БЗ № 10-2000)?


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КЛІМАТОЛОГІЯ

Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3992-2000

Видання офіційнеДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КЛІМАТОЛОГІЯ

Терміни та визначення основних понять

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом Департа­менту гідрометеорологічної служби і моніторінгу Міністерства екологи та природних ресурсів України

2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 31 жовтня 2000 р , № 627

З ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ В. Бабіченко, канд геогр наук (керівник розробки), 3. Бондаренко, Н. Ніколаєва, С. Рудишина, Л. Гущина, Л. Ковальська

© Держстандарт України, 2001

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту УкраїниЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Основні положення 1

  4. Загальна кліматологія 2

  5. Кліматологія та суміжні науки 5

І Прикладна кліматологія 6

  1. Мікрокліматологія 8

  2. Кліматографія 10

  3. Зміни та коливання клімату 14

  4. Методи кліматологічного опрацювання результатів метеорологічних спостережень 17

Абетковий покажчик українських термінів 22

Абетковий покажчик англійських термінів 27

Абетковий покажчик російських термінів 29

Додаток А Показники та інші терміни, що застосовуються в кліматології 35

Додаток Б Міжнародні кліматичні програми та метеорологічні організації 39ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КЛІМАТОЛОГІЯ

Терміни та визначення основних понять

КЛИМАТОЛОГИЯ

Термины и определения основных понятий

CLIMATOLOGY

Terms and definitions of fundamental conceptions

Чинний від 2001-07-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

    1. Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять у галузі кліматології.

    2. Терміни, регламентовані цим стандартом, є обов'язковими в разі використання в усіх видах нор­мативної документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що належить до галузі клімато­логії, а також робіт зі стандартизації або в разі використання результатів цих робіт, зокрема в програмних засобах.

    3. Вимоги стандарту є чинними для використання в роботі підприємств, установ, організацій, що чинні в Україні, технічних комітетів із стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).

  2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2681 -94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 3440-96 Системи енергетичні. Терміни та визначення

ДСТУ 3513-97 Метеорологія. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3896-99 Вітроенергетика. Вітроенергетичні установки і вітроелектричні станції. Терміни та визначення

ДСТУ 3912-99 Синоптична метеорологія. Терміни та визначення основних понять.

З ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін. Терміни-синоніми подані як довідкові і не є стандартизованими.

  2. Позначка, що вказує на галузь застосування багатозначного терміна, подана в круглих дужках світлим шрифтом після терміна. Позначка не є частиною терміна.

  3. Наявність квадратних дужок у термінологічній статті означає, що до неї включено два терміни, які мають спільні терміноелементи. В абетковому покажчику ці терміни подаються окремо із зазначен­ням номера тієї ж статті.

  4. Наведені визначення можна, за потреби, змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазначаючи об'єкти, які входять в обсяг і зміст понять, визначених у цьому стандарті. Зміни не повинні порушувати обсяг і зміст понять, визначених у стандарті.

Видання офіційне

  1. У стандарті, як довідкові, подано російські (ги) та англійські (еп) відповідники стандартизованих термінів, узяті з довідкової літератури та міжнародних словників, а також визначення російською мовою.

Якщо визначення терміна російською мовою відсутнє в чинних державних російськомовних стан­дартах, то термін та його визначення російською мовою подано в круглих дужках.

  1. У стандарті наведено абеткові покажчики окремо українською, російською та англійською мовами.

  2. У додатках подано показники та інші терміни, які застосовуються в кліматології (додаток А) та перелік міжнародних кліматичних програм та метеорологічних організацій (додаток Б).

З 8 Стандартизовані терміни набрано напівжирним шрифтом, а синоніми — курсивом.

4 ЗАГАЛЬНА КЛІМАТОЛОГІЯ


  1. кліматологія

Наука, що вивчає закономірності формування та зміни клімату в різних географічних районах зем­ної кулі

(ДСТУ 3513)

  1. клімат

Багаторічний режим погоди, зумовлений соняч­ною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов’язаною з ними за­гальною циркуляцією атмосфери та океану і ха­рактерний для певної місцевості

Примітка. Клімат поділяють за просторовими (макро, мезо, мікро, крипто) та часовими (плейстоцен, голоцен) масштабами


еп ru


еп ru


4 3 погода

Фізичний стан атмосфери в конкретний проміжок часу, що визначається сукупністю метеорологіч­них величин і атмосферних явищ у конкретному районі

(ДСТУ 3513)

  1. кліматичні умови

Умови погоди в окремому регіоні за багаторічний проміжок часу

  1. кліматичні ресурси

Складова частина природних ресурсів, що являє собою сукупність сонячної радіації, тепла, воло­ги та метеорологічних величин, що зумовлюють функціонування, розвиток, продуктивність різних галузей економіки та діяльності людини

  1. кліматична система

Система, що складається з атмосфери, гідро­сфери, літосфери, кріосфери та біосфери, в якій під впливом сонячного випромінювання через їх взаємодію формується клімат Землі


ru


ru


ru


еп ru


climatology

(климатология

Наука, изучающая закономерности формирова­ния и изменения климата в различных географа ческих районах земного шара)

climate

(климат

Многолетний режим погоды, обусловленный сол­нечной радиацией, ее преобразованиями в дея­тельном слое земной поверхности и связанной с ними общей циркуляцией атмосферы и океана, характерный для определенной местности

Примечание — Климат подразделяют по простран­ственным (макро, мезо, микро, крипто) и временным (плейстоцен, голоцен) масштабам.)

