5 КОНСТРУКЦІЙНІ ВИМОГИ

  1. Загальні положення

    1. Конверсія різних газів

Тільки допустимі операції у разі переходу газу однієї групи або сімейства на газ іншої групи або ряду та/або пристосування до різних тисків розповсюдження газу надані нижче для кожної категорії.

Рекомендовано виконувати ці операції без вимикання системи.

  1. Категорія І

  1. Категорії І, Іги І2Е> І2Е+: без модифікації системи;

  2. Категорія Ізв/Р: без модифікації системи;

  3. Категорія І3+: заміна інжекторів або відкаліброваних отворів, але тільки для перетворення з однієї пари тиску на іншу пару тисків (наприклад, 28-30/37 мбар на 50/67 мбар)?

  4. Категорія ІЗР: без модифікації системи пов’язаної із заміною газу. Для зміни тиску, заміни інжекторів і регулювання рівня газу.

  1. Категорія II

    1. Категорії систем, призначені для використання газів першого і другого сімейств Регулювання рівня газу із заміною інжектора (якщо необхідно), обмежувача або регулятора. Регулювання рівня газу запалювального пальника з використанням пристрою регулювання або заміненням інжектора або обмежувача і, якщо необхідно, заміна всього запалювального пальника або будь-яких його частин.

Розміщення регулятора поза зоною обслуговування згідно з вимогами 5.2.6.

Розміщення пристрою(-їв) регулювання рівня газу поза зоною обслуговування згідно з вимо­гами 5.2.1. і 5.2.2.

Регулювання або заміну компонентів застосовують тільки у разі переходу з газу першого сімейства на газ другого сімейства або навпаки.

  1. Категорії систем, призначені для використання газів другого та третього сімейств Регулювання рівня газу із заміною інжектора (якщо необхідно), обмежувача або регулятора. Регулювання рівня газу запалювального пальника з використанням пристрою регулювання або заміненням інжектора чи обмежувача і, якщо необхідно, заміненням всього запалювального пальника або будь-яких його частин.

Розміщення регулятора поза зоною обслуговування згідно з умовами 5.2.6.

Розміщення пристрою(-їв) регулювання рівня газу поза зоною обслуговування згідно з вимо­гами 5.2.1. і 5.2.2.

Регулюють або замінюють компоненти у випадках, якщо:

  1. переводять з газу другого сімейства на газ третього сімейства або навпаки;

  2. переводять одну пару тисків бутан/пропан на іншу пару тисків (наприклад, 28-30/37 мбар на 50/67 мбар).

  1. Категорія III

Системи категорії III, які використовують у певних країнах, зазначені в додатку А (див. А.4.2.3).

  1. Матеріали і метод побудови

Якість і товщина матеріалів, які використовують для побудови системи, зокрема її POCED (труба для видалення продуктів згорання), повинні бути:

  1. такими, щоб їх побудова і робочі характеристики не змінювалися і не впливали на безпечне функціювання системи за нормальних умов використання і технічного обслуговування користувачем;

  2. такими, щоб вони гарантували достатню експлуатаційну довговічність.

Зокрема, якщо система встановлена згідно з інструкціями виробника, всі складові будуть витримувати механічні, хімічні і теплові умови, яких необхідно дотримуватись, якщо цю систему використовують так, як це може бути передбачено.

Мідь не можна використовувати для частин, через які проходить газ, якщо температура пере­вищуватиме 100 °С.

Азбест або матеріали, що містять азбест, не можна використовувати.

Припій, який має точку плавлення нижче 450 °С після застосування не можна використовувати для частин, через які проходить газ.

  1. Доступність для технічного обслуговування і використання

Складові і засоби контролювання потрібно розташовувати так, щоб будь-яке регулювання, технічне обслуговування або заміна були легкими без видалення випромінювальної труби із вста­новленого положення. Якщо необхідно, потрібно використовувати вхідні люки або змінні панелі.

Частини, які передбачені для заміни у разі технічного обслуговування або очищення, мають бути легкодоступними, щоб їх було просто зібрати правильно та важко зібрати неправильно. Ці частини мають бути такими, щоб їх було складно зібрати неправильно, якщо це неправильне зби­рання створить небезпечні умови або призведе до пошкодження системи і засобів контролювання.

Частини системи, які не передбачені для заміни користувачем і видалення яких може при­звести до небезпеки, потрібно видаляти тільки за допомогою інструментів.

