ДСТУ 3810-98 сторінка 4 з 7
Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.
Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.
Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.
Рулетка типу Р30Н2К згідно з ГОСТ 7502.
Ваги згідно з ГОСТ 29329 з границею зважування 50 кг і точністю зважування ±0,01 кг.
Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.
-
Зразки для випробувань
-
Для визначення маси погонного метра рукава використовують рукава повної довжини без з’єднувальних головок.
-
-
Підготовка до випробувань
-
Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.
-
ЗААПроведення випробувань
-
Вимірюють масу рукава, згорнутого у скатку.
-
Вимірюють довжину рукава, розкладеного на випробувальному столі або підлозі.
-
Подання результатів випробувань
-
Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.
-
-
Опрацювання результатів випробувань
-
.6.1 Вимоги щодо опрацювання результатів випробувань — за 8.2.6.
-
.Є.2 Масу погонного метра рукава т у кілограмах на метр обчислюють за формулою:
(1)
де М— маса рукава, кг;
L — довжина рукава, м.
8.4.6.3 За результат беруть середнє арифметичне результатів обчислення. Довірчі границі похибки результату обчислюють за формулою;
А ±ІІг(ЛМ)г+Мг(&Ь)г, {2)
де М — середнє арифметичне результатів вимірювання маси рукава;
L — середнє арифметичне результатів вимірювання довжини рукава;
АЛ4 — похибка вимірювання маси рукава (обчислюється згідно з ГОСТ 8.207); AL — похибка вимірювання довжини рукава (обчислюється згідно з ГОСТ 8.207).
-
Оформлення результатів випробувань
-
Результати випробувань оформлюють протоколом, що містить дані згідно з 8.2.7,1.
-
-
Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо маса погонного метра рукава відповідає вимогам 5.1.1.8 цього стандарту.
8.5 Гідравлічні випробування рукавів
Як випробувальну рідину слід використовувати воду.
Випробування слід проводити у відгородженому місці для запобігання травмування оператора у випадку руйнування зразка.
Використання повітря чи інших газів як випробувального засобу забороняється з метою убезпечення випробувань.
Під час випробувань потрібно стежити, щоб під час заповнення зразка водою все повітря було з нього видалене.
-
Апаратура
Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.
Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.
Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.
Джерело тиску, що може створювати та підтримувати тиск випробування.
Манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індикацією, які обирають для кожного випробування так, щоб тиск, використовуваний для випробування рукава, був у межах від 15 % до 85 % повної шкали. Похибка не повинна перевищувати 0,01 МПа.
Штангенциркуль згідно з ГОСТ 166.
Рулетка типу Р30Н2К згідно з ГОСТ 7502.
Металева лінійка згідно з ГОСТ 427.
Мірний циліндр згідно з ГОСТ 1770.
Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 0,5 с.
Випробувальний стіл, що повинен мати вільний простір щонайменше 0,3 м з кожного боку рукава.
Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.
-
Зразки для випробувань
-
Гідравлічні випробування слід виконувати на відрізках рукавів, які обладнують з’єднувальними головками. Мінімальна довжина зразка повинна становити 0,8 м. Для випробувань використовують щонайменше п’ять зразків.
-
-
Підготовка до випробувань
-
Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.
-
Швидкість збільшення тиску в зразках повинна бути постійною і такою, щоб дійти кінцевого значення тиску випробування протягом часу в діапазоні від 30 до 60 с для рукавів з внутрішнім діаметром до 51 мм включно. Для рукавів з внутрішнім діаметром понад 51 мм і менше 250 мм сягання кінцевого значення тиску повинно бути в діапазоні від 60 до 240 с.
-
-
Проведення випробувань
-
Визначення стійкості рукава до дії робочого та випробувального тиску
-
Зразок рукава встановлюють на випробувальному столі, один край зразка приєднують до джерела тиску, заповнюють його водою до повного витиснення повітря і підіймають тиск до робочого з постійною швидкістю згідно з 8.5.3.2. Величину тиску контролюють. Важливо, щоб вільний кінець зразка мав змогу необмеженого переміщення.