(погода

Физическое состояние атмосферы в конкретный промежуток времени, определяющееся совокуп­ностью метеорологических величин и атмосфер­ных явлений в конкретном районе)

(климатические условия

Условия погоды в отдельном регионе за много­летний период времени)

(климатические ресурсы

Составная часть природных ресурсов, представ­ляющая совокупность солнечной радиации, теп­ла, влаги и метеорологических величин, что обус­ловливают функционирование, развитие, продук­тивность различных отраслей экономики и дея­тельности человека)

climate system

(климатическая система

Система, состоящая из атмосферы, гидросфе­ры, литосферы, криосферы и биосферы, в кото­рой под воздействием солнечного излучения через их взаимодействие формируется климат Земли)






































еп
ru

еп
ru

ru

еп ru

еп
ru

еп
ru

ru

ru


  1. модель клімату

Представлення клімату у вигляді сукупності ма­тематичних рівнянь, що дають уявлення про фізичні процеси та взаємодію між його складо­вими

  1. моніторинг клімату

Багаторічні спостереження за станом атмосфери, оцінка її кількісних характеристик та прогноз зміни клімату

  1. теорія клімату

Сукупність математичних методів представлення ^піматичних умов (особливостей і розподілу кліматів Землі, їх змін у часі), виходячи з фізико- Статистичних зв’язків між окремими складовими

  1. глобальний клімат

Клімат земної кулі, який поєднує всі типи клімату

  1. гіпотетичний глобальний клімат

Клімат, який існував би на рівній поверхні Землі у вигляді суші або поверхні, рівномірно покритої водою

  1. солярний клімат

Теоретичний клімат, який існував би на поверхні Землі під впливом тільки сонячної радіації за відсутності атмосфери

  1. світловий клімат

Режим природного освітлювання земної поверхні, який характеризується інтенсивністю і спектраль­ним складом сонячного проміння

  1. кліматоутворювальні фактори; клімато- утворювальні чинники

Фізичні фактори, що впливають на кліматичну систему та взаємодію між її ланками

Примітка. Кліматоутворювальні фактори поділяються на зовнішні:

— астрономічні — світність Сонця, положення орбіти Землі в Сонячній системі та характеристики орбітального руху Землі (нахил її осі до площини орбіти і швидкість обертан­ня навколо осі),

— геофізичні — розмір і маса Землі, її власні гравіта­ційні і магнітні поля та внутрішнє тепло, яке визначає геотермічні джерела тепла та вулканізм;

climatic model

(модель климата

Представление климата в виде совокупности мате­матических уравнений, описывающих физичес­кие процессы и взаимодействие между его состав­ляющими)

climate monitoring

(мониторинг климата

Многолетние наблюдения за состоянием атмо­сферы, оценка ее количественных характеристик и прогноз изменения климата)

(теория климата

Совокупность математических методов пред­ставления климатических условий (особеннос­тей и распределения климатов Земли, их изме­нений во времени), исходя из физико-статистичес­ких связей между отдельными составляющими климата)

global climate

(глобальный климат

Климат земного шара, который объединяет все типы климата)

hypothetical global climate

(гипотетический глобальный климат

Климат, который существовал бы на ровной по­верхности Земли в виде суши или поверхности, равномерно покрытой водой)

solar climate

(солярный климат

Теоретический климат, который существовал бы на поверхности Земли под воздействием только солнечной радиации при отсутствии атмосферы)

(световой климат

Режим естественного освещения земной поверх­ности, характеризующийся интенсивностью и спектральным составом солнечного излучения)

(климатообразующие факторы

Физические факторы, влияющие на климати­ческую систему и взаимодействие между ее зве­ньями

Примечание — Климатообразующие факторы подраз­деляются на внешние:

  • астрономические — светимость Солнца, положение ор­биты Земли в Солнечной системе и характеристики орби­тального движения Земли (наклон ее оси к плотности орби­ты и скорость вращения вокруг оси);

геофизические — размер и масса Земли, ее собственные гравитационные и магнитные поля и внутреннее тепло, опре­деляющее геотермические источники тепла и вулканизм

;

еп
ru

еп ru

ru

— внутрішні: склад атмосфери, її маса; маса і склад океану; особливості розподілу суші та океану; рельєф поверхні суші; структура діяльного шару суші та океану.

4.15 загальна циркуляція атмосфери

Система атмосферних течій планетарного масш­табу, яка складається з різних циркуляційних ланок (ДСТУ 3513)

  1. 16 радіаційний клімат

Умовний клімат, що визначається надходженням та витратами сонячної радіації на земній поверхні і в атмосфері без урахування інших кліматоутво- рювальних факторів

  1. клімат вільної атмосфери ги

Кліматичні умови в тропосфері і стратосфері

  1. кліматологічні центри дії атмосфери Області низького та високого атмосферного тиску на картах розподілу середніх багаторічних значень атмосферного тиску на рівні моря, які відповіда­ють статистичним даним домінування в певних районах земної кулі синоптичних центрів дії атмос­фери одного знака — циклонів чи антициклонів (ДСТУ 3912)

  2. кліматологічний фронт ги

Багаторічне середнє географічне положення го­ловних фронтів у даному регіоні Землі

  1. хвиля холоду [тепла] еп

Вторгнення холодної [теплої] повітряної маси на ги велику територію, що приводить до істотного зни­ження [підвищення] температури повітря

  1. кліматичний ризик еп

Ступінь ймовірності несприятливої погоди про- ги тягом певного періоду часу

  1. підстильна поверхня ги