Страница 2: ДСТУ 4459:2005. Пепсини харчові (33886)

1. Вміст токсичних елементів в пепсинах не повинен перевищувати рівнів, що передбачені МБВ № 5061 [5] та наведених у таблиці 4.

Таблиця 4 - Г ранично допустимі рівні вмісту токсичних елементів

У міліграмах на кілограм пепсинів

Гранично допустимі рівні

Метод контролювання

Назва токсичного елементу

0,60

0,30

1,00

0,10

20,00

100,00

свинець

кадмій

миш’як

ртуть

мідь

цинк

Згідно з ГОСТ 30178, ГОСТ 26932

Згідно з ГОСТ 26933

Згідно з ГОСТ 26930

Згідно з ГОСТ 26927

Згідно з ГОСТ 26931

Згідно з ГОСТ 26934

1. Вміст афлатоксину В!, нітрозамінів, гормональних препаратів, пестицидів, антибіотиків у пепсинах не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених МБВ № 5061 [5] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
2. 1. Вміст радіонуклідів у пепсинах не повинен перевищувати норм, встановлених ДР-97 [7]: 137Сз — 200 Бк/кг; 90Sr — 20 Бк/кг.
   2. Вимоги до сировини та матеріалів
   3. 1. Для виробництва пепсинів яловичих використовують таку сировину:

• оболонки слизові сичугів великої рогатої худоби заморожені згідно з ГОСТ 16678 та охолоджені згідно з чинними нормативними документами;
• сіль кухонну виварну, розсипну, або кам’яну та осідну, помелів 0 або 1, не нижче першого сорту — згідно з ДСТУ 3583;
• кислоту соляну — згідно з ГОСТ 3118;
• кислоту сірчану — згідно з ГОСТ 4204.
• 1. Для виробництва пепсинів свинячих використовують таку сировину:
• оболонки слизові шлунків свиней заморожені згідно з ГОСТ 16678 та в парному стані, заготовлені згідно з чинними нормативними документами;
• сіль кухонну виварну, розсипну, або кам’яну та осідну, помелів 0 або 1, не нижче першого сорту — згідно з ДСТУ 3583;
• кислоту соляну — згідно з ГОСТ 3118.
• 1. Для виробництва пепсинів курячих використовують таку сировину:
• шлунки залозові курчат і курей, заготовлені згідно з чинними нормативними документами;
• сіль кухонну виварну, розсипну, або кам’яну та осідну, помелів 0 або 1, не нижче першого сорту — згідно з ДСТУ 3583;
• кислоту соляну — згідно з ГОСТ 3118.
• 1. У сировині, яку використовують для виробництва пепсинів, вміст токсичних елементів, афлатоксину В!, нітрозамінів, гормональних препаратів, антибіотиків та пестицидів не повинен перевищувати рівнів, встановлених МБВ № 5061 [5] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
  2. 1. Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ДР-97 [7].
     2. Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документом про якість та безпеку. Кожну партію сировини тваринного походження супроводжують відповідним ветеринарним документом.
     3. Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Під час виробництва пепсинів треба дотримуватись вимог безпеки, які встановлені ГОСТ 12.3.002, СП № 3238 [2], інструкцією № 123-5/990-11 [3], ВСП № 70 [4], МБВ № 5061 [5], ДР-97 [7].
2. Технологічне устатковання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
3. Повітря робочої зони повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
4. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.
5. Контролювання виробничого шуму, атмосферного повітря, освітлення здійснюють згідно з ДСН 3.3.6.037 [8] та ДСН 3.3.6.042 [9].
6. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
7. 1. Стічні води повинні підлягати очищенню та відповідати вимогам СанПиН 4630 [10].
   2. Контролювання викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [11].
   3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [12].
8. МАРКУВАННЯ
9. 1. Марковання наносять на одну із торцевих сторін тари за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначенням такої інформації:

