НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ВТОРИННІ ПРОДУКТИ ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА
АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-307:2015
Київ
Мінрегіон України
2016
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО:Державне підприємство "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" (ДП "ДерждорНДІ"), ТК 307 "Автомобільні дороги і транспортні споруди"
РОЗРОБНИКИ: В. Вирожемський, канд. техн, наук; І. Волошина (науковий керівник);
В. Докукіна; Н. Стоянович; Є. Ткачук
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.12.2015 р. № 342, чинний з 2016-07-01
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" цей стандарт відноситься до комплексу В.2.7 "Будівельні матеріали"
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Забороняється повністю чи частково видавати, відтворювати з метою
розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання цей національний
стандарт або його частину на будь-яких носіях інформації без дозволу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господаства України
Мінрегіон України, 2016
Видавець нормативних документів у галузі будівництва
і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України
Державне підприємство "Укрархбудінформ"ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять, познаки та скорочення 2
Класифікація вуглевідходів З
Додаток А
Метод визначення показника гідрофільності вуглевідходів 7
Додаток Б
Метод визначення показника дробимості вуглевідходів 8
Додаток В
Метод визначення коефіцієнта агрегатної міцності вуглевідходів 9
Додаток Г
Бібліографія 11НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ВТОРИННІ ПРОДУКТИ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
ДЛЯ БУДІВНИЦТВА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
Класифікація
ВТОРИЧНЫЕ ПРОДУКТЫ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА АВТОМОБИЛЬНЫХ ДОРОГ
Классификация
COAL INDUSTRY SECONDARY PRODUCTS FOR ROAD CONSTRUCTION
Classification
Чинний від 2016-07-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на вторинні продукти вугільної промисловості як антропогенні ґрунти згідно з ДСТУ Б В.2.1-2 (далі - вуглевідходи), встановлює їх класифікацію для застосування при проектуванні, новому будівництві та реконструкції автомобільних доріг загального користування.
Стандарт призначений для застосування підприємствами і організаціями незалежно від форм власності і підпорядкованості,які виконують роботи з проектування, нового будівництва, реконструкції автомобільних доріг загального користування.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 3472-96 Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація
ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості
ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95). Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Класифікація
ДСТУ Б В.2.1-4-96 (ГОСТ 12248-96) Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення характеристик міцності і деформованості
ДСТУ Б В.2.1-12:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Метод лабораторного визначення максимальної щільності
ДСТУ Б В.2.1-17:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних властивостей
ДСТУ Б В.2.1-22:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення властивостей просідання
ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань
ДСТУ Б В.2.7-264:2011 Заповнювачі пористі неорганічні для будівельних робіт. Методи випробувань (ГОСТ 9758-86, MOD)
ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканные с квадратными ячейками. Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними комірками. Технічні умови)
ГОСТ 9147-80 Посуда и оборудование лабораторные фарфоровые. Технические условия (Посуд та обладнання лабораторні порцелянові. Технічні умови)
ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги).
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
Терміни та визначення понять
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:
агрегатна міцність
Інтегральний показник, що дозволяє оцінити стабільність зернового складу суміші велико- уламкових ґрунтів, у тому числі вуглевідходів, які складаються з різних за міцністю і стійкістю до процесів вивітрення частинок
вивітрилість
Показник зменшення значень фізико-механічних характеристик вуглевідходів у процесі фізичного і хімічного вивітрювання
вихідний стан
Зерновий склад вуглевідходів після одного циклу випробування на визначення коефіцієнта агрегатної міцності
дрібнозем
Фракція вуглевідходів з розміром частинок менше ніж 2 мм
початкова стадія вивітрення
Зерновий склад вуглевідходів після трьох циклів випробування на визначення коефіцієнта агрегатної міцності
заключна стадія вивітрення
Зерновий склад вуглевідходів після десяти циклів випробування на визначення коефіцієнта агрегатної міцності.
Познаки та скорочення
Ір- число пластичності
И/о - оптимальна вологість
W - вологість
WL - вологість верхньої межі пластичності
Hf- показник гідрофільності
Др- показник дробимості
Впп - втрата при прожарюванні
R - тимчасовий опір стиску водонасичених зразків
кр - коефіцієнт розм'якшення
Е - модуль пружності
es/ - відносна деформація просідання
С - зчеплення
Am - морозостійкість
Кд - коефіцієнт агрегатної міцності
Ап - характеристика агрегатного стану вуглевідходів після л-го циклу випробування, де п = 1,3 або 10.4 КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГЛЕВІДХОДІВ
Вуглевідходи класифікуються за основними ознаками:
за видом породи, що вміщує відповідний вид вугілля;
за технологією утворення;
за ступенем обпалення;
за класом каркасності;
за показником агрегатної міцності.
Класифікація за видом породи, що вміщує відповідний вид вугілля згідно з ДСТУ 3472:
бурі;
довгополум'яні;
довгополум'яні газові;
газові;
жирні;
коксівні;
пісні спікливі;
пісні;
антрацитові.
