Необхідно зазначити розміри та марку сталі для пластинчатих шайб. Вони не мають бути тоншими, ніж 4 мм.

Конічні шайби слід використовувати, якщо поверхня складового виробу знаходиться під кутом до площини, що є перпендикулярною до осі болта більш ніж:

  1. 1/20 (3°) для болтів з d < 20 мм;

  2. 1/30 (2°) для болтів з d > 20 мм.

Необхідно зазначити розміри та марку сталі для конічних шайб.

  1. Затягування болтів без попереднього натягу

Аби досягти щільного контакту, з’єднані компоненти необхідно стягнути разом. Для регулювання сполучення можна використовувати прокладки. Для складових виробів з листів і листового матеріалу облицювання товщиною t > 4 мм та профілів з t > 8 мм, якщо не зазначені опори з повним контактом, випадкові зазори до 4 мм можуть залишитися по краях за умови, що забезпечена контактна поверхня в центральній частині з’єднання.

Для кожного болтового комплекту необхідно досягти стану щільного затягування, з особливою обережністю слід поставитися до уникнення надмірного затягування, особливо коротких болтів і M12. Процес затягування здійснюється від болта до болта однієї групи, починаючи з частини з'єднання з найбільшою жорсткістю, та рухаючись поступово до частини з меншою жорсткістю. Аби отримати стан однаково щільного затягування, можливо, знадобиться виконати більш, ніж один цикл затягування.

Примітка 1. Частина з найбільшою жорсткістю у з’єднанні листовою накладкою двотаврового профілю (I) зазвичай знаходиться в центрі групи з’єднувальних болтів. Частина з найбільшою жорсткістю у з’єднанні кінцевою пластиною двотаврових профілів зазвичай знаходиться біля полиць.

Примітка 2. Термін «щільне затягування» загалом можна тлумачити як затягування, що може бути досягнуто зусиллями однієї людини, яка використовує гайковий ключ нормальних розмірів без додаткового важелю, та може бути встановлений як момент, в який гайковий ключ ударної дії починає стукати.

EI 'виід)аленіиій текст ZU

  1. Підготовка контактних поверхонь в з’єднаннях, стійких до зсуву

Цей пункт не застосовується до нержавіючих сталей, для яких будь-які вимоги до контактних поверхонь слід зазначати.

В цьому пункті не розглядається захист від корозії, вимоги до якого зазначені у п. 10 та Додатку F.

Ділянка контактних поверхонь у з’єднаннях з попереднім натягом має бути зазначена. Контактні поверхні мають бути підготовлені для отримання необхідного коефіцієнта зсуву, який загалом визначається випробуванням, як зазначено в Додатку G.

До складання слід вжити таких заходів перестороги:

  1. контактні поверхні необхідно очистити від будь-яких забруднень, таких як масло, бруд або фарба. Необхідно видалити задирки, які можуть перешкоджати щільній посадці з’єднувальних частин;

  2. поверхні без покриття необхідно очистити від будь-якої корозійної плівки та інших матеріалів з порушеною структурою. Необхідно стежити, аби не пошкодити поверхню, або слід вирівняти шорстку поверхню. Необроблені ділянки вздовж периметру щільного з’єднання слід лишити необробленими, доки контроль з’єднання не завершено.

Обробка поверхні, яка за припущеннями, забезпечує мінімальний коефіцієнт зсуву залежно від визначеного класу поверхні тертя без випробувань, зазначена в табл. 18.

Таблиця 18 - Класифікація, яка може бути прийнята для поверхонь тертя

Обробка поверхні

Клас

Коефіцієнт зсуву ц

Поверхні після дробе- або піскоструменевої обробки, після видалення відшарувань іржі, без ямок (піттінгу)

A

0,50

Поверхні після дробе- або піскоструменевої обробки:

  1. металізовані напиленням матеріалами на основіз алюмінію або цинку;

  2. фарбовані лужно-цинкорими силікатами з покриттям товщиною від 50 мкм до 80 мкм

B

0,40

Поверхні, очищені дротяними щітками або газополум'яним чищенням з видаленням відшарувань іржі

C

0,30

Поверхні після прокатки т

D

0,20



Ці вимоги також застосовуються до ущільнюючих пластин, які використовують, щоб компенсувати відмінності в товщині, як зазначено в 8.1.ДСТУ Б EN 1090-2-201Х

