---

Готування матеріалу: використовують сталь (марка — 90MnCrV8), поверхні піддають глад­кому шліфуванню до (9,80 ± 0,05) мм, потім зміцненню за (860 ± 10) °С протягом 2 год і загарту­ванню в оливі для одержання твердості поверхні (63—70) HRC.

Процес: шліфують зі швидкістю 35 м/с, використовуючи розмір зерна 46J7 і поперечну подачу, що становить 0,05 мм на поверхню, з розподілом 2,0 мм. Покривають чорною оксидною плівкою за температури від 145 °С до 150 °С протягом 1,5 год.

Намагнічування: намагніченість досягається за допомогою використовування центрального провідника і постійного струму зі значенням 1000 А (пікове значення).

В.1.3 Перевіряння

Первинна оцінка: треба використовувати флуоресцентні засоби контролювання, результати перевіряння заносять у протокол.

Познака: кожен контрольний зразок повинен мати відповідну познаку. Контрольний зразок повинен мати сертифікат, що підтверджує його відповідність стандартові EN ISO 9934-2.

Розміри у міліметрах

10,5 ±0,05

50 ± 0,05

Умовні познаки:

1 —тріщини від шліфування;

2 — тріщини від корозії під напругою.

Рисунок В.1 — Стандартний контрольний зразок типу 1

В.2 Контрольний зразок типу 2

Контрольний зразок типу 2 — це автономний блок, що не потребує наявності індукції зовніш­нього магнітного поля. Він складається з двох стрижнів, виготовлених зі сталі, і двох постійних магнітів, як показано на рисунку В.2. Його налаштовують так, щоб мітка + 4 відповідала +100 А/м, а мітка - 4 відповідала -100 А/м.

Довжини індикацій дають показник продуктивності. Сигнали подаються з кінців і зменшують­ся з наближенням до центра. Чим більше довжина, тим вище продуктивність. Результати склада­ються із сукупної довжини індикацій з правого і лівого боків.

Умовна познака:

1 — напрямок розпилення.

Примітка. У центрі 2 сталеві стрижні: (10x10x100) мм із проміжком 0,015 мм.

Рисунок В.2 — Контрольний зразок типу 2

ЗАСТОРОГА! Температура стрижня не повинна перевищувати 50 °С.

Умовна познака: 1 — шунт.

Рисунок В.З — Схема, що зображує вставлені магніти

-4 G = - 100 А/м

+ 4D= + 100 А/м

Умовна познака: 1 — зазор.

Рисунок В.4 — Гравіювання контрольного зразка типу 2

Значення поля на позначці - 4: - 100 А/м ±10 %.

Значення поля на позначці + 4: + 100 А/м ± 10 %.

У разі, якщо під час вимірювання отримані інші значення, повторюють дії, описані в В.2.2.9, налаштувавши значення магнітного поля за допомогою котушок.

Кожен контрольний зразок типу 2 маркують єдиним серійним номером.

Сертифікат, що підтверджує відповідність контрольного зразка стандартові EN ISO 9934-2, подають разом з ним.

ДОДАТОК С
(обов’язковий)
КОРОЗІЙНИЙ КОНТРОЛЬ СТАЛІ

С.1 Принцип

Корозійні властивості засобу контролювання визначають за допомогою візуального контролю­вання слідів корозії, залишених на фільтрувальному папері гранулами, попередньо просякнутими рідиною для перевіряння у заданих умовах.

Після корозійних випробувань виробник засобів для магнітопороШкового контролю повинен надати звіт про стан гранул. Рекомендовано, однак, використовувати гранули, що забезпечують відтворюваність випробувань.

За взаємною домовленістю користувач може постачити виробнику визначені гранули для ви­користання у разі корозійних випробувань продуктів для магнітопорошкового контролю.

Якщо постачання визначеного виду гранул здійснити неможливо або у разі виникнення супе­речки, треба використовувати гранули, визначені в пункті С.З.

С.2 Апаратні засоби

С.2.1 Чашка Петрі, виготовлена зі скла, із зовнішнім діаметром 100 мм.

С.2.2 Піпетка зі шкалою у см³.

С.2.3 Круглий фільтрувальний папір з діаметром 90 мм, на який нанесено хімічним чорни­лом коло діаметром 40 мм.

С.2.4 Шпатель, виготовлений з неіржавкої сталі.

С.2.5 Сито номер 5 згідно з ISO 2591-1.

С.2.6 Точність зважування до 0,1 г.

С.З Реагенти і матеріали

С.3.1 Ацетон.

С.З.2 Ксилол.

С.З.З Сталеві гранули класу — 2С40 (згідно з EN 10083-1), в основному становить 2,5 мм х 2,5 мм.

С.3.4 Чавунні гранули з пластинчастим графітом загального призначення (S > 0,18 %, Р < 0,12 %), піддані сухому механічному обробленню, приблизний розмір — 2,5 мм х 2,5 мм.

Гранули ретельно знежирюють за допомогою ксилолу в придатному устаткованні.

С.З.5 Жорстка вода.

С.3.6 Треба підготувати два різних основних розчини.

Розчин А: розчиняють 40 г СаСІ₂ • 6Н₂О у здистильованій воді і доводять до 1 дм³.

Розчин В: розчиняють 44 г MgSO₄ • 7Н₂О у здистильованій воді і доводять до 1 дм³.

С.З.7 Із двох основних розчинів готують три розведених розчини в таких пропорціях:

1. 2,90 см³ розчину А + 0,5 см³ розчину В у 1 дм³ здистильованої води;

2. 10,7 см³ розчину А + 1,7 см³ розчину В у 1 дм³ здистильованої води;

3. 19 см³ розчину А + 3 см³ розчину В у 1 дм³ здистильованої води.

