(3) _ д/ NU -N15

45 ~™45” ЛМ


n£.n£ n£NNw n%-n£


Л/g Л/g


Л/(1) ' *22


(Г. 8)



Г.9 Обчислювання коефіцієнтів елімаційних рівнянь виконують за формулами:

~ л/12

£z —

л/„

^13 =

N^3

Еи =

Nu

^11

^15 =

45 ~лли


Е22 ~

'л/g

Н04 —

/yg л/g

^25 =

/vg ^g

(Г.9)




^34 =

N^

N^

35 =

(2) 35

(2) 33




N^}

Л/(3) /v 44

Г.10 Обчислювання вагових коефіцієнтів системи нормальних рівнянь виконують за фор­мулами:

1

Q55" N£1

Q54 = Е45 Q55

Q53 =Е34 ■ $54 + t35 ■ Q55

$52 =Е 23 ' $53 +Е24 ■ $54 + Е25 ■ О55

Q51 = ^12 ' $52 + Е-з • О53 + Е14 • О54 + Е15 ■ о55

Q45 ~ Г)54

1

q44 = е45 ■ Q45 + -—-

'V44

Q43 =е34 Q44 + Е35 ■ Q45

Q42 =Е2з ' Q43 +Е24 ' Q44 + Е25 ■ о45

$41 =Е-]2 ' $42 +Е^з ■ О43 + Е14 ■ Q44 + Е15 ■ О45

Q35 = Q53

Q34 = $43

1

$33 =Е34 ■ Q34 + Е35 ■ О35 + (2)

/V33

$32 Е2з ■ Q33 + е24 ■ О34 + Е25 ■ О35

Q31 =Е^2'Q32 +Е^з ■ Q33 + Е14 ■ О34 + Е15 • Q35 і

Qis = Q51

Q14 = Q41

Q13 = Q31

Q12 = Q21

$25 = $52

$24 = $42

$23 = $32

1

$22 = Е23 • О23 + Е24 ’ О24 + Е25 Q25 + -^у-

$21 =Е2 ' $22 +Е^з ■ О23 + ^14 ' $24 +Е15 ' $25

(Г.10)



1

Оф =Е12 -Q12 + Е13 -Q1314141515 + -—— 'vn

Г.11 Обчислювання поправок до наближених значень визначуваних геометричних параметрів виконують за формулами:

8 = -Q11 ■ ^-1 “ $12 '1-2 ~ $13 ' ^-3 ~ $14 ' ^-4 “ $15 ' L5',

5^ = ~$21 ■ “ $22 ' 1-2 “ $23 ■ L3 ~ $24 ' 1-4 ~ $25 ■ $5 >

= _|2зі' _ Q32 ’ ^2 ~ Q33 ’ 83 ~ Q34'84 ~ Q35 ■ Ц, (Г.11)

$Хо = “$41' ~ Q42L2- Q43 ■ /_3 - Q44L4~ Q45L5,

= “$51 ■ - Q52L2 ~ Q53 ■ 83 - Q54L4 - Q55 ■ Z_5.

Г.12 Обчислювання проекції ступеня нахилу осі резервуара на вертикальні площини коорди­нат, відповідно ХН й YH для наступного наближення виконують за формулами:

п(2 + 1) _ „(9) , ф9).

IX 1 і х 11 х

(Г.12)

Г.13 Обчислювання значень горизонтальних координат Хо й Yo на абсолютній висоті, ідо дорівнює нулю, виконують за формулами:

X'Y'O = Х<-°> +о(э);



(Г. 13)

Г.14 Обчислювання середнього радіуса циліндричної частини резервуара RPe2 для наступного наближення виконують за формулою:

^Рез.(5 + 1) =RPe3(g) + 5О)м . (Г. 14)

Якщо поправка до значення середнього радіуса 5^ез за модулем перевищує 0,05 мм, то по­чинають наступне наближення за формулами (Г.4)—(Г.14), якщо ні — обчислення припиняють. Далі використовують геометричні параметри циліндричної частини резервуара, отримані в останньому наближенні.

