---

використанням водопіногасних засобів пожежних, рятувальних та

портових буксирів.

Екіпажі суден, які стоять біля борту аварійного судна,

зобов'язані негайно прийти йому на допомогу.

4.1.27. Усі пожежні, рятувальні й буксирні судна за сигналом

пожежної тривоги або за вказівкою адміністрації порту зобов'язані

негайно прямувати до місця пожежі з максимальною швидкістю, не

порушуючи норм безпеки плавання, і по прибутті виконувати

розпорядження керівника пожежогасіння.

4.1.28. Судновласник або капітан судна, готуючи судно (групу

суден) до зимівлі, ремонту або приколу, повинні подати начальнику

порту письмову заяву з додаванням висновків СПБ про виконання

профілактичних протипожежних заходів на судні (групі суден).

4.1.29. До постановки судна на зимівлю його капітан повинен

скласти план заходів із забезпечення живучості судна на період

його стоянки; план затверджує судновласник і узгоджує з

адміністрацією порту.

4.1.30. Судна, що поставлені на зимівлю, повинні мати справне

протипожежне обладнання, готове до дії у відповідності з порою

року та умовами стоянки.

4.1.31. Перед постановкою на зимівлю кожне судно повинно бути

розвантажене, очищене від залишків рідкого палива, ГМ, зайвого

інвентарю, сміття тощо.

4.1.32. Наявність рідкого палива на судні, що зимує, може

бути тільки з дозволу СПБ.

4.1.33. З метою проведення зачистки та дегазації танків,

бункерів, насосних приміщень та ллял, а також зберігання на судні

запасів палива, що не перешкоджає проведенню ремонтних робіт із

застосуванням відкритого вогню, слід силами портової хімічної

лабораторії виконати аналіз повітря в приміщеннях, що

ремонтуються.

За результатами аналізу скласти акт про можливість зберігання

палива. Складати акт слід за участю представників порту, СПБ,

начальника зимововідстійного пункту та капітана судна (групи

суден).

4.1.34. Усі службові та житлові приміщення суден на зимовій

стоянці, а саме: трюми, машинно-котельні приміщення (надалі -

МКП), каюти, кубрики та інші приміщення, де не проводять ремонтних

робіт та не проживає екіпаж (охорона), повинні бути зачинені та

опломбовані, а електропроводка до них знеструмлена.

4.1.35. Забороняється користуватися на суднах, що зимують,

нагрівальними приладами нестаціонарного типу. Користуватися

стаціонарними нагрівальними приладами допускається тільки з

дозволу СПБ.

4.1.36. Біля кожної лінії суден, що зимують, з обох сторін та

між лініями повинні бути створені ополонки, які слід регулярно

очищати від льоду.

4.1.37. Сміття, використані обтиральні та інші горючі відходи

під час стоянки судна біля причалу слід виносити на берег у

спеціально відведені для цієї мети місця.

4.1.38. Завантаження судна проводиться за вантажним планом,

затвердженим капітаном судна і узгодженим з портовою

адміністрацією та СПБ.

4.1.39. Усі роботи, пов'язані з вантажними операціями на

суднах і в порту, повинні проводитись у відповідності з вимогами

правил пожежної безпеки.

4.1.40. Начальники вантажно-розвантажувальних ділянок порту,

а також адміністрація підприємств та організацій, що виконують

вантажні операції на суднах та в порту, несуть повну

відповідальність за виконання протипожежних правил.

4.1.41. Капітани суден зобов'язані за 24 години до відходу

подати заявку в СПБ на огляд судна.

4.2. Протипожежний режим при бункеруванні суден паливом

4.2.1. Бункерування суден паливом - відповідальна операція,

яка підвищує пожежну небезпеку на судні та можливість забруднення

акваторії паливом і як наслідок - виникнення пожежі.

4.2.2. Завантаження і вивантаження нафтопродуктів, у тому

числі й палива, проводиться суднами тільки на території нафтової

ділянки порту, де дотримується спеціальний протипожежний режим.

4.2.3. Завантаження і вивантаження нафтопродуктів, які

перевозяться наливними суднами, проводиться біля причалів, на

безпричальних рейдових пунктах перевалки і на рейдах при бортовому

перевантаженні.

При підході танкера до причалу, біля якого вже завантажує

(вивантажує) нафтопродукти першого розряду інший танкер, вантажні

операції на останньому повинні бути перервані до повного

швартування танкера, що підходить до причалу.

4.2.4. При передачі палива з судна на судно на кожному з них

має бути піднято червоний прапор, а в нічний час - включено

червоний вогонь кругового освітлення.

