Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 3810-98
/ 7

ГОСТ 2405-88 Манометры, вакуумметры, мановакуумметры, напоромеры, тягомеры и тягонапоромеры. Общие технические условия

ГОСТ 7000-80 Материалы текстильные. Упаковка, маркировка, транспорти­рование и хранение

ГОСТ 7502-89 Рулетки измерительные металлические. Технические условия

ГОСТ 12172-74 Клеи фенолополи ви ни л ацетатные. Технические условия

ГОСТ 13344-79 Шкурка шлифовальная тканевая водостойкая. Технические условия

ГОСТ 14192-77 Маркировка грузов

ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Испол­нения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды

ГОСТ 16504-81 Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения

ГОСТ 18321-73 Статистический контроль качества. Методы случайного отбо­ра выборок штучной продукции

ГОСТ 21790-93 Ткани хлопчатобумажные и смешанные одежные. Общие технические условия

ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия

ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования.

З ВИЗНАЧЕННЯ

  1. Терміни та визначення щодо пожежної техніки — згідно з ДСТУ 2273.

  2. Терміни щодо видів випробувань — згідно з ГОСТ 16504.

  1. КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ

    1. Залежно від призначення рукава поділяють на типи, наведені в таблиці 1.

Основні параметри і розміри рукавів наведено в таблиці 2.Таблиця 1 — Типи напірних пожежних рукавів

Тип рукава

Галузь використання

■

Температура експлуатації

Т

Пожежна техніка (автомобілі та мотопомпи). Виконання У. Категорія виробу 1 —5 згідно з ГОСТ 15150

Від мінус 45 °С до 40 °С

К

Внутрішні пожежні крани.

Виконання У. Категорія виробу 3—5 згідно з ГОСТ 15150

Від мінус 20 °С до 40 °С

ВТ

Пожежні автомобілі (для насосів високого тиску).

Виконання У. Категорія виробу 1 —5 згідно зГОСТ 15150

Від мінус 45 °С до 40 °С

л

Лісове господарство.

Виконання У. Категорія виробу 1 —5 згідно зГОСТ 15150

Від мінус 45 °С до 40 °С

Таблиця 2 — Основні параметри та розміри напірних пожежних рукавів

Тип рукава

Внутрішній діаметр, мм

Маса погонного метра рукава, кг, не більше

Гідравлічний робочий тиск, МПа, не менше

25,0 ± 1,0

0,25

1,6

38,0 ± 1,0

0,35

1,6

51,0 ± 1,0

0,45

1,6

Т

66,0 ± 1,0

0,55

1,6

77,0 ±1,5

0,65

1,6

89,0 ± 1,5

0,75

1,2

110,0 ±2,0

1,20

1,2

150,0 ± 2,0

1,75

1,2

к

51,0 ± 1,0

0,45

1,0

66,0 ± 1,0

0,60

1.0

ВТ

25,0 ± 1,0

0,40

4,0

л

25,0 ±1,0

0,30

2,0

38,0 ± 1,0

0,40

2,0

  1. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Рукава повинні відповідати вимогам цього стандарту, нормативному докумен­ту на конкретну продукцію та виготовлятися за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку. Вимоги до конкретного типу рукава повинні бути наведені в нормативному документі на нього.

  1. Характеристики

    1. Вимоги призначення

      1. Зовнішній вигляд рукава повинен відповідати контрольному зразку, затвердженому згідно з вимогами, наведеними в додатку А.

      2. Рукав повинен без порушення герметичності, зміщення з’єднувальних головок і розриву окремих ниток каркаса витримувати гідравлічний робочий тиск (надалі — робочий тиск) та гідравлічний випробувальний тиск (надалі — випро­бувальний тиск), що в 1,5 рази перевищує робочий тиск.

Для рукавів типу Л витік води крізь стінку рукава не повинен перевищувати 0,5 л/хв на довжині 1 м.

  1. Мінімальний гідравлічний розривний тиск (надалі — розривний тиск) повинен у 2,5 рази перевищувати робочий тиск.

  2. Рукав по всій довжині до місця перегину повинен без розриву окремих ниток каркасу та слідів витоку води витримувати гідравлічний тиск (надалі — тиск під час перегинання рукава), що в 1,25 рази перевищує робочий тиск.

