1. Перевірку автомобілів на відповідність вимогам 5.1.1, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6.3, 5.1.9.1.1, 5.1.9.1.2—5.1.9.1.4 (наявність пристрою), 5.1.9.2.1 (корозієстійкість), 5.1.9.3.1, 5.1.9.3.2, 5.1.9.3.3, 5.1.10.2, 5.1.11.2, 5.1.11.3, 5.3, 5.4, 5.5.1—5.5.3 про­водять зовнішнім оглядом, порівнянням з конструкторською документацією за допомогою вимірювального інструменту, що забезпечує потрібну точність згідно з документацією.

  2. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.2 проводять за методикою ГОСТ 22576.

  3. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.3 проводять на водоймищі з гео­метричної висоти всмоктування 3,5 м за методикою згідно з 9.5, 9.6.

В процесі випробувань контролюється на відповідність вимогам технічних умов на конкретну модель:

  • температура охолоджувальної рідини в системі охолодження двигуна за покажчиком автомобіля;

  • тиск масла в системі мастила двигуна за манометром щитка приладів автомобіля;

  • температура корпусу коробки відбору потужності за дистанційним термо­метром з похибкою вимірювання ± 1 °С;

  • температура перекачуваної води за ртутним термометром класу точності 1,5;

  • температура навколишнього середовища за ртутним термометром класу точності 1,5 на відповідність вимогам 9.3 цього стандарту;

  • частота обертання вала насоса за тахометром насосної установки авто­мобіля;

  • подача насоса за витратомірним пристроєм класу точності не більше ніж 2,5 і відповідність значенням, наведеним в таблиці 2;

  • тиск за показами мановакуумметрів класу точності не більше ніж 2,5 на виході з насосів і відповідність значенням, наведеним в таблиці 2.

Заміри слід проводити через кожні ЗО хвилин.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.6.1 проводять шляхом штучного дощування кабіни і кузовів зі шлангу з відстані 2—3 м, в цьому випадку тиск в трубопроводі повинен бути 0,2—0,5 МПа (2—5 кгс/см2), діаметр сопла — 8—10 мм, або в мийних камерах протягом 10 хв, або під час сильного (зливи) дощу в процесі руху по дорогах з твердим покриттям зі швидкістю, що убезпечує рух.

Перевірці підлягають ущільнення дверей кузовів і кабіни, а також вікон, ква­тирок, кришок вентиляційних люків кабіни.

Протікання води не допускається.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.6.2, 5.1.9.1.4 проводять під час пробігу автомобіля по спеціальній асфальтованій дорозі, яка має не менше ніж 6—8 крутих поворотів, або за іншим затвердженим маршрутом. Загальний про­біг автомобіля до 10 км, в цьому випадку самовільне відчинення дверей кузова не допускається.

Фіксатори дверей повинні утримувати двері в відчиненому положенні. В разі мимовільного відчинення дверей сигнальна лампа на щитку приборів повинна автоматично включатися.

Втрати рідини з цистерни перевіряють, доливаючи її до початкового запасу після зазначеного вище пробігу.

Величину втрат вимірюють за показами лічильника ВТ-50 ГОСТ 14167 з по­хибкою вимірювання ± 2 %.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.7 проводять шляхом запуску двигуна автомобіля з вмиканням коробки відбору потужності на привід насосної установки.

Частоту обертання вала насоса фіксують за показами тахометра насосної установки автомобіля.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.8.2 проводять при закритих за­глушками вході і виході з насоса і закритій напірно-регулювальній арматурі насоса.

Для вакуумних систем з ручним керуванням і автоматичних вакуумних систем, які не мають загального приводу з пожежним насосом, перевірку проводять, коли насос не працює, та за максимальної частоти обертання двигуна. Випробування автоматичних вакуумних систем, об’єднаних приводом з пожежним насосом, про­водять за частоти обертання вала пожежного насоса (2700 ± 50) об/хв.