-
Зразок під дією тиску витримують протягом (120 ± 5) с, якщо цей час особливо не обумовлений у нормативному документі на конкретний тип рукава.
-
Тиск у зразку знижують до нуля, після чого з постійною швидкістю згідно з 8.5.3.2 підвищують до випробувального. Випробувальний тиск витримують протягом (180 ± 5) с.
-
Вимірювання витоку води крізь стінку рукава типу Л проводять мірним циліндром.
-
-
Вимірювання деформації рукава під дією робочого тиску
-
Для проведення вимірювань зразок рукава кладуть у горизонтальній площині на випробувальний стіл, приєднують до джерела тиску, заповнюють водою до повного витиснення повітря і для стабілізації зразка прикладають тиск 0,1 МПа.
-
Наносять три позначки (Д, В і С) на зовнішній поверхні рукава, як показано в додатку В. Середню позначку (В) роблять приблизно на середині довжини зразка, дві зовнішні позначки (Д і С) — на відстані 0,25 м від позначки В. Кожна позначка має вигляд дуги на колі рукава, через яку перпендикулярно до неї (Дуги) проходить пряма лінія. Всі три прямі лінії колінеарні.
-
Підтримують початковий тиск 0,1 МПа і роблять відповідні вимірювання (відстань L_o між крайніми позначками, початкову довжину кола Со та початковий зовнішній діаметр Do) біля контрольних позначок.
-
Установлюють робочий тиск зі швидкістю згідно з 8.5.3.2 і витримують протягом (60 ± 1) с до початку вимірювання.
-
Подовження рукава
-
Вимірюють відстань між крайніми позначками (А і С) з точністю ± 1 мм.
-
Подовження рукава Д£ у відсотках від початкової довжини обчислюють за формулою:
-
-
-
= 5--100, (3)
t-Q
де Lq — відстань між крайніми позначками (А і С) під дією початкового тиску 0,1 МПа, м;
Li — відстань між крайніми позначками (А і С) під дією робочого тиску, м.
-
Збільшення зовнішнього діаметра
-
Зовнішній діаметр повинен визначатися переважно шляхом вимірювання довжини кола. Однак вимірювання можуть бути зроблені і прямим шляхом за допомогою штангенциркуля.
-
S.5.4.2.6.2 Під час визначення змінення зовнішнього діаметра шляхом вимірювання довжини кола біля кожної контрольної позначки (А, В і С) вимірюють довжину кола. Збільшення зовнішнього діаметра ДО у відсотках від початкового діаметра обчислюють за формулою:
AD = —ў~с—°Ю0, (4)
де £С0 — сума довжин кіл біля трьох позначок під дією початкового тиску 0,1 МПа, м;
— сума довжин кіл біля трьох позначок під дією робочого тиску, м.
8.5.4.2.6.3 Під час визначення змінення зовнішнього діаметра за допомогою штангенциркуля вимірюють два перпендикулярних діаметра біля кожної контрольної позначки (А, В і С). Збільшення зовнішнього діаметра ДО у відсотках від початкового діаметра обчислюють за формулою:
ЛВ = ^°1о^-°0Ю0, (5)
де Е°о — суме шести діаметрів біля контрольних позначок під дією початкового тиску, 0,1 МПа, м;
22 ° і — сума шести діаметрів біля контрольних позначок під дією робочого тиску, м.
8.5.4.2.7 Закручування рукава
-
На поверхні рукава, що перебуває пщ дією робочого тиску, проводять пряму лінію вздовж рукава від позначки А до перетину в точці dз циркульною дугою, що проходить крізь точку С (додаток В). Визначають напрямок закручування рукава.
-
Вимірюють довжину S дуги СС'з точністю ± 1 мм. Величину закручування 7 в градусах на метр обчислюють за формулою:
T_S360
СЛ' (6)
де Сс — довжина кола в метрах біля контрольної позначки С, виміряна згідно з 8.5.4.2.6.2;
Lo— відстань у метрах між позначками А і С, виміряна згідно з 8.5.4.2.3.