Г.15 Обчислення ступеня нахилу резервуара д виконують за формулою:

Г

(Г.15)

~2 2

л = ф-х +V

Г.16 Обчислюють азимут лінії а0, що з’єднує центр резервуара й точку торкання днища ван­тажем рулетки, за формулою:

YsPe3' - Yo

^o-arctg- ^-ез -° , (Г.16)

Лв л о

де XgS3', Yje3' — горизонтальні координати точки торкання днища вантажем рулетки.

Г.17 Обчислювання напрямку нахилу осі резервуара р виконують за формулами:

ф = у-а0, якщо ду>0; (Г.17)

ф = 360° - у - а0, якщо ду < 0;

де у = arccos

Г.18 Обчислювання радіальних відхилів 9^ез' зовнішньої (внутрішньої) поверхні циліндричної частини резервуара від циліндра радіусом RPe3 виконують за формулою (Г.5).

Г.19 Обчислювання внутрішніх радіальних відхилів, виправлених за деформацію, спричи­нену гідростатичним тиском рідини, що міститься в сталевому резервуарі під час повірки під час вимірювань, виконаних іззовні резервуара, виконують за формулою: де д —пришвидшення вільного падіння, що дорівнює 9,8066 м/с2;

О Рез. _ оРез.

/з /з


рРез.2 9 ' Р пов. ’ .


А3


А7 — А7

fssCT-5*ap'


(Г.18)



Рпов — густина рідини, що міститься в резервуарі під час проведення повірки;

RPe3- — середній радіус резервуара;

Нг — абсолютна висота налитої в резервуар рідини під час повірки;

Нр~3' — абсолютна висотау-тої точки на поверхні резервуара;

Е — модуль пружності матеріалу (для сталі — 2,1 ■ 1011 Н/м2);

5|т —середня товщина стінки s-ro пояса, на якому міститься у-та точка на поверхні резер­вуара;

З*30, — середня товщина шару фарби стінки s-ro пояса, на якому міститься у-a точка на по­верхні резервуара.

Примітка. Якщо вимірювання виконували всередині сталевого чи залізобетонного резервуара, то внутрішні радіальні відхили визначають тільки відповідно до розділу Г.18.



Г.20 Обчислювання середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара

Г.20.1 Обчислювання середнього квадратичного відхилу aPs одиничного радіального відхилу реальної поверхні окремих поясів резервуара від циліндра &;se3'виконують за формулами:



(

сер. Ps

Г. 19)

(Г.20)

де /5 —загальна кількість точок на поясі з номером з;

т = 5— кількість визначуваних геометричних параметрів.

Г .20.2 Обчислювання середнього квадратичного відхилу aZPs та ст одиничного радіального відхилу реальної внутрішньої поверхні кількох поясів і всього резервуара від циліндра виконують за формулами:


де к загальна кількість поясів резервуара;

п — загальна кількість точок на поверхні стінки резервуара.

Г.20.3 Обчислювання оцінки середнього квадратичного відхилу 5Ps та 5£Ps середнього ра­діального відхилу фактичної поверхні окремих поясів та кількох поясів резервуара від циліндра Зф”' виконують за формулами:


Ps - GPs '


(Г.22)





Г

(223)


.20.4
Обчислювання оцінки середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара, що визначають — проекції ступеня нахилу осі резервуара гц і ду на координатні площини, середнього радіуса RPe3' й горизонтальних координат його осі Хо, Уо, на висоті Но, виконують за формулами: де Сф, Q22, Q33, Q44, Q55, —діагональні члени матриці оберненої до матриці нормальних рівнянь.

Г.20.5 Обчислювання середнього квадратичного відхилу параметрів резервуара, що визнача­ють — ступеня нахилу д і напрямок нахилу ер осі резервуара виконують за формулами:


1 А^Ре3 -109- (12.41)

2А=0

312.8.13 Обчислювання місткості «мертвої» порожнини резервуара 1/мп й об’єму рідини в мо­

4мент спливання плавучої покришки

512.8.13.1 Обчислюють місткість «мертвої» порожнини резервуара 1/мп У метрах кубічних для

6всіх від'ємних і додатних значень абсолютної висоти Hf до абсолютної висоти «мертвої» порож­

7нини Н/МП за формулою:

8VMn=Vo+ Е А<ЄЗ -10~9. (12.42)