---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КУКУРУДЗА

Т

БЗ № 12-2005/934

ехнічні умови

ДСТУ 4525:2006

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2007

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Київський інститут хлібопродуктів»; Інститут зернового господарства УААН; Український інститут експертизи сортів рослин; Черкаська обласна державна хлібна інспекція

РОЗРОБНИКИ: Г. Гуменюк, д-р с.-г. наук; В. Бурцев, канд. біол. наук; Є. Лебідь, д-р с.-г. наук; М. Кирпа, канд. с.-г. наук; О. Гончар, канд. с.-г. наук; А. Іваницька; З. Кубів

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 лютого 2006 р. № 54

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 13634-90)

Право власності на цей докум ент належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформ ації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2007

І

ІЗМІСТ

С.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 3

4. Типи 4

5. Загальні технічні вимоги 5

6. Вимоги безпеки і охорони довкілля 6

7. Правила приймання 6

8. Методи контролювання 7

9. Транспортування і зберігання 8

10. Гарантії постачальника 8

Додаток А Перелік основних сортів і гібридів кукурудзи, що характеризують тип 8

Додаток Б Максимально допустимий вміст шкідливих речовин у зерні кукурудзи 9

Додаток В Бібліографія 9

IllДСТУ 4525:2006

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КУКУРУДЗА

Технічні умови

КУКУРУЗА

Технические условия

CORN

Specifications

Чинний від 2007-04-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на кукурудзу в зерні і качанах, призначену для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби і для експортування.

Розподіляння кукурудзи на типи подано у таблиці 1; показники, характеристики та норми якості кукурудзи — у таблиці 2; обов’язкові вимоги до зерна кукурудзи, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та довкілля — у 5.2 (стан, запах, колір зерна, зараженість шкідниками), у 6.1 (токсичні елементи, мікотоксини і пестициди), у 6.2 (вимоги безпеки і виробничої санітарії), у 6.3 та 6.4 (охоро­на довкілля).

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі каран­тинного огляду та експертизи

ДСТУ EN 12955-2001 Продукти харчові. Визначання афлатоксину В₁ та суми афлатоксинів В₁, В₂, G₁ та G₂ у зернових культурах, фруктах із твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високо­ефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці (EN 12955:1999, IDT)

ДСТУ EN ISO 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем

ДСТУ EN ISO 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину у зерні та продуктах із зер­нових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом

ДСТУ-П-4117-2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфра­червоної спектроскопії

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлен­ня допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 10940-64 Зерно. Методы определения типового состава (Зерно. Методи визначання типового складу)

ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)

Видання офіці йне

ГОСТ 11225-76 Зерно. Метод определения выхода зерна из початков кукурузы (Зерно. Метод ви­значання виходу зерна із качанів кукурудзи)

ГОСТ 12038 Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения всхожести (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання схожості)

ГОСТ 13496.20-87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточных количеств пестицидов (Комбікорми, комбікормова сировина. Метод визначання залишкової кількості пестицидів)

ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і ме­тоди відбирання проб)

ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зер­но. Методи визначання зараженості і пошкоджуваності шкідниками)

ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Методи визначання вологості)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти хар­чові. Методи визначання ртуті)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання миш’яку)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і продукти хар­чові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти хар­чові. Методи визначання цинку)

ГОСТ 28001-88 Зерно фуражное, продукты его переработки, комбикорма. Методы определения микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина А (Зерно для кормових потреб, продукти його переробляння, комбікорми. Методи визначання мікотоксинів: Т-2 токсину, зеараленону (Ф-2) і ох­ратоксину А)

ГОСТ 28396-89 Зерновое сырье, комбикорма. Методы определения патулина (Зернова сировина, комбікорми. Методи визначання патуліну)

ГОСТ 28419-97 Зерно. Метод определения сорной и зерновой примесей на анализаторе засорен­ности У1-ЕАЗ-М (Зерно. Метод визначання смітної і зернової домішок на аналізаторі засміченості У1-ЕАЗ-М)

ГОСТ 28666.1-90 (ИСО 6639/1-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности на­секомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 1. Загальні положення)

ГОСТ 28666.2-90 (ИСО 6639/2-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности на­секомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Час­тина 2. Відбирання проб)

ГОСТ 28666.3-90 (ИСО 6639/3-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности на­секомыми. Часть 3. Контрольный метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комаха­ми. Частина 3. Контрольний метод)

ГОСТ 28666.4-90 (ИСО 6639/4-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности на­секомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискорені методи)