Величину створюваного розрідження в насосі контролюють за допомогою вакуумметра типу ВТИ класу точності 1,0 з границею вимірювання 0 — 0,1 МПа (0 — 760 мм рт. ст.), приєднуваного до насоса.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.13.2 — 5.1.13.6 проводять зовніш­нім оглядом, шляхом порівняння з кресленнями і відповідно до вимог ГОСТ 9.401 і ГОСТ 9.302.

  2. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.9.2.1 (місткість) проводять шля­хом заповнення цистерни і пінобака водою від водопровідної мережі. Контроль місткості здійснюють за показами підключеного лічильника ВТ-50 ГОСТ 14167 з похибкою вимірювання ± 2 % або зважуванням на вагах середнього класу точності.

  3. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.9.1.5, 5.1.9.2.2 проводять шля­хом заповнення (видачі) вогнегасної речовини за допомогою насоса автомобіля. Контроль заповнення (видачі) проводять за приладом контролю рівня.

  4. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.9.3.4 проводять шляхом послі­довного створення тиску в комунікаціях високого, низького тиску та у цистерні; витік повітря, падіння (зниження) тиску та тривалість випробувань — згідно з технічними умовами на конкретну модель.

Контроль тиску — за показами манометрів автомобіля класу точності не більше ніж 2,5, а тривалості випробувань — за секундоміром з точністю до 0,1 с.

  1. Поворот лафетних стволів згідно з 5.1.10.1 перевіряють за ДСТУ 2802 (ГОСТ 9029).

Витрату вогнегасних речовин через лафетний ствол (таблиці 2, 3) визначають:

(2)

води: за допомогою насадка відповідного діаметра, який установлюється на час випробувань замість того, що є на стволі, залежно від величини тиску перед ним, який вимірюється за допомогою манометра, розміщеного перед насадком, за формулою:

Кратність піни при робочому тиску перед стволом визначають як відношення об’єму (не менше ніж 216 л) мірного бака 600 мм х 600 мм х 600 мм до маси піни а зазначеному об’ємі за формулою: де Gi — маса мірного бака, кг;

G2— маса мірного бака, заповненого піною, кг;

V — об’єм мірного бака, дм3.

Кратність піни визначають як середнє арифметичне результатів трьох дослідів.

Контроль проводять на вагах середнього класу точності.

— порошку: шляхом ділення маси виданого порошку на тривалість видачі.

Контроль проводять за допомогою вагів середнього класу точності і секундо­міра з точністю вимірювання до 0,1 с і граничною відносною похибкою вимірю­вання ± 3 %.

Масу виданого через лафетний ствол порошку визначають зважуванням автомобіля до і після видачі порошку протягом 1 хв з урахуванням витрати па­лива під час переміщення між зважуваннями більше ніж 10 км.

Витрату газоводяної суміші (таблиця 3) визначають як суму продукту згоряння палива, кг/с, і подачі води, л/с, через стволи водяних комунікацій автомобіля.

Кількість продуктів згоряння палива береться за технічними умовами на застосований реактивний двигун, а подача води — як сума подач через стволи застосованого розміру за раніше приведеною формулою (2).

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.11.1 проводять шляхом триразо­вого ввімкнення всіх споживачів, в цьому випадку всі споживачі повинні функціо­нувати.

  2. Перевірку на відповідність вимогам згідно з 5.1.12 проводять на трьох автомобілях методом оброблення даних, одержаних в умовах експлуатації, щорічного збирання інформації відповідно до РД 50-204.

  3. Перевірку на відповідність вимогам таблиць 2, 3 (загальний запас вогне­гасник речовин) згідно з 5.1.13.1 проводять на вагах середнього класу точності.

Повна маса автомобіля і розподіл навантаження по осях повинні відповідати нормам, установленим виробником шасі, використовуваного як база.

  1. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.14.1 проводять відповідно до ГОСТ 27435.

  2. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.14.2 проводять шляхом визна­чення достатньої видимості показів приладів, органів керування і обладнання з місця роботи обслуговуючого персоналу.

  3. Перевірку на відповідність вимогам 5.1.14.3 проводять відповідно до ГОСТ 21752 І ГОСТ 21753. Контроль зусиль — динамометром згідно з ГОСТ 13837 першого класу точності з границею вимірювання 0 — 50 кгс.