  1. Затягування болтів з попереднім натягом

    1. Загальні положення

Якщо не зазначено інше, номінальна мінімальна сила попереднього натягу Fp,C приймається за формулою:

Fp,C = 0,7fubAs, де fub — це номінальна гранична міцність матеріалу болта, а As - ділянка утворення напружень у болті,

як визначено у EN 1993-1-8 та деталізовано у табл. 19. Цей рівень попереднього натягу можна використовувати для всіх з’єднань, стійких до зсуву, та для всіх інших з’єднань з попереднім натягом, якщо не зазначено нижчий рівень попереднього натягу. В останньому випадку також необхідно зазначити болтові комплекти, спосіб затягування, параметри затягування та вимоги до контролю.

Примітка. Попередній натяг можна використовувати для опору зсуву, у сейсмостійких з’єднаннях, для опору втомі, для цілей виконання або як захід із забезпечення якості (наприклад, для довговічності).

Таблиця 19 - Значення Fp,C (у кН)

Клас міцності

Діаметр болта, мм

12

16

20

22

24

27

30

36

8.8

47

88

137

170

198

257

314

458

10.9

59

110

172

212

247

321

393

572



Можна застосовувати будь-які зі способів затягування, що містяться у табл. 20, якщо не зазначено обмежень щодо їх використання. К-клас (стан калібрування при поставці) болтових комплектів має відповідати зазначеному в табл. 20 стосовно використаних способів.

Таблиця 20 - К-класи для способів затягування

Спосіб затягування

К-клас

Метод крутного моменту

K2

Комбінований метод

K2 або K1

Метод затягування HRC

K0 лише із гайкою HRD або K2

Прямий індикатор розтягу (DTI)

K2, K1 або K0



В якості альтернативи можна застосувати калібрування згідно з Додатком Н, за винятком методу крутного моменту, крім випадків, де це дозволено у технічних умовах на виконання.

Стан калібрування при поставці є дійсним для затягування обертанням гайки. Якщо при затягуванні оберталася головка болта, калібрування має бути виконано згідно з Додатком Н або за додатковим випробуванням від виробника кріпильних виробів, а в інших випадках - згідно з EN 14399-2.

До складання необхідно зачистити задирки, лущення матеріалу та видалити надлишки товщини фарби, які можуть перешкодити щільній посадці з’єднуваних частин. До початку попереднього натягування необхідно підігнати з’єднувані компоненти один до одного, а болти у групі має бути затягнуто згідно з 8.3, проте остаточний зазор слід обмежити до 2 мм та вжити необхідних корегувальих дій щодо сталевих компонентів.

Затягування виконується закручуванням гайки, за винятком випадків, коли доступ до вузла зі сторони гайки є обмеженим. В залежності від способу затягування можливо,

ДСТУ Б EN 1090-2-201Х необхідні особливі перестороги, якщо болти затягуються обертанням головки болта.

IZ Затягування, як на першому, так і на фінальному етапах має відбуватися поступово, від частини з’єднання з найбільшою жорсткістю до частини з найменшою. Аби досягти однакового попереднього натягу, може знадобитися більш, ніж один цикл затягування.

Згідно з EN ISO 6789 ключ з контрольованим крутним моментом, який використовується на всіх етапах способу крутного моменту, має бути здатний вимірювати з точністю ± 4 %. Для кожного ключа слід проводити d технічне обслуговування згідно з EN ISO 6789, а в разі використання пневматичних ключів, вони перевіряються щоразу І як змінюється довжина шлангу. Для ключів, які застосовуються під час першого етапу комбінованого способу, ці вимоги змінено: точність ± 10 %, періодичність - раз на рік.

Перевірку ключа необхідно проводити після будь-якого інциденту, що стався під час використання (значний удар, падіння, перевантаження тощо) та впливає на ключ.

Інші способи затягування (наприклад, осьовий попередній натяг гідравлічними пристроями або натяг з ультразвуковим контролем) мають калібруватися згідно з рекомендаціями виробника обладнання.

Високоміцні болти з попереднім натягом слід використовувати без зміни мастила, отриманого при поставці, якщо не було обрано спосіб DTI або процедуру з Додатку H.

