Вид метало­брухту

Характеристика

Показники

Норма

Цинк 12

Згар цинково-свинцевий Порошкоподібний матеріал з кусковими вкрапленнями, що містять оксиди, силікати й алюмінати

Вміст металів за масою, %, не менше Засміченість нешкідливими домішками за масою, %, не більше

Розмір куска в максимальному вимірі, мм, не більше

Маса куска, кг, не більше Хімічний склад представницької проби за масою, %: цинк, не менше свинець, не більше хлор, не більше фтор, не більше

50

50

1000 250

30

10 0,5 0,01

Цинк 13

Відходи інші, у тому числі брухт акумуляторних батарей

Вміст металів за масою, %, не менше Засміченість нешкідливими домішками за масою, %, не більше

Розмір куска в максимальному вимірі, мм, не більше

Маса куска, кг, не більше Хімічний склад представницької проби за масою, %: цинк, не менше хлор, не більше фтор, не більше

20

80

1000

250

20

0,1 0,01

* У дужках зазначено назву закордонного аналогу виду металобрухту. Відповідні назви видів зазначено згідно з [1] та наведено лише для довідки.



Табл иця 17 — Відходи біметалів

Вид метало­брухту

Характеристика

Показники

Норма

Біметали 1

Відходи сталі з плакованим шаром: алюміній і його сплави мідь і мідні сплави нікель і нікелеві сплави

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках


Біметали 2

Відходи алюмінію і його сплавів з плакованим шаром: титан мідь алюміній силумін сталь

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках


Біметали 3

Відходи міді і її сплавів з плакованим шаром: нікель сталь

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках


Біметали 4

Відходи нікелю і його сплавів з плакованим шаром: алюміній і його сплави

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках


Біметали 5

Відходи свинцю і його сплавів з плакованим шаром: олово і його сплави

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках


Біметали 6

Відходи інших кольорових металів і сплавів з плакованим шаром

За згодою сторін.

Розсипом, у пакетах, рулонах, бухтах, зв’язках, пучках




Табл иця 18 — Брухт складний

Вид метало­брухту

Характеристика

Показники

Норма

Брухт складний 1

Освинцьований кабель і провід з мідними жилами в поліетиленовій, полістирольній та гумовій ізоляції

Без броні в бухтах, зв’язках або кусках. Вміст кольорових металів за масою, %, не менше

Довжина, м, не більше

56

1,5

Брухт складний 2

Освинцьований кабель і провід з алюмінієвими жилами в паперовій ізоляції

Без броні в бухтах, зв’язках або кусках. Вміст кольорових металів за масою, %, не менше Довжина, м, не більше

82

1,5

Брухт складний 3

Кабель з алюмінієвою оболонкою та мідною жилою

Без броні в бухтах, зв’язках або кусках. Вміст кольорових металів за масою, %, не менше Довжина, м, не більше

86

1,5

Брухт складний 4

Кулі свинцеві з мельхіоровою або біметалевою оболонкою

Розсортовані. Упаковані. Маса одного місця, кг, не менше

40

Брухт складний 5

Нікелево-кадмієві акумулятори і акумуляторні батареї

Нерозібрані з електролітом у сталевих і пластмасових банках.

За згодою сторін.

Вміст нікелю за масою, %, не менше

9,5

Брухт складний 6

Нікелево-залізні акумулятори

Нерозібрані з електролітом. За згодою сторін.

Вміст нікелю за масою, %, не менше

7,5

Брухт складний 7

Алюмінієвий брухт і відходи після зняття селену

За згодою сторін.

Вміст селену за масою, %, не більше

0,05

Брухт складний 8

Трубка мідна з алюмінієм

Вміст міді за масою, %, менше

Вміст алюмінію за масою, %, менше

70

30

Примітка. У брухті та відходах алюмінію, покритого селеном, селен має бути видалено до залишкового вмісту 0,05 %, за масою, на місці брухтоутворення.



  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Загальні положення

      1. Брухт і відходи, що їх постачають на підприємство або відвантажують з підприємства, обо­в’язково підлягають радіаційному контролю, перевірці на вибухонебезпечність, контролю засміченості шкідливими хімічними речовинами.

      2. Кожний транспортний засіб із металобрухтом супроводжують документом про радіаційну і вибухову безпеку. Форму посвідчення про радіаційну та вибухову безпеку брухту і відходів кольоро­вих металів та сплавів наведено в додатку А.

    2. Вимоги щодо радіаційної безпеки

      1. Радіаційне випромінювання брухту і відходів не повинно перевищувати значень, установлених вимогами чинних нормативних документів (ДГН 6.6.1-6.5.001 [3], ОСПУ [4], ДСЕПіН 6.6.1-079/211. 3.9.001 [5]).

      2. Радіаційне контролювання металобрухту проводять відповідно до вимог ДСЕПіН 6.6.1-079/ 211.3.9.001 [5], а також інструкції щодо проведення радіаційного контролювання на підприємстві, затвердженої у встановленому порядку.

      3. Заборонено збирати, заготовляти і переробляти радіаційно забруднений брухт і відходи ко­льорових металів і сплавів.

Вилучення, облік та тимчасове зберігання радіоактивно забруднених фрагментів металобрухту проводять згідно з розділом 6 ДСЕПіН 6.6.1-079/211. 3.9.001 [5].

  1. Дезактивацію брухту і відходів, забруднених радіоактивними речовинами, здійснюють спе­ціалізовані підприємства, що мають ліцензії на проведення цих робіт, на підставі договорів (угод) з підприємствами, що виконують операції з металобрухтом.