  4. Перевірку на відповідність вимогам розділу 6 проводять за ГОСТ 12.2.037 і технічними умовами на конкретну модель автомобіля.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування автомобілів допускається транспортом будь-якого виду без паковання або своїм ходом відповідно до правил, чинних на транспорті цьо­го виду.

    2. Умови зберігання автомобілів виконання У І ХЛ — за групою 7, виконан­ня Т — за групою 9, умови транспортування — за групами 4, 6, 7, 9 ГОСТ 15150.

Умови транспортування в частині механічних дій — згідно з ГОСТ 23170.

    1. Внутрішні порожнини насоса і всмоктувального патрубка повинні бути законсервовані. Варіант захисту ВЗ-1 ГОСТ 9.014.

  1. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

    1. Експлуатація та технічне обслуговування автомобіля, а також вимоги безпеки під час експлуатації і технічного обслуговування повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації та ГОСТ 25478.

    2. В процесі експлуатації необхідно перевіряти і, за необхідності, підтягувати кріплення складальних одиниць і агрегатів.

Постійно контролювати герметичність і міцність кріплення паливної, гідравлічної, пневматичної систем і водопійних комунікацій.

    1. Не допускається порушувати послідовність і повноту передбачених тех­нічних обслуговувань.

    2. Під час технічного обслуговування повинні застосовувати обладнання, пристрої та інструмент посту технічного обслуговування.

    3. Під час експлуатації автомобілів необхідно застосовувати паливо, масла, охолоджувальні рідини тільки марок, зазначених в інструкції автомобіля і базо­вого шасі.

    4. Споживач повинен вивчити експлуатаційні документи.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність автомобіля вимогам цього стандарту в разі дотримання умов експлуатації, транспортування і зберігання, встановлених екс­плуатаційною документацією на конкретну модель.

    2. Гарантійний термін експлуатації:

18 місяців — від дня введення в експлуатацію;

24 місяці з моменту перетину державного кордону — для експорту.

У

Г88

ДК 614.84

Ключові слова: загальні технічні умови, класифікація і основні параметри, технічні вимоги, правила приймання, методи контролю, транспортування та зберігання, вказівки з експлуатації.п 2,055 d2JP ,

Q = -. л/с
60

де d — діаметр насадка лафетного ствола, мм;

Р — тиск перед насадком, МПа, виміряний манометром класу 1,6

з границею вимірювання до 1,0 МПа (10 кгс/см2);

— піни: розрахунковим шляхом за формулою:

П = О-К,л/с (3)

де Q — витрата чотирьох-шестивідсоткового розчину піноутворювача, л/с;

К — кратність повітряно-механічної піни, яка подається через ствол.

1 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

25.1 Характеристики (властивості)

35.1.1 Автомобілі повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандар­ту, а також технічних вимог на конкретні моделі за конструкторською документа­

4цією, затвердженою в установленому порядку.

55.1.2 Максимальна швидкість автомобілів з повним навантаженням повинна бути не нижче за швидкість базового шасі і визначатися відповідно до ГОСТ

622576.

75.1.3 Конструкція автомобілів, обладнаних насосною установкою в разі ста­

8ціонарної роботи, повинна забезпечувати безперервну шестигодинну роботу їх за номінальних подачі і тиску згідно з таблицею 2 (із дозаправкою паливом без

9зупинки двигуна). В цьому випадку температура маспа в двигуні, коробці пере­

10дач, спецагрегатах та їх приводі, охолоджувальної рідини у системі охолодження двигуна повинна відповідати значенням, встановленим в технічних умовах на

11базове шасі і на конкретну модель пожежного автомобіля.

125.1.4 Насосна установка пожежного автомобіля повинна мати всмоктуваль­

13ний і напірні патрубки з відповідними з’єднувальними головками для приєднання

14всмоктувальних і напірних пожежних рукавів і заглушками згідно з ГОСТ 28352.

155.1.5 Вимоги до кабіни

16Додаткова кабіна повинна бути обладнана дверима з фіксаторами для утри­

17мання їх у відчиненому положенні і замками, які автоматично замикаються,