8.5.4.3 Випробування розривним тиском
-
Зразок рукава встановлюють на випробувальному столі, один край зразка приєднують до джерела тиску, заповнюють його (зразок) ведою до повного витиснення повітря і підіймають тиск з постійною швидкістю згідно з 8.5.3.2 до моменту розриву рукава (під час проведення приймальних, типових та сертифікаційних випробувань) або до моменту досягнення величини мінімального розривного тиску, наведеного у таблиці 3 (під час проведення періодичних випробувань). Величину тиску контролюють. Важливо, щоб вільний кінець зразка рукава мав змогу необмеженого переміщення. Величину тиску, за якої стався розрив рукава, місце і вид руйнування заносять до протоколу випробування.
-
Під час випробування рукава будь-яке руйнування, викликане виривом з’єднувальної арматури або розривом рукава на відстані від з’єднувальної арматури, що дорівнює зовнішньому діаметру рукава, не вважається розривом рукава.
-
Подання результатів випробувань
-
Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.
-
-
Опрацювання результатів випробувань
-
Вимоги щодо опрацювання результатів випробувань — за 8.2.6.
-
За результат беруть середнє арифметичне вимірювань. У разі випробування рукавів розривним тиском за результат беруть мінімальне значення тиску, під дією якого відбулося руйнування зразка.
-
Довірчі границі похибки результату обчислення подовження рукава, збільшення його діаметра та закручування рукава обчислюють за формулою:
-
. + lx22(AXJ2+X,2MX2)2
д = ± т-—4 “ , (7)
де Х4 = Lf - Lq та Х2- Lo — для вимірювання подовження рукава;
= £Сі -£С0 та Х2 = ХС0 — для непрямого вимірювання збільшення діаметра рукава;
=та ^2 — для прямого вимірювання збільшення діа
метра рукава;
|
X1=360 S та Х2 = Сс £0 |
— для вимірювання закручування рукава; |
|
ДХ,=±7(ДІ-о/+М*-і/ |
— для вимірювання подовження рукава; |
|
дх,=±7(д(ос0;/+гд(5С,;/ |
— для непрямого вимірювання збільшення діаметра рукава; |
|
— для прямого вимірювання збільшення діаметра рукава; |
ДХі — обчислюють згідно з ГОСТ 8.207 під час опрацювання результатів вимірювання довжини S дуги СС'
ДХг —обчислюють згідно з ГОСТ 8.207 під час опрацювання результатів вимірювання £0, £С0, £D0;
|
ДХ2 = ±J&Cq + AL* ДСс |
|
|
£q та £і |
в контрольній позначці за початкового тиску; — середнє арифметичне вимірювань відстані між контрольними позначками А і С за початкового та |
|
£С0 та |
робочого тиску відповідно; — середнє арифметичне вимірювань суми довжини кіл біля контрольних позначок А, В і С за початко |
|
£°ота jDi |
вого та робочого тиску відповідно; — середнє арифметичне вимірювань суми діаметрів біля контрольних позначок А, В і С за початкового |
та робочого тиску відповідно;
Д£о та д£ь Д(£С0,І та A(£cj, Аб£О0)та Af^DJ —обчислюють згідно з ГОСТ 8.207 під час опрацювання результатів вимірювання t0.2^0 •
-
Оформлення результатів випробувань
-
Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані за
-
8.2.7.1.
-
Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо не виявлено видимих пошкоджень і рукав відповідає вимогам 5.1.1.2, 5.1.1.3, 5.1.1.9 — 5.1.1.11 цього стандарту.
8.6 Випробування на перегин
-
Апаратура
Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.
Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ±3 %.
Барометр-анероід типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.
Джерело тиску, що може створювати та підтримувати тиск випробування, як зазначено в 8.5.3.2.
Манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індикацією за 8.5.1.
Рулетка типу Р5Н2К згідно з ГОСТ 7502.
Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 0,5 с.
Випробувальний стіл за 8.5.1.
Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.
Випробування слід проводити у відгородженому місці для запобігання травмування оператора у випадку руйнування зразка.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів