Страница 5: ДСТУ IEC 60044-2:2008. Трансформатори вимірювальні. Частина 2. Трансформатори напруги індуктивні (61368)

Ці вимоги встановлюють лише до індуктивних трансформаторів напруги з найвищою напру­гою 72,5 кВ і більше.

Індуктивні трансформатори напруги мають витримувати статичні випробувальні навантаги, наведені в таблиці 9. У таблицю включено навантаги щодо вітру та льоду.

Унормовані випробувальні навантаги треба прикладати в будь-якому напрямку до первинних виводів.

Таблиця 14 — Межі передаваної перенапруги

Таблиця 9 — Витримувані статичні випробувальні навантаги

7 КЛАСИФІКАЦІЯ ВИПРОБУВАНЬ

Випробування, визначені цим стандартом, класифікують як випробування типу, приймально- здавальні та спеціальні випробування.

Випробування типу

Випробування трансформатора кожного типу, які провадять щоб підтвердити відповідність усіх трансформаторів, вироблених за єдиними технічними умовами, вимогам, які не перевіряють прий­мально-здавальними випробуваннями.

Примітка. Випробування типу також допускають провадити на трансформаторі, що має незначні відхили. Такі відхили треба узгоджувати між виробником і споживачем.

Приймально-здавальні випробування

Випробування, які провадять для кожного окремого трансформатора.

Спеціальні випробування

Випробування, що відрізняються від випробування типу чи приймально-здавального випро­бування та які провадять за узгодженням між виробником і споживачем.

Наведені нижче види випробувань належать до випробування типу, детальний опис наведено у відповідних пунктах:

1. випробування на нагрівання (див. 8.1);

2. випробування на стійкість до короткого замикання (див. 8.2);

3. випробування напругою грозового імпульсу (див. 8.3.2);

4. випробування напругою комутаційного імпульсу (див. 8.3.3);

5. випробування трансформаторів зовнішнього установлення вологою (див. 8.4);

6. визначення похибок (див. 12.3 та 13.6.2);

д) вимірювання напруги радіозавад (див. 8.5).

Усі випробування типу на електричну міцність ізоляції треба провадити на тому самому транс­форматорі, якщо не встановлено інших вимог.

Після проведення випробування типу на електричну міцність ізоляції трансформаторів за 7.1, їх треба піддавати всім приймально-здавальним випробуванням за 7.2.

Кожний окремий трансформатор треба піддавати таким видам випробувань:

1. перевірка марковання виводів (див. 9.1);

2. випробування ізоляції первинної обмотки напругою промислової частоти (див. 9.2);

3. вимірювання рівня часткових розрядів (див. 9.2.4);

4. випробування вторинних обмоток витримуваною напругою промислової частоти (див. 9.3);

5. випробування витримуваною напругою промислової частоти, прикладеною між секціями (див. 9.3);

6. визначення похибок (див. 12.4 та 13.7).

Послідовність проведення випробувань не унормовано, але визначення похибок треба про­вадити після інших випробувань.

Повторні випробування первинних обмоток напругою промислової частоти треба провадити за напруги, що дорівнює 80 % від установленої випробувальної напруги.

Наведені нижче випробування провадять за узгодженням між виробником і споживачем:

1. випробування напругою зрізаного грозового імпульсу (див. 10.1);

2. вимірювання ємності і тангенса кута діелектричних втрат (див. 10.2);

3. механічні випробування (див. 10.3);

4. вимірювання передаваної перенапруги (див. 10.4).

8. ВИПРОБУВАННЯ ТИПУ

   1. Випробування на нагрівання

Випробування треба провадити, щоб установити відповідність вимогам 5.4. При цьому вва­жають, що трансформатори напруги досягли усталеної температури, якщо швидкість зростання температури не перевищує 1 К за годину. Температура навколишнього середовища під час випро­бовування має перебувати в діапазоні від 10 °С до ЗО °С.

Якщо є більше за одну вторинну обмотку, то випробування треба провадити з відповідною номінальною навантагою, підключеною до кожної вторинної обмотки, якщо інше не узгоджено між виробником і споживачем. Обмотку напруги нульової послідовності потрібно навантажувати відпо­відно до 13.6.1 або 5.4.

Для цього випробування необхідно, щоб трансформатор було встановлено так, як під час екс­плуатації.

Перевищення температури обмоток треба вимірювати методом збільшення опору.

Перевищення температури інших частин, крім обмоток, можна вимірювати за допомогою тер­мометрів або термопар.

Випробування провадять для перевіряння відповідності вимогам 6.2.

При цьому випробуванні початкова температура трансформатора має бути в діапазоні від 10 °С до ЗО °С.

Трансформатор напруги має збуджуватися з боку первинної обмотки за короткозамкнених виводів вторинних обмоток.

Тривалість короткого замикання 1 с.

Примітка. Ця вимога стосується також трансформаторів, у яких запобіжники є невід’ємною їх частиною.

За короткого замикання середнє квадратичне значення напруги, прикладене до виводів транс­форматора, не повинно бути менше від номінальної напруги.

Якщо трансформатори оснащено більш ніж однією вторинною обмоткою чи однією вторинною обмоткою з відгалуженнями, то спосіб з’єднання під час випробовування треба узгоджувати між виробником і споживачем.