  1. Засоби герметизації

    1. Герметичність газового тракту

Отвори для ґвинтів, цвяхів тощо, призначені для збирання компонентів, не повинні бути відкритими на шляху проходження газу. Товщина стінки між отворами (зокрема наріззю) і шляхом проходження газу має бути не менше ніж 1 мм.

Герметичність складників складаних одиниць, з'єднаних з газовим трактом, і демонтованих під час поточного технічного обслуговування в приміщеннях користувача, потрібно гарантувати за допомогою механічних з'єднань (наприклад з'єднання металу з металом, кільцевого з'єднання або паковання), але без використання будь-якої герметизувальної суміші, такої, як наприклад стрічка, мастика або клей. Герметичність повинна зберігатися після демонтування та повторного складання.

Герметизувальні суміші можна використовувати для незмінних нарізних складаних одиниць. Гер- метизувальний матеріал повинен залишатися ефективним за нормальних умов використання системи.

  1. Герметичність тракту згорання

На герметичність тракту згорання системи повинні впливати тільки механічні засоби, за винят­ком тих частин, які не потрібно відокремлювати для профілактики і до яких можливо приєднання за допомогою мастики або клею так, щоб постійна герметичність гарантувалась за нормальних умов використання (див. 8.2.2.1 с).

  1. Подавання повітря в камеру згорання і видалення продуктів згорання

    1. Впускні повітряні клапани

Всі отвори для подавання повітря в систему повинні бути достатньо захищеними від нена­вмисного блокування. Крім того, такі отвори не повинні пропускати кульки діаметром 16 міліметрів, які застосовують з силою 5 Н. Поперечний переріз повітряного перепускного каналу(-ів) не повинен бути регульований.

  1. Тракт згорання

Поперечний переріз тракту згорання має бути регульований за допомогою одного або більше демпферів, щоб дати змогу регулювати окремі секції системи в зазначених межах всмоктування в тракті згорання, як заявлено виробником для правильного функціювання системи.

Кожен демпфер повинен поставляти виробник і після регулювання він має бути зафіксований і герметично закритий в даному положенні.

Під час повного закритого положення демпфера повинна бути принаймні 2-відсоткова зона поперечного перерізу трубчастого отвору для подавання та накопичення будь-якого газу.

  1. Вихідний отвір димоходу '

POCED (трубу для видалення продуктів згорання) повинен постачати виробник з пристроєм або про неї зазначити в інструкціях виробника. У специфікацію треба внести описання труби, зо­крема будь-які згини, її конструкційні матеріали та будь-які гранично допустимі відхили (наприклад довжину, діаметр, товщину, глибину встановлювання).

Виробник повинен встановити мінімальний і максимальний еквівалентний опір. Інструкції виробника повинні містити детальні дані для розраховування еквівалентного опору (наприклад дозвіл робити згини).

Якщо пристрій призначений для приєднування до димоходу зі стінним терміналом, виробник пови­нен також постачати термінал димоходу або зазначити тип терміналу, який треба використовувати. Його конструкція має бути така, щоб не було можливості протиснути кулі діаметром 16 міліметрів з силою 5 Н.

Якщо POCED (труба для видалення продуктів згорання) може бути встановлена згідно з інструкціями виробника так, щоб її вихід, якщо він приєднаний до будь-якого терміналу, який постачають разом із пристроем або зазначають в інструкціях виробника, продовжувався за межами зовнішньої поверхні будівлі більше ніж на 1,5 м, ця труба не повинна зазнавати будь-якої тривалої деформації у випадку випробовування на вітрове навантаження, зазначене в 4.3.2 EN 1859:2000.

  1. Вхідні з'єднання

Вхідне з’єднання пальчикового пристрою має бути одним з таких типів:

  1. нарізь — згідно з EN ISO 228-1:2003. У цьому випадку кінець газового вхідного з’єднання повинен мати плоску кільцевидну поверхню принаймні 3 мм завширшки для розмірів нарізі 1/2 та 3/8 і 2,5 мм завширшки для розміру нарізі 1/4, з можливістю введення ущільнювальної шайби. Крім того, якщо кінець газового вхідного з’єднання має нарізь з номінальним розміром 1/2, можливим буде введення вимірювального пристрою діаметром 12,3 мм на глибину 4 мм;

  2. нарізь — згідно з EN 10226-1:2004 або EN 10226-2:2005;

  3. ущільнювальний фітинг, що придатний для мідних труб;

  4. пряма труба 30 мм завдовжки, кінець якої циліндричний, відшліфований і чистий, що дає змогу з’єднання за допомогою ущільнювального фітинга, як зазначено в 5.1.6 с);

  5. фланець — згідно з ISO 7005-1:1992, ISO 7005-2:1988 або ISO 7005-3:1988.