С.4 Процедура випробовування

С.4.1 Готування розчинів (100 см³)

Послідовно вводять у три мірні колби обсягом 100 см³ однакові робочі зразки досліджувано­го продукту. Розбавляють кожен робочий зразок водою різної жорсткості до мітки (розчини а, Ь, с, приготовані за С.З.7). Виконують подібні процедури з двома іншими випробуваними концентраці­ями розчинів.

C.4.2 Готування гранул і фільтрів

Знежирені гранули, виготовлені з чавуну і сталі, піддають візуальному оглядові на наявність іржі.

Готують набір фільтрів, на яких масляним олівцем нанесені концентричні окружності діамет­ром 40 мм.

Для випробовування кожного продукту, використовуваного для магнітопорошкового контролю, потрібно таке:

• 9 фільтрів для випробовування з використовуванням гранул зі сталі (розчини з трьома різними концентраціями, що збільшуються, приготовлені з води з трьома різними ступенями жор­сткості);

• 9 фільтрів для випробовування з використовуванням гранул з чавуну.

Просіюють гранули для того, щоб видалити частки меншого розміру і сліди бруду.

Установлюють приготовлені фільтри в чашки Петрі. Розподіляють по (2 ± 0,1) г гранул на опи­саній колом ділянці кожного фільтра.

С.4.3 Корозійний контроль

Змочують гранули в кожній чашці за допомогою 2 см³ відповідного розчину, призначеного для одноразового використання.

Повторюють ці дії для кожного розчину, використовуючи гранули, виготовлені зі сталі і чавуну.

Перевіряють, щоб під фільтрувальним папером не було пухирців, потім накривають чашкою Петрі.

Залишають чашки за кімнатної температури (23 ± 1) °С на 2 год ± 10 хв у місці, захищеному від протягів і сонячних променів.

Після завершення цього часового проміжку видаляють гранули, рукою перевернувши фільтру­вальний папір догори дном.

Рясно промивають здистильованою водою із посудини для мокрого очищення, щоб видали­ти гранули, які прилипли до паперу.

Двічі занурюють в ацетон, потім дають висохнути за кімнатної температури.

С.5 Обробляння результатів

Сліди корозії, залишені на фільтрувальному папері після промивання і сушіння, оцінюють за допомогою візуального огляду без оптичних інструментів. Рисунок С.1 призначений для полегшен­ня обробляння результатів.

Примітка. Кількісне оцінювання поверхні зі слідами корозії можна провести, використовуючи сітку з прозорого па­перу (осередок дорівнює 1 мм).

Таблиця С.1 — Оцінювання слідів корозії на фільтрувальному папері

С.6 Оформлювання результатів

У разі, якщо складно визначити точний ступінь корозії, вибирають ступінь з вищим значенням.

Результати заносять у протокол контролю разом із:

• позначенням зразка, що пройшов випробування;

• концентрацією продукту і жорсткістю води;

• усіма необхідними зауваженнями щодо контролю;

• датою.

С.7 Неточності

Оцінювання прийнятності результатів контролю здійснюють за допомогою випробовування на:

• повторюваність:

два контролі, виконані одним оператором за однакових умов, вважають прийнятними і дійсни­ми, якщо чотири значення, дані двома парами вимірювальних приладів, відрізняються не більше ніж на одну одиницю шкали;

— відтворюваність і точність:

два контролі, виконані в двох різних лабораторіях за відтворених аналогічних умов, вважа­ють прийнятними і дійсними, якщо дані однакових вимірювань відрізняються не більше ніж на одну одиницю шкали.

Рисунок С.1 — Оцінка слідів корозії

БІБЛІОГРАФІЯ

ISO 3819 Laboratory glassware (beaker)

BS 3406-5 Methods for determination of particle size distribution. Recommendations for electrical sensing

NF X 11-666 Particle size analysis of powders — Diffraction method.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 3819 Лабораторний скляний посуд (хімічна склянка)

BS 3406-5 Методи визначання гранулометричного складу. Рекомендації для методу елект­ричного зчитування (принцип Коултера)

NF X 11-666 Гранулометричний аналіз порошків. Дифракційний метод.

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ,
ІДЕНТИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

ДСТУ EN 10204-2001 Вироби металеві. Види документів контролю (EN 10204:1995, IDT)

ДСТУ 2207-1-93 Засоби миючі синтетичні і речовини поверхнево-активні Методи визначен­ня концентрації водневих іонів (ISO 4316.1977, NEQ)

ДСТУ EN ISO 9934-1 2005 Неруйнівний контроль. Магнітопорошковий контроль. Частина 1 Загальні вимоги (EN ISO 9934-1.2001, IDT)

ДСТУ EN ISO 9934-3 2005 Неруйнівний контроль. Магнітопорошковий контроль Частина З Обладнання (EN ISO 9934-3.2002, IDT)

УКНД 19 100

Ключові слова: неруйнівний контроль, магнітопорошковий контроль, засоби контролювання

Редактор О. Біндас
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Т. Калита
Верстальник Ю. Боровик

Підписано до друку 13 07.2007 Формат 60 х 84 1/8

Ум друк арк 2,32 Зам 2.347 Ціна договірна

Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»
03115, м Київ, вул Святошинська, 2

1Для інформації: зразок N8 1 описано в німецькому патенті: G 01 N 27/84 Акцептована заявка 23 57 220; термін дії даного патенту завершився в 1990 р.

2 Магніт серії CF 12-6N виробництва компанії ARELEC — один із придатних і економічно доступних компонентів. Цю інформацію подано для зручності користувачів даного стандарту, вона не отримала схвалення з боку CEN.