Крупний заповнювач застосовують у вигляді окремо дозованих фракцій (5-10) мм та (10-20) мм. Допускається використання суміші фракцій (5-20) мм. Вміст окремих фракцій у крупному заповнювачі в складі бетону повинен відповідати таблиці 2 ДСТУ Б В.2.7-43 або таблиці 7.1 ДСТУ-Н Б В.2.7-299. Вміст у крупних заповнювачах зерен пластинчастої (нещадної) і голчастої форми не повинен перевищувати 15 % за масою.
Як дрібний заповнювач використовують природні піски та піски із відсівів подрібнення гірських порід, зерновий склад яких має відповідати таблиці 1 ДСТУ Б В.2.7-32. Рекомендується застосовувати пісок з модулем крупності 2,5-3,25. За невідповідності зернового складу піску вимогам ДСТУ Б В.2.7-32 для його збагачення застосовують більш крупний або дрібний пісок.
Допускається застосування добавок у бетон з метою:
покращення експлуатаційних властивостей бетону - підвищення морозостійкості, водонепроникності, стійкості до агресивних впливів (агресивних середовищ, електричних струмів витоку);
підвищення фізико-механічних властивостей бетону - міцності на стиск, згин, розтяг, тріщи- ностійкості;
покращення технологічних властивостей бетонної суміші;
збільшення продуктивності за рахунок скорочення циклу формувань та режиму теплової обробки при виготовленні шпал;
-економіїматеріальних, енергетичних, трудових ресурсів (зниження витрати цементу, метало- ємності і парку форм, пари, електроенергії, трудомісткості тощо).
Добавки повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-171, їх застосування не повинно погіршувати будь-яких експлуатаційних властивостей бетону і шпал, що впливають на надійність колії і безпеку руху:
добавки не повинні спричиняти корозійного впливу на бетон і арматуру з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.6-145;
вміст добавок не повинен перевищувати меж, встановлених державними будівельними нормами і документацією виробників добавок;
електричний опір бетону з добавкою, що є електролітом, що прискорює тужавлення, тверднення або є протиморозною згідно з ДСТУ Б В.2.7-171 і ДСТУ-Н Б В.2.7-175, не повинен бути меншим електричного опору бетону такого ж складу без добавки;
за наявності в заповнювачах потенційно реакційно-здатних порід не допускається введення в бетон добавок солей натрію і калію.
Для армування шпал слід застосовувати дріт з вуглецевої сталі, призначений для армування попередньо напружених залізобетонних конструкцій періодичного профілю діаметром 3 мм класу Вр1500 (Вр-ІІ) згідно з ГОСТ 7348 або класу Вр1400, Вр1500 згідно з чинною нормативно-технічною документацією. Номінальна кількість арматурного дроту у всіх марках шпал, крім марок Ш1М, Ш1МП, СБЗС (Ш2С-1)-44, у шпалах марок Ш1М, Ш1МП, СБЗС (Ш2С-1)-48.
Допускається за згодою із споживачем використання інших видів арматури згідно з чинною нормативно-технічною документацією, яка забезпечує всі інші вимоги стандарту.Товщина захисного шару бетону, що вимірюється на торці шпали, від верхньої поверхні шпали до крайнього ряду робочої арматури має складати не менше ніж 25 мм та від нижньої поверхні - не менше ніж ЗО мм. Відстань по вертикалі у просвіті між парами або окремими дротинами у випадку їх відхилу від проектного положення не повинна бути менше ніж 8 мм. Допускається розворот пар дротин на кут до 90° при збереженні вказаної вище відстані.
Для забезпечення проектного розташування арматури можуть застосовуватись розділ навальні проставки (додаток Б), які залишаються у тілі бетону шпали. Конструкція і матеріал проставки за умови погодження зі споживачем можуть відрізнятись від наведеної у додатку Б.
Загальна сила початкового натягу всього арматурного пакета для всіх марок шпал, крім марок Ш1М, Ш1МП, СБЗС (Ш2С-1), повинна бути не менше ніж 358 кН (36,4 тс), для шпал марок Ш1М, Ш1МП, СБЗС (Ш2С-1) - не менше ніж 392 кН (40 тс).
Середнє значення сили початкового натягу однієї дротини при їх номінальному числі має складати 8,12 кН (827 кгс). Сила натягу окремих дротин не повинна відрізнятись від середнього значення більше ніж на 10 %.
