 для умов, наведених у таблиці 4.
Під час випробовування за освітлення 15000 лк рівні опромінення і допустимий відхил цих показників мають бути такі, як наведено в таблиці 3, але помножені на чинник 0,3.
Температуру поверхні фільтрів треба підтримувати на рівні ± 1 °С від потрібної температури (див. таблицю 4).
Примітка. Потемніння можна проводити у водяному огрівнику. Однак, оскільки у разі занурення зразка у воду зменшується відбиваність поверхні, тим самим збільшуючи вимірюване пропускання щодо показників пропускання, визначених у повітрі, рівні пропускання, обумовлені у разі занурення у воду, мають потребу в корекції, щоб одержати еквівалентні показники для повітря. Калібрування устатковання можна перевіряти, використовуючи зразок, який тестують, з індексом рефракції у разі відхилу не більше ніж ± 0,01 від показника рефракції зразка.
Таблиця 4 —Умови вимірювання різних показників пропускання світла
|
Показник пропускання світла |
Температура поверхні випробуваного зразка, °С |
Освітленість поверхні зразка, лк |
|
То |
23 ±1 |
0 прояснений стан |
|
Ті |
23 ±1 |
50000 ± 5000 |
|
Tw |
5± 1 |
50000 ± 5000 |
|
ts |
35 ± 1 |
50000 ± 5000 |
|
Та |
23 ±1 |
1500011500 |
|
Примітка. ЦІ умови для вимірювання рекомендовано також, щоб одержати додаткові дані, такі як стала часу для зразка. |
||
Вимог 4.1.1 і 4.1.2 і 4.2 треба дотримуватися щодо проясненого стану і після опромінення протягом 15 хв.
6 ФІЛЬТРИ, НЕПРИДАТНІ ПІД ЧАС ВОДІННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ Й У ДОРОЗІ
Фільтри з номерами 5—4,1 і 6—4,1 та фільтри, що не відповідають вимогам, викладеним у 4.2.1 і 4.2.3, повинні мати попередження: «Не придатні для водіння транспортного засобу й у дорозі» у формі затвердженого символу (див. рисунок 1) або напис. Мінімальна висота символу має становити 5 мм.
Рисунок 1 — Символ «Не придатний для водіння транспортного засобу й у дорозі»
А1 Денний час
Таблиця А.1 — Номери шкали та рекомендоване застосування
У другому стовпчику ряду, що містить номера 5—3,1 і 6—3,1 вилучити слова «не рекомендовані ДЛЯ ВОДІННЯ».
А.2 У сутінках І вночі
У разі недостатнього світла сонцезахисні фільтри, призначені для яскравого денного світла, знижують візуальне сприйняття. Чим нижчі показники пропускання світла сонцезахисних фільтрів, тим більше погіршується зір. Сонцезахисні фільтри з пропусканням світла менше ніж 75 % не придатні для використання в сутінках або вночі. Сонцезахисні фільтри вважають придатними для використання у сутінках і вночі, якщо вони досягають рівня пропускання світла більше ніж 75 % після тестування за такою схемою:
фільтри кондиціонують, як описано в 5.3.1;
фільтри потім експонуються до (15000 ± 1500) лк за температури (23 ± 1) °С протягом 15 хв;
фільтри потім зберігають в темряві за температури (23 ± 1) °С впродовж 60 хв.