• назви та адреси підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
• назви пепсину та виробничої призначеності;
• активності пепсину по зсіданню молока, умовні одиниці, або масової частки пепсину, %;
• кінцевого терміну реалізації або дати виготовлення та терміну придатності до споживання;
• номера партій виробництва;
• умов зберігання;
• маси нетто, брутто;
• маси однієї пакувальної одиниці та кількості пакувальних одиниць (для фасованої продукції);
• кількості пакувальних одиниць;
• позначення цього стандарту.
• 1. Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від вологи» та зазначенням маси тари.
  2. Етикетку з позначеннями згідно з 8.1 вкладають у транспортну тару.
  3. На кожній коробці або пакувальній одиниці фасованих пепсинів повинні бути нанесені такі позначення:
• назва та адреса підприємства-виробника, його товарний знак (за наявності) та місце виготовлення;
• назва пепсину та виробничої призначеності;
• активність пепсину по зсіданню молока, умовні одиниці, або масова частка пепсину, %;
• кінцевий термін реалізації або дата виготовлення та термін придатності до споживання;
• номер партій виробництва;
• умови зберігання;
• маса нетто;
• штрих-код EAN згідно з ДСТУ 3147;
• позначення цього стандарту.
• 1. Приклад умовного позначення під час замовлення:

«Пепсин харчовий яловичий. 1 сорт згідно з ДСТУ 4459».

1. Додаткові вимоги до марковання можна коригувати під час укладення договору або контракту.

9 ПАКУВАННЯ

1. Пепсини пакують в металеві або комбіновані банки із щільними кришками згідно з ГОСТ 12120 масою нетто від 250 г до 1000 г та інші види тари, що дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами та забезпечують збереження та якість продукції. Маса нетто паковання з полімерних матеріалів не повинна перевищувати 5000 г.
2. Допустимі відхили маси нетто пакувальної одиниці пепсинів нормують згідно з Р 50-056 [13], їх наведено в таблиці 5.

Таблиця 5 — Маса нетто та допустимі відхили для пакувальної одиниці пепсинів

1. Банки, пакети з пепсинами пакують у дерев’яні, картонні чи інші ящики. Маса брутто пепсинів у ящиках повинна бути не більше 30 кг, маса нетто — не більше 20 кг, в контейнерах або тарі-облад- нанні — не більше 250 кг.
2. Банки повинні бути вистелені зсередини пергаментом, підпергаментом, полімерною плівкою чи іншими пакувальними матеріалами, що дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
3. Ящики повинні бути вистелені зсередини пергаментом, підпергаментом, полімерними чи іншими пакувальними матеріалами, що дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
4. Усі види пакувальних матеріалів згідно з розділом 9 повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів або бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
5. Додаткові вимоги до пакування можна коригувати під час укладення договору або контракту.
6. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
7. 1. Транспортування
   2. 1. Пепсини транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами, які чинні на даному виді транспорту для перевезення вантажів, що швидко псуються.
      2. У пакетованому вигляді пепсини транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби кріплення вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597.
   3. Зберігання

Пепсини зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні, за температури повітря, яка не повинна перевищувати 20 оС, відносної вологості — 85 %.

Термін придатності до споживання пепсинів — не більше ніж 12 міс.

1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
2. 1. Методи відбирання проб

Із різних пакувальних місць кожної партії відбирають вибірку кількістю 5 % від загальної кількості паковань. З кожного відібраного паковання беруть точкові проби пепсину масою не менше ніж 100 г, які відбирають стерильним інструментом у стерильний посуд.

Для органолептичного, фізико-хімічного і мікробіологічного випробовування точкові проби пепсину об’єднують, ретельно перемішують для отримання об’єднаної проби пепсину масою не менше ніж 300 г.

Об’єднану пробу пепсину розділяють на дві рівні частини та поміщають у скляні стерильні банки, які закривають кришками герметично. Одну частину направляють у лабораторію для випробовування, а іншу пломбують, забезпечують етикеткою і зберігають протягом терміну придатності пепсину для арбітражного аналізування.