Примітка. Умови застосування вхідних з'єднань, які є широко розповсюдженими в різних країнах, зазначено в А.7.

Газове вхідне з’єднання повинне бути таким, яке забезпечує подавання газу без порушення будь-яких засобів контролювання або складників системи, через які проходить газ.

  1. Підтвердження функціювання

На кожному пальнику має бути передбачено пристрій, що дає змогу наглядати за полум’ям на запалювальному пальнику протягом експлуатування і обслуговування. Якщо засіб нагляду — огля­дове вікно, яке розташоване в зоні високої температури, його потрібно покривати термотривким склом або рівноцінним матеріалом, і загерметизованим за допомогою відповідного термотривкого ущільнювача.

Користувач повинен мати можливість весь час бачити — чи перебуває пальниковий пристрій в роботі, чи в положенні енергозалежного або енергонезалежного блокування:

  1. якщо у використанні дзеркала або вікна, їхні оптичні властивості не повинні псуватися по завершенні всіх випробовувань, указаних в цьому стандарті;

  2. якщо у використанні світові індикатори, ціль їхнього використання має бути чітко визначена на системі або на пластинці чи етикетці, яку виконують згідно з 8.1.2. Схема світлових індикаторів має бути розроблена та встановлена так, щоб:

  1. вона вказувала, коли відбувається контролювання полум’я, і у разі контролювання за­палювального пальника, показувала, коли основний пальник перебуває в робочому положенні;

  2. будь-яке пошкодження, що виникає в схемі світлових індикаторів, не повинно впливати на дію будь-якого захисного пристрою (запобіжника) або перешкоджати функціюванню системи.

  1. Електричне устатковання

Електричне устатковання системи має бути сконструйовано та побудовано так, щоб можна було уникнути ризику нещасних випадків, пов’язаних з використанням електроенергії, а також по­винне відповідати вимогам EN 60335-2-102:2006, що охоплює такі ризики.

Якщо система містить електронні складники або електронні системи, що передбачають функцію забезпечення безпеки, вони повинні відповідати відповідним вимогам EN 298:2003 щодо рівнів несприймання електромагнітної сумісності.

> Якщо виробник зазначає природу електричнрго захисту системи в таблиці основних параметрів, ця специфікація повинна відповідати EN 60529:1992:

  1. щодо надання ступеня індивідуального захисту персоналу, який контактує з небезпечними електричними складниками, що розташовані всередині корпуса системи;

  2. щодо надання ступеня електричного захисту, всередині корпуса системи, від шкідливих дій, зумовлених потраплянням води.

  1. Безпека експлуатації у випадку коливання, переривання і відновлення допоміж­ної енергії

Переривання і подальше відновлення електропостачання в будь-який час впродовж запуску або функціювання системи повинне призводити до безперервної безпечної роботи, енергонезалежного блокування або аварійного зупинення, які відбуваються у разі автоматичного повторення операцій.

Переривання і подальше відновлення електропостачання не повинне відбуватись за умо­ви блокування автоматики, за винятком випадків, якщо система має бути запущена повторно вимиканням і під’єднанням електропостачання до системи, тобто енергозалежного блокування. Такий повторний запуск системи має буде можливим лише якщо жодне переривання і подальше відновлення електропостачання не призводить до небезпечного стану системи.

Примітка. Вимоги, що стосуються безперервної і безпечної роботи системи у випадку нормальних і анормальних коливань допоміжної енергії, вказані в 6.6.1 d).

  1. Двигуни і вентилятори

Напрям обертання двигунів і вентиляторів має бути чітко вказано.

Паскові приводи, якщо такі у використанні, потрібно розробляти і розміщувати з врахуванням захисту для оператора.

Засоби повинні забезпечувати легке регулювання натягу паска. Доступ до таких засобів має бути можливим тільки із застосуванням загальнодоступних інструментів.