---

(3) _ д/ ^NU -^N15

⁴⁵ ~™⁴⁵” ЛМ

n£.n£ n£N_Nw n%-n£

Л/g Л/g

Л/⁽¹⁾ ' *22

(Г. 8)

Г.9 Обчислювання коефіцієнтів елімаційних рівнянь виконують за формулами:

N^^}

Л/(3) ^/v 44

Г.10 Обчислювання вагових коефіцієнтів системи нормальних рівнянь виконують за фор­мулами:

1

Оф =Е₁₂ -Q₁₂ + Е₁₃ -Q₁₃ +Е₁₄ -О₁₄ +Е₁₅ -О₁₅ + -—— '^vn

Г.11 Обчислювання поправок до наближених значень визначуваних геометричних параметрів виконують за формулами:

8 = -Q¹¹ ■ ^-1 “ $12 '1-2 ~ $13 ' ^-3 ~ $14 ' ^-4 “ $15 ' L5',

5^ = ~$21 ■ “ $22 ' 1-2 “ $23 ■ ^L3 ~ $24 ' 1-4 ~ $25 ■ $5 >

= ^_|2зі' ^_ Q32 ’ ^2 ~ Q33 ’ 83 ~ Q34'84 ~ Q35 ■ Ц, (Г.11)

$Хо ⁼ “$41' ~ Q₄₂ ■ L₂- Q₄₃ ■ /_₃ - Q₄₄ • L₄~ Q₄₅ ■ L₅,

= “$51 ■ - Q₅₂ ■ L₂ ~ Q53 ■ 8₃ - Q₅₄ ■ L₄ - Q₅₅ ■ Z_₅.

Г.12 Обчислювання проекції ступеня нахилу осі резервуара на вертикальні площини коорди­нат, відповідно ХН й YH для наступного наближення виконують за формулами:

_п(2 + 1) _ „(9) , ф9).

IX ¹ і х 11 _х ’

(Г.12)

Г.13 Обчислювання значень горизонтальних координат Х_о й Y_o на абсолютній висоті, ідо дорівнює нулю, виконують за формулами:

X'Y'O = Х<-°> +о^(э);

(Г. 13)

Г.14 Обчислювання середнього радіуса циліндричної частини резервуара R^Pe2 для наступного наближення виконують за формулою:

^Рез.(_{5 +} 1) _=RPe3(_g) _{+ 5}О)_м . (Г. 14)

Якщо поправка до значення середнього радіуса 5^_ез за модулем перевищує 0,05 мм, то по­чинають наступне наближення за формулами (Г.4)—(Г.14), якщо ні — обчислення припиняють. Далі використовують геометричні параметри циліндричної частини резервуара, отримані в останньому наближенні.

Г.15 Обчислення ступеня нахилу резервуара д виконують за формулою:

Г

(Г.15)

~2 2

л = ф-_х +V

Г.16 Обчислюють азимут лінії а₀, що з’єднує центр резервуара й точку торкання днища ван­тажем рулетки, за формулою:

Y_s^Pe3' - ^Yo

^o-arctg- ^-_ез -° , (Г.16)

^Лв ^л о

де Xg^S3', Yj^e3' — горизонтальні координати точки торкання днища вантажем рулетки.

Г.17 Обчислювання напрямку нахилу осі резервуара р виконують за формулами:

ф = у-а₀, якщо д_у>0; (Г.17)

ф = 360° - у - а₀, якщо д_у < 0;

де у = arccos

Г.18 Обчислювання радіальних відхилів 9^^ез' зовнішньої (внутрішньої) поверхні циліндричної частини резервуара від циліндра радіусом R^Pe3 виконують за формулою (Г.5).

Г.19 Обчислювання внутрішніх радіальних відхилів, виправлених за деформацію, спричи­нену гідростатичним тиском рідини, що міститься в сталевому резервуарі під час повірки під час вимірювань, виконаних іззовні резервуара, виконують за формулою: де д —пришвидшення вільного падіння, що дорівнює 9,8066 м/с²;

О Рез. _ оРез.

/з /з

рРез.2 9 ' Р пов. ’ .

А -Ю³

А7 — А7

fs_s^CT-5*^ap'

(Г.18)

Рпов — густина рідини, що міститься в резервуарі під час проведення повірки;

R^Pe3- — середній радіус резервуара;

Н_г — абсолютна висота налитої в резервуар рідини під час повірки;

Н^р~³' — абсолютна висотау-тої точки на поверхні резервуара;

Е — модуль пружності матеріалу (для сталі — 2,1 ■ 10¹¹ Н/м²);

5|^т —середня товщина стінки s-ro пояса, на якому міститься у-та точка на поверхні резер­вуара;

З*^30, — середня товщина шару фарби стінки s-ro пояса, на якому міститься у-a точка на по­верхні резервуара.

Примітка. Якщо вимірювання виконували всередині сталевого чи залізобетонного резервуара, то внутрішні радіальні відхили визначають тільки відповідно до розділу Г.18.

Г.20 Обчислювання середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара

Г.20.1 Обчислювання середнього квадратичного відхилу a_Ps одиничного радіального відхилу реальної поверхні окремих поясів резервуара від циліндра &;_s^e3'виконують за формулами:

(

сер. Ps

Г. 19)

(Г.20)

де /₅ —загальна кількість точок на поясі з номером з;

т = 5— кількість визначуваних геометричних параметрів.

Г .20.2 Обчислювання середнього квадратичного відхилу a_ZPs та ст одиничного радіального відхилу реальної внутрішньої поверхні кількох поясів і всього резервуара від циліндра виконують за формулами:

де к— загальна кількість поясів резервуара;

п — загальна кількість точок на поверхні стінки резервуара.

Г.20.3 Обчислювання оцінки середнього квадратичного відхилу 5_Ps та 5_£Ps середнього ра­діального відхилу фактичної поверхні окремих поясів та кількох поясів резервуара від циліндра Зф”' виконують за формулами:

Ps - ^GPs '

(Г.22)

Г

(223)

.20.4 Обчислювання оцінки середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара, що визначають — проекції ступеня нахилу осі резервуара гц і д_у на координатні площини, середнього радіуса R^Pe3' й горизонтальних координат його осі Х_о, У_о, на висоті Н_о, виконують за формулами: де Сф, Q₂₂, Q33, Q44, Q55, —діагональні члени матриці оберненої до матриці нормальних рівнянь.

Г.20.5 Обчислювання середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара, що визнача­ють — ступеня нахилу д і напрямок нахилу ер осі резервуара виконують за формулами:

1 А^^Ре3 -¹⁰”⁹- (12.41)

2А=0

312.8.13 Обчислювання місткості «мертвої» порожнини резервуара 1/_мп й об’єму рідини в мо­

4мент спливання плавучої покришки

512.8.13.1 Обчислюють місткість «мертвої» порожнини резервуара 1/_мп У метрах кубічних для

6всіх від'ємних і додатних значень абсолютної висоти H_f до абсолютної висоти «мертвої» порож­

7нини Н/ =Н_МП за формулою:

8V_Mn=V_o+ Е А<^ЄЗ -10~⁹. (12.42)