Зниження сили натягу окремих дротин більше ніж на 10 %, обумовлене прослизанням дротин у зачепі, не повинно бути більше ніж у однієї дротини у шпалах першого сорту та у двох дротинах - у шпалах другого сорту.
Допускається відхил від номінальної кількості арматурного дроту за умови, що загальна сила натягу всього дротяного пакета не менша визначеної у 5.15. При цьому допускається відсутність будь-яких дротин, а граничний відхил за кількістю дротів не повинен перевищувати ± 2 шт.
Кінці напруженої арматури не повинні виступати за торцеві поверхні шпал більше ніж на 20 мм.
Для шпал типу Ш1 слід застосовувати сферичні закладні шайби згідно з ГОСТ 23157 або згідно з чинною нормативно-технічною документацією, або П-подібні закладні шайби, які повинні відповідати чинним нормативно-технічним документам. Для шпал марок Ш1-3 слід застосовувати тільки П-подібні закладні шайби.
Для шпал типу СБЗ слід застосовувати анкери закладні металеві АЗ-1 або АЗ-2 відповідно до марки скріплення згідно з чинною нормативно-технічною документацією.
Фактичні відхили геометричних параметрів шпал не повинні перевищувати граничних значень, вказаних у таблиці 4.
Таблиця 4-Допустимі граничні відхили параметрів шпал
|
Тип шпал |
Найменування відхилу геометричного параметра |
Найменування геометричного параметра |
Граничні відхили для шпал, мм |
|
|
першого сорту |
Другого сорту |
|||
|
Ш1 |
Відхил від лінійного розміру |
Відстань а |
±2 |
+3;-2 |
|
Відстань а-. |
+2;-1 |
+3;-1 |
||
|
Відстань а2 та а3 |
±1 |
±1 |
||
|
Глибина закладання у бетон закладної шайби: - сферичної |
+6; -2 |
+6;-2 |
||
|
- П-подібної з пустотоутворювачем ПЗШ-1 та ПЗШ-З |
+6; -2 |
+6; -2 |
||
|
ПЗШ-2 |
+4; -2 |
+4; -2 |
||
|
Довжина шпали |
±10 |
±20 |
||
|
Ширина шпали |
+10; -5 |
+20; -5 |
||
|
Висота шпали |
+8; -3 |
+15; -5 |
||
Кінець таблиці 4
|
Тип шпал |
Найменування відхилу геометричного параметра |
Найменування геометричного параметра |
Граничні відхили для шпал, мм |
|
|
першого сорту |
другого сорту |
|||
|
|
Відхил від прямолінійності профілю підрейкових площадок на всій довжині або ширині |
- |
1 |
1 |
|
СБЗ |
Відхил від лінійного розміру |
Відстань а (а') |
±2 |
+3; -2 |
|
Відстань аі |
+2; -1 |
+3; —1 |
||
|
Довжина шпали |
±10 |
±20 |
||
|
Ширина шпали |
+10; -5 |
+20; -5 |
||
|
Висота шпали |
+8;-3 |
+15; -5 |
||
|
Відстань від осі отворів та пазів анкера для клеми до поверхні підрейкової основи |
+0,5; -1,5 |
+1; -2 |
||
|
Товщина головки анкера |
±0,5 |
±0,5 |
||
|
Відхил від прямолінійності профілю підрейкових площадок між анкерами |
- |
0,5 |
1 |
|
Примітка 1. Розміри, для яких не визначені граничні відхили, є довідковими.
Примітка 2. Допускаються місцеві нерівності на підрейкових площадках, які утворились від засобів кріплення анкерів у формі та знаходяться на відстані до 5 мм від поверхні анкерів, не більше: виступи, напливи - 0,5 мм, заглибини - 2 мм.
Підуклонка повинна бути у межах 1:18 - 1:22 у шпал першого сорту і 1:16 - 1:24 у шпал другого сорту.
Пропелерність шпал не повинна перевищувати 1:80.
Розміри раковин на бетонних поверхнях і сколів бетону ребер у шпал не повинні перевищувати значень, вказаних у таблиці 5.
Для шпал другого сорту розміри раковин та сколів бетону допускаються у два рази більші вказаних у таблиці 5.
Глибина зазорів між дротинами і бетоном на торцях шпал не повинна перевищувати 15 мм для шпал першого сорту і ЗО мм для шпал другого сорту.
Допускається виправлення дефектів бетонних поверхонь залізобетонних шпал, що перевищують допуски, але за всіма іншими показниками відповідають вимогам цього стандарту, яке проводять згідно з встановленими вказівками.