  3. Мінімальні значення випробувального і розривного тисків і тиску під час перегинання рукава, залежно від типу рукава, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 — Мінімальні значення випробувального, розривного тиску і тиску під час перегинання рукава

Тип рукава

Випробувальний тиск, МПа

Розривний тиск, МПа

Тиск під час перегинання, рукава, МПа

Т

2,4 (1,81})

4,0 (3,0’’)

2,00 (1,50п)

К

1,5

2,5

1,25

ВТ

6,0

10,0

5,00

л

3,0

5,0

2,50

11 Для рукавів з внутрішнім діаметром 89 мм та більше.

  1. Для робочого тиску, що перевищує наведений у таблиці 2, випро­бувальний і розривний тиск, а також тиск під час перегинання рукава повинні бути обчислені згідно з 5.1.1.2 — 5.1.1.4.

  2. Розміри рукава

    1. Внутрішній діаметр для рукавів різних типів наведено у таблиці 2.

    2. Рукав повинен мати довжину (20 ± 1) м.

Примітка. За узгодженням із замовником допускається виготовлення рукавів Іншої довжини.

  1. Маса погонного метра рукава не повинна перевищувати наведену в таблиці 2.

  2. Максимальне закручування рукава на довжині 1 м під дією робочого тиску не повинно перевищувати:

  • 100° для рукавів типу Т з внутрішнім діаметром від 25 до 51 мм включно;

  • 40° для рукавів типу Т з внутрішнім діаметром від 66 до 150 мм включно;

  • 180° для рукавів типу К;

  • 75° для рукавів типу ВТ;

  • 280“ для рукавів типу Л.

Напрямок закручування рукава повинен бути спрямований на затягування з’єднувальних головок.

  1. Максимальне подовження рукава підчас дії робочого тиску не повин­но перевищувати:

  • 8 % для рукавів типу Т з внутрішнім діаметром від 25 до 66 мм включно;

  • 10 % для рукавів типу Т з внутрішнім діаметром 77 мм та рукавів типів К j Л;

  • 13 % для рукавів з внутрішнім діаметром 89 мм І більше;

  • 5 % Для рукавів типу ВТ.

      1. Максимальне збільшення діаметра рукава під дією робочого тиску не повинно перевищувати 10 %.

      2. Адгезія між внутрішнім покриттям і каркасом повинна бути такою, щоб швидкість відокремлення покриття від каркаса не перевищувала 25 мм/хв.

      3. Адгезія між зовніЩнім захисним покриттям і каркасом повинна бути такою, щоб швидкість відокремлення покриття від каркаса не перевищувала 25 мм/хв.

      4. Рукав повинен бути стійким до дії холоду.

      5. Рукав повинен бути стійким до стирання.

      6. рукав без руйнування протягом не менше 5 с повинен витримувати дію предмета, нагрітого до температури 450 “С.

      7. Рукав повинен бути стійким до дії тепла (термічне старіння).

      8. Жорсткість рукава не повинна перевищувати 1,2 Н для рукавів типів Т, К, Л і 2,0 Н — для рукавів типу ВТ.

    2. Конструкція рукава

      1. Рукав повинен складатися з каркаса, внутрішнього пружного гідроізо­ляційного покриття і, якщо передбачено, зовнішнього захисного просочування або пружного покриття (зовнішнє покриття може бути багатошаровим).

      2. Каркас являє собою текстильний безшовний плоскоскатаний трубчастий матеріал, виготовлений з натуральної*, синтетичної або змішаної сировини згодно з нормативним документом на нього. Вимоги щодо ткано-в’язаних каркасів із синте­тичних ниток згідно з ДСТУ 2534 (ГОСТ 30135).

      3. Каркаси повинні бути рівномірно, щільно виткані і не мати дефектів, бруду, вузлів, горбів тощо.

      4. Поверхня внутрішнього покриття не повинна мати нерівностей, поглиб­лень або інших недоліків, які можуть впливати на збільшення втрати напору.

      5. Внутрішнє і зовнішнє покриття повинні бути рівномірними по товщині як по довжині рукава, так і по його колу.

    3. Вимоги надійності

      1. Середній термін служби та критерій граничного стану встановлюють у нормативному документі на конкретний тип рукава.

