Наприклад, необхідний ЕСР напругою 15 кВ для оточення із синтетичного матеріалу більш ніж достатньо перекриваєть­ся 8 кВ/30 А класом 4 за використовування контактного розряду ЕСР генератора відповідно до цього стандарту.

Разом із тим за дуже низької вологості середовища та застосовування синтетичних матеріалів виникають більш високі напруги, ніж 15 кВ.

У випадку випробовувань обладнання з ізолювальними поверхнями можна використовувати метод повітряного розряду за напруги до 15 кВ.



А.5 Вибір випробовувальних точок

Випробовувальні точки для дії розрядів можуть охоплювати, наприклад, такі:

  • точки на металевих частинах корпусу, які електрично ізольовані від землі;

  • будь-яку точка на панелі керування або на клавіатурі та будь-які інші точки зв’язку «людина— машина», такі як перемикачі, ручки, кнопки та інші доступні для оператора місця;

  • індикатори, світлодіоди, щілини, захисну гратку, корпуси з’єднувачів, тощо.

А.6 Технічне обґрунтування для застосовування методу контактного розряду

Загалом, відтворність попереднього методу випробовувань (повітряний розряд) залежать від впливу, наприклад, швидкості наближення розрядного наконечника, вологості й конструкції випро­бовувального обладнання, які приводять до змінення тривалості наростання імпульсу й сили роз­рядного струму.

У наведених вище конструкціях випробовувального обладнання ЕСР, ЕСР імітували розрядом зарядженого конденсатора через розрядний наконечник на ВО, розрядний наконечник через за­зор створює іскру на поверхню ВО.

Іскровий розряд — дуже складне фізичне явище. Було установлено, що за змінюваного іскро­вого зазору результативна тривалість наростання (або фронт) розрядного струму може мінятися від менше ніж 1 не до більше ніж 20 не по мірі змінення швидкості наближення.

Утримування швидкості наближення сталою не забезпечує сталого значення тривалості на­ростання. Для деяких комбінацій напруга/швидкість, тривалість наростання змінюється до ЗО разів.

Один із пропонованих шляхів стабілізування тривалості наростання — це використовувати механічно фіксований іскровий зазор. Хоча за застосування цього методу тривалість наростання стабілізується, його не можна рекомендувати, оскільки при цьому результувальна тривалість на­ростання є набагато повільнішою, ніж тривалість наростання природного явища, яке мусить бути змодельоване.

Високочастотний складник реального ЕСР цим методом імітується не належним чином. Зас­тосовування різних типів перемикальних пристроїв (таких як газотрони або тиратрони) замість відкритої іскри є інша можливість, однак, такі типи перемикальних пристроїв генерують тривалість наростання, якого теж залишається меншою порівняно з реальним ЕСР.

Єдиним перемикальним пристроєм, відомим за теперішнього часу, який здатний стабільно виробляти швидко наростальні розрядні струми, є реле. Реле повинно мати достатню величину максимально допустимої напруги та забезпечувати одиночний контакт (щоб уникнути подвійних розрядів на наростальній частині). Для більш високих напруг кращими є вакуумні реле. Досвід по­казує, що з використовуванням реле як перемикального елемента не лише форма вимірюваного розрядного імпульсу є набагато більш стабільною в своїй наростальній частині, але також і резуль­тати випробувань реальних ВО є більш повторюваними.

Отже, імпульсне кероване реле є пристроєм, який виробляє потрібний імпульс струму (амп­літуда та тривалість наростання).

Цей струм співвідноситься з реальною напругою ЕСР, як описано у А.З.

А.7 Вибір елементів для генератора ЕСР

Має бути застосовано накопичувальну ємність яка відображає ємність людського тіла. Номі­нальне значення 150 пФ визначено таким, що відповідає для цієї цілі.

Для імітації внутрішнього опору людини, яка тримає металевий предмет, як наприклад, ключ або інструмент, повинно бути використано опір 330 Ом. Установлено, що ця ситуація досить ти­пова, щоб відобразити всі розряди від людини.