На етикетці вказують:

• назву підприємства-виробника;
• назву продукту;
• дату і місце відбирання проби;
• прізвища осіб, що відбирали пробу;
• позначення цього стандарту.

Для мікробіологічного випробовування з об’єднаної проби пепсину в лабораторії за дотримання вимог стерильності відбирають пробу масою не менше ніж 100 г, решту об’єднаної проби використовують під час органолептичного та фізико-хімічного випробовування.

Готування проб для мікробіологічного випробовування виконують згідно з ГОСТ 26669.

1. Визначання зовнішнього вигляду, кольору та запаху

Зовнішній вигляд, колір, якість марковання та паковання перевіряють візуально за денного освітлення. Запах пепсину визначають органолептично.

1. Визначання фізико-хімічних показників

Фізико-хімічні показники пепсину визначають згідно з додатком Б.

1. Масову частку пепсину визначають згідно з Б.1.1.
2. 1. Активність пепсину по зсіданню молока визначають згідно з Б.1.2.
   2. 1. Масову частку вологи визначають згідно з Б.2.
      2. Масову частку жиру визначають згідно з Б.3.
      3. Масову частку солі кухонної визначають згідно з Б.4.
      4. Масову частку нерозчинного залишку визначають згідно з Б.5.
      5. Масову частку домішки сульфат-іону визначають згідно з Б.6.
   3. Визначання мікробіологічних показників здійснюють згідно з ГОСТ 10444.15 та ГОСТ 30518.
   4. Визначання вмісту токсичних елементів здійснюють: свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій — згідно з ГОСТ 26933, миш’як — згідно з ГОСТ 26930, ртуть — згідно з ГОСТ 26927, мідь — згідно з ГОСТ 26931, цинк — згідно з ГОСТ 26934, готування проб — згідно з ГОСТ 26929 або ГОСТ 30178.
   5. Визначання вмісту мікотоксинів та антибіотиків
   6. 1. Вміст мікотоксинів визначають згідно з МР № 2273 [14].
      2. Вміст антибіотиків визначають згідно з МР № 3049 [15].
   7. Контролюють вміст пестицидів, нітрозамінів, гормональних препаратів згідно з методиками, затвердженими у встановленому порядку.
   8. Контролюють вміст радіонуклідів згідно з методикою [16].
   9. Визначання маси нетто пепсинів здійснюють на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329 з допустимою похибкою ± 1е від фактичної ваги.
   10. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

12 ПРАВИЛА приймання

1. Пепсини приймають партіями. Під партією розуміють будь-яку кількість пепсину, вироблену на одному підприємстві протягом одного технологічного циклу, однієї дати виготовлення та оформлену одним документом встановленої форми, що засвідчує його якість.
2. Для перевіряння якості пепсинів на відповідність вимогам цього стандарту підприємство- виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
3. Кожна партія пепсинів підлягає приймальному контролюванню за органолептичними показниками, якістю паковання та марковання, масою нетто.
4. Фізико-хімічні показники пепсинів визначають для кожної партії, за винятком масової частки пепсину та масової частки домішки сульфат-іону, які визначають на вимогу органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України або на вимогу замовника.
5. Періодичному контролюванню підлягають пепсини за мікробіологічними показниками за методиками і з періодичністю, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
6. Порядок та періодичність контролювання вмісту токсичних речовин, афлатоксину В!, нітрозамінів, пестицидів, гормональних препаратів та радіонуклідів в пепсинах здійснюють згідно з МР 4.4.4.-108 [17].
7. За умови отримання незадовільних результатів по одному з показників здійснюють повторне контролювання подвійної вибірки пепсину, взятої з тієї самої партії. Якщо отримують незадовільний результат повторного випробовування, партію бракують.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості пепсинів вимогам цього національного стандарту у разі дотримання правил транспортування та зберігання відповідно до розділу 10.
2. Термін придатності пепсинів — згідно з вимогами 10.2 цього стандарту.