ГОСТ 29305-92 (ИСО 6540-80) Кукуруза. Метод определения влажности (измельченных и целых зерен) (Кукурудза. Метод визначання вологості (подрібнених і цілих зерен)

ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерно­вой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных кло­пом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і крупності; вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422 та чинними в Україні документами:

зерновий склад

Юридична особа, яка на праві власності має зерносховище(-а) і сертифікат на відповідність по­слуг зі зберігання зерна та продуктів його переробляння

зернова домішка

Неповноцінні зерна кукурудзи та інших культурних рослин, що їх за стандартами віднесено до зер­нової домішки

крупність зерна кукурудзи — це відношення маси зерен кукурудзи в залишку на ситі з вічками діаметром 8 мм до маси основного зерна, виражене у відсотках.

Домішки органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна кукурудзи у разі його використовування за цільовою призначеністю. Домішки поділяють на зернову і смітну.

Частки зерна, утворені внаслідок механічної дії

Зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, здеформоване внаслідок несприятливих умов розвит­ку і визрівання

Зерно здеформоване, сплющене внаслідок механічної дії

Зерно із корінцем або ростком, що вийшли за межі оболонки, або з ростком, який розірвав, але не вийшов на поверхню оболонки, та зерно із втраченим корінцем і ростком

Зерно, пошкоджене заморозками під час визрівання, зі зміненим кольором (білувате або потемніле)

Зерно зі зміненим від кремового до світло-коричневого кольором оболонки та ендосперму внас­лідок самозігрівання, висушення та ураження хворобами

Зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеня його пошкодження

Зерно, що не досягло повної зрілості; із зеленуватим відтінком, легко деформується у разі натис­нення.

Обмежено допустима домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо)

Домішки рослинного походження (частинки стеблин, листків, стрижнів, обгортки качанів, плівки тощо), рештки шкідників зерна, насіння дикорослих неотруйних рослин

Домішки рослинного походження, шкідливі для здоров’я людини і тварин

Зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору та зерно зі світлим ен­доспермом, що внаслідок незначного надавлювання розсипається.

• цілі та пошкоджені зерна кукурудзи, що за характером пошкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок;

• биті зерна кукурудзи, які залишилися на ситі з вічками діаметром 4,5 мм (3,5 мм для мілкозерної кукурудзи розлусного типу — рисової та перлової);

• у кукурудзі, що її постачають на кормові потреби — зерна і насіння інших культурних рослин, які не віднесено, згідно зі стандартами на ці культури, за характером їхніх пошкоджень до зернової і смітної домішок.

• биті зерна кукурудзи, які пройшли крізь сито з вічками діаметром 4,5 мм (3,5 мм для мілкозер- ної кукурудзи розлусного типу — рисової та перлової) і залишилися на ситі з вічками розміром 1,2 мм х х 20 мм;

• поїдені зерна;

• давлені зерна;

• щуплі — цілі зерна кукурудзи, що пройшли крізь сито з вічками діаметром 4,5 мм (3,5 мм для мілкозерної кукурудзи розлусного типу — рисової та перлової) і залишились на ситі з вічками розмі­ром 1,2 мм х 20 мм;

• пророслі зерна;

• недостиглі зерна;

• морозобійні зерна;

• пошкоджені зерна;

• у кукурудзі, яку використовують на кормові потреби — цілі і биті зерна та насіння інших куль­турних рослин, які не віднесені, згідно зі стандартами на ці культури, за характером пошкодження до смітної домішки.

• прохід крізь сито із полотна решітного з розміром вічок 1,2 мм х 20 мм;

• у залишку на ситі з розміром вічок 1,2 мм х 20 мм: мінеральну та органічну домішки;

• насіння дикорослих рослин;

• зіпсовані зерна кукурудзи;

• шкідливу домішку — ріжки, сажку, гірчак повзучий, термопсис ланцетний, в’язіль різнокольо­ровий, геліотроп опушеноплідний, триходесму сиву;

• у кукурудзі для продовольчих потреб та виробництва крохмалю і патоки — різні зерна та на­сіння інших культурних рослин;

• у кукурудзі на кормові потреби — зерна і насіння інших культурних рослин, які віднесено згідно зі стандартами на ці культури, за характером їх пошкоджень до смітної домішки, а також насіння олійних культур.

4. ТИПИ

   1. Кукурудзу за ботанічними і біологічними ознаками, кольором та формою зерна поділяють на типи, які наведено в таблиці 1.