ДОДАТОК В
(довідковий)
ДЕТАЛІ КОНСТРУКЦІЇ

  1. Струмочутливий датчик

Деталі конструкції можливого струмочутливого датчика наведені на рисунках В.1—В.7.

Складання необхідно проводити у такій послідовності:

  1. Припаяти 25 навантажувальних резисторів «7» (51 Ом, 5 %, 0,25 Вт) до вихідної сторони диска «З» й обрізати кінці після пайки.

  2. Припаяти 5 узгоджувальних резисторів «8» (240 Ом, 5 %, 0,25 Вт) у п’ятикутному розташу­ванні до вихідного коаксіального з’єднувача типу N.

  3. Приєднати диск «З» з навантажувальними резисторами зовнішньою стороною до фланця вихідного з’єднувача «1», використовуючи 4 гвинти М2,5 завдовжки 6,5 мм.

  4. Приєднати вихідний з’єднувач з узгоджувальними резисторами «7» до фланця вихідного з’єднувача «1», використовуючи 4 гвинти М3.

  5. Припаяти до вхідного диска «4» з гвинтовою опорою для електрода «6», пригвинченою та припаяною, обидві навантажувальні та узгоджувальні групи резисторів. Обрізати кінці після пайки.

  6. Нагвинтити плаский дисковий електрод «5» на гвинтову опору для електрода «6», потім установити опору для фіксації «2», використовуючи 8 гвинтів М3 завдовжки 6,5 мм.

  1. Індуктивний пробник струму

Опис та деталі конструкції — у процесі розробляння


З’єднувач — вилка типу N

З’єднувач — розетка типу N

2 або передня стінка камери







Позиція

Кількість

Гвинти

Кількість

1

1

М3 завдовжки 6,5 мм

12

2

1



3

1



4

1



5

1

М2,5 завдовжки 5,0 мм

3

6

1



7

25

Резистор 51 Ом


8

5

Резистор 240 Ом




Рисунок В.1 —Деталі конструкції активної навантаги.

Розміри у міліметрах


Розріз А-А


4 отвори М3, розташованих рівномірно по колу 0 26,0


8 отворів 03,2—3,4, розташованих рівномірно по колу 0 44,0


0 19,0


0 50,0


Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь.







































Розміри у міліметрах




8 отворів М3,5 розташованих
рівномірно по колу 0 44,0


8 отворів 03,2—3,4, розташованих
рівномірно по колу 0 60,

00 50,0





































Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь.

Розміри у міліметрах


З отвори 0 2,7—2,9, розташованих рівномірно по колу 0 14,5


25 отворів 0 1,0, розташованих
рівномірно по колу 0 24,0



Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь.

Рисунок В.4

Розміри у міліметрах



25 отворів 0 1,0, розташованих рівномірно по колу 0 24,0

М3 Нарізь


5 отворів 0 1,0, розташованих
рівномірно по колу 0 5,0

Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь завтовшки 1 мм

.

Розміри у міліметрах


Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь.


Рисунок В.6


Розміри у міліметрах


Матеріал і покрив: посріблена мідь або посріблена латунь.







































ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ,
ІДЕНТИЧНИХ МС І РОЗРОБЛЕНИХ НА ОСНОВІ МС,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

ДСТУ 3114-95 Матеріали радіотехнічні. Випробування дією вологи і тепла в усталеному ре­жимі (ІЕС 60068-1:1988, ІЕС 60068-2-3:1969, ІЕС 60068-2-28:1981, IDT)

ДСТУ ІЕС 60050-161:2003. Словник електротехнічних термінів. Глава 161. Електромагнітна сумісність (ІЕС 60050-161:1990, IDT)

Код УКНД 33.100.20

Ключові слова: електромагнітна сумісність; випробне обладнання; електростатичний розряд; несприйнятливість до електромагнітних завад; вимоги; методика випробовування.