  2. Вимоги до сировини

    1. Для внутрішнього і, якщо передбачено, зовнішнього покрить слід вико­ристовувати такі матеріали:

  • гуму;

  • термопластичний матеріал;

  • натуральний латекс;

  • суміш гуми і термопластичного матеріалу.

    1. Для виготовлення рукавів слід застосовувати нетоксичні матеріали, що мають дозвіл Міністерства охорони здоров’я України.

    2. Матеріали, використовувані для виготовлення рукавів, повинні відпові­дати вимогам чинних нормативних документів щедр відповідних матеріалів (нитки для каркаса, матеріали для внутрішнього та зовнішнього покрить, фарби тощо).

  2. Комплектність

Комплектність — відповідно до нормативного документа на конкретний тип рукава.

  1. Маркування

    1. Кожний рукав маркують незмивною та неосипною фарбою літерами зав­вишки принаймні 25 мм із зазначенням знака відповідності згідно з ДСТУ 2296 про підтвердження факту сертифікації (**), скороченої назви підприемства-ви- робника або його товарного знака (***), номера цього стандарту (ДСТУ ****), типу рукава та його номінального діаметра (в мм), довжини рукава (в м), міся­ця та року виготовлення і величини робочого тиску (в МПа).

Приклад маркування рукава типу Т з внутрішнім діаметром 51 мм завдовжки 20 м на робочий тиск 1,6 МПа, виготовленого у травні 1997 року:

** - *** - ДСТУ **** - Т51 - 20 - 05/97 -1,6

    1. Марковання наносять на обох краях рукава. Початок марковання пови­нен бути на відстані не менше 0,5 м від краю рукава.

    2. Фарба не повинна містити компонентів, агресивних до матеріалу рукава.

    3. Транспортне маркування слід проводити згідно з ГОСТ 14192.

  2. Пакування

    1. Паковання повинне захищати рукава від механічних пошкоджень і заб­руднення.

    2. Вид і спосіб пакування встановлюють за узгодженням між споживачем та виробником і зазначають у нормативному документі.

    3. До кожної пакувальної одиниці прикріплюють ярлик із зазначенням:

  • назви підприємства-виробника або його товарного знака та його юри­дичної адреси;

  • позначення цього стандарту і нормативного документа;

  • номера пакувальної одиниці;

  • умовного позначення рукава;

  • загальної довжини рукава, м;

  • номера партії;

  • дати вироблення;

  • номера пакувальника;

  • номера сертифіката відповідності, терміну його дії та органу, що його видав.

    1. Ярлик повинен бути прикріплений до пакувальної одиниці способом, що забезпечує його неушкодженість.

  2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Вимоги безпеки — відповідно до нормативного документа на конкретний тип рукава.

  1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Для контролю відповідності рукавів вимогам цього стандарту і норматив­ного документа на конкретний тип рукава проводять приймально-здавальні, періодичні, типові, приймальні, сертифікаційні випробування.

Приймально-здавальні випробування проводять з метою ухвалення рішення щодо придатності продукції для постачання споживачу.

Періодичні випробування проводять в обсязі та в термін, установлені в нор­мативному документі, з метою контролю стабільності якості продукції та можли­вості продовження ЇЇ випуску.

Типові випробування проводять з метою оцінювання ефективності і доціль­ності внесення змін у конструкцію або технологічний процес. Програму випро­бувань складають залежно від характеру змін і погоджують з розробником.

Перевірку якості дослідних партій або зразків нових конструкцій чи типів рука­вів з метою ухвалення питання щодо доцільності поставлення на серійне вироб­ництво проводять під час приймальних випробувань згідно з ГОСТ 15.001 за програмою, розробленою виробником і розробником.

Сертифікаційні випробування рукавів проводять з метою встановлення відпо­відності вимогам чинних законодавчих актів України та обов’язковим вимогам цього стандарту та інших нормативних документів, міжнародних та національ­них стандартів інших держав, що діють в Україні, включно.

  1. Рукава приймають партіями. За партію вважають кількість рукавів одно­го типу, одного діаметра, що виготовлені з однієї й тієї самої партії вихідної си­ровини, матеріалів і супроводжуються одним супровідним документом, в якому є посилання на сертифікат відповідності.

  2. Обсяг партії встановлюють за узгодженням між замовником і виробником.

  3. Кожна партія рукавів повинна супроводжуватися документом якості із зазначенням:

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →