---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Стійкість деревини та виробів з деревини

ВИЗНАЧАННЯ КЛАСІВ НЕБЕЗПЕКИ
БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Частина 3. Застосовування до деревних плит

(

БЗ № 1-2004/67

EN 335-3:1995, IDT)

ДСТУ EN 335-3:2004

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

5ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації лісових ресурсів (ТК 18 «Лісові ресурси»)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Г. Гільченко; І. Дерев'янко, канд. техн, наук;

В. Зінченко; С. Кривов’язий; Н. Кручко; А. Миронюк; В. Немилостива; Ю. Чорнобров;

І. Шурута; Н. Діанова

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО квітня 2004 р. № 86 з 2005-07-01

З Національний стандарт відповідає EN 335-3:1995 Durability of wood and wood-based products — Definition of hazard classes of biological attack — Part 3: Application to wood-based panels (Стійкість деревини та виробів з деревини. Визначання класів небезпеки біологічного ураження. Частина 3. Застосовування до деревних плит). Цей стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

5ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

   1. Фанера 2

   2. Деревностружкова плита 2

   3. Плита з односпрямованим розташуванням волокон (OSB) 2

   4. Деревноволокниста плита 2

   5. Деревностружкова плита, зв’язана цементом 2

4. Класи небезпеки. Застосовування до деревних плит 2

   1. Загальні положення 2

   2. Фанера З

   3. Деревностружкові плити 4

   4. Плити з односпрямованим розташуванням волокон (OSB) 5

   5. Деревноволокнисті плити 7

   6. Деревноволокнисті плити, зв’язані цементом 8

Додаток А Настанова щодо застосовування деревних плит 9

А.1 Вступ 9

А.2 Загальна схема прийняття рішень 9

А.З Загальні запобіжні заходи 9

А.4 Стійкість (природна або набута) деревних плит 10

Додаток В Перелік виробничих стандартів щодо деревних плит 10

Додаток С Бібліографія 11НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 335-3:1995 Durability of wood and wood-based products — Definition of hazard classes of biological attack — Part 3: Application to wood-based panels (Стійкість деревини та виробів з деревини. Визначання класів небезпеки біологічного ураження. Частина 3. Застосовування до деревних плит).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 18 «Лісові ресурси».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт не замінює чинних в Україні стандартів.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• вилучено попередній довідковий матеріал «Передмову»;

• слова «цей європейський стандарт» та «ця частина EN 351» замінено на «цей стандарт»;

• до розділу 2, додатка В та додатка С долучено «Національні пояснення», виділені рамкою;

• структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Зміст», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Копії стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати у Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».ДСТУ EN 335-3:2004

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТІЙКІСТЬ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ

ВИЗНАЧАННЯ КЛАСІВ НЕБЕЗПЕКИ
БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Частина 3. Застосовування до деревних плит

СТОЙКОСТЬ ДРЕВЕСИНЫ И ИЗДЕЛИЙ ИЗ ДРЕВЕСИНЫ

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛАССОВ ОПАСНОСТИ
БИОЛОГИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ

Часть 3. Применение к древесным плитам

DURABILITY OF WOOD AND WOOD-BASED PRODUCTS

DEFINITION OF HAZARD CLASSES

OF BIOLOGICAL ATTACK

Part 3. Application to wood-based panels

Чинний від 2005-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт використовують для застосовування класів небезпеки, визначених у частині 1 EN 335, для деревних плит: фанери, деревностружкових плит, плит з односпрямованим розташуван­ням волокон, деревноволокнистих плит, а також деревностружкових плит, зв’язаних цементом, які зазнають впливу біологічних агентів, що уражають вироби з деревини і можуть призвести до руй­нувань за досить довгої тривалості впливу.

Цей стандарт треба застосовувати разом з частиною 1 EN 335.

Додаток А містить додаткові рекомендації щодо застосовування, а також щодо захисту і (або) обробляння поверхні деревних плит у визначеному класі небезпеки.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено ниж­че. Для датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. Для недатова- них посилань треба користуватися останнім виданням відповідної публікації.

Перелік публікацій наведено нижче.

EN 309:1992 Wood particleboards — Definition and classification

EN 313-2¹ Plywood — Classification and terminology — Part 2: Terminology

EN 316:1993 Wood fibreboards — Definition, classification and symbols

EN 322:1993 Wood-based panels — Determination of moisture content

EN 335-1:1992 Durability of wood and wood-based products — Definition of hazard classes of biological attack — Part 1: General

EN 633:1993 Cement-bonded particleboards — Definition and classification.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 309:1992 Плити деревностружкові. Визначення та класифікація

EN 313-2 Фанера. Класифікація та термінологія. Частина 2. Термінологія

EN 316:1993 Плити деревноволокнисті. Визначення, класифікація та позначення

EN 322:1993 Плити деревні. Визначання вмісту вологи

EN 335-1:1992 Стійкість деревини та виробів з деревини. Визначання класів небезпеки біоло­гічного ураження. Частина 1. Загальні положення

EN 633:1993 Плити деревностружкові, зв’язані цементом. Визначення і класифікація.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використовують такі терміни та їхні визначення:

Деревна плита, що складається зі склеєних один з одним шарів деревини, причому напрям волокон шарів, які розташовані один за одним, найчастіше проходить під прямим кутом один до одного [EN 313-2].