У шпалах не допускаються:
напливи бетону у каналах для болтів, які чинять перешкоду вільному установленню і повороту цих болтів у робоче положення;
місцеві напливи бетону на підрейкових площадках, розміри яких перевищують відхили, вказані у таблиці 5;
тріщини у бетоні, за винятком усадкових із розкриттям не більше ніж 0,1 мм відповідно до 4.3.3.4 ДСТУ Б В.2.6-2.
Нижня поверхня шпал повинна бути шорсткою, утвореною виступаючими з бетону частинками крупного заповнювача, але рівною.
Таблиця 5 - Граничні розміри раковин та сколів бетону для шпал першого сорту, мм
|
Вид поверхні |
Раковини |
Сколення бетону |
||
|
глибина |
найбільший розмір |
глибина |
довжина по ребру |
|
|
Упорні кромки підрейкових площадок |
10 |
15 |
10 |
ЗО |
|
Підрейкові площадки шпал типу Ш1 та верхня поверхня шпал всіх типів між підрейковими площадками |
10 |
ЗО |
15 |
60 |
|
Підрейкові площадки шпал типу СБЗ |
2,5 |
5 |
10 |
60 |
|
Інші ділянки верхньої, бічної та торцевої поверхні |
15 |
60 |
ЗО |
Не регламентуються |
|
Примітка 1. Допускається наявність на поздовжніх кромках підрейкових площадок відбитків від зварних швів між незнімними підрейковими плитами і формою. Примітка 2. Допускається наявність на торцях шпал відбитків елементів жорсткості діафрагм завглибшки не більше 5 мм. Примітка 3. Кількість раковин найбільшим розміром від 2 мм до 5 мм на поверхнях підрейкових площадок шпал типу СБЗ не має перевищувати 20 на шпалу. На підрейкових площадках шпал типу СБЗ допускаються окремі раковини найбільшим розміром до 10 мм глибиною до 5 мм в кількості не більше трьох на шпалу. |
||||
Досягнення бетоном шпал передаточної міцності слід забезпечувати за рахунок природного твердіння або тепловологісної обробки.
Електричний опір шпали при вимірюванні між закладними болтами або анкерами різних рейкових ниток не повинен бути меншим ніж, КОм:
-шпал зклемно-болтовим скріпленням марки КБ 0,33;
-шпал з пружним скріпленням марки КПП 0,52.
Електричний опір шпали при вимірюванні між закладним болтом або анкером і арматурним дротом не повинен бути меншим ніж, КОм:
- шпал з клемно-болтовим скріпленням марки КБ:
-закладний болт-арматурний дріт/?зб.ад 0,66;
-закладний болт-арматурний дріт закорочений/?зб-аДз 0,165;
шпал з анкерним скріпленням марки КПП: -анкер-арматурний дріт/?а.ад 0,46;
анкер-арматурний дріт закорочений Яа.адз 0,26.
5.25 Маркувальні написи повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-2, ДСТУ Б.В.2.6-97 і цього стандарту.
На верхній поверхні шпал штампуванням під час формування наносять:
товарний знак або коротке найменування підприємства-виробника на кожній шпалі;
рік виготовлення (дві останні цифри) - не менше ніж у 20 % шпал кожної партії;
умовна познака марки шпали.
У кінцевій частині кожної шпали наносять фарбою штамп ВТК і номер партії.
Місця нанесення маркувальних написів зазначені на рисунку 3. Допускається нанесення товарного знака або короткого найменування підприємства-виробника і року виготовлення на одній половині шпали.
Маркувальні написи виконують шрифтом заввишки не менше ніж 50 мм.
На обох кінцях шпал другого сорту наносять фарбою поперечну смугу шириною 15-20 мм. На обох кінцях шпал, що не відповідають вимогам цього стандарту, - дві поперечні смуги шириною 15-20 мм (рисунок 3).
1 - номер партії; 2 - штамп ВТК підприємства-виробника; 3 - найменування підприємства-виробника або знак для товарів та послуг; 4 - рік виготовлення (дві останні цифри); 5 - марка шпали; 6 - знак для шпали другого сорту; 7 - знак для шпали, що не відповідає вимогам цього стандарту
Рисунок 3 - Маркування шпали
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Приймання шпал здійснюють партіями у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту згідно з програмою випробувань, наведеною у таблиці 6.
