7.11. Порожню тару від горючих матеріалів необхідно складувати за межами території культової споруди в спеціально відведеному місці на відстані не менше ніж 15 м від будинків та споруд та місць зберігання горючих будівельних матеріалів.
7.12. Для опалення місць виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт повинні застосовуватися тільки спеціальні електричні або газові прилади. Не допускається використання тимчасових металевих печей і жаровень (мангалів) для обігріву (осушення) приміщень.
7.13. Обов'язки керівника робіт при виконанні будівельно-мотажних та ремонтно-реставраційних робіт необхідно приймати згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні.
|
Начальник Державного департаменту пожежної безпеки |
Е.М.Улинець |
Додаток
до Правил пожежної безпеки
для культових споруд
ОСНАЩЕННЯ
культових споруд вогнегасниками
Таблиця 1. Оснащення вогнегасниками культових споруд
|
Зали і приміщення |
Норма розрахунку площа, кв.м |
Мінімальна кількість вогнегасників |
|
|
порошковий або водопінний |
вуглекислотний |
|
|
|
молитовні зали |
до 100 |
один ВП-6 або один ВВП-9 |
один ВВК-2 |
|
від 100 до 300 |
один ВП-9 або два ВВП-9 |
один ВВК-3,5 |
|
|
від 300 до 500 |
два ВП-9 або три ВВП-9 |
один ВВК-3,5 |
|
|
більше 500 |
додатково на кожні наступні 100 кв.м необхідно передбачати по одному вогнегаснику ВП-6 або ВВП-9 та один ВВК-3,5 |
|
|
|
інші приміщення |
відповідно до вимог НАПБ Б.03.001-2004 |
|
|
Примітки:
1. Вуглекислотні та порошкові вогнегасники необхідно використовувати у випадках загорання електричної проводки або електричних пристроїв, що перебувають під напругою. В інших випадках рекомендується використовувати водопінні вогнегасники.
2. У культових спорудах, відстань від яких до пожежного депо не відповідає встановленим вимогам або які не забезпечені нормованим зовнішнім протипожежним водопостачанням, необхідно додатково передбачати один пересувний порошковий вогнегасник типу ВП-50 (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) для споруд з молитовними залами, площа яких становить до 300 кв.м, та не менше двох ВП-50 з площею молитовного залу більше 300 кв.м.
3. У цьому додатку наведено такі позначення типів вогнегасників:
ВП - вогнегасник порошковий;
ВВП - вогнегасник водопінний;
ВВК - вогнегасник вуглекислотний.
Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься у його корпусі.
Переносні та пересувні вогнегасники повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" та ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги" відповідно та бути сертифікованими в Україні в установленому порядку.
Вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них та Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154.
Вогнегасники необхідно встановлювати у легкодоступних і видних місцях. При цьому необхідно забезпечити їх захист від дії сонячних променів та опалювальних і нагрівальних приладів. Вогнегасники в місцях розміщення не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.
Вогнегасники, які розміщуються поза межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5 град.С, на холодний період року необхідно переносити в придатне для їх зберігання приміщення. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування вогнегасників.
Для зазначення місцезнаходження вогнегасників у культових спорудах повинні встановлюватися вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір". Знаки необхідно розташовувати на видних місцях на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги.