Примітка. Загалом зовнішні та внутрішні шари розташовуються симетрично до обох боків від центрального або середнього положення

Деревна плита, виготовлена пресуванням дрібних часток деревини (наприклад деревна струж­ка, стружка після стругання, стружка від пиляння, вафлі, пресовані джгути) і (або) інших часток, що містять лігноцелюлозу (наприклад льняна костриця, конопляна костриця, багаса) під дією тепла, з використовуванням клеїв [EN 309]

Багатошарова плита, виготовлена з джгутів дерев’яної стружки попередньо визначеної форми й товщини і за допомогою з’єднувальної речовини. Джгути в зовнішньому шарі спрямовані паралельно до довжини або ширини плити; джгути в середньому шарі або в середніх шарах можуть розташову­ватися довільно або спрямовуватися під прямим кутом до джгутів зовнішніх шарів

Деревна плита товщиною 1,5 мм і більше, виготовлена з волокон лігноцелюлози із застосову­ванням тиску і (або) тепла. З’єднання волокон ґрунтуються:

• або на звалюванні волокон, а також на властивих їм клейових властивостях;

• або на добавці синтетичних з’єднувальних засобів.

Можуть бути й інші добавки [EN 316]

Деревна плита, виготовлена пресуванням дрібних часток деревини або інших часток рослин­ного походження, з гідравлічним цементом і можливими добавками.

4 КЛАСИ НЕБЕЗПЕКИ. ЗАСТОСОВУВАННЯ ДО ДЕРЕВНИХ ПЛИТ

Внаслідок різних складових частин і методів виготовлення плит з деревини в даному середо­вищі вміст вологи плит і ризик їхнього біологічного ураження можуть відрізнятися від вмісту вологи і ризику ураження суцільної деревини, з якої виготовлено плити.

Вміст вологи², наведений у цьому стандарті, допомагає класифікувати ризик ураження різни­ми біологічними агентами під час визначання стійкості конструкцій із деревних плит.

Примітка. Деякі плити з деревини можуть бути придатними для застосовування тільки у певних класах небезпе­ки. У додатку А і додатку В наведено рекомендації щодо використовування окремих типів деревних плит у кожному класі небезпеки.

У цьому середовищі фанера має вміст вологи не більший того, який був би встановлений, якби вона протягом усієї тривалості використовування зазнавала впливу температури повітря 20 °С і відносної вологості 65 %. Тому її можна вважати сухою. Таким чином, небезпека ураження плісе­невими грибами або грибами, які забарвлюють чи руйнують дерево, незначна.

Ураження комахами, охоплюючи термітів, які руйнують деревину, можливе, причому частота й значення цього ризику залежать від географічного положення³). Дія жуків також може залежати від вибору фанери відносно її різновиду та товщини.

У цьому середовищі вміст вологи фанерних плит може або повністю, або — інколи — частко­во досягати або перевищувати той, який був би встановлений, якби вони протягом усієї тривалості використовування зазнавали впливу температури повітря 20 °С і відносної вологості 90 %. Тому вміст вологи може іноді підвищуватися до рівня, за якого може відбуватися ріст дереворуйнівних грибів.

Плити, що мають додаткову декоративну функцію, можуть зазнавати негативного впливу за рахунок забарвленості в результаті росту плісеневих грибів на поверхні або грибів, що забарвлю­ють деревину.

Ризик ураження комахами аналогічний класу небезпеки 1.

У цьому середовищі фанера може часто мати вміст вологи більше ніж 20 % і внаслідок цього часто зазнавати дії дереворуйнівних грибів.

Плити, що мають додаткову декоративну функцію, можуть зазнавати негативного впливу за рахунок забарвленості в результаті росту плісеневих грибів на поверхні або грибів, що забарвлю­ють деревину.

Ризик ураження комахами аналогічний класу небезпеки 1.

У цьому середовищі фанера постійно має вміст вологи більше ніж 20 % і внаслідок цього ча­сто зазнає дії дереворуйнівних грибів.

Примітка. Фанера придатна для застосовування в цьому класі небезпеки тільки тоді, коли задані і (або) досяг­нуті властивості плит достатні.

Ризик ураження комахами деталей, що перебувають над землею або над водою, аналогічний класу небезпеки 1. У деяких географічних регіонах терміти можуть становити додаткову проблему.

У цьому середовищі фанера постійно має вміст вологи більше ніж 20 % і перебуває повністю або частково в морській воді. Внаслідок цього дія морських деревоточців становить основну проб­лему. Насамперед, у теплих водоймах великі пошкодження можуть викликати такі організми, як Limnoria spp. і Teredo spp. Додатково фанера може зазнавати дії дереворуйнівних грибів.

> Примітка. Фанера придатна для застосовування в цьому класі небезпеки тільки тоді, коли задані і (або) досяг­

нуті властивості плит достатні.

, Ризик ураження комахами деталей, що перебувають вище рівня води, аналогічний класу не­

безпеки 1. У деяких географічних регіонах терміти можуть становити додаткову проблему.

Таблиця 1 містить загальні рівні вологості для фанери, а також перелік біологічних агентів, які можуть уражати фанеру в різних класах небезпеки.

Таблиця 1 — Зведення класів небезпеки, загальних рівнів вологості та біологічних агентів руйнування деревини для фанери