систематичне патрулювання на гірськолижних трасах;

евакуацію постраждалих з гірськолижних трас та канатних доріг з наданням долікарської та першої медичної допомоги;

спостереження за станом снігу на лавинонебезпечних схилах, здійснення вибухів для спуску лавин у небезпечних зонах (у разі необхідності і наявності в аварійно-рятувальної служби дозволу на проведення цих робіт);

профілактичну роботу щодо попередження травматизму при гірськолижному катанні;

заборону доступу на схил особам, що порушують правила поведінки, перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, з вилученням проїзних квитків на КБП;

закриття гірськолижних трас після закінчення катання.

  1. Аварійно-рятувальна служба забезпечується: гірськолижним спорядженням для патрулювання схилів; санями типу «ак'я» для евакуації потерпілих; механічними транспортними засобами;

рятувальним обладнанням для проведення евакуації пасажирів канатних

доріг;

шанцевим інструментом;

медикаментами і медичними засобами для надання першої медичної допомоги;

засобами зв'язку.

  1. Кількість та номенклатура рятувального обладнання, медикаментів, транспортних засобів та приміщень для рятувальників визначаються, виходячи з кількості гірськолижників, довжини трас та їх складності і мають бути достатніми для надання допомоги не пізніше ніж за 10-15 хвилин після отримання сигналу тривоги у будь-якому місці гірськолижної траси.
  2. Контроль за безпечною експлуатацією гірськолижних трас
  3. На кожну упорядковану гірськолижну трасу, що використовується для спортивного та відпочинкового катання, проектною організацією оформляється паспорт, що містить у собі:

план та профіль траси, її прив'язку до місцевості;

характеристики траси (довжина, ширина (або окремо ширина ділянок, якщо їх декілька), перепад висот);

характеристику покриття;

інформацію про наявність і характер небезпечних ділянок;

схему дренажу та водовідведення;

схему лавинонебезпечних ділянок;

схему розміщення обладнання для снігонапилення, захисних та інших споруд та будівель у зоні траси;

схему установки захисних сіток, огороджень та матів;

перелік заходів щодо забезпечення безпеки на трасі.

  1. Суб'єкт господарювання, що експлуатує гірськолижну трасу, забезпечує її утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації огляду, належного обслуговування та ремонту власними силами або укладає договір з іншою організацією на виконання зазначених робіт.
  2. Огляд траси перед її відкриттям для катання та в процесі експлуатації проводиться щоденно працівниками аварійно-рятувальної служби.
  3. Порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
  4. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
  5. Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270.

О. Хохотва

Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України