Примітка. Для трансформаторів індуктивного типу це випробування можна виконати живленням вторинної обмотки за закорочених первинних виводів.

Вважають, що трансформатор витримав випробування, якщо після охолодження до рівня тем­ператури навколишнього середовища він відповідає наведеним нижче вимогам:

1. немає видимих пошкоджень;

2. його похибки не відрізняються від тих, які було зареєстровано до проведення цих випро­бувань більш ніж на половину граничних значень похибок, відповідних класу точності;

3. витримує випробування електричної міцності ізоляції, зазначені в 9.2 і 9.3, але за зниже­них значень випробувальної напруги до 90 % від установлених значень;

4. огляд ізоляції, що прилягає до поверхні як первинних, так і вторинних обмоток, не повинен виявити помітного пошкодження (наприклад, обвуглення).

Проводити огляд, зазначеного у d), не потрібно, якщо густина струму не перевищує 160 А/мм² для обмотки, виготовленої з міді з провідністю не менше ніж 97 % від значення, наведеного в ІЕС 60028. Густину струму розраховують по виміряній середньоквадратичній симетричній силі струму короткого замикання у вторинній обмотці (розділеній на номінальний коефіцієнт трансфор­мації, якщо це первинна обмотка).

Імпульсне випробування має бути проведено згідно з ІЕС 60060-1.

Випробувальну напругу прикладають між кожним лінійним виводом первинної обмотки і зем­лею. Вивід первинної уземленої обмотки або лінійний вивід, що не підлягає випробуванням, не- уземлюваного трансформатора напруги, але принаймні один вивід кожної вторинної обмотки, кор­пус, бак (якщо є) і магнітопровід (якщо його має бути уземлено) під час випробовування має бути уземлено.

Імпульсні випробування, зазвичай, складаються з послідовного прикладання контрольної та номінальної напруги. Контрольна імпульсна напруга має становити від 50 % до 75 % номінальної імпульсної витримуваної напруги. Амплітудне значення та форму хвилі імпульсу треба записувати.

Ознакою пошкодження ізоляції в процесі випробовування може бути різниця між формою хвилі як під час випробовування контрольною напругою, так і під час випробовування номіналь­ною витримуваною напругою.

Для виявлення пошкодження необхідно рекомендувати записувати силу струму на землю або напругу, що з’являються у вторинній(-х) обмотці(-ах) додатково до запису напруги.

Примітка. Уземлення можна виконувати за допомогою відповідних пристроїв, що записують силу струму.

Випробувальна напруга повинна мати відповідне значення, наведене у таблицях 4 або 5, за­лежно від найвищої робочої напруги обладнання та встановленого рівня ізоляції.

Випробовування треба провадити як за позитивної, так і негативної полярності. П’ятнадцять імпульсів кожної полярності треба прикладати послідовно без поправок на атмосферні умови.

Вважають, що трансформатор витримав випробовування, якщо для кожної полярності:

• немає пробою внутрішньої ізоляції, який несамовідновлюється;

• немає перекриття вздовж внутрішньої ізоляції, яке несамовідновлюється;

• є не більше двох перекриттів по зовнішній ізоляції, які самовідновлюються;

• не виявлено інших ознак пошкодження ізоляції (наприклад, змін форми хвилі записаних величин).

Під час випробовування неуземлюваних трансформаторів напруги половину кількості імпуль­сів треба прикладати послідовно до кожного лінійного виводу за уземленого іншого лінійного виводу.

Примітка. Прикладання 15 позитивних та 15 негативних імпульсів установлено для випробування зовнішньої ізоляції. Якщо для перевірки зовнішньої ізоляції між виробником і споживачем узгоджено інші випробовування, то кількість грозових імпульсів можна зменшити до трьох імпульсів кожної полярності без поправок на атмосферні умови.

Випробування треба провадити як за позитивної, так і негативної полярності. Послідовно при­кладають по три імпульси кожної полярності без поправок на атмосферні умови.

Вважають, що трансформатор витримав випробування, якщо

• немає пробою;

• не виявлено інших ознак пошкодження ізоляції (наприклад, змін форми хвилі записаних величин).

Випробувальна напруга повинна мати відповідне значення, наведене в таблиці 5, залежно від найбільшої напруги та встановленого рівня ізоляції.

Випробування треба провадити за позитивної полярності. П’ятнадцять послідовних імпульсів прикладають з поправкою на атмосферні умови.

Трансформатори зовнішнього установлення треба піддавати випробуванням вологою (див. 8.4).

Примітка. Щоб запобігти ефекту насиченості осердя, рекомендують між послідовними прикладаннями імпульсів зміню­вати магнітні умови осердя відповідною методикою.

Вважають, що трансформатор витримав випробування, якщо

• немає пробою внутрішньої ізоляції, який несамовідновлюється;

• немає перекриття вздовж внутрішньої ізоляції, яке несамовідновлюється;

• є не більше двох перекриттів по зовнішній ізоляції, які самовідновлюються;

• не виявлено інших ознак пошкодження ізоляції (наприклад, змін форми хвилі записаних величин).

Примітка. Імпульси, за яких було перекриття на стіни або стелю лабораторії, не враховують.