Класифікація за технологією утворення
Шахтні породи:
свіжі;
відвальні негорілі;
відвальні горілі.
Вуглевідходи збагачувальних фабрик:
свіжі;
відвальні породи довготривалого зберігання негорілі;
відвальні породи довготривалого зберігання горілі;
відходи флотації.
.3.2.1 Вуглевідходи збагачувальних фабрик за методами збагачення вугілля та зерновим складом класифікуються за:
Гравітаційним методом:
відсадка (відЮО мм до 0,5 мм);
у важких середовищах (від 300 мм до13 мм);
у піщаній суспензії (від 150 мм до 1,5 мм);
мийними жолобами (від 100 мм до 10 мм);
на концентраційних столах (від 4 мм до 0 мм);
пневматичне збагачення (від 13 мм до 0 мм; від 75 мм до 13 мм).
Методом флотації (від 0,6 ммдо 0 мм).Класифікація за ступенем обпалення
Класифікація вуглевідходів за ступенем обпалення наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Ч.ч. |
Показник |
Вид вуглевідходів |
Метод випробування |
|||||
Горілі породи |
Горіло- породні суміші |
Слабо- обпалені породи |
Необгорілі породи |
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
Основні показники |
Значення показників |
|||||||
1 |
Показник гідрофільності Hf, од. |
Не визначається |
19-36 |
37-54 |
55-86 |
Згідно 3 додатком А |
||
2 |
Показник дробимості ДР, % |
Не більше ніж 18 |
36-19 |
Не визначається |
Не визначається |
Згідно 3 додатком Б |
||
Додаткові показники |
Значення показників |
|||||||
1 |
Втрата при прожарюванні Вп п, % |
5 |
5-10 |
- |
- |
Згідно 3 ДСТУ Б В.2.7-264 |
||
2 |
Тимчасовий опір стиску водонасичених зразків R, МПа |
Не менше ніж 60 |
30-60 |
- |
- |
Згідно 3 ДСТУ Б В.2.1-4 |
||
3 |
Коефіцієнт розм'якшення кр , дол. од. |
Не менше ніж 0,75 |
0,60-0,75 |
0,30-0,60 |
0-0,30 |
Згідно 3 ДСТУ Б В.2.7-264 |
Класифікація за класом каркасності
Класифікація вуглевідходів за класом каркасності наведена в таблиці 2.
Таблиця 2
Клас вуглевідходів |
Показник |
Значення для виду вуглевідходів |
|||
Горілі породи |
Горіло- породні суміші |
Слабо- обпалені породи |
Необгорілі породи |
||
Каркасні |
Модуль пружності Е, МПа |
150-250 |
50-150 |
20-50 |
За каркасною схемою працювати не можуть, потребують надійної ізоляції від при- родно-кліматич- ного впливу, та додаткового дроблення |
Відносна деформація просідання es/, мм |
5-15 |
15-50 |
50-170 |
||
Зчеплення С, МПа |
Не більше ніж 0,01 |
Не більше ніж 0,015 |
0,015-0,035 |
||
Вологість ущільнення за дрібноземом W, % |
WL |
WL |
Wo< W < WL |
||
Умовно каркасні |
Модуль пружності Е, МПа |
150-200 |
50-130 |
40-50 |
За умовно каркасною схемою працювати не можуть потребують надійної ізоляції від природно-кліматичного впливу |
Відносна деформація просідання es/, мм |
1-5 |
5-30 |
30-140 |
||
Зчеплення С, МПа |
0,01 |
0,015 |
0,015-0,035 |
||
Вологість ущільнення за дрібноземом W, % |
Wo< W < WL |
Wq < W < WL |
W= Wo |
||
Умовно безкаркасні |
Модуль пружності Е, МПа |
130-150 |
50-130 |
40-50 |
20-40 |
Відносна деформація просідання es/, мм |
5-30 |
30-40 |
30-70 |
30-90 |
|
Зчеплення С, МПа |
He більше ніж 0,01 |
He більше ніж 0,015 |
0,020-0,040 |
0,030-0,060 |
|
Вологість ущільнення за дрібноземом W, % |
Wo |
Wo |
Wq |
Wo |
|
Безкаркасні |
Модуль пружності Е, МПа |
160-130 |
40-50 |
40 |
40 |
Відносна деформація просідання es/, мм |
30-40 |
30-40 |
30-40 |
30-40 |
|
Зчеплення С, МПа |
0,01-0,015 |
0,015-0,020 |
0,030-0,050 |
0,040-0,080 |
|
Вологість ущільнення за дрібноземом W, % |
Wo, не менше |
Wq |
Wq |
Wq |
Примітка. Модуль пружності визначається відповідно до [1].
Відносна деформація просідання визначається згідно з ДСТУ Б В.2.1-22.