Якщо болтовий комплект було затягнуто з мінімальним попереднім натягом, а пізніше розкручено, його слід видалити та повністю відбракувати.

Болтові комплекти, що використовуються для початкової підгонки, загалом не вимагають мінімального натягу та розкручування, отже, вони можуть використовуватися в місці розташування під час процесу остаточного з’єднання.

Примітка. Якщо відбувається затримка процесу затягування за наявності умов неконтрольованого впливу оточуючого середовища, показники мастила можуть змінитися, а тому вимагають перевірки.

Потенційна втрата сили попереднього натягу у порівнянні з початковим значенням завдяки декільком факторам, як, наприклад, релаксація, повзучість поверхневих покриттів (див. Додаток F.4 і табл. 18), розглядається разом зі способами затягування, визначеними нижче. У разі наявності поверхневих покриттів великої товщини слід зазначити, чи необхідно вжити заходи, аби компенсувати можливі подальші втрати сили попереднього натягу.

Примітка. Якщо використовується метод крутного моменту, це може бути досягнуто за допомогою повторного затягування з перервою в декілька днів.

  1. Контрольні значення крутного моменту

Контрольні значення крутного моменту Mr,i, що використовуються для номінальної мінімальної сили попереднього натягу Ei>Fp,C<El, визначені для кожного типу комбінації болта та гайки, які застосовуються у одному з нижче зазначених варіантів:

  1. значення на основі к-класу, задекларовані виробником кріпильних виробів згідно з належними частинами EN 14399:

  1. Mr,2 = km d F p,c з km для k-класу K2.

  2. Mr,1 = km d Fp,C з km для k-класу K1.

  1. значення, отримані згідно з Додатком H:

  1. Mr,test = Mm з Mm визначеним згідно з процедурою, що стосується способу затягнення, який буде застосовано.Метод крутного моменту

Для затягування болтів необхідно використовувати ключ з регульованим крутним моментом, що має достатній діапазон робочих режимів. Можуть застосовуватися ручні ключі або механічні. Гайкові ключі ударної дії можна застосувати під час першого етапу затягування кожного з болтів.

Момент затягування слід прикладати постійно й плавно. Затягування методом крутного моменту складається принаймні з двох наступних етапів:

  1. перший етап затягування: на ключі встановлюється значення моменту приблизно 0,75 Mr,i, де Mr,i = Mr,2 або Mr,test.

До початку другого етапу затягування необхідно завершити перший етап для всіх болтів одного з’єднання.

  1. другий етап затягування: на ключі слід встановити значення моменту 1,10 Mr,i, де Mr,i = Mr,2 або Mr,test.

Примітка. Використання коефіцієнта 1,10 з Mr,2 еквівалентно до (1 + 1,65Vk), де Vk = 0,06 для к-класу K2.

  1. Комбінований спосіб

Затягування комбінованим способом складається з двох етапів:

  1. перший етап затягування - з використанням ключа з регульованим крутним моментом, що має достатній діапазон робочих режимів. На ключі встановлюється значення моменту приблизно 0,75 Mr,i, де Mr,i = Mr,2 або Mr,1 або Mr,test. Перший етап має бути завершений для всіх болтів в одному з’єднанні до початку другого етапу;

При використанні Mr,1, для спрощення можна застосувати Mr,1 = 0,13 d B>Fp,c<®l якщо не зазначено інше.

  1. другий етап затягування, в якому до деталі у комплекті, що повертається, прикладається зазначена частина оберту. Розташування гайки стосовно різьблення болта після першого етапу необхідно помітити маркувальним олівцем або маркувальною фарбою, так щоб, кінцеве обертання гайки стосовно різьблення під час другого етапу можна було б легко визначити.

Другий етап має відповідати значенням у табл. 21, якщо не зазначено інше.

Таблиця 21 - Комбінований спосіб: довертання (болти 8.8 та 10.9 )

Загальна номінальна товщина " t" з’єднувальних частин (включаючи всі підкладки та шайби)

Застосування подальшого повертання під час другого етапу затягування

Градуси

Частина оберту

t < 2 d

60

1/6

2 d < t < 6 d

90

1/4

6d < t < 10d

120

1/3

Примітка. Де поверхня під головкою болта або гайки (з урахуванням конічних шайб, у разі застосування) не є перпендикулярною до вісі болта, необхідний кут повороту слід визначати випробуванням.