створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні;
забезпечують реалізацію державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, що відносяться до сфери їх управління, а також перевезень, і контроль за її здійсненням;
виконують вимоги фізичного захисту;
визначають спільно з відповідними компетентними органами рівень фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання;
розробляють та реалізують державні програми, плани та заходи щодо фізичного захисту ядерних установок на кожному етапі їх життєвого циклу;
розробляють і затверджують відомчі та галузеві нормативно-правові акти з фізичного захисту та впроваджують їх у дію;
організовують і фінансують науково-технічний та науково-дослідний супровід фізичного захисту на підприємствах, що належать до сфери їх управління;
організовують діяльність щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, у тому числі і при здійсненні перевезень;
контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання і перевезень;
організовують проведення спеціальної перевірки для надання допусків до особливих робіт, періодичний контроль порядку оформлення допусків;
організовують взаємодію органів виконавчої влади з питань фізичного захисту;
організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділів охорони із силами допомоги ззовні;
розробляють відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечують її захист;
беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;
виконують функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту;
подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту.
Стаття 25. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту
Державне регулювання фізичного захисту здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції:
бере участь у формуванні державної політики з питань фізичного захисту, розробляє механізм її реалізації;
розробляє та затверджує норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
видає ліцензії на види діяльності, пов'язані з забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, умов наданих ліцензій;
застосовує примусові заходи (в межах наданих повноважень) щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, а також умов наданих ліцензій;
здійснює експертизу на відповідність встановленим вимогам до систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту;
бере участь у підготовці фахівців з фізичного захисту;
виконує функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту;
щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту.
Стаття 26. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо фізичного захисту
Місцеві державні адміністрації, на території яких розміщені ядерні установки і об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та (або) проходять маршрути перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, відповідно до своєї компетенції:
встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх утворених відповідно до законів України озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення актів ядерного тероризму;
беруть участь у щорічних навчаннях, які проводяться центральними органами виконавчої влади з метою перевірки ефективності територіальних (регіональних) планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах;
організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення;
забезпечують додержання інших вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Розділ V ПИТАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 27. Витрати на фінансування фізичного захисту
Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють:
бюджетні установи та організації - за рахунок коштів на їх утримання;
суб'єкти підприємницької діяльності - за рахунок власних коштів та коштів відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету.
Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку. Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту.
Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, можуть змінюватися тільки зі зміною категорії ядерного матеріалу, ядерної установки, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
Стаття 28. Порядок планування витрат на фінансування фізичного захисту
Юридичні особи всіх форм власності, які мають визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами повноваження щодо фізичного захисту в сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік.
Щорічні кошториси на утримання бюджетних установ та суб'єктів підприємницької діяльності повинні включати плани витрат на фінансування питань фізичного захисту.
Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України.
Розділ VI МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 29. Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту
Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту здійснюється у сфері розвитку, модернізації, підвищення якості технічного оснащення систем фізичного захисту, підвищення рівня нормування, ліцензування, нагляду, перевірок, наукового супроводження та професійної підготовки з метою зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України.
Стаття 30. Питання охорони ядерних матеріалів під час міжнародного перевезення
Питання, що стосуються виконання функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних (у тому числі транзитних) перевезень, викладаються у міжнародних договорах відповідно до законодавства України.
Питання про надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів (у тому числі свіжого та відпрацьованого ядерного палива) під час транзитного перевезення територією України, викладаються у відповідних міжнародних договорах.
Стаття 31. Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України
Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України здійснюється тільки у зв'язку з виконанням ними функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародного перевезення на підставі міжнародних договорів та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Розділ VII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства України з фізичного захисту
Порушення законодавства України з фізичного захисту тягне за собою відповідальність відповідно до закону.
Порушеннями законодавства України у сфері фізичного захисту є:
порушення норм, правил, стандартів та інструкцій з фізичного захисту;
порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту;
здійснення діяльності, пов'язаної з фізичним захистом, без наявності відповідних дозволів (ліцензій);
невиконання умов відповідних дозволів (ліцензій) з питань фізичного захисту;
невиконання приписів органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки щодо фізичного захисту;
надання дозволів (ліцензій) та приписів щодо фізичного захисту посадовими особами органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку;
допуск до особливих робіт на ядерній установці та з ядерними матеріалами осіб, які не пройшли спеціальної перевірки;
незаконні одержання, володіння, використання, передавання, видозмінення або розпорошення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
крадіжка ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання або їх захоплення, а також спроба вчинення таких дій;
незаконне проникнення на ядерну установку, об'єкт по поводженню з радіоактивними відходами, транспортний засіб, призначений для перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
вчинення актів ядерного тероризму.
Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 жовтня 2000 року N 2064-III