Першим підіймає прапор або включає червоний вогонь приймальне

судно, засвідчуючи цим свою готовність до приймання рідкого

палива.

Судно, що передає паливо, дублює сигнал, після чого включає

насоси.

4.2.5. У всіх випадках швартування танкера з вантажем палива

до великотоннажного судна біля борту останнього не повинно бути

плавзасобів.

4.2.6. При швартуванні до борту або постановці судна на

бакштив, при прийманні шлангів і одержанні палива всі

розпорядження капітана танкера повинні суворо виконуватися

суднами, яких бункерують.

4.2.7. Під час спільної стоянки танкера і судна, якого

бункерують, повинні бути посилена вахтова служба й ужиті всі

заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

Головні двигуни обох суден повинні бути в повній готовності

до дії у разі негайного відходу суден одне від одного.

Між суднами повинен бути встановлений надійний зв'язок.

4.2.8. Приймання рідкого палива на судно повинно проводитись

через штатний трубопровід, облаштований арматурою, що забезпечує

подачу палива в усі цистерни основного запасу.

Забороняється прокладати приймальні шланги в середині

суднових приміщень, крім приміщення станції приймання-передавання

палива.

4.2.9. При зливанні нафтопродуктів з несамохідної

нафтоналивної баржі на судно або берегову нафтобазу буксирувальне

судно повинно бути поблизу цієї баржі і готове, при потребі, до її

негайного відведення.

4.2.10. Корпус танкера, вантажні шланги і берегові

трубопроводи з ГР повинні бути надійно заземлені.

4.2.11. Забороняється приймати на судно нафтопродукти, що

мають температуру вищу за +60 град.С. Паливно-мастильні матеріали

(надалі - ПММ) першого та другого розрядів, температура яких перед

прийманням нижча за температуру їх спалаху менше ніж на 10 град.С,

прирівнюються до першого розряду.

4.2.12. У період вантажних операцій з вантажами, які не

належать до небезпечних у пожежному плані, допускається

бункерування суден спеціально облаштованими

суднами-бункерувальниками; в цьому разі судна, які бункерують, і

судна, яких бункерують, не повинні мати на зовнішніх палубах

відкритого вогню; димові і випускні труби ають бути облаштовані

справно діючими іскрогасниками.

Екіпаж судна, якого бункерують, має вжити додаткових заходів

щодо пильності: про підхід до його борту судна, яке бункерує, має

бути оголошено в судновій радіотрансляції.

Забороняється проводити будь-які вантажні операції при

бункеруванні суден необлаштованими суднами (передавання палива з

судна на судно).

4.2.13. Судна з недегазованими танками після перевезення

нафтовантажу першого розряду і завантажені нафтою чи

нафтопродуктами першого розряду з прибуттям у порт (закінченням

швартування чи постановки на якір у межах портових вод) і до

відходу з порту (початку відшвартування од причалу або знімання з

місця якірної стоянки) зобов'язані підняти на штаг-карнаці чи

фор-стеньзі червоний прапор удень або ввімкнено червоний вогонь

уночі.

4.2.14. Завантаження і вивантаження нафтопродуктів першого

розряду повинно виконуватися тільки закритим способом, тобто

фланці шлангів берегових вантажних труб повинні бути наглухо

з'єднані з приймальною вантажною трубою танкера, що унеможливлює

вільне падіння струменя нафтопродуктів.

4.2.15. Шланги для нафтопродуктів першого розряду повинні

мати кінцеві фланці з мідного металу або облицьовані ним, а

всередині - мідний дріт (або пластину), кінці якого припаяні до

фланців.

4.2.16. Нафтопродукти другого та третього розрядів

дозволяється вантажити відкритим способом, тобто через люки чи

горловину розширювачів без фланцевого з'єднання вантажних

трубопроводів.

Шпарини навколо опущених у горловину шлангів повинні бути

прикриті змоченим водою брезентом, а під труби слід підкласти

мати.

4.2.17. Кожне судно повинно мати технічній опис та інструкцію

з експлуатації систем приймання і перекачування пального й масла,

а також свідоцтво про пропускну здатність паливного й масляного

трубопроводів.

4.2.18. Усі питання, пов'язані з бункеруванням, головний

(старший) механік зобов'язаний заздалегідь узгодити з капітаном

судна, який залежно від зовнішніх умов і наявності екіпажу повинен

із командного складу судна призначати відповідального за пожежну

безпеку робіт.

4.2.19. Відповідальний за бункерування повинен здійснити

підготовку судна й забезпечити надійний зв'язок з персоналом

бункерувального стаціонарного чи плавучого засобу.