Збір, заготівлю і переробку брухту та відходів, що пройшли дезактивацію, можна здійснювати лише за наявності відповідного документа про дезактивацію.

  1. Брухт і відходи, які утворюються на підприємствах, що використовують у виробничому про­цесі радіоактивні речовини, а також транспортні засоби, у яких перевозять такий металобрухт, повинні проходити дезактивацію і супроводжуватися документами про дезактивацію.

У разі відсутності документа про дезактивацію підприємства заготівники не повинні приймати такий брухт і відходи.

  1. Вимоги щодо хімічної безпеки

    1. Під час проведення робіт з брухтом і відходами кольорових металів та сплавів необхідно вра­ховувати: характер впливу на організм людини шкідливих речовин, що виділяються й утворюються в процесі заготівлі і переробки брухту і відходів кольорових металів і сплавів, клас небезпеки і гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони та в питній воді, встановле­ну ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 2874 і зазначену в таблиці 19.

    2. Показники мікроклімату і допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим ГОСТ 12.1.005. Вимоги щодо допу­стимого вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони поширюються на робочі місця незалежно від їхнього розташування (у виробничих приміщеннях, на відкритих майданчиках, транспортних засобах тощо).

Таблиця 19 — Вплив шкідливих речовин на організм людини

Назва металу та його сполук

Характер впливу на організм людини

Шлях проникнення

Клас небез­пеки

гдк шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3

ГДК шкідливих речовин у питній воді, мг/дм3

Алюміній та його сплави (у перерахунку на алюміній)

Пил викликає подразнення слизової оболонки очей, носа, рота, ураження легень (алюміноз легень)

Органи дихання

III

2

0,5

Вольфрам, вольфраму карбід та силіцид

Пил викликає порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, подразнення верхніх і глибоких дихальних шляхів. Рани від уколення дротом гояться погано

Органи дихання

IV

6


Вольфрамо- кобальтові сплави з домішкою алмазу до 5 %

Пил викликає порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, подразнення верхніх і глибоких дихальних шляхів

Органи дихання

III

4


Кадмій та його неорганічні сполуки

Пил викликає ураження центральної нервової системи, внутрішніх органів, порушення фосфорно-кальцієвого обміну, ураження шлунково- кишкового тракту

Органи дихання

1

0,05/0,01


Кобальт

Пил викликає порушення вуглевод­ного обміну, зміну будови і функції щитоподібної залози, ураження серцево-судинної системи, тракту травлення.

Порошкоподібні відходи викликають виникнення гострого дерматиту

Органи дихання

Шкіряний покрив

ii

0,5




Кінець таблиці 19

Назва металу та його сполук

Характер впливу на організм людини

Шлях проникнення

Клас небез­пеки

ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3

ГДК шкідливих речовин у питній воді, мг/дм3

Магнію хлорат

Пил викликає запально-гнійні процеси шкіряного покриву

Шкіряний покрив

III

5

Мідь

Пил викликає подразнення верхніх дихальних шляхів, шлунково- кишкового тракту, функціональні розлади нервової системи

Органи дихання, шлунково- кишковий тракт

II

1,0/0,05

1,0

Молібден металевий

Пил викликає функціональні порушення нервової системи, порушення обмінних процесів

Органи дихання, шлунково- кишковий тракт

III

3/0,5

0,25

Нікель, нікелю оксиди, сульфіди та суміш сполук нікелю

Пил чинить токсичну дію, викликаючи порушення центральної нервової системи, зниження кров’яного тиску, викликає алергічні захворювання шкіри.

Пари електролітів, солі чинять канцерогенну дію (бронхіальний рак, рак носа, легень, шлунка). Солі чинять токсичну дію: ураження шкіри («нікелева екзема», «нікелева короста»)

Органи дихання, шкіряний покрив

1

0,05

Олово та його оксид *

Пил викликає захворювання легень, хронічний бронхіт, дихальну недостатність

Органи дихання

Селен аморфний

Сполуки отруйні, викликають поразку печінки, нирок і центральної нервової системи; солі викликають опіки і дерматити

Шлунково- кишковий тракт, шкіряний покрив

III

2

0,01

Свинець та його неорганічні сполуки (за свинцем)

Пил викликає порушення обмінних процесів, ураження нервової системи, недокрів’я, виразкові хвороби, порушення енергетичного балансу клітини

Органи дихання, тракт травлення

I

0,01/0,005

0,03

Титан та його діоксид

Пил викликає подразнення органів дихання

Органи дихання

IV

10

Цинку оксид

Пил викликає захворювання верхніх дихальних шляхів, зміни в шлунково- кишковому тракті

Органи дихання, шлунково-киш­ковий тракт

II

0,5

5,0

Ртуть металева

Пари викликають порушення кальцієвого обміну, зміни крові, зниження захисних функцій організму, ураження центральної нервової системи, тракту травлення, верхніх дихальних шляхів

Органи дихання, шлунково-киш­ковий тракт, слизової обо­лонки, шкіряний покрив

I

0,01/0,005

Ртуті неорганічні сполуки (за ртуттю)

Пил викликає порушення кальцієвого обміну, зміни крові, зниження захис­них функцій організму, ураження центральної нервової системи, тракту травлення, верхніх дихальних шляхів

Органи дихання, шлунково-киш­ковий тракт, слизової обо­лонки, шкіряний покрив

I

0,2/0,05

Примітка. I клас небезпеки — речовини надзвичайно небезпечні.

  1. клас небезпеки — речовини високо небезпечні.

  2. клас небезпеки — речовини помірно небезпечні.

  3. клас небезпеки — речовини мало небезпечні.

* Наведені дані зазначено в [6].