ДСТУ Б В.2.7-23-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ
Загальні технічні умови
Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ 1996
ДСТУ Б В.2.7-23-95 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО
Державним комунальним проектно- технологічним інститутом "Київоргбуд" корпорації "Київміськбуд" ВНЕСЕНО
Управлінням будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держкоммістобудування України від 23.06.95р. N 129 3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
В цей стандарт внесено поправки згідно з
наказом N 34 від 12.03.97р. Держкоммістобудування
України
3 наданням чинності цьому стандарту на території України припиняють дію
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Держкоммістобудування України
ДСТУ Б В.2.7-23-95 Зміст
С.
Галузь застосування 1
Нормативні посилання 2
Визначення 3
Технічні вимоги 3
Правила приймання 5
Методи контролю 6
Транспортування 7
Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища . 7
Додаток А
Номенклатура показників якості розчинних сумішей і розчинів 8
Застосовність показників якості розчинних сумішей та розчинів 9
Додаток Б
Марки розчинної суміші по рухомості 10
ДСТУ Б В.2.7-23-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ
Загальні технічні умови
Строительные материалы
РАСТВОРЫ СТРОИТЕЛЬНЫЕ
Общие технические условия
Building materials
mortars
General specifications
Чинний від 1996-01-01
1 Галузь застосування
Цей стандарт поширюється на розчини для кам'яних кладок, монтажу будівельних конструкцій, облицювальних і штукатурних робіт.
Стандарт установлює загальні технічні вимоги до будівельних розчинів, правила контролю показників якості, приймання та транспортування.
Стандарт не поширюється на розчини жаростійкі, хімічно стійкі, радіаційнозахисні, напружувальні.
Вимоги пунктів 4.1.3; 4.1.4; 4.1.5; 4.1.6; 4.1.7; 4.1.8;
4.1.9; 4.1.10; 4.2.1; 4.2.2; 4.2.3; 4.2.4; 4.2.5; 4.2.6; 4.2.7;
5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7; 5.8; 6.1; 6.2; роділу 7, розділу 8 є
обов'зковими.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
|
Видання офіційне - 2 - ДСТУ Б В.2.7-23-95 2 Нормативні посилання У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: |
|||
|
ДСТУ Б В.2.7-17-95 |
|Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. |Технічні умови |
||
|
--Г-О-С-Т--4-.-23-3---8-6 |
|СПКП. Строительство. Растворы |строительные. Номенклатура показателей |
||
|
--Г-О-С-Т--1-2-5--7--9 |
|Вяжущие гипсовые. Технические условия |
||
|
--Г-О-С-Т--3-1-0.-4---8-1 |
|Цементы. Методы определения предела |прочности при изгибе и сжатии |
||
|
--Г-О-С-Т--3-4-7674 |
|Шлаки доменные и злектротермофосфорные |гранулированные для производства цементов |
||
|
--Г-О-С-Т--5-8-0286 |
|Растворы строительные. Методы испытаний |
||
|
--Г-О-С-Т--8-1-3574 |
|Сурик железный. Технические условия |
||
|
--Г-О-С-Т--8-7-3685 |
|Песок для строительных работ. Технические |условия |
||
|
--Г-О-С-Т--9-1-7977 |
|Известь строительная. Технические условия |
||
|
--Г-О-С-Т--1-0-17-8---8-5 |
|Портландцемент и шлакопортландцемент. |Технические условия |
||
|
--Г-О-С-Т--1-0-22-3---8-2 |
|Весовые дозаторы дискретного действия, весы |и весовые дозаторы непрерывного действия. |Общие технические требования |
||
|
--Г-О-С-Т--1-2-96-6---8-5 |
|Алюминия сульфат технический очищенный. |Технические условия |
||
|
--Г-О-С-Т--1-5-82-5---8-0 |
|Портландцемент цветной. Технические |условия |
||
|
--Г-О-С-Т--1-8-17-2---8-0 |
|Пигмент желтый железоокисный. Технические |условия |
||
|
--Г-О-С-Т--2-3-73-2---7-9 |
|Вода для бетонов и растворов. Технические |условия |
||
|
--Г-О-С-Т--2-4-21-1---9-1 |
|Добавки для бетонов. Общие технические |требования |
||
|
ГОСТ |
25328-82 |
|Цемент для строительних растворов. |Технические условия |
|
|
ГОСТ |
25818-91 |
|Зола-унос теплових злектростанций для |бетонов. Технические условия |
|
|
ГОСТ |
26644-85 |
- 3 - ДСТУ Б В.2.7-23-95 |Щебень и песок из шлаков тепловых электро- |станций для бетона. Технические условия |
|
|
ГОСТ |
28498-90 |
|Термометры жидкостные стеклянные. Общие |технические требования. Методы испытаний |
|
|
РБН |
356-91 |
|Положення про радіаційний контроль на |об'єктах будівництва та підприємствах |будіндусгрії і будматеріалів України |
|
|
РСН |
345-87 |
|Применение химических добавок в тяжелых |
|
|бетонах и строительных растворах
3 Визначення
У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:
- розчинна суміш - це суміш в'яжучих, дрібного заповнювача, води та необхідних добавок, ретельно перемішана
готова до використання;
розчин - це розчинна суміш, що затужавіла;
термін придатності - час від моменту приготування роз
чинної суміші, за який вона може бути використана без зниження основних показників якості розчину.
4 Технічні вимоги
Вимоги до розчинів
Розчини будівельні повинні готуватися відповідно до вимог цього стандарту за технологічною документацією, затвердже
ною у встановленому порядку.
Розчини будівельні поділяють на прості з використанням одного виду в'яжучого (цемент, вапно, гіпс та ін.) та складні з використанням змішаних в'яжучих (цементно-вапняні, вапняно-зольні, вапняно-гіпсові та ін.).
Розчини дозволяється застосовувати, якщо гарантовані
виготовлювачем показники якості охоплюють і задовольняють усі
проектні вимоги до якості розчину.
Основні показники якості повинні бути наведені роз
робником проектної документації для конкретної будівлі, споруди чи конструкції з числа показників, що наведені у додатку А.
До основних показників якості розчину, незалежно від його
призначення, відносяться:
для розчииної суміші
рухомість,
водоутримувальна здатність, розшаровуваність;
для розчину
міцність на стиск у певному віці.
В залежності від рухомості розчинні суміші підрозділяються на марки згідно з додатком Б.
Для розчину встановлені такі марки по міцності на стиск:
М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200. Марку міцності
- 4 -
ДСТУ Б В.2.7-23-95
розчину на осьовий стиск призначають і контролюють у всіх випадках.
Для розчину, який підлягає поперемінному заморожуванню та відтаюванню у зволоженому стані в конструкціях будівель і споруд, призначають та контролюють марки по морозостійкості: Р10, Р15,
Р25, Р35, Р50, Р75.
Водоутримувальна здатність розчинної суміші, що визначається в лабораторних умовах, повинна бути не менше:
90% - при приготуванні в зимових умовах;
95% - при приготуванні в літніх умовах.
Водоутримувальна здатність розчинної суміші, що визначається на місці проведення робіт, повинна бути не менш 75% водо- утримувальної здатності, встановленої в лабораторних умовах.
Розшаровуваність розчинної суміші не повинна бути біль
ша 10%.
За середньою густиною розчини поділяють на:
важкі (з середньою густиною 1500 кг/м3 і більше);
легкі (з середньою густиною менше 1500 кг/м3).
Нормоване значення середньої густини розчинів встановлює
споживач відповідно до проекту робіт. Відхилення середньої густини розчину допускається не більше 10% від встановленої про
ектом.
При виготовленні розчинної суміші дозування всіх складових повинно вестися по масі. Пористі заповнювачі, воду і добавки
в рідкому стані допускається дозувати за об'ємом. Похибка дозу
вання не повинна перевищувати:
2% для в'яжучих, води і добавок;
2,5% для заповнювачів.
Дозувальні пристрої повинні відповідати вимогам ГОСТ 10223.
Температура розчинних сумішей, що застосовуються в зимовий період, повинна бути не менше 5 оС. Вода дня замішування
повинна мати температуру не більше 80 оС.
4.2 Вимоги до матеріалів для розчинів
Для приготування розчину застосовують матеріали, що відповідають вимогам діючих стандартів. Сумарна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, що застосовуються, не
повинна перевищувати встановленої РБН 356 для відповідного виду
(класу) будівництва.
Цемент для виготовлення розчинів повинен задовольняти
вимоги ГОСТ 25328 і ГОСТ 10178, вапно - ГОСТ 9179, гіпс - ГОСТ 125, пісок - ГОСТ 8736, пісок з шлаків теплових електростанцій -
ГОСТ 26644, зола-унос - ГОСТ 25818, вода для замішування складових розчинної суміші та приготування добавок - ГОСТ 23732, шлак доменний - ГОСТ 3476.
Для виготовлення кольорових цементно-піщаних штукатурних розчинів належить застосовувати кольорові цементи за ГОСТ 15825, природні або штучні пігменти за ГОСТ 8135, ГОСТ 12966, ГОСТ 18172.
В залежності від виду та призначення будівельних розчинів належить застосовувати різні види заповнювачів.
Як заповнювач в штукатурних розчинах належить застосовувати пісок для будівельних робіт з модулем крупності від 1 до - 5 -
ДСТУ Б В.2.7-23-95
2,2. Вміст зерен розміром вище 2,5 мм в пісках, що застосовуються в
штукатурних розчинах, не допускається. В розчинах для опоряджувального шару не допускається наявність зерен піску крупністю понад
1,25 мм.
Для декоративних розчинів можуть застосовуватися різні заповнювачі, наприклад, миті піски і крихта подрібнених гірських порід (гранітна, мармурова, керамічна, вугільна, пластмасова).
Для легких розчинів як заповнювач повинні застосовуватися пористі спучені піски за ДСТУ Б В.2.7-17-95, зола-винесення за ГОСТ 25818.
Вологість заповнювіча повинна враховуватися при підбиранні складу розчину. При зміні вологості заповнювача належить
провести коригування складу розчину.
Пісок і зола, що застосовуються для виготовлення роз
чинної суміші, не повинні вміщувати мерзлі грудки та лід розміром більше 1 см.
При підігріванні піску його температура повинна бути не вище
60 оС.
Для одержання рухомих і таких, що не розшаровуються,
розчинних сумішей, а також для прискорення зростання міцності розчину, підвищення морозостійкості і т.д. до їх складу належить
вводити різні види добавок (пластифікуючі, повітревтягувальні, такі, що прискорюють і сповільнюють тужавлення і тверднення,
протиморозні та ін.) та комплекси на їх основі згідно з РСН 345-87, що відповідають вимогам ГОСТ 24211.
Вибір хімічних добавок повинен вестися в залежності від необхідних проектних характеристик розчинів.
Хімічні добавки не повинні викликати шкідливих наслідків в період експлуатації будівель (руйнування матеріалів, корозію арматури, висоли та ін.).
Допускається застосовувати в цементних розчинах неорганічні пластифікуючі добавки (глину, вапно, цементний пил, що уловлюється при виробництві клінкеру, карбідний мул, золу-винесення і золу гідровидалення ТЕЦ, золошлакові суміші, шлам очисних споруд металургійних виробництв) і органічні пластифікатори- мікропіноутворювачі, що відповідають вимогам відповідних стандартів на матеріали. Кількість добавки установлюється при підбиранні складу розчину.
У випадку необхідності застосування заповнювачів з показниками якості нижче вимог державних стандартів, зазначених у
4.2.2, а також вимог цього стандарту, мають бути проведені їх попередні дослідження в будівельних розчинах у базовій організації
по нормуванню та стандартизації будівельних розчинів для підтвердження можливості і техніко-економічної доцільності одержан
ня розчинів з нормованими показниками якості.