4.2.20. Персонал, який виконує бункерування, зобов'язаний

знати систему паливних і масляних трубопроводів, у т.ч.

розташування переливних, повітряних і мірильних труб та показників

рівня заповнення танків.

Особи, що призначені для забезпечення пожежної безпеки,

повинні бути проінструктовані.

4.2.21. Перед початком бункерування слід:

перевірити справність запірної арматури, трубопроводів і їх

кріплення, вентиляції, закриття люків і розширників танків, трапів

тощо, внутрішнього устаткування танків та кофердамів; запірна

арматура і задрайки закриття люків та розширників танків мають

бути розходжені;

перевірити стан повітряних і мірильних труб, а також

справність самозапірних пробок (наявність вантажів, важелів),

перевірити легкість руху пробок, виконати замірювання рівня у

паливних, масляних та переливних танках і зробити відповідний

запис у машинному журналі;

привести до готовності і негайної дії протипожежні системи і

обладнання;

виконати герметизацію всіх палубних закриттів, аварійних

люків і ілюмінаторів;

ужити спеціальних заходів для унеможливлення попадання

пального на гарячі поверхні;

зачинити палубні шпигати та інші отвори у фальшбортах і

ватервейсах;

відібрати для бункерування справні шланги;

шланги прокласти без заломів, з достатньою слабиною, шланги

повинні подаватися із заглушеними фланцями;

унеможливити попадання у воду чи на палубу залишків пального

від попередніх бункерувань; для збирання витікань відкривати

заглушки слід над піддонами чи лотками, які повинні залишатися під

фланцями до закінчення бункерування;

виставити спеціальну вахту для нагляду за станом приймального

паливного шланга.

4.2.22. Про готовність судна до бункерування відповідальний

повинен доповісти капітану і через вахтового помічника капітана

запитати дозвіл про початок бункерування.

4.2.23. Вахтовий помічник капітана має особисто переконатися

у надійності зв'язку з бункерувальником, робить запис про це в

судновому журналі, оголошує по судну про початок бункерування,

попереджає екіпаж про пожежну небезпеку, забороняє куріння і

надалі дії у контакті з відповідальним за бункерування.

На фор-стеньзі має бути піднято червоний прапор або ввімкнуто

червоний вогонь.

4.2.24. При бункеруванні слід постійно стежити за станом

шланга, своєчасно усувати причини витікань палива.

Пролите на палубу паливо потрібно негайно видалити, місце

виливу протерти клоччям чи дрантям, а приміщення провентилювати.

Використане клоччя чи дрантя потрібно складати в спеціальні

металеві ящики.

4.2.25. Середня швидкість руху пального в трубопроводах на

боці нагнітання, у залежності від в'язкості пального, не повинна

перевищувати значень, наведених у таблиці 1.

Таблиця 1

------------------------------------------------------------------

|Кінематична | 1,0 | 11,4 | 36,2 | 74 | 148,0 | 444,0 |

|в'язкість, | 11,4 | 28,4 | 74,0 |148,0 | 444,0 | 888,0 |

|м2/с | | | | | | |

|-------------+--------+-------+-------+-------+--------+--------|

|Середня | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,2 | 1,1 | 1,0 |

|швидкість, | | | | | | |

|м/с | | | | | | |

------------------------------------------------------------------

4.2.26. Забороняється стороннім особам під час вантажних

операцій на суднах, які перевозять наливні нафтопродукти першого

та другого розрядів, перебувати на вантажній палубі.

4.2.27. Слід постійно контролювати концентрацію парів

нафтопродуктів за допомогою газоаналізаторів у найбільш

вибухонебезпечних приміщеннях.

На танкерах потрібно підтримувати герметизацію невантажних

приміщень, а також газовідвідних і оглядових отворів, герметизацію

сальникових улаштувань, арматури і вантажних насосів.

4.2.28. Не допускається перекривання приймальних клапанів на

судні, яке бункерується, до припинення подачі пального чи масла з

берега або плавучого бункерувальника.

4.2.29. Необхідно стежити за станом повітряних та переливних

труб паливних і масляних танків та цистерн.

4.2.30. Забороняється під час вантажних операцій з

нафтопродуктами:

виконувати вантажно-розвантажувальні роботи в суховантажних

трюмах;

мати будь-які зовнішні вогні, крім установлених для стоянки;

виконувати миття і дегазацію суднових танків.

4.2.31. Під час бункерування потрібно вести контроль за

рівнем пального і масла в танках, що заповнюються. По закінченні

їх заповнення має бути зменшена